- Найнижча ціна на продукти харчування - на оптових ринках
- Понад 3,5 мільйона українців відвідали оптові ринки сільгосппродукції
- У минулому році держава виділила 248 мільйонів гривень для розбудови оптових ринків сільгосппродукції
- Оптові ринки: український досвід
- Оптові ринки пришвидшать створення с/г кооперативів – експерт
Гуртові ринки - стимул рухатися далі
Сільське господарство, як і будь яка серйозна справа, вимагає системного підходу. Коло ж проблем у ньому не обмежується застарілістю технологій або недосконалістю посівного матеріалу. Проблема також існує і у збуті продукції, і якщо її не вирішувати у комплексі із рештою, а відкласти «до кращих часів», то бажаного ефекту від будь-якої модернізації годі й чекати.
Для обговорення актуальних проблем і для обміну досвідом із організації маркетингу сільськогосподарської продукції в Міністерстві аграрної політики України відбулася робоча зустріч фахівців міністерства із групою директорів гуртових ринків Центральної та Східної Європи.
Від Мінагрополітики у вступній промові гостей привітав заступник міністра Ярослав Гадзало. Він наголосив на тому, що питання створення оптових ринків сільгосппродукції є дуже актуальним для України, адже схема просування вирощеного на ланах від виробника до споживача досконало не сформована, а активність посередницьких структур на ринку викривляє ціноутворення ще збільшуючи негативний ефект, що й відчувають на собі кінцеві споживачі. «Створення оптових ринків сільськогосподарської продукції, - підкреслив заступник міністра, - це один із перевірених у світі механізмів прозорого ціноутворення, а також формування оптових партій продовольства, в тому числі на й експорт».
В робочій зустрічі взяли участь директори оптових ринків Хорватії, Угорщини, Албанії, Румунії і України, а також міжнародні експерти ФАО (Міжнародна продовольча і сільськогосподарська організація ООН). Вперше в Україні в одному місці зібралася така кількість людей, що мають відношення до гуртових ринків.
Заступник міністра Ярослав Гадзало в ході дискусії також зазначив, що одним із важливих факторів створення в Україні національної мережі оптових ринків сільськогосподарської продукції є вивчення і запровадження надбаного вітчизняного та світового досвіду, і перш за все європейських країн, запровадження типових моделей оптових ринків для України.
Учасники зустрічі охоче ділилися набутим досвідом. Так Зоран Крснік – директор Національної асоціації гуртових ринків Хорватії зауважив, що на початку функціонування ринку виникає чи не найбільше складних моментів. В Хорватії у 2000 р. було збудовано 3 гуртові ринки, які повністю відповідають європейським стандартам. Їх повноцінна діяльність потребувала відповідного законодавчого забезпечення, щоб захистити сільгосптоваровиробника від недобросовісної конкуренції. Проте відповідний закон прийнятий не був, а діяльність ринків регулювалася звичайним законом про комерційну діяльність. Реальною ж перепоною на шляху становлення ринків, на думку Зорана Крсніка, є діяльність міжнародних оптово-роздрібних мереж, які не зобов’язані купувати свіжу плодоовочеву продукцію у місцевих виробників, а частка такої продукції у супермаркетах Хорватії з 2006 року зросла до 65%-70%. Відомо, що Хорватія - невелика країна, в якій працюють переважно дрібні та середні виробники, що не мають змоги доробляти свою продукцію до вимог супермаркетів, отож гуртовий ринок є для фермерів альтернативою супермаркетам.
Присутні цікавилися технічними вимогами та стандартами, які діють в цій країхні, і чи задовольняють вони вимоги ЄС? Щодо технічної сторони справи, пояснив пан Крснік, то проект оптових ринків у Хорватії повністю розроблявся італійськими проектантами і відповідає світовим стандартам охолодження продукції, системи безпеки, прибирання, тощо. А ось щодо якості самої продукції, то вона не зовсім відповідає євро стандартам, адже невеликі виробники не мають ресурсу, достатнього для інвестування у власне обладнання для сортування, миття і пакування готової продукції, тому здебільшого продукція продається у мішках, звідси і відповідно нижча ціна. Для допомоги товаровиробникам Міністерство сільського господарства ввело програму підтримки, що передбачає механізм оплати 25% проекту модернізації господарства на умовах гранту.
І з 2000 року у Хорватії збудовано 9 «логістичних комплексів»: це пункти, куди виробник привозить продукцію і може на місці отримати послуги сортування, миття, пакування. Ці комплекси є новою необхідною ланкою у ланцюзі виробник-споживач. Тут формуються великотоварні партії продукції і за посередництва фахівців центрів виробник може встановлювати прийнятну ціну за свій товар.
Його колега з Румунії, пан Джордж Водіслав окреслив дещо схожу ситуацію в його країні стосовно дуже сильної конкуренції. Однак в Румунії діє прийнятий закон про оптові ринки. Цим законом визначаються основні власники ринків – це муніципалітети, їм належить 51%. На жаль, на оптових ринках Румунії 60% продукції становлять імпортні овочі та фрукти. Причина та ж сама: якість продукції місцевих виробників не дотягує до європейської, основні виробники – дрібні фермери, які не мають можливості формувати великі товарні партії однорідної якості.
Угорський гуртовий ринок, на думку пана Тібора Кекеда, на етапі свого становлення зіштовхнувся з аналогічними проблемами. Спеціального закону, що регулював би діяльність оптових ринків, немає. Натомість, Уряд видавав кілька наказів, що регулювали окремі механізми роботи ринків. В Угорщині діяльність оптових ринків регулюється Міністерством торгівлі. Зі свого 16-річного досвіду вивчення діяльності гуртових ринків та законодавчої бази, яка її регламентує, віце-директор Будапештського гуртового ринку зробив висновок, що найбільш оптимальна ситуація у Іспанії та Італії. Основні повноваження в цих країнах належать муніципалітетам – 51%, решта ж - управлінню ринку.
В Україні гуртові ринки сільгосппродукції ще не так поширені як у Європі, але поодинокі приклади існують: «Шувар» у Львові, «Великі Копані» на Херсонщині та «Чародій» (ринок живої худоби) на Черкащині. На стадії проектування - гуртовий ринок в Одесі. Під його будівництво виділено 70 га землі. Вивчаючи досвід роботи гуртових ринків країн Центральної та Східної Європи, планується будівництво великого аграрно-маркетингового центру, який надаватиме усі необхідні послуги виробникові: миття, сортування, пакування та переробка продукції.
Підбиваючи результати зустрічі, заступник міністра аграрної політики України Ярослав Гадзало зазначив, що для визначення організаційно-правових та економічних засад формування в Україні мережі оптових ринків сільськогосподарської продукції та їх інфраструктури, робочою групою за безпосередньої участі фахівців Міністерства аграрної політики, представників проектів міжнародної технічної допомоги та науковців підготовлено проект Закону України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції». Він пройшов широке публічне обговорення за участю народних депутатів України, органів влади, бізнесу, товаровиробників. І нині законпроект подано на розгляд до Верховної Ради України (реєстраційний номер 2322 від 6 березня 2007 року).
На жаль через обмежений час зустрічі неможливо було охопити все коло питань, пов’язаних із створенням та функціонуванням оптових ринків сільськогосподарської продукції. Тому для більш поглибленого обміну досвідом та ознайомлення із роботою гуртових ринків в Україні представники Фундації ( впиши, як вірно називається ) відвідали Регіональний аграрний центр «Шувар» у Львові.
Дмитро Пекарчук
