Аграрний тиждень. Україна
» » ЗА ОРГАНІЧНИМ АГРОВИРОБНИЦТВОМ — МАЙБУТНЄ
» » ЗА ОРГАНІЧНИМ АГРОВИРОБНИЦТВОМ — МАЙБУТНЄ

    ЗА ОРГАНІЧНИМ АГРОВИРОБНИЦТВОМ — МАЙБУТНЄ


    Корпорація «Сварог Вест Груп» впроваджує органічне виробництво з 2015 року. Почали з так званих «перехідних» посівів у трьох підприємствах, що входять до складу компанії. Нині у «Сварозі» вважають цей напрям одним із перспективних та планують активно його розвивати. Про технології, які застосовують у компанії, та найближчі плани ми поговорили з Филимоном Антонюком, головним агрономом Корпорації «Сварог Вест Груп».
     
    - Филимоне Петровичу, передусім розкажіть, на якому етапі перебуває зараз ваше органічне виробництво?
    - За ті декілька років, протягом яких ми впроваджували цей напрям у свою діяльність, досягли немало і багато чому навчилися. Аналізуємо ринки, досліджуємо зарубіжні та вітчизняні технології, застосовуємо їх на полях і напрацьовуємо власні. Найголовніше, що можна сказати, — справжня органіка потребує комплексного підходу і це справа не одного року. У 2015 році ми вперше посіяли штрийські гарбузи й озиму пшеницю, не застосовуючи жодних хімічних засобів. Але то були так звані «перехідні» посіви. Також за цей період за органічними технологіями ми вирощували гречку, просо, льон, ромашку лікарську. Щоб продукт вважався органічним, потрібно щонайменше 2 роки поспіль на певних ділянках не застосовувати традиційні технології. Тому для тих же штрийських гарбузів ми отримали сертифікат і вже продавали як органічний лише минулорічний урожай, а просо і льон як органічні вперше йшли цього року. Досвід показав, що органіка — це особливий напрям, його організація потребує серйозних зусиль та інвестицій. Саме тому було вирішено створити під нього нове підприємство — ТОВ «Лотівка Органік». Тут будемо зосереджувати фахівців, відповідні потужності і технології. А базою стали кілька кластерів, зокрема, в с. Гізівщина Любарського району Житомирської обл., де вже кілька років підряд ми закладали «органічні» посіви згаданих культур.

    - Отже, основа для органічного виробництва вже є?
    - Так, ґрунт уже, по суті, підготовлений. Практично на всіх ділянках пройшов перехідний період. Загалом ми маємо на меті сертифікувати всі заплановані землі. Але, як я казав, органіка потребує комплексного підходу. Увесь ланцюжок виробництва має відповідати певним вимогам і ґрунтом вони не обмежуються. Якщо ти зорав чи засіяв спочатку поле з традиційною технологією, а потім цією ж технікою виходиш на «органічне», то вважай, що його статус втратив. Так само потужності для зберігання й очищення зерна мають бути окремими. І так далі. Та й навіть менеджмент усіх цих процесів відрізняється. Тож створення окремої структури для органічного напряму — це логічний крок.
     
    - Які тепер головні кроки вам потрібно зробити?
    - Ми вивчаємо досвід, готуємо кадри, працюємо над розробкою власної технології. Скажу прямо, зараз важливим для нас є питання біопрепаратів, оскільки наявні ще не досягають необхідної якості, не відповідають сучасним вимогам. Для органічного вирощування залишається відкритою проблема хвороб та шкідників. Так, нині у різних країнах розробники працюють в цьому напрямку і, сподіваємося, в найближчому майбутньому проблему буде вирішено. 
    Що ж стосується техніки, до частину ми вже маємо. Зокрема, унікальні, розроблені нашими інженерами спільно з австрійськими, німецькими та італійськими колегами, культиватори. На них стоять відеокамери за 18 тис. євро. Трактор їде на швидкості 25 км/год., культиватор робить рихлення на 25 см в один бік і в другий. Пройшовши рядок, трактор розвернувся і пішов по паралельному водінню, а відеокамера напрацьовує лінію. 
    Таких культиваторів у компанії є 19, і декілька з них ми виділимо спеціально під органічне виробництво. Також ми розробили сівалку, якою вносимо інокулянти разом із висівом на певну глибину. Тобто частина технопарку під «органічні» цілі вже є. І далі плануємо його розширювати. Зокрема, потрібні окремі комбайни, а також сушарки, очисні лінії, склади. До них дуже строгі вимоги. Там не має бути доступу птахам, котам, гризунам різним. Вони мають розташовуватись на значній відстані від складів із хімдобривами. І тому подібне. Тепер цим цілеспрямовано будуть займатися фахівці новоствореного підприємства — ТОВ «Лотівка Органік».
     
    - Ви вже запланували, коли буде завершено весь комплекс для повноцінного органічного виробництва?
    - Зробити ще треба багато. Але, думаю, до кінця наступного року маємо впоратися. Запланували, зокрема, реконструкцію старих корівників, які будуть перетворені на склади для зберігання органічної продукції. Будуємо зараз спеціальний сушильний комплекс. Організовуємо групу із агрономів та інших фахівців, які поїдуть до Німеччини на навчання з органічного виробництва. Займаємося сертифікацією земель, які вже пройшли «перехідний» період. Тобто робота йде дуже активна.
     
    - А наскільки ви задоволені тими результатами, що вже отримали від застосування органічних технологій за ці декілька років?
    - Звісно, одразу ви великого ефекту не отримаєте. Особливо на перехідному етапі. Коли врожаї без міндобрив і засобів захисту зазвичай менші, але при цьому продукція іще не вважається органічною, тому ціна на неї на рівні традиційно вирощених культур. І це треба розуміти. 
    Наприклад, якщо звичайну сою ми збираємо на рівні 3 т/га, то «перехідної» отримали 2,2 т/га. Чи, скажімо, квасолю традиційну збираємо по 2,5 т/га, а органічну — по 2,2 т/га. Цього року сіяли просо органічне на 400 га, з них зібрали по 2,2 т/га, в чистому заліку вийшло по 1,8 т/га. Органічна гречка з площі 320 га вийшла по 1,8 т/га (1,5 т/га в чистому заліку). Штрийські гарбузи за органічною технологією цьогоріч посіяли на 800 га і зібрали їх по 0,31 т/га в сухому заліку. 
    Спробували також озиму спельту. Вона цікава, з одного боку, тим, що для її вирощування не потрібні хімічні препарати. А з другого — це досить корисний продукт і зараз потроху набуває популярності. Ми зібрали її близько 4,5 т/га, але треба враховувати, що вона потребує облущення, під час якого десь 30% ваги «відходить».
     
    - Судячи з вашої розповіді, органічне виробництво — і справді непроста справа. Але, тим не менше, Корпорація «Сварог Вест Груп» всерйоз взялася за неї і покладає великі надії на цей напрям?
    - Бо вбачаємо в ній реальні перспективи. Переконалися навіть за ці декілька років, що органічна продукція має високий експортний потенціал. Зараз у Європі це справжній тренд. Попит на органічні продукти підвищується, і люди готові за них платити. Я сам бачив у Німеччині на ринку — пляшечка олії з органічних штрийських гарбузів коштує 18 євро. Тому, думаю, за правильної організації цей напрям стане одним із найголовніших у нашій діяльності. Я взагалі переконаний, що за органічним виробництвом — майбутнє.
     
    Алла Гусарова, SuperAgronom.com





    Схожі новини
  • Попит на органічні продукти зростає
  • «Сварог Вест Груп» завершила збір льону
  • «Сварог Вест Груп» презентував нові виробничі проекти
  • Узаконені правила для органіки
  • Органічне виробництво в Україні: чи є успіхи?

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ЗА ОРГАНІЧНИМ АГРОВИРОБНИЦТВОМ — МАЙБУТНЄ


Корпорація «Сварог Вест Груп» впроваджує органічне виробництво з 2015 року. Почали з так званих «перехідних» посівів у трьох підприємствах, що входять до складу компанії. Нині у «Сварозі» вважають цей напрям одним із перспективних та планують активно його розвивати. Про технології, які застосовують у компанії, та найближчі плани ми поговорили з Филимоном Антонюком, головним агрономом Корпорації «Сварог Вест Груп».
 
- Филимоне Петровичу, передусім розкажіть, на якому етапі перебуває зараз ваше органічне виробництво?
- За ті декілька років, протягом яких ми впроваджували цей напрям у свою діяльність, досягли немало і багато чому навчилися. Аналізуємо ринки, досліджуємо зарубіжні та вітчизняні технології, застосовуємо їх на полях і напрацьовуємо власні. Найголовніше, що можна сказати, — справжня органіка потребує комплексного підходу і це справа не одного року. У 2015 році ми вперше посіяли штрийські гарбузи й озиму пшеницю, не застосовуючи жодних хімічних засобів. Але то були так звані «перехідні» посіви. Також за цей період за органічними технологіями ми вирощували гречку, просо, льон, ромашку лікарську. Щоб продукт вважався органічним, потрібно щонайменше 2 роки поспіль на певних ділянках не застосовувати традиційні технології. Тому для тих же штрийських гарбузів ми отримали сертифікат і вже продавали як органічний лише минулорічний урожай, а просо і льон як органічні вперше йшли цього року. Досвід показав, що органіка — це особливий напрям, його організація потребує серйозних зусиль та інвестицій. Саме тому було вирішено створити під нього нове підприємство — ТОВ «Лотівка Органік». Тут будемо зосереджувати фахівців, відповідні потужності і технології. А базою стали кілька кластерів, зокрема, в с. Гізівщина Любарського району Житомирської обл., де вже кілька років підряд ми закладали «органічні» посіви згаданих культур.

- Отже, основа для органічного виробництва вже є?
- Так, ґрунт уже, по суті, підготовлений. Практично на всіх ділянках пройшов перехідний період. Загалом ми маємо на меті сертифікувати всі заплановані землі. Але, як я казав, органіка потребує комплексного підходу. Увесь ланцюжок виробництва має відповідати певним вимогам і ґрунтом вони не обмежуються. Якщо ти зорав чи засіяв спочатку поле з традиційною технологією, а потім цією ж технікою виходиш на «органічне», то вважай, що його статус втратив. Так само потужності для зберігання й очищення зерна мають бути окремими. І так далі. Та й навіть менеджмент усіх цих процесів відрізняється. Тож створення окремої структури для органічного напряму — це логічний крок.
 
- Які тепер головні кроки вам потрібно зробити?
- Ми вивчаємо досвід, готуємо кадри, працюємо над розробкою власної технології. Скажу прямо, зараз важливим для нас є питання біопрепаратів, оскільки наявні ще не досягають необхідної якості, не відповідають сучасним вимогам. Для органічного вирощування залишається відкритою проблема хвороб та шкідників. Так, нині у різних країнах розробники працюють в цьому напрямку і, сподіваємося, в найближчому майбутньому проблему буде вирішено. 
Що ж стосується техніки, до частину ми вже маємо. Зокрема, унікальні, розроблені нашими інженерами спільно з австрійськими, німецькими та італійськими колегами, культиватори. На них стоять відеокамери за 18 тис. євро. Трактор їде на швидкості 25 км/год., культиватор робить рихлення на 25 см в один бік і в другий. Пройшовши рядок, трактор розвернувся і пішов по паралельному водінню, а відеокамера напрацьовує лінію. 
Таких культиваторів у компанії є 19, і декілька з них ми виділимо спеціально під органічне виробництво. Також ми розробили сівалку, якою вносимо інокулянти разом із висівом на певну глибину. Тобто частина технопарку під «органічні» цілі вже є. І далі плануємо його розширювати. Зокрема, потрібні окремі комбайни, а також сушарки, очисні лінії, склади. До них дуже строгі вимоги. Там не має бути доступу птахам, котам, гризунам різним. Вони мають розташовуватись на значній відстані від складів із хімдобривами. І тому подібне. Тепер цим цілеспрямовано будуть займатися фахівці новоствореного підприємства — ТОВ «Лотівка Органік».
 
- Ви вже запланували, коли буде завершено весь комплекс для повноцінного органічного виробництва?
- Зробити ще треба багато. Але, думаю, до кінця наступного року маємо впоратися. Запланували, зокрема, реконструкцію старих корівників, які будуть перетворені на склади для зберігання органічної продукції. Будуємо зараз спеціальний сушильний комплекс. Організовуємо групу із агрономів та інших фахівців, які поїдуть до Німеччини на навчання з органічного виробництва. Займаємося сертифікацією земель, які вже пройшли «перехідний» період. Тобто робота йде дуже активна.
 
- А наскільки ви задоволені тими результатами, що вже отримали від застосування органічних технологій за ці декілька років?
- Звісно, одразу ви великого ефекту не отримаєте. Особливо на перехідному етапі. Коли врожаї без міндобрив і засобів захисту зазвичай менші, але при цьому продукція іще не вважається органічною, тому ціна на неї на рівні традиційно вирощених культур. І це треба розуміти. 
Наприклад, якщо звичайну сою ми збираємо на рівні 3 т/га, то «перехідної» отримали 2,2 т/га. Чи, скажімо, квасолю традиційну збираємо по 2,5 т/га, а органічну — по 2,2 т/га. Цього року сіяли просо органічне на 400 га, з них зібрали по 2,2 т/га, в чистому заліку вийшло по 1,8 т/га. Органічна гречка з площі 320 га вийшла по 1,8 т/га (1,5 т/га в чистому заліку). Штрийські гарбузи за органічною технологією цьогоріч посіяли на 800 га і зібрали їх по 0,31 т/га в сухому заліку. 
Спробували також озиму спельту. Вона цікава, з одного боку, тим, що для її вирощування не потрібні хімічні препарати. А з другого — це досить корисний продукт і зараз потроху набуває популярності. Ми зібрали її близько 4,5 т/га, але треба враховувати, що вона потребує облущення, під час якого десь 30% ваги «відходить».
 
- Судячи з вашої розповіді, органічне виробництво — і справді непроста справа. Але, тим не менше, Корпорація «Сварог Вест Груп» всерйоз взялася за неї і покладає великі надії на цей напрям?
- Бо вбачаємо в ній реальні перспективи. Переконалися навіть за ці декілька років, що органічна продукція має високий експортний потенціал. Зараз у Європі це справжній тренд. Попит на органічні продукти підвищується, і люди готові за них платити. Я сам бачив у Німеччині на ринку — пляшечка олії з органічних штрийських гарбузів коштує 18 євро. Тому, думаю, за правильної організації цей напрям стане одним із найголовніших у нашій діяльності. Я взагалі переконаний, що за органічним виробництвом — майбутнє.
 
Алла Гусарова, SuperAgronom.com





Схожі новини
  • Попит на органічні продукти зростає
  • «Сварог Вест Груп» завершила збір льону
  • «Сварог Вест Груп» презентував нові виробничі проекти
  • Узаконені правила для органіки
  • Органічне виробництво в Україні: чи є успіхи?

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.