Аграрний тиждень. Україна
» » Кредитні спілки і агророзписки
» » Кредитні спілки і агророзписки

    Кредитні спілки і агророзписки


    5 липня до роботи з аграрними розписками долучилися кредитні спілки. Цього дня фермерське господарство «Крутий яр» із села Лузанівка Канівського району на Черкащині виписало аграрну розписку, за якою  отримало 500 тис. грн. від кредитної спілки «Кредит-Союз».

     

    Власник фермерського господарства Василь Даниленко розповів, що йому й раніше доводилося залучати додаткові кошти. Тому звик працювати з позиками. І пояснив: «Без кредитів агробізнес не робиться, бо без них на полях ростуть хіба що бур’яни».

    У цьому сенсі Василь Даниленко разом із молодшим сином Костянтином, який цього року перейняв від батька фермерську естафету й офіційно очолив господарство, нічим не відрізняються від колег. Так само, як і інші середні та малі сільгоспвиробники («Крутий яр» загалом обробляє 430 га), постійно стикаються з нестачею обігових коштів.

    Вкотре ця проблема нагадала про себе на початку літа. Василь Даниленко згадує цей момент: «Ми завчасно почали готуватися до жнив, організували ремонт техніки. Паралельно продовжили добудову магазину. Всі ці роботи потребували значного фінансування. Тому конче знадобилися додаткові гроші».

    Питання «куди піти за позикою?» не виникало. Одразу попрямували до однієї з найпотужніших кредитних спілок на Черкащині, а, можливо, і в Україні, до «Кредит-СоюЗу». Щороку її кредитний портфель складає близько 60 млн. грн., із яких майже третина припадає на аграріїв. До того ж щороку цей кредитний портфель зростає майже на 10 млн. грн.

    Василь Даниленко вже працював із цією фінансовою установою, вони добре знали один одного. Тому про умови аграрної розписки домовилися швидко. В якості застави було визначено майбутній врожай кукурудзи на площі 49,8 га.

    Термін дії аграрної розписки передбачений до кінця жовтня поточного року. По його завершенню «Крутий яр» повинен повністю розрахуватися з кредитною спілкою. Василь Даниленко впевнений, що зі своїми зобов’язаннями впораються вчасно та в повному обсязі.

    Ініціатива по наданню фінансування за аграрною розпискою виходила від «Кредит-СоюЗу». Про це розповів голова її правління Володимир Казарінов. До цього кроку підштовхнули дві обставини. Перша – для отримання звичайного кредиту фермерському господарству бракувало заставного майна. На другій обставині Володимир Казарінов зупинився окремо. Він зазначив: «Аграрна розписка – це кредитна новація. Тому ми хотіли її випробувати. Маю сказати, що кредитна спілка завжди привертає увагу до новітніх фінансових інструментів, які можна використати в нашій справі».

    За словами Володимира Казарінова, його самого та його колег привабили переваги, притаманні аграрній розписці. Понад усе йдеться про безумовне її виконання. «Навіть якщо позичальник відмовиться виконувати свої зобов’язання за договором, то передбачається позасудова процедура вирішення цієї проблеми, - наголосив Володимир Казарінов. – До розв’язання справи долучаються представники виконавчої служби. В крайньому випадку, якщо навіть виникне така необхідність, виконавці мають право вилучити та реалізувати предмет застави, а саме зерно, яке завжди користується підвищеним попитом на аграрному ринку і забезпечить повноцінне погашення наданої позики».

    А ще він зупинився на тому, що процедура оформлення аграрної розписки виявилася доволі простою. «На етапі підготовки ми отримували консультації від представників Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», які запроваджують цей інструмент фінансування в нашій країні. Також ми отримали необхідну допомогу та консультації від нотаріуса. Тому робота над аграрною розпискою на підготовчому етапі була для нас неважкою і зайняла лише один тиждень», - розповів Володимир Казарінов.

    Керівник «Кредит-СоюЗу» зазначив, що про можливості аграрних розписок дізнався ще торік на одному з районних семінарів для сільгоспвиробників на Черкащині, потім на семінарі для кредитних спілок в Києві, які проводили представники Проекту IFC. Знадобився певний час, щоб докладніше ознайомитись з цим інструментом фінансування, а вже відтак і повноцінно запровадити його в практику.

    «Аграрні розписки є одним із пріоритетних напрямків нашої діяльності, - підкреслив Володимир Казарінов. – Ми будемо з ними працювати і надалі».

    Аграрні розписки за підтримки уряду Швейцарської Конфедерації впроваджуються з 2014 року і нині діють уже у 8 областях - Полтавській, Вінницькій, Черкаській, Харківській, Хмельницькій, Тернопільській, Миколаївській та Сумській. Загалом на сьогодні вже виписано 135 аграрних розписок на суму 955 млн. грн.

    «Донині в якості кредиторів за аграрними розписками в основному виступали банківські установи та компанії-надавачі матеріально-технічних ресурсів, - зазначив керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко. - Відтак коло тих, хто використовує цей новітній для України інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників, постійно розширюється. Кредитні спілки володіють чималим фінансовим ресурсом і працюють безпосередньо з сегментом середніх та дрібних фермерських господарств. Тому дуже важливо створити сприятливі умови, щоб кредитні спілки могли використовувати цей інструмент для надання фінансування нашим агровиробникам».

     

    Микола ЛУГОВИЙ,

    Національний прес-клуб «Українська перспектива»





    Схожі новини
  • Як аграрні розписки допомагають фермерам
  • Хмельниччина долучилась до аграрних розписок
  • Фермерам допоможуть провести посівну-2017
  • Аграрні розписки на Хмельниччині
  • Аграрні розписки – інструмент залучення ресурсів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Кредитні спілки і агророзписки


5 липня до роботи з аграрними розписками долучилися кредитні спілки. Цього дня фермерське господарство «Крутий яр» із села Лузанівка Канівського району на Черкащині виписало аграрну розписку, за якою  отримало 500 тис. грн. від кредитної спілки «Кредит-Союз».

 

Власник фермерського господарства Василь Даниленко розповів, що йому й раніше доводилося залучати додаткові кошти. Тому звик працювати з позиками. І пояснив: «Без кредитів агробізнес не робиться, бо без них на полях ростуть хіба що бур’яни».

У цьому сенсі Василь Даниленко разом із молодшим сином Костянтином, який цього року перейняв від батька фермерську естафету й офіційно очолив господарство, нічим не відрізняються від колег. Так само, як і інші середні та малі сільгоспвиробники («Крутий яр» загалом обробляє 430 га), постійно стикаються з нестачею обігових коштів.

Вкотре ця проблема нагадала про себе на початку літа. Василь Даниленко згадує цей момент: «Ми завчасно почали готуватися до жнив, організували ремонт техніки. Паралельно продовжили добудову магазину. Всі ці роботи потребували значного фінансування. Тому конче знадобилися додаткові гроші».

Питання «куди піти за позикою?» не виникало. Одразу попрямували до однієї з найпотужніших кредитних спілок на Черкащині, а, можливо, і в Україні, до «Кредит-СоюЗу». Щороку її кредитний портфель складає близько 60 млн. грн., із яких майже третина припадає на аграріїв. До того ж щороку цей кредитний портфель зростає майже на 10 млн. грн.

Василь Даниленко вже працював із цією фінансовою установою, вони добре знали один одного. Тому про умови аграрної розписки домовилися швидко. В якості застави було визначено майбутній врожай кукурудзи на площі 49,8 га.

Термін дії аграрної розписки передбачений до кінця жовтня поточного року. По його завершенню «Крутий яр» повинен повністю розрахуватися з кредитною спілкою. Василь Даниленко впевнений, що зі своїми зобов’язаннями впораються вчасно та в повному обсязі.

Ініціатива по наданню фінансування за аграрною розпискою виходила від «Кредит-СоюЗу». Про це розповів голова її правління Володимир Казарінов. До цього кроку підштовхнули дві обставини. Перша – для отримання звичайного кредиту фермерському господарству бракувало заставного майна. На другій обставині Володимир Казарінов зупинився окремо. Він зазначив: «Аграрна розписка – це кредитна новація. Тому ми хотіли її випробувати. Маю сказати, що кредитна спілка завжди привертає увагу до новітніх фінансових інструментів, які можна використати в нашій справі».

За словами Володимира Казарінова, його самого та його колег привабили переваги, притаманні аграрній розписці. Понад усе йдеться про безумовне її виконання. «Навіть якщо позичальник відмовиться виконувати свої зобов’язання за договором, то передбачається позасудова процедура вирішення цієї проблеми, - наголосив Володимир Казарінов. – До розв’язання справи долучаються представники виконавчої служби. В крайньому випадку, якщо навіть виникне така необхідність, виконавці мають право вилучити та реалізувати предмет застави, а саме зерно, яке завжди користується підвищеним попитом на аграрному ринку і забезпечить повноцінне погашення наданої позики».

А ще він зупинився на тому, що процедура оформлення аграрної розписки виявилася доволі простою. «На етапі підготовки ми отримували консультації від представників Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», які запроваджують цей інструмент фінансування в нашій країні. Також ми отримали необхідну допомогу та консультації від нотаріуса. Тому робота над аграрною розпискою на підготовчому етапі була для нас неважкою і зайняла лише один тиждень», - розповів Володимир Казарінов.

Керівник «Кредит-СоюЗу» зазначив, що про можливості аграрних розписок дізнався ще торік на одному з районних семінарів для сільгоспвиробників на Черкащині, потім на семінарі для кредитних спілок в Києві, які проводили представники Проекту IFC. Знадобився певний час, щоб докладніше ознайомитись з цим інструментом фінансування, а вже відтак і повноцінно запровадити його в практику.

«Аграрні розписки є одним із пріоритетних напрямків нашої діяльності, - підкреслив Володимир Казарінов. – Ми будемо з ними працювати і надалі».

Аграрні розписки за підтримки уряду Швейцарської Конфедерації впроваджуються з 2014 року і нині діють уже у 8 областях - Полтавській, Вінницькій, Черкаській, Харківській, Хмельницькій, Тернопільській, Миколаївській та Сумській. Загалом на сьогодні вже виписано 135 аграрних розписок на суму 955 млн. грн.

«Донині в якості кредиторів за аграрними розписками в основному виступали банківські установи та компанії-надавачі матеріально-технічних ресурсів, - зазначив керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко. - Відтак коло тих, хто використовує цей новітній для України інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників, постійно розширюється. Кредитні спілки володіють чималим фінансовим ресурсом і працюють безпосередньо з сегментом середніх та дрібних фермерських господарств. Тому дуже важливо створити сприятливі умови, щоб кредитні спілки могли використовувати цей інструмент для надання фінансування нашим агровиробникам».

 

Микола ЛУГОВИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»





Схожі новини
  • Як аграрні розписки допомагають фермерам
  • Хмельниччина долучилась до аграрних розписок
  • Фермерам допоможуть провести посівну-2017
  • Аграрні розписки на Хмельниччині
  • Аграрні розписки – інструмент залучення ресурсів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.