Аграрний тиждень. Україна
» » Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни
» » Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни

    Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни


    Наукове забезпечення галузі зрошуваного землеробства у Степовій зоні здійснює Інститут зрошуваного землеробства НААН - одна з найстаріших науково-дослідних установ України. Розпочавши свою діяльність з дослідного поля при Херсонському земському училищі у 1889 році, яке у 1910 році було реорганізовано в Херсонську дослідну станцію, а у 1931 її перетворено в Херсонську дослідну стацію бавовництва і в 1949 році уже в Український науково-дослідний інститут бавовництва на який було покладено наукове забезпечення виробництва бавовни сирцю на площі понад 400,0 тис га, що концентрувалися в південних областях України.

    З початком будівництва зрошувальних систем відбувся інтенсивний розвиток овочівництва і тваринництва особливо м’ясного і молочного скотарства. Виникла необхідність розроблення і запровадження у виробництво систем зрошуваного землеробства з відповідними сільськогосподарськими культурами їх сортами, гібридами та технологіями вирощування. З метою вирішення цих проблем на базі Інституту бавовництва у 1956 році було створено Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства, який через незначні трансформації і до сьогоднішнього дня здійснює наукове забезпечення товаровиробників з ведення землеробства на зрошуваних і неполивних землях.

    Основним регіоном для якого Інститут зрошуваного землеробства здійснює наукові дослідження є південна частина Степової зони. Водночас більшість завершених наукових розробок використовується також в інших регіонах країни. Насамперед це сорти пшениці озимої, сої, люцерни та специфічні технології їх вирощування пов’язані зі зрошенням, агрофізичними, агрохімічними властивостями та меліоративним станом ґрунтів і якістю поливної води.

    У природно-кліматичному відношенні Південний Степ України характеризується високим забезпеченням тепловими ресурсами і має родючі чорноземи звичайні, чорноземи південні, темно-каштанові і каштанові ґрунти різного ступеню осолонцювання, що вимагає застосування специфічних агротехнічних і меліоративних заходів при їх використанні.

    Висока посушливість клімату в регіоні ускладнює ведення землеробства тому його ефективність значною мірою залежить від гідротермічних умов, які не завжди є сприятливими для вирощування сільськогосподарських культур.

    Дослідивши результати метеорологічних спостережень Херсонської агрометеорологічної станції та архівів баз даних з мережі Інтернет нами встановлено динаміку середньорічної суми атмосферних опадів за період з 1882 по 2016 рік за 20 річними циклами. Встановлено, що за чотирма 20-річними циклами до 1960 рокусередньорічна сума опадів коливалася в межах 317-353 мм. За визначеними чотирма циклами починаючи з 1961 року сума опадів зростає на 103-115 мм та досягає 432-456 мм, або підвищується на 30-35%.

    Аналіз результатів показників суми атмосферних опадів за вегетаційний період (квітень – вересень) свідчить, що вони підпорядковані подібним закономірностям тобто спостерігається їх зростання на 14,0-32,0%.

    В цілому кореляційно-регресійний аналіз результатів спостережень свідчить про істотне зростання суми опадів, як в середньому за рік так і за вегетаційний період (фото 1). Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни

    Досліджуючи зміну гідротермічних умов за роками протягом останніх двох десятиліть нами встановлено, що за перший десятилітній період – з 1994 по 2004 рік було лише три роки з середньорічною сумою опадів менше 400 мм, а за другий – з 2005 по 2016рік, таких років нараховувалося сім.

    Середньорічна температура повітря за 1994-2004 роки складала 10,60С , а за 2005- 2016 роки вона досягла 11,30С, тобто зросла на 0,70С, або на 6,6%. Відносна вологість повітря також знизилася з 65% до 63%.

    Метеорологічні показники вегетаційного періоду (квітень – вересень) 2005-2016 років характеризувалися також певними відмінностями особливо в окремі роки. Найбільшим коливанням підпорядковані атмосферні опади, якщо у 2007 році їх випало 144 мм то у 2015 у два рази більше - з коефіцієнтом варіації за 12 річний період 25,4%.

    Надходження сонячної енергії, відносна вологість повітря та сума температур повітря понад 10оС мали рівень мінливості від 4,0 до 8,5% (фото 2). Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни

    Крім того, підвищення кількості атмосферних опадів та порушення рівномірності їх надходження протягом вегетаційного періоду при істотному зростанні температури,призвело до зниження гідротермічного коефіцієнту на крайньому півдні до 0,36, а в північній частині регіону до 0,68.

    У зв’язку з цим ми все більше переконуємося, що серед багатьох агротехнологічних заходів, які спрямовані на покращення водозабезпеченості сільськогосподарських культур та розробляються нами для південної частини Степової зони, найбільш дієвим є зрошення.

    Тому у Південній помірно сухій та Сухостеповій ґрунтво-екологічних підзонах Зони Степу, що охоплює 4,5 млн. га орних земель було побудовано зрошувальні системи, які давали змогу поливати 1 мільйон 682 тис. га, тобто кожний третій гектар. Проте в останні роки поливна площа істотно зменшилась. Фактично у 2018 році тут поливається менше 500 тис. га тобто кожний дев’ятий гектар, або 30,0% до можливого (фото 3). Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни

    Такий стан використання зрошуваних земель призводить до недобору врожаю сільськогосподарських культур. Фінансові втрати держави щорічно становлять понад 5 мільярдів гривень, що негативно впливає на розвиток сільських територій та фінансово-економічний стан аграрних підприємств.

    Інститут зрошуваного землеробства НААН з мережею підпорядкованих йому дослідних станцій і господарств працює над проблемою підвищення ефективності використання зрошуваних земель в конкретних ґрунтово-кліматичних і організаційно-господарських умовах. Відповідно до них ми відпрацьовуємо структуру посівних площ, систему сівозмін, удобрення, обробітку ґрунту та захисту рослин від шкідливих організмів, що сприяє підвищенню продуктивність сільськогосподарських культур і прибутковості виробництва.

    Основні напрями наукової діяльності Інституту і його мережі:

    · Обґрунтування раціонального природокористування, збереження родючості ґрунтів та охорона навколишнього середовища;

    · Розроблення та впровадження новітніх, адаптованих до посушливих умов зони, систем зрошуваного і неполивного землеробства.

    · Створення автоматизованих комп’ютерних програм планування та управління системами землеробства;

    · Ведення первинного та елітного насінництва;

    · Підготовка наукових кадрів і підвищення кваліфікації фахівців сільського господарства;

    · Інформаційно-консультативне забезпечення товаровиробників регіону.

    Інститут працює над виконанням Державної програми наукових досліджень «Зрошуване землеробство» і приймає участь у виконанні 45 завдань 18 Державних програм у складі провідних науково-методичних центрів НААН України.

    Відповідно до Державних програм і їх завдань для зрошуваних земель України нами створюються нові високопродуктивні сорти і гібриди сільськогосподарських культур та удосконалюється практично всі елементи інтенсивної системи зрошуваного землеробства відповідно до спеціалізації підприємств.

    Так для велико-товарних сільськогосподарських підприємств, з розвиненою тваринницькою галуззю нами розроблено структуру посівних площ з відповідними сівозмінами в яких питома вага кормових культур - люцерни, кукурудзи на силос і зелений корм, багатокомпонентних злаково-бобових травосумішок на зелений корм складає 45%, зернові – кукурудза, пшениця озима та ячмінь також займають 45%, а технічні 10%. Виробниче впровадження проводиться в базових господарствах Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей.

    Для цих підприємств нами розроблено плодозмінні сівозміни різної ротації і технології вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечують високу кормову і зернову продуктивність та створюють умови для збереження родючості і сприятливого меліоративного стану ґрунтів. Загальновизнаною для підприємств з розвиненою тваринницькою галуззю є 8-пільна зернотравянопросапна з коефіцієнтом використання зрошуваної ріллі 1,37 до складу якої входить два поля люцерни, пшениця озима з післяжнивним посівом гороху - вівсяних сумішок, цукровий буряк, кукурудза на силос, пшениця озима з післяжнивним посівом кукурудзи з соєю на зелений корм, кукурудза на зерно, ячмінь з підсівом люцерни. В теперішній час товаровиробники з метою отримання зелених кормів на початку літа( травень – червень перевагу у коротко ротаційних прифермських сівозмінах надають ранньовесняним злаково-бобовим або злаково-хрестоцвітим сумішкам на зелений корм прикладом такої сівозміни є 4-пільна з на ступним набором і чергуванням сільськогосподарських культур: однорічні злако-бобові на зелений корм + соняшник на маслонасіння, однорічні злако-бобові сумішки на зелений корм + кукурудза на зерно, озимий ячмінь+соя, кормовий буряк (коефіцієнт 1,75).За ефективністю один гектар сівозмінної площі забезпечує продуктивність від 9,0 до 13,0 т/га кормових одиниць, 6,5-7,0 тис. грн. умовно чистого прибутку та рентабельність виробництва на рівні 130- 145% .

    Для велико-товарних підприємств, де галузь тваринництва на даному етапі розвитку агропромислового комплексу відсутня, а розвинуте рослинництво нами розроблено і запроваджуються зерно-просапні сівозміни з 75% насиченням зерновими, 25% ріллі відводиться під вирощування технічних культур. Пріоритетне місце у структурі посівних площ тут займає кукурудза на зерно, соя, пшениця озима та ріпак для промислової переробки. Рекомендуємо до впровадження 3-4-пільні сівозміни з різним насиченням зерновими і технічними культурами: 1. Соя, пшениця озима, ріпак озимий, кукурудза на зерно; 2. Кукурудза, кукурудза, соя; 3. Кукурудза, кукурудза, соя, пшениця озима + післяжнивно просо; 4. Соя, кукурудза, ячмінь озимий+ післяжнивно кукурудза на зерно. Для таких підприємств ми рекомендуємо не перевантажувати сівозміни соєю, тому що це призводить до погіршення фітосанітарного стану посівів, а відповідно і до зростання хімічного навантаження на агроекосистеми. Більш продуктивними і прибутковими для них будуть чотирипільні сівозміни з двома полями кукурудзи, або 50% її насиченням. Вихід кормових одиниць в розрахунку на один гектар сівозмінної площі в таких сівозмінах досягає 10,0-12,0тонн.

    Для велико-товарних підприємств, що спеціалізуються на виробництві овочів і картоплі з метою забезпечення промислових центрів та зон відпочинку з використанням дощувальної техніки, нашим Інститутом розроблено сівозміни з 50% питомою вагою томатів, капусти та картоплі, 25% зернових колосових та 25% кормових культур.

    Це сівозміни насичені багаторічними бобовими травами на сіно і зелений корм, та злаково-бобовими сумішками, як на корм так і на сидерати, що гарантує отримання продукції високої якості в тому числі для дитячого і дієтичного харчування.

    Для сільгосппідприємств, які вирощують овочі на системах краплинного зрошення запроваджуються спеціальні овочеві сівозміни з високорентабельними та ліквідними овочевими культурами. Водночас беззмінне їх вирощування призводить до погіршання меліоративного стану ґрунтів. Більшість товаровиробників ігнорують науково-обґрунтовані сівозміни з люцерною, горохом та злаково-бобовими сумішками.

    Зараз в базових овочевих підприємствах проводиться експериментальне випробування сівозмінах вирощуванням після помідора їстівного, ячменю озимого або гороху на зерно без поливу, хороші результати забезпечує посів злаково-хрестоцвітих сумішок після пшениці озимої на сидерат та використання на добриво соломи з метою оздоровлення фітосанітарного стану та покращення сольового і поживного режиму ґрунтів.

    На основі проведених експериментальних досліджень розроблено і рекомендовано до впровадження в підприємствах на зрошуваних землях:

    •нові види зрошення з використанням сучасної дощувальної техніки систем краплинного (поверхневого і підземного) зрошення та мікродощування (фото 4, 5, 6); 

     Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни


    Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни   Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни


    •економічно та екологічно обґрунтована структура посівних площ та схеми сівозмін для господарств різної спеціалізації;

    •новітні системи обробітку ґрунту з використанням багатоопераційних ґрунтообробних знарядь, що забезпечують економію 30-40% енергетичних витрат, підвищення продуктивності сівозмін на 25-30%, збереження сприятливого меліоративного стану та родючості ґрунтів;

    •екологічно безпечна, економічно обґрунтована система удобрення з використанням на добриво листостеблової маси сільськогосподарських культур, мікробіологічних препаратів, стимуляторів росту та сидератів;

    •75 високопродуктивних сортів та гібридів сільськогосподарських культур сортів адаптованих до умов зрошення.

    Інститут є членом Європейської інтегрованої системи генних банків (AEGIS), що дає змогу розширити об’єм наукових досліджень з генофондом рослин, використовувати нові джерела та донори господарсько-цінних ознак у селекційному процесі (фото 7);

    Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни   Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни  Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни

    •інтегрована система захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів;

    •комплекс комп’ютерних програм для оптимізації прийняття технологічних рішень в зрошуваному землеробстві;

    •сортові технології вирощування сільськогосподарських культур за умов дощування та краплинного зрошення;

    •система виробництва елітного насіння картоплі на основі оздоровлення вихідного матеріалу з використанням методу двоврожайної культури.

    Інститут зрошуваного землеробства з мережею дослідних станцій і господарств щорічно реалізує понад 3000 тонн високоякісного насіння зернових і технічних культур. У 2017 році побудовано насіннєвий завод, що дало можливість збільшити обсяги виробництва сертифікованого насіння та покращити його якість (фото 8).

    Як результат в рази зросла кількість укладених ліцензійних угод і сума надходження позабюджетних коштів до спеціального фонду Інституту досягла одного мільйона гривень (фото 9).

    Вченими Інституту підготовлено 15 науково-інноваційних проектів, які впроваджуються на зрошуваних землях.

    Активізувалася робота з інформаційно-консультаційного забезпечення, щорічно ми проводимо науково-практичні конференції, Дні поля, Круглі столи, виставки-ярмарки, надаємо консультації з питань сортових ресурсів та технологій вирощування (фото 10).

     Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни  Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни  Ефективність і конкурентоспроможність наукових досліджень та розробок в галузі зрошуваного землеробства країни

    В наукових виданнях протягом 2017 року опубліковано понад 230 наукових праць тавидано 14 монографій (фото 11).

    Нами налагоджено співпрацю з іноземними фірмами Semila Seed, BASF, Syngenta, Monsanto, Netafim, RAGT, Agro Dilo, Agrarian Marketing Development Institute по адаптації сортів і гібридів с.- г культур до умов Південного Степу та удосконалення технології їх вирощування (фото 12).

    В цілому враховуючи подальше підвищення посушливості клімату та достатньо високу продуктивність сортів і гібридів на функціонуючих зрошувальних системах є необхідність подальшого збільшення площ зрошення з залученням коштів на відновлення і реконструкцію міжгосподарської і внутрішньо господарської мережі, придбання дощувальних машин і силового обладнання нового покоління за умов державної підтримки, залучення коштів підприємствта інвестицій. 

     

    Вожегова Р.А., директор;

    Біляєва І.М., завідувач відділу науково інноваційної діяльності трансферу технологій та інтелектуальної власності;

    Інституту зрошуваного землеробства НААН





    Схожі новини
  • День поля в Інституті зрошуваного землеробства
  • ІННОВАЦІЙНІ РОЗРОБКИ МОЛОДІ – СУЧАСНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВУ
  • Ефективне зрушення у зрошуванні
  • Перспективи зерновиробництва на зрошуваних землях півдня України
  • Допоможе... тваринництво

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.