Чому зазнають фіаско спроби відродити вівчарство на Херсонщині

06 November, Розділ Новини, переглядів 4 252

Коли влада Херсонщини веде мову про розвиток вівчарства, і з подачі облради та облдержадміністрації з великою помпою та розголосом створює громадське об’єднання «Вівчарство Херсонщини», керівники агрофірм тільки скептично посміхаються. І пропонують відвідати будь-який ринок обласного центру, щоб звірити ефективність цього розвитку з цінами на баранину. А вони шокують: чи не вперше за всю історію української незалежності баранину в Херсоні, де мешканців колись було стільки ж, як і овець (понад мільйон за часи Союзу), вже продають не дешевше від свинини — до 60 гривень за кілограм! Покупці обурюються, а в селян пояснення готові: овець вирощувати немає де, і немає за що.
Галузь підтримують... мудрими порадами
— Ще на початку 2000-х років держава дотувала вирощування племінних овець — на кілограм немитої вовни нараховували по п’ять гривень, на вівцематку — по сто. Однак протягом останніх двох років з державного чи обласного бюджету ми не отримали жодного битого шеляга на підтримку галузі — лише мудрі поради, — каже голова правління племзаводу з вирощування асканійських тонкорунних мериносів — акціонерного товариства «Червоний чабан» Віктор Дзятке-вич. — Оскільки попиту на шерсть немає, а за баранину перекупники пропонують по 15 гривень за кілограм, що менше від собівартості, вирощування навіть племінних овець стало збитковим. Нинішнього року наші збитки на утриманні отар становлять до двох мільйонів гривень, і компенсує їх господарство тільки за рахунок інших видів діяльності — держава не допомагає. Тож дорогоцінне племінне поголів’я, яке врятували у війну та голод, доводиться щороку скорочувати