- У 2012 році держава спрямувала близько 700 мільйонів гривень на програми в галузі тваринництва
- У 2013 році держава виділить 650 мільйонів гривень на розвиток тваринництва
- Як отримати дотації на молодняк ВРХ
- Як отримати дотації на молодняк ВРХ
- Що є на ділі
Чи дочекаються вівчарі державної підтримки
Вівчарство – одна з галузей тваринництва, развиток якої залежить від допомоги держави. У Держбюджеті-2013 передбачені кошти на спеціальну бюджетну дотацію за утримання наявного поголів’я вівцематок і ярок старше одного року. Це має стимулювати розвиток вітчизняного вівчарства, вважають у профільному міністерстві. Детальніше про це ми дізналися у Андрія Геті, директора Департаменту тваринництва аграрного відомства.
- Андрію Анатолійовичу, яку кількість державних коштів передбачається надати у вигляді дотацій на розвиток галузі вівчарства?
- На жаль, назвати конкретну цифру зараз я не зможу. Взагалі ж Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» на підтримку всіх напрямів тваринництва (за КПКВК 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва») передбачено 650000,0 тис. гривень.
Тільки-но буде затверджено розподіл зазначених коштів, тоді можна буде говорити про те, яким чином проходитиме фінансування відповідних напрямів державної підтримки. Зокрема, це стосується виплати сільгосппідприємствам та фізичним особам спеціальної бюджетної дотації за наявне поголів'я вівцематок і ярок старше одного року.
- Цю допомогу зможуть отримати господарства будь-якої форми власності, чи мова йде про обрані підприємства?
- Ні, закон передбачає фінансування у поточному році згадуваної спеціальної бюджетної дотації за наявне поголів'я вівцематок і ярок старше одного року. Тому кошти будуть виплачуватися як сільгосппідприємствам, так і фізичним особам.
- А з якого часу планується видавати грошові дотації? Чи встигнуть їх отримати господарства до кінця року?
- Тільки після вирішення питання фінансування відповідних напрямів державної підтримки міністерство підготує проект механізму виплати спеціальної бюджетної дотації за наявне поголів'я вівцематок і ярок старше одного року. Це відбудеться шляхом внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 р. №246 («Порядок використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду Державного бюджету»). Саме там і буде визначено, з якого часу виплачуватиметься ця дотація.
- Дотація розподілятиметься в залежності від регіонів (степові, де більше овець, отримають більше коштів і навпаки)?
- Безумовно, було б дуже нерозумно розподіляти кошти рівно на всі регіони. В Україні є такі регіони, які в цій галузі є провідними (наприклад, степові регіони центральної, східної та південної частини України або гірські регіони західних областей). Тому, виписуючи механізм виплати згадуваної дотації, ми враховуватимемо особливості розташування господарств у регіонах.
- Кошти надаватимуться тільки на голову, чи, може, і на племінну роботу, закупівлю обладнання, здешевлення кредитів?
- Цього року мова йде про поголів'я вівцематок і ярок старше одного року. Розмір спеціальної бюджетної дотації на черговий бюджетний рік встановлюється Кабміном у твердих сумах з розрахунку на одну голову об’єкта дотації, що перебуває у власності суб’єкта дотації станом на початок чергового бюджетного року. Це передбачено у Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України» (ст. 15, підпункт 15.7). Так що кошти надаватимуться згідно цього закону.
- А чи можна буде ці кошти направити на цільове використання (придбання молодняка в певному господарстві, обладнання – у певного підприємства чи якось по-іншому)?
- Механізм виплати коштів не передбачає цільового використання бюджетних коштів, одержаних у вигляді дотації.
- Які документи треба буде надавати господарствам? В які органи влади? І хто надаватиме дозвіл на одержання такої дотації?
- Хто видаватиме дозвіл на одержання дотації, які документи необхідно мати для цього і куди їх подавати - все це буде прописано в Проекті механізму виплати сільгосппідприємствам і фізичним особам спеціальної бюджетної дотації за наявне поголів'я вівцематок і ярок старше одного року.
- Чи планується підтримка високотехнологічних модульних ферм молочного вівчарства країни?
- На жаль, на сучасному етапі в Україні відсутні спеціалізовані молочні породи овець, тому ще не створено жодного високотехнологічного модуля ферми з утримання молочних порід овець. Проте, слід відмітити, що ряд господарств, які займаються виробництвом овечого молока та його переробкою, застосовують сучасні технології.
Зокрема, на базі ТОВ ПКФ «Бородіно» Тарутинського району Одеської області щороку понад 1500 голів вівцематок після окоту й відлучення ягнят з лютого по серпень доять у доїльній залі. Там працює автоматизована доїльна установка DeLaval з пропускною здатністю 1000 голів за годину (дворазове доїння). Від однієї вівцематки отримують до 40 кг молока, з якого виготовляють різні молочні продукти.
Щоправда, варто зазначити: фахівці міністерства за участю зацікавлених громадських організацій (об’єднань), виробників і переробників, а також науковці розглядають можливість створення такого модуля ферми. Зрозуміло, настав час створити вітчизняну породу овець молочного напряму продуктивності, яка б відповідала стандартам імпортних молочних порід овець для промислового виробництва бринзи та овечих сирів.
- Чи розглядалось питання підтримки придбання високоцінного видатного генофонду овець (спеціалізованого молочного, м'ясного, багатоплідного напряму продуктивності)?
- У 2011-му уряд своєю постановою (від 18.05.2011р. №515) затвердив Порядок використання коштів для виконання програми селекції у тваринництві та птахівництві на підприємствах АПК. Згідно цього документу, бюджетні кошти розподіляться у пропорціях (відсотках). На селекційні потреби у вівчарстві вони складають 4-10%.
Зокрема, вищезгаданою постановою передбачено розміри доплати з Держбюджету (на виконання програми «Селекція у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу») на придбання підприємствами за імпортом племінних (генетичних) ресурсів особливо високої племінної цінності. За племінного барана - 2850 грн., за племінну ярку – 700 гривень. Також на реалізацію чи придбання одержувачами бюджетних коштів племінних (генетичних) ресурсів вітчизняного походження особливо високої племінної цінності з метою розвитку племінної бази провідних порід (типів, кросів), а також придбання племінних (генетичних) ресурсів локальних і зникаючих порід сільгосптварин, зокрема на аукціонах, передбачена доплата у розмірі: за одну голову вівцематки або кози (за умови наявності показників оцінки за власною продуктивністю) – 600 грн., за племінного барана-плідника (за умови наявності показників оцінки за якістю потомків) – 1500 грн., за племінну ярку (кізочку) – 600 гривень.
- Чи фінансуватиметься з Держбюджету закупівля сперми та ембріонів овець?
- Безумовно, цей напрямок теж передбачено програмою «Селекція у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу». Так, доплата передбачається за збереження (утримання) на племінних заводах, у племінних репродукторах вівцематок, кіз, ярок (кізочок) старше одного року, баранів-плідників та цапів-плідників (400 грн. за голову).
А за кожну дозу реалізованої ідентифікованої спермопродукції вітчизняного виробництва плідників атестованих підприємств, оцінених за якістю потомства чи за власною продуктивністю, – чистопородних баранів і цапів-плідників передбачено 5 гривень. За проведення штучного осіменіння маточного поголів’я овець спермою чистопородних баранів, оцінених за якістю потомства чи за власною продуктивністю – 15 грн. за 1 кітність.
- Що ще, на Ваш погляд, потрібно знати підприємствам галузі з питань держпідтримки?
- З інформацією з цих питань можна ознайомитись на офіційному веб-сайті нашого міністерства. Тож сільгосппідприємства і фізичні особи, які займаються розведенням овець, можуть її відстежувати. Це дуже зручно, особливо якщо підприємство розташоване далеко від столиці.
Олександра ГАГАРІНА
