Аграрний тиждень. Україна
» » Закупівельна змова? Молочна продукція відреагувала на весняне зниження закупівельних цін на молоко зростанням відпускних цін
» » Закупівельна змова? Молочна продукція відреагувала на весняне зниження закупівельних цін на молоко зростанням відпускних цін

    Закупівельна змова? Молочна продукція відреагувала на весняне зниження закупівельних цін на молоко зростанням відпускних цін


    молокоВиробники молока вже тривалий час б'ють на сполох: з кінця лютого до кінця березня ц.р. помітно знизилися закупівельні ціни на молочну сировину — в середньому на 1 грн за кілограм. Цей обвал цін молокопереробники пояснюють початком сезону "великого молока". Однак їм якось незручно пригадувати 2015—2016 рр., коли сезонні ціни на молоко трималися на стабільному рівні до кінця квітня — початку травня. Але готова продукція нині не відреагувала здешевленням.  За даними Асоціації виробників молока, до кінця квітня ціна на молоко (3,2% жирності), навпаки, зросла в середньому на 8% — воно коштувало 24 грн за кг, на масло — теж на 8% (до 180 грн за кг), сир "Російський" — на 12% (до 165 грн за кг). З приводу зниження закупівельних цін на молоко члени асоціації, а також індивідуальні господарства звертаються до державних органів, зокрема Антимонопольного комітету, його обласних територіальних відділень з вимогою вплинути на молокопереробників і встановити вищі закупівельні ціни, але, як показав багаторічний досвід, це не поліпшує ситуації докорінно й надовго... Виробництво молока в Україні чимдалі скорочується. У 2016 р., як стверджує офіційна статистика, в державі вироблено 10,3 млн тонн молока, що на 1,6% менше, ніж роком раніше, — 10,6 млн. Спад триває і в перші чотири місяці цього року (майже на 13 тис. тонн). А на Тернопіллі, де тваринництво все ще залишається традиційною галуззю, зниження виробництва молока вдалося зупинити лише завдяки підвищенню продуктивності дійного стада. Але — майже виключно в сільськогосподарських підприємствах (приріст 116 кг молока на корову). Але назагал молочні ріки в Україні обміліли до невпізнання, і молочної сировини дуже бракує. Та чи маємо цьому дивуватися, коли поголів'я корів скорочується щороку. За даними державної служби статистики, за перші чотири місяці 2017-го, у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом, дійного стада поменшало майже на 57 тис. голів (2,6%). Торік корів теж масово відправляли під ніж. Ця тенденція не оминула й Тернопілля. В цій невеликій аграрній області на 1 травнятеж недорахувалися 300 голів дійного стада (спад 0,3%). Якщо пильніше вдивлятися в молочну картину, то побачимо: коли ще десять років тому (станом на 1 травня 2007 р.) в усіх категоріях господарств області утримувалося майже 142 тис. голів дійного стада, то нині залишилося тільки 95,2 тисячі. З цієї кількості майже 90% муньок доглядає населення. Та мешканцям сіл і селищ дедалі важче утримувати корів, і тому вони переключаються на інші види діяльності або взагалі виїжджають на закордонні заробітки. Проте, за інформацією департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, нині в області ще знайшлося відчайдушних 1450 домогосподарств, у яких утримується троє і більше корів. Переважна більшість цих індивідуальних господарств не може забезпечити належного утримання й годівлі тварин, а тому 85—90% обсягів молока від їхніх корів — низької якості, і люди змушені реалізовувати його за безцінь — на сьогодні по 4,7—5 грн за кг, тоді як молокопереробні заводи платять сільськогосподарським підприємствам за молоко, доведене до високих стандартів, у середньому по 7,5—9 грн за кілограм. Ринок заготівлі молока в Україні — стихійний і надто мінливий. Місцеві органи влади часто не знають, хто в районі заготовляє молоко — які молокопереробні заводи, через яких посередників. А тому довести змову щодо закупівельних цін майже неможливо. А якщо обласні територіальні відділення Антимонопольного комітету України в різних регіонах таки встановлюють факти узгоджених антиконкурентних дій з боку молокопереробників або зловживання монопольним становищем на ринку і штрафують порушників, то ситуація кардинально не змінюється. Невдовзі все повторюється... Вихід із замкнутого кола далеко шукати не треба. Кондиційне молоко класу "екстра" й вищого ґатунку може вироблятися у великих і середніх сільгосппідприємствах, які дотримуються технології виробництва на всіх його етапах — від годівлі тварин до реалізації молока. З ними молокопереробники укладають індивідуальні договори з індивідуальними — вищими — закупівельними цінами на молочну сировину. Щоб підвищити якість молока, яке відправляють на переробку, і продавати його дорожче, господарствам населення найкраще було б об'єднуватися у сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи молочного напрямку або створювати багатофункціональні кооперативи, де одним з напрямків є виробництво і заготівля молока. Однак таких структур на Тернопіллі обмаль, наразі аж... чотири. Селяни розчаровані станом справ у державі та їхній місцевості, вони не вірять, що такі кооперативи можуть принести вигоду, збільшивши їхні доходи. Однак ті, що вже утворено, на старті діяльності таки мали підтримку з різних джерел (міжнародних фондів, великих українських агроформувань, обласного бюджету) і більш-менш дають собі раду. Наприклад, придбати продуктивне дійне стадо кооперативу "Лосятинське молочне джерело" (село Лосятин Кременецького району) допоміг Міжнародний благодійний фонд "Добробут громад", а холодильне обладнання — обласна програма підтримки сільськогосподарських кооперативів. Кооператив "Годувальниця", що в селі Біще Бережанського району, підтримав фонд, створений новим керівництвом агрохолдингу "Мрія". Він допоміг закупити холодильну установку, насос для викачування молока, мийну техніку, лабораторію для визначення якості молока. Мешканцям села Підзамочок Бучацького району, які об'єдналися в СОК "Бучацький екопродукт", продуктивних корів на пільгових умовах продає велике аграрне товариство "Бучачагрохлібпром"...  Багато в чому повчальний досвід Крайового союзу господарсько-молочарського ("Маслосоюзу"), який набрав значного розмаху в період між двома світовими війнами. Промовисті дані — у 1938 р. "Маслосоюз", що об'єднав на той час 136 молочарських спілок Галичини і дві тисячі пунктів приймання молока, експортував до європейських країн 112 тис. тонн виробленого ним масла. Генеральний директор багатогалузевої компанії "Агропродсервіс" Іван Чайківський в ідеалі бачить ситуацію, коли вся переробка молока належатиме фермерам і кооперативам, як у країнах Європи і США. А голова Ради сільськогосподарських товаровиробників області директор ПАП "Аркадія" (Гусятинський район) Микола Пилипів теж не виключає, що "у майбутньому потужні кооперативи зможуть об'єднати свої капітали і збудувати молокопереробні підприємства". Вони перестануть залежати від нинішніх закупівельників молока, які нерідко їх обкрадають. Та якщо молокопереробники не встигли або не додумалися обдурити сільськогосподарські підприємства, то за них це зробила держава. З 2017 р. уряд ліквідував спеціальний режим обкладання ПДВ сільгоспвиробників. Його замінили бюджетною дотацією, яка мала б стати одним з видів фінансової підтримки аграріїв. У постанові Кабміну від 8 лютого №83 розроблено порядок виплати цієї дотації пропорційно сплаченим до бюджету сумам ПДВ від реалізації певних видів продукції, в тому числі молока. Однак у податковій декларації з ПДВ і, зокрема, в додатку №9 до неї, які затвердив Мінфін (наказ №276 від 23.02.2017 р.), податкове зобов'язання щодо виробленого молока включено до податкового зобов'язання щодо всієї господарської діяльності сільгосппідприємства. Потім визначається коефіцієнт, який множать на всю суму сплаченого до бюджету ПДВ. І дотація за вироблене молоко перетворюється на копійки. Судіть самі: за даними Головного управління Державної фіскальної служби в області, за лютий цього року 27 товаровиробників регіону аж у квітні отримали бюджетну дотацію на загальну суму аж 2 млн 113 тис. гривень. За березень же 18 сільгосппідприємств днями мають отримати дотацію на трохи більшу суму — 3,3 млн грн, якої, до речі, державні органи не розшифровують за видами діяльності. Напрошується висновок: цифри бюджетної дотації за молоко надійно заховали у весь вал отієї дотації, щоб вони не впадали в око як надто жалюгідні. Отже, виробництво молока в Україні знижується. До того ж значна частина молочної продукції сфальсифікована. Через низьку купівельну спроможність населення і дбаючи про стабільність своїх прибутків, переробники часто використовують замінники, наприклад пальмовий і кокосовий жир замість молочного. То як можна поліпшити здоров'я українців, про що волають чиновники різних рівнів! Вмираємо на втіху "воріженькам" усіх мастей і з усіх сторін? 

     





    Схожі новини
  • Молоковиробники страждають від зговору переробників
  • Надходження молока ґатунку «Екстра» на переробні підприємства зросло на 88%
  • Якість виробництва
  • На Вінниччині зросли обсяги виробництва молока та реалізації м'яса
  • В Україні від початку року вироблено майже 2,1 мільйона тонн молока

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Закупівельна змова? Молочна продукція відреагувала на весняне зниження закупівельних цін на молоко зростанням відпускних цін


молокоВиробники молока вже тривалий час б'ють на сполох: з кінця лютого до кінця березня ц.р. помітно знизилися закупівельні ціни на молочну сировину — в середньому на 1 грн за кілограм. Цей обвал цін молокопереробники пояснюють початком сезону "великого молока". Однак їм якось незручно пригадувати 2015—2016 рр., коли сезонні ціни на молоко трималися на стабільному рівні до кінця квітня — початку травня. Але готова продукція нині не відреагувала здешевленням.  За даними Асоціації виробників молока, до кінця квітня ціна на молоко (3,2% жирності), навпаки, зросла в середньому на 8% — воно коштувало 24 грн за кг, на масло — теж на 8% (до 180 грн за кг), сир "Російський" — на 12% (до 165 грн за кг). З приводу зниження закупівельних цін на молоко члени асоціації, а також індивідуальні господарства звертаються до державних органів, зокрема Антимонопольного комітету, його обласних територіальних відділень з вимогою вплинути на молокопереробників і встановити вищі закупівельні ціни, але, як показав багаторічний досвід, це не поліпшує ситуації докорінно й надовго... Виробництво молока в Україні чимдалі скорочується. У 2016 р., як стверджує офіційна статистика, в державі вироблено 10,3 млн тонн молока, що на 1,6% менше, ніж роком раніше, — 10,6 млн. Спад триває і в перші чотири місяці цього року (майже на 13 тис. тонн). А на Тернопіллі, де тваринництво все ще залишається традиційною галуззю, зниження виробництва молока вдалося зупинити лише завдяки підвищенню продуктивності дійного стада. Але — майже виключно в сільськогосподарських підприємствах (приріст 116 кг молока на корову). Але назагал молочні ріки в Україні обміліли до невпізнання, і молочної сировини дуже бракує. Та чи маємо цьому дивуватися, коли поголів'я корів скорочується щороку. За даними державної служби статистики, за перші чотири місяці 2017-го, у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом, дійного стада поменшало майже на 57 тис. голів (2,6%). Торік корів теж масово відправляли під ніж. Ця тенденція не оминула й Тернопілля. В цій невеликій аграрній області на 1 травнятеж недорахувалися 300 голів дійного стада (спад 0,3%). Якщо пильніше вдивлятися в молочну картину, то побачимо: коли ще десять років тому (станом на 1 травня 2007 р.) в усіх категоріях господарств області утримувалося майже 142 тис. голів дійного стада, то нині залишилося тільки 95,2 тисячі. З цієї кількості майже 90% муньок доглядає населення. Та мешканцям сіл і селищ дедалі важче утримувати корів, і тому вони переключаються на інші види діяльності або взагалі виїжджають на закордонні заробітки. Проте, за інформацією департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, нині в області ще знайшлося відчайдушних 1450 домогосподарств, у яких утримується троє і більше корів. Переважна більшість цих індивідуальних господарств не може забезпечити належного утримання й годівлі тварин, а тому 85—90% обсягів молока від їхніх корів — низької якості, і люди змушені реалізовувати його за безцінь — на сьогодні по 4,7—5 грн за кг, тоді як молокопереробні заводи платять сільськогосподарським підприємствам за молоко, доведене до високих стандартів, у середньому по 7,5—9 грн за кілограм. Ринок заготівлі молока в Україні — стихійний і надто мінливий. Місцеві органи влади часто не знають, хто в районі заготовляє молоко — які молокопереробні заводи, через яких посередників. А тому довести змову щодо закупівельних цін майже неможливо. А якщо обласні територіальні відділення Антимонопольного комітету України в різних регіонах таки встановлюють факти узгоджених антиконкурентних дій з боку молокопереробників або зловживання монопольним становищем на ринку і штрафують порушників, то ситуація кардинально не змінюється. Невдовзі все повторюється... Вихід із замкнутого кола далеко шукати не треба. Кондиційне молоко класу "екстра" й вищого ґатунку може вироблятися у великих і середніх сільгосппідприємствах, які дотримуються технології виробництва на всіх його етапах — від годівлі тварин до реалізації молока. З ними молокопереробники укладають індивідуальні договори з індивідуальними — вищими — закупівельними цінами на молочну сировину. Щоб підвищити якість молока, яке відправляють на переробку, і продавати його дорожче, господарствам населення найкраще було б об'єднуватися у сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи молочного напрямку або створювати багатофункціональні кооперативи, де одним з напрямків є виробництво і заготівля молока. Однак таких структур на Тернопіллі обмаль, наразі аж... чотири. Селяни розчаровані станом справ у державі та їхній місцевості, вони не вірять, що такі кооперативи можуть принести вигоду, збільшивши їхні доходи. Однак ті, що вже утворено, на старті діяльності таки мали підтримку з різних джерел (міжнародних фондів, великих українських агроформувань, обласного бюджету) і більш-менш дають собі раду. Наприклад, придбати продуктивне дійне стадо кооперативу "Лосятинське молочне джерело" (село Лосятин Кременецького району) допоміг Міжнародний благодійний фонд "Добробут громад", а холодильне обладнання — обласна програма підтримки сільськогосподарських кооперативів. Кооператив "Годувальниця", що в селі Біще Бережанського району, підтримав фонд, створений новим керівництвом агрохолдингу "Мрія". Він допоміг закупити холодильну установку, насос для викачування молока, мийну техніку, лабораторію для визначення якості молока. Мешканцям села Підзамочок Бучацького району, які об'єдналися в СОК "Бучацький екопродукт", продуктивних корів на пільгових умовах продає велике аграрне товариство "Бучачагрохлібпром"...  Багато в чому повчальний досвід Крайового союзу господарсько-молочарського ("Маслосоюзу"), який набрав значного розмаху в період між двома світовими війнами. Промовисті дані — у 1938 р. "Маслосоюз", що об'єднав на той час 136 молочарських спілок Галичини і дві тисячі пунктів приймання молока, експортував до європейських країн 112 тис. тонн виробленого ним масла. Генеральний директор багатогалузевої компанії "Агропродсервіс" Іван Чайківський в ідеалі бачить ситуацію, коли вся переробка молока належатиме фермерам і кооперативам, як у країнах Європи і США. А голова Ради сільськогосподарських товаровиробників області директор ПАП "Аркадія" (Гусятинський район) Микола Пилипів теж не виключає, що "у майбутньому потужні кооперативи зможуть об'єднати свої капітали і збудувати молокопереробні підприємства". Вони перестануть залежати від нинішніх закупівельників молока, які нерідко їх обкрадають. Та якщо молокопереробники не встигли або не додумалися обдурити сільськогосподарські підприємства, то за них це зробила держава. З 2017 р. уряд ліквідував спеціальний режим обкладання ПДВ сільгоспвиробників. Його замінили бюджетною дотацією, яка мала б стати одним з видів фінансової підтримки аграріїв. У постанові Кабміну від 8 лютого №83 розроблено порядок виплати цієї дотації пропорційно сплаченим до бюджету сумам ПДВ від реалізації певних видів продукції, в тому числі молока. Однак у податковій декларації з ПДВ і, зокрема, в додатку №9 до неї, які затвердив Мінфін (наказ №276 від 23.02.2017 р.), податкове зобов'язання щодо виробленого молока включено до податкового зобов'язання щодо всієї господарської діяльності сільгосппідприємства. Потім визначається коефіцієнт, який множать на всю суму сплаченого до бюджету ПДВ. І дотація за вироблене молоко перетворюється на копійки. Судіть самі: за даними Головного управління Державної фіскальної служби в області, за лютий цього року 27 товаровиробників регіону аж у квітні отримали бюджетну дотацію на загальну суму аж 2 млн 113 тис. гривень. За березень же 18 сільгосппідприємств днями мають отримати дотацію на трохи більшу суму — 3,3 млн грн, якої, до речі, державні органи не розшифровують за видами діяльності. Напрошується висновок: цифри бюджетної дотації за молоко надійно заховали у весь вал отієї дотації, щоб вони не впадали в око як надто жалюгідні. Отже, виробництво молока в Україні знижується. До того ж значна частина молочної продукції сфальсифікована. Через низьку купівельну спроможність населення і дбаючи про стабільність своїх прибутків, переробники часто використовують замінники, наприклад пальмовий і кокосовий жир замість молочного. То як можна поліпшити здоров'я українців, про що волають чиновники різних рівнів! Вмираємо на втіху "воріженькам" усіх мастей і з усіх сторін? 

 
ДЖЕРЕЛО 





Схожі новини
  • Молоковиробники страждають від зговору переробників
  • Надходження молока ґатунку «Екстра» на переробні підприємства зросло на 88%
  • Якість виробництва
  • На Вінниччині зросли обсяги виробництва молока та реалізації м'яса
  • В Україні від початку року вироблено майже 2,1 мільйона тонн молока

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.