Українські виробники та переробники сої можуть збільшити свої доходи

28 July, Розділ Новини, переглядів 3 067

Українські виробники та переробники сої щороку можуть отримувати додатково щонайменше 9 млн євро доходу за рахунок експорту бобів сої традиційної селекції та не-ГМ сертифікованого соєвого шроту, а також сої вирощеної згідно вимог органічного землеробства. Основні причини нереалізованого потенціалу на сьогодні - відсутність сегрегації та сертифікованих потужностей з переробки.
За останній рік середньомісячна ціна на не-ГМ високопротеїновий шрот в Роттердамі залишається відносно стабільною і в середньому на 50-70 євро/т вища у порівнянні до ГМ соєвого шроту. Українські виробники та переробники сої могли б отримувати дану додаткову премію за якість, в тому числі і за рахунок географічної близькості європейських покупців. На сьогодні втрата перспективного європейського ринку пов’язана в першу чергу з високим рівнем нелегальних посівів ГМ сої в Україні (від 50% до майже 90% в окремих регіонах), відсутністю сегрегації та недостатню якість сировини за показником вмісту протеїну. Локальні переробні підприємства на разі можуть конкурувати лише на обмежених експортних ринках країн Білорусі, Туреччини та Грузії (за даними 2015 року) .
Дана премія могла б стати чудовою мотивацією для українських виробників розширювати посівні площі під традиційною не-ГМ соєю. «Окрім зазначених 50-70 євро/т, премія за сертифікацію, наприклад, по стандарту «Дунайської сої» (продукт європейського походження, з додатковими вимогами щодо використання гербіцидів, тощо) становить ще додатково 20 євро на тонні. А зважаючи на той факт, що ринок не-ГМ сої та соєвого шроту є меншим і, відповідно, менш волатильним, українські виробники могли б зайняти гідне місце в даному сегменті», - коментує регіональний директор Асоціації «Дунайська соя» в Україні Інна Ільєнко.
Протягом останніх років в Україні досить динамічно розвивається переробка сої. Зокрема, з 2005 року переробні потужності збільшилися майже у 2,5 рази та очікується введення нових потужностей у найближчі роки. Вже цього 2016/2017 МР очікується зростання об’ємів переробки сої в Україні на 10% проти 980 тис. тонн у 2015/2016 МР. Однак, українські переробники недоотримують додаткову премію, оскільки в Україні немає на сьогодні жодного заводу, що спеціалізувався б на виробництві сертифікованого, зокрема по системі Hard IP (збереження, розділення як фізичне так і документальне, та контроль від ферми/поля до полиці супермаркету) високоякісного не-ГМ соєвого шроту.
«Для формування конкурентоспроможної галузі виробництва та переробки сої, збільшення доданої вартості для українських підприємств необхідно працювати в першу чергу над ефективними технологіями вирощування традиційної (не-ГМ) сої, збільшенням вмісту протеїну в соєвих бобах, запровадженням ефективних ланцюгів розділення, сегрегації та прослідковуваності не-ГМ сої та запровадженням в Україні перших переробних заводів, що спеціалізуватимуться на виробництві сертифікованого, високоякісного не-ГМ соєвого шроту.
Ми часто намагаємося порівнювати Україну з Бразилією, що є одним з лідерів виробництва сої у світі, при цьому забуваємо, що в першу чергу Бразилії вдалося запровадити ефективну систему розділення потоків ГМ та не-ГМ сої. І хоча Бразилія є одним з найбільших у світі виробників ГМ-сої, дана країна забезпечує близько 80% сертифікованої не-ГМ сої на ринок країн ЄС», - коментує Інна Ільєнко.
Окрім експорту бобів сої традиційної селекції та не-ГМ соєвого шроту, ще однією високоприбутковою нішею для українських фермерів може стати виробництво органічної сої й шроту та відповідно їх експорт. Адже європейські виробники органічної продукції щоразу більше прагнуть замінити органічну сою з Індії та Китаю соєю європейського походження, зокрема з України.
З потенціалом та сучасними технологіями виробництва сої традиційної селекції українські виробники зможуть ознайомитись 5 серпня 2016 року на вперше організованому в Україні Дні поля «Європейської сої», що проходитиме на виробничих потужностях корпорації «Сварог Вест Груп» у Хмельницькій області. Під час заходу будуть представлені технології вирощування сої, сорти традиційної селекції, системи захисту рослин, контроль якості та запровадження систем управління якості для сертифікації згідно стандартів Hard IP. Стандарти «Дунайська соя» та «Європейська соя» є також одними із стандартів Hard IP системи