Аграрний тиждень. Україна
» » Т-2 токсикоз у курей: діагностика і профілактика
» » Т-2 токсикоз у курей: діагностика і профілактика

    Т-2 токсикоз у курей: діагностика і профілактика


    Серед захворювань, які вражають сільськогосподарських тварин і птицю, одне з найпоширеніших - Т-2 токсикоз. Виникає від поїдання кормів, уражених грибами роду Fusarium – F.sporotrichioides, F.solani, F.scirpi, F.poae, які містять Т-2 токсин.

     

    Т-2 токсин – низькомолекулярна безбарвна кристалічна, хімічно стабільна і термостійка сполука, що погано розчиняється у воді та помірно розчиняється в полярних розчинниках. Всі трихотеценові мікотоксини, а також Т-2 токсин завжди добре розчиняються в ацетоні, етилацетаті, хлороформі, етанолі, метанолі, пропіленгліколі.

     

     

    Рис. 1. Ріст грибів роду F.sporotrichioides на поживному середовищі

    Гриби-продуценти Т-2 токсину дуже широко розповсюджені в природі й характеризуються вираженою здатністю пристосовуватись до змінних умов існування. Гриби-продуценти роду Fusarium часто виділяються з кормів практично в усіх країнах, де велися дослідження на заспорення кормів токсикогенними грибами.

    Найбільше накопичення токсину спостерігалось в зерні при запізнілому зборі врожаю і в зерні, що перезимувало на полі, а також при чергуванні заморозків та відлиги (рис. 2).

     

    Рис. 2. Запліснявілий зразок корму (кукурудза)

    В Україні в природних умовах максимально допустимий рівень Т-2 токсину в фуражному зерні складає 0,2 мг/кг. На токсиноутворення, за даними літератури, впливає хімічний склад середовища культивування. Максимальний синтез токсину здійснюється при наявності целобіози, галактози, мальтози, манніту і крохмалю, як джерело вуглеводів і сечовини, вуглекислого ацетату, цитрату амонію, а деяких амінокислот, як джерело азоту.

    Т-2 токсин найчастіше виявляють в різних видах зерна – кукурудзі (рис. 3), пшениці, ячмені, сорго, а також у продуктах їх переробки і комбікормах в кількості до 25 мг/кг. Він також зустрічається в кормах разом із іншими трихотеценовими мікотоксинами: НТ-2 токсином, дезоксиніваленолом, ніваленолом й рідше з зеараленоном. Як доведено практикою, Т-2 токсин у цих випадках є головним етіологічним фактором токсикозу.

     

    Рис. 3. Ріст гриба роду Fusarium sporotrichiella, продуцента Т-2 токсину на зерні кукурудзи

    Т-2 токсин – високотоксичний для курей. Його ЛД50 для них при одноразовому пероральному введенні становить 6,0 мг/кг. Потрапляючи в їхній організм із кормом, приблизно п’ята частина Т-2 токсину, що надійшов до організму, всмоктується з шлунково-кишкового тракту та метаболізується з утворенням більш полярних сполук, які в основному виводяться з екскрементами протягом 48 годин. Через 48 годин в тушках курей виявляють менше 0,1 частини введеної дози Т-2 токсину, головним чином у вигляді метаболітів.

    У шлунково-кишковому тракті токсин вражає лізосоми епітеліальних клітин слизових оболонок і викликає їх загибель. Його резорбтивна дія виявляється у вибірковому ушкодженні лізосом стволових клітин кровотворних органів, у результаті чого розвивається лейкопенія, лімфопенія, тромбоцитопенія і еритроцитопенія. Ці порушення спричинюють зниження імунореактивності організму і фагоцитарних реакцій, некрози, геморагію і анемію.

    Характер захворювання залежить від дози токсину, яка потрапила до організму, від ступеня чутливості окремих птахів, від стану їхньої природної резистентності. Захворювання може протікати в гострій, підгострій та хронічній формі.

    Гострий перебіг Т-2 токсикозу характеризується зниженням споживання корму або повною відмовою від нього, пригніченням, опусканням крил, витягуванням голови, малорухливістю і неприродними позами, синюшністю гребеня і сережок, зниженням живої маси. У курей-несучок – зниженням яйценосності, зменшенням маси яєць. У крові можна побачити зниження вмісту гемоглобіну, еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів. Часто хвороба закінчується загибеллю птахів.

    При підгострому перебігу хвороби клінічні прояви виражені менше. Птахи відмовляються від корму, пригнічені, малорухливі, жива маса знижується і, як наслідок, кури гинуть.

    Хронічний перебіг Т-2 токсикозу характеризується також пригніченням, зниженням апетиту та живої маси. Тривалий перебіг токсикозу веде до зниження резистентності курей і ускладнення захворювання інфекційними хворобами.

    Патоморфологічні зміни при гострому і підгострому перебігу Т-2 токсикозу у курей характеризуються некрозами слизової оболонки ротової порожнини; некротичними змінами, виразками, покритими фібрином у волі; катарально-геморагічним запаленням слизової оболонки і особливо сосочків трубчастих залоз залозистого шлунку; геморагічним запаленням під кутикулою в ділянці переходу залозистого шлунку у м’язовий; катарально-геморагічним запаленням з крововиливами у дванадцятипалій кишці; іноді незначними запальними процесами сліпих кишок; розвитком атрофічних процесів у тимусі.

    При хронічному перебігу токсикозу реєструють некрози в ротовій порожнині; у волі – велику кількість виразок, покритих фібрином; у залозистому шлунку – геморагічне запалення з крововиливами сосочків трубчастих залоз; катаральне запалення з крововиливами початкового відділу тонкого кишечника. Некротичні зміни, що мають місце в гострих випадках отруєння, при хронічному перебігу доповнюються проліферацією в них клітинних елементів.

    Ставлячи діагноз на Т-2 токсикоз, враховують епізоотичні дані, клінічну картину, патолого-анатомічні зміни і результати мікотоксикологічних досліджень кормів. Останні передбачають виявлення в кормі Т-2 токсину в кількостях вище максимально допустимого рівня, а за необхідності - й грибів-продуцентів Т-2 токсину.

    Іноді для підтвердження установленого діагнозу експериментально відтворюють токсикоз у курей шляхом згодовування їм корму, що містить Т-2 токсин. Також, ставлячи діагноз на Т-2 токсикоз, необхідно виключити отруєння кухонною сіллю, колібактеріоз та пулороз.

    Якщо на птахофабриці виявлено Т-2 токсикоз, корм, який вміщує Т-2 токсин, виключають з раціону і замінюють його на повноцінний, багатий вітамінами.

    Профілактика Т-2 токсикозу, так само як й інших мікотоксикозів, включає організацію правильного збирання, переробки і зберігання кормів, що попереджує розвиток у них мікроскопічних грибів, і недопускання до згодовування кормів, які містять Т-2 токсин в концентраціях, що перевищують максимально допустимий рівень.

    Необхідно проводити постійний контроль за дотриманням технології збирання, переробки і зберігання кормів. Місця їх зберігання піддають механічному очищенню і санітарній обробці, а також періодичній, в міру звільнення, дегазації парами формаліну. При закладанні кормів на зберігання в несприятливих погодних умовах можна застосовувати консерванти, робити примусове сушіння та інші заходи.

    Перед згодовуванням, а також в процесі, партії кормів ретельно оглядають. Виявивши ознаки дефектності (зміну кольору, запаху, темних чи запліснявілих ділянок, злежаність, порушення текучості тощо), корм вважають умовно придатним незалежно від результатів лабораторних досліджень, поданих постачальником. Цей корм зберігають окремо і досліджують на токсичність. Використовувати такі корми дозволяється тільки після одержання результатів мікотоксикологічних досліджень, які підтвердять їхню нешкідливість.

    Останнім часом для знешкодження або зменшення токсичної дії мікотоксинів на організм тварин застосовують речовини ендогенного використання, також відомі як сорбенти. Основою ентеросорбції є взаємодія між сорбентом і мікотоксином на молекулярному чи іонному рівні. Сорбенти знижують біологічну активність мікотоксинів, зменшують всмоктування в шлунково-кишковому тракті, захищають корми та продукцію тваринництва від забруднення мікотоксинами.

    У випадку виникнення в господарстві захворювання у курей з підозрою на Т-2 токсикоз, від згодованих кормів відбирають 2 зразки: середній зразок і діагностичний зразок (зразок корму з ознаками дефектності) і направляють їх для дослідження у ветеринарну лабораторію. Корм із раціону птиці виключають і використовують після висновку лабораторії.

    Якщо в кормах було виявлено Т-2 токсин в кількості, більшій 0,2 мг/кг (максимально допустимий рівень), їх необхідно в день згодовування змішати з доброякісним кормом так, щоб концентрація токсину знизилась до максимально допустимого рівня. Корми, які містять Т-2 токсин у концентрації 0,2 мг/кг і менше, згодовують без обмежень курям-несучкам і бройлерам, але виключають з раціону племінної птиці та курчат до 30-денного віку.

    Корми можна також обробляти, використовуючи «Методичні вказівки по санітарно-мікологічній оцінці та поліпшенню якості кормів», затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України (№15-14-73 від 06.03.1998 р.).

     

    Ольга ВАСЯНОВИЧ, ст. наук. співробітник, канд. с.-г. наук, завідувач,

    Марина РУДА, канд. вет. наук, ст. наук. співробітник,  

    лабораторія мікотоксикології, Інститут ветеринарної медицини НААН

     





    Схожі новини
  • Поголів’я курей-несучок скоротилося на 21,2%
  • Мікробні консерванти для кормів
  • Ціле зерно в годівлі птиці – це раціонально
  • Смертельний токсин виявили у молюсках з Нової Зеландії
  • Особливості годівлі і утримання корів-первісток

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.