- Україні потрібне збереження мораторію на купівлю-продаж сільгоспземель
- В Україні розробили дорожню карту запровадження ринкового обігу сільгоспземель
- Ринковий обіг сільгоспземель через купівлю-продаж може бути розпочатий не раніше, ніж за рік
- Земельні відносини в умовах децентралізації влади
- Запровадження обігу земель має відбуватися поетапно
Влада немає єдиного бачення завершення земельної реформи
Єдиного консолідованого рішення стосовно того, яким має бути обіг земель в Україні на урядовому рівні досі не напрацьовано, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська, виступаючи на засіданні вченої ради Інституту.
У своїй доповіді «Моделі обігу земель сільськогосподарського призначення» вона, зокрема, презентувала стан розподілу та використання земель сільськогосподарського призначення в нинішніх умовах і зазначила, що подальше збереження мораторію на купівлю-продаж сільгоспугідь є вимушеним, але необхідним кроком.
Цей час слід використати для доопрацювання всього пакета нормативно-правових актів та методичного забезпечення з метою поетапного запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Подальше затягування із уведенням цивілізованого обігу земель призведе до поглиблення існуючих та створення нових тіньових схем щодо відчуження земель та земельного рейдерства.
Проаналізувавши різноманітні моделі обігу земель, які нині активно обговорюються стає очевидним, що переважна більшість із них є неприйнятними до запровадження або містить більше прямих чи прихованих ризиків, аніж переваг. Так, неприйнятною з огляду на нинішню ситуацію є модель запровадження ринкового обігу земель шляхом продажу прав оренди. Її запровадження містить у собі загрозу подальшого посилення політичної і ринкової влади великих інтегрованих агроформувань (агрохолдингів), обезлюднення сільських територій тощо, пояснила експерт.
Запровадження ліберального ринкового обігу земель, запропоноване законопроектом реєстр. №5355, також несе певні ризики, перш за все, спекуляції й поширення процесу олігархізації в земельній сфері, зазначила Ольга Ходаківська. Аналізуючи практики інших держав, вона зазначила, що розвинені країни на початковому етапі становлення ринкового обігу земель мали довгострокові програми, які передбачали надання державної підтримки фермерам.
Україна також має скористатися цим позитивним досвідом, забезпечити першочергове право та створити умови, аби землю сільськогосподарського призначення придбавали ті, хто на ній живе і працює, зауважила доповідач. Нині Україна ще не готова до запровадження повноцінного ринкового обігу земель. Насамперед, через відсутність необхідних регуляторів та інституційну неспроможність відповідних структур для його ефективного й прозорого функціонування, констатувала Ольга Ходаківська.
На її думку, запровадженню ринку сільгоспугідь має передувати реалізація цілої низки заходів. Це, перш за все, проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, виявлення та розв’язання існуючих проблем у сфері земельних відносин. Особливої уваги потребує наповнення Державного земельного кадастру. Формування необхідної нормативно-правової бази та методичного забезпечення.
Ще одним важливим кроком, який має передувати запровадженню ринку земель, є передача розпорядження землями за межами населених пунктів територіальним громадам у контексті децентралізації державної влади та розвитку місцевого самоврядування. Також необхідно розробити програми та механізми їх реалізації щодо підтримки малих і середніх форм господарювання на селі, забезпечивши їм доступ до матеріально-технічних, фінансових, земельних ресурсів та ринків збуту.
Стратегічним напрямом формування ринкового обігу земель має стати розвиток довгострокового кредитування під заставу земельних ділянок і прав на них, зазначила науковець. Отже, усі зусилля науковців, політиків і практиків необхідно спрямовувати на підготовку всебічно виваженої земельної реформи, оскільки необдумані поспішні рішення несуть серйозну загрозу розвитку українського села та національним інтересам, підсумувала Ольга Ходаківська.
В обговоренні доповіді взяли участь члени Вченої ради Інституту аграрної економіки, зокрема, академіки НААН Юрій Лупенко, Віктор Месель-Веселяк, Михайло Кропивко, Микола Малік, Василь Рябоконь, Олександр Шпичак, член-кореспонденти НААН Микола Федоров, Микола Пугачов, доктор економічних наук Олександр Захарчук та інші.
Інфоіндустрія
