- Борошномельна продукція в цифрах і графіках
- Чи стане Індонезія новим експортним напрямком
- Українське борошно презентовано в Африці
- Частка держпідприємств в обсягах виробництва та експорту борошна скорочується
- ДПЗКУ – один із лідерів експорту пшеничного борошна
Чому Україна і досі не експортує товари з доданою вартістю
Незважаючи на те, що Україна є одним з провідних світових експортерів зерна, вона традиційно експортує більше сировинних сільськогосподарських товарів, ніж продуктів переробки з більш високою доданою вартістю, таких як борошно.
28 і 29 вересня в Одесі пройшов третій «Форум зернопереробників: ринок і технології - 2017». Форум був організований Громадською спілкою «Борошномели України» за підтримки Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) і Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).
Цього року в заході взяли участь близько 150 осіб, в тому числі представники зернопереробної промисловості України – виробники борошна і круп, трейдери, постачальники техніки та експерти міжнародного ринку. Представники зернопереробної промисловості з Казахстану та Киргизстану приєдналися до обговорень завдяки підтримці Регіональної ініціативи ФАО з агропродовольчої торгівлі та регіональної інтеграції в Європі і Центральній Азії.
Учасники дізналися більше про виробництво органічного та збагаченого борошна, нові технології переробки, світовий ринок борошна і продуктів переробки зерна, а також тарифні і нетарифні бар'єри у країнах-імпортерах.
Під час Форуму також проходила виставка виробів борошномельної промисловості і устаткування для переробки зерна.
«Експорт товарів з доданою вартістю більш складний, ніж експорт зерна, тому що він вимагає кращого доступу до ринків і інвестицій в логістику», – прокоментував економіст ФАО Дмитро Приходько. «Для деяких ринків потрібна обов'язкова фортифікація борошна. Міжнародний ринок борошномельно-круп'яної продукції зростає, і в українських виробників є хороші перспективи».
Диверсифікація експорту
ФАО і ЄБРР в останні роки підтримують українську зернопереробну промисловість, що дозволяє отримувати якіснішу інформацію про зерно і сприяти діяльності з розвитку експорту.
За сприяння ФАО і ЄБРР представники даної галузі нещодавно взяли участь в торгових виставках в Гонконзі, Танзанії, Індонезії та Об'єднаних Арабських Еміратах, а також в навчальних заходах і конференціях, щоб поглибити свої знання про ринкові можливості, санітарні і фітосанітарні стандарти, та про якість і технології у виробництві борошна.
В 2016-17 маркетинговому році Україна стала сьомим за величиною експортером пшеничного борошна в світі, експортувавши борошна на суму 82 млн. дол. США – на 13% більше, ніж в попередньому році.
«Для цієї галузі в Україні важливо продовжувати збільшувати і диверсифікувати експорт, особливо за рахунок залучення ринкових сегментів з більш високою доданою вартістю, а також шляхом виходу на нові ринки, що швидко зростають», – зазначив Василь Говгера, економіст відділу агробізнесу в ЄБРР. «Це вимагатиме значних інвестицій в підвищення якості, впровадження інноваційних технологій, розробку нових продуктів і створення надійних і високопродуктивних агропродовольчих ланцюжків».
Наступні кроки
З 2009 року ФАО і ЄБРР сприяють державно-приватному політичному діалогу в зерновому секторі України, успішний приклад якого був повторений в інших секторах. Робота з професійними асоціаціями, такими як Громадська спілка «Борошномели України», посприяла розвитку сектора.
Надалі ФАО і ЄБРР працюватимуть із спілкою в напрямку стратегії поліпшення галузевого регулювання, покращення якості підтримки і збільшення експорту українських борошномельних продуктів.
«На основі цьогорічних результатів по експорту, ми можемо з упевненістю передбачити, що позитивні тенденції збережуться», – сказав Родіон Рибчинський, голова спілки. «Ми вважаємо, що це результат галузевого співробітництва. Працюючи разом, виробники борошна також можуть зосередитися на вдосконаленні технологій і розробці нових продуктів».
