Аграрний тиждень. Україна
» » Україна потребує план адаптації до кліматичних змін для кожного регіону
» » Україна потребує план адаптації до кліматичних змін для кожного регіону

    Україна потребує план адаптації до кліматичних змін для кожного регіону


    Діяльність людини руйнує природній баланс, як результат – маємо глобальні кліматичні зміни. Уже за 20-30 років вчені пророкують підвищення температури влітку в середньому на 3 градуси і зменшення опадів. Відтак експерти закликають розробити план адаптації до кліматичних змін для кожної галузі та регіону України. Не секрет, що від погодних умов з усіх галузей економіки найбільше залежить аграрна.

    Внаслідок глобальних змін клімату погода в Україні стане спекотливішою і посушливішою – повідомляє «Эра-ФМ». Однак Україна від таких змін може навіть виграти, - вважає німецький фахівець аграрного ринку Крістіан Бікер. За його словами, весняні і ранні літні культури, такі як кукурудза, соя, соняшник, даватимуть кращий врожай. Водночас, озимі культури від кліматичних змін потерпатимуть, тож аграріям доведеться вирощувати більш стійкі до спеки сорти. І звернутись за допомогою до генетиків, - стверджує Крістіан Бікер.

    «Які наслідки це матиме для сільського господарства у Європі у найближчі 20-30 років? По-перше, відбудеться перехід до літніх гібридів, по-друге, зростатиме необхідність використання селекційних методів на основні генної модифікації. Хоча ми в Євросоюзі поки і відмовляємось використовувати ГМО, у нас не буде іншого способу розробити сорти, що протистоятимуть посухам», - зазначає Крістіан Бікер.

    Поки зарано припускати, що за 2-3 десятиліття усі поля будуть засіяні генно-модифікованим збіжжям, - переконаний президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Адже науковці досі не можуть сказати, як саме генна інженерія впливає на людське здоров’я. Крапку у цьому питанні зможуть поставити щонайменше через покоління. Та поки що генетично модифіковані культури рясніють на вітчизняних просторах. А ми цього іноді навіть і не підозрюємо.

    «Зараз посилений контроль за цим, але це не значить, що цей контроль достатній. Ну, я не чув такого, щоб когось покарали за те, що це є незареєстрована продукція, яка заборонена, вирощування. Найбільше проблем у нас з вирощуванням сої. За деякими даними, близько 70% сої на Україні є генно-модифікованими. Дуже багато кукурудзи, сьогодні – до 30%. Ріпак є», - зазначив Леонід Козаченко.

    Багато аграріїв до використання ГМО ставляться досить скептично, або і різко негативно. Мовляв, не надто це і вигідно, а до того ж шкідливо, - каже вітчизняний сільгосппідприємець Олександр Мирний.

    Загалом фермери не схильні перейматись такими глобальними питаннями. Кажуть: їм би нинішній врожай не за копійки продати, аби наступного року було чим поля засіяти.
    Эра ФМ





    Схожі новини
  • Рекордний урожай зернових стабілізував ціни на насіннєвий матеріал
  • Невдовзі Україна може посісти 2 місце в світі за експортом зерна
  • Замість степів — пустеля?
  • Л.Козаченко: в Україні може зупинитися виробництво дитячого харчування
  • Сільське господарство може стати рушійною силою української економіки - Козаченко

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Україна потребує план адаптації до кліматичних змін для кожного регіону


Діяльність людини руйнує природній баланс, як результат – маємо глобальні кліматичні зміни. Уже за 20-30 років вчені пророкують підвищення температури влітку в середньому на 3 градуси і зменшення опадів. Відтак експерти закликають розробити план адаптації до кліматичних змін для кожної галузі та регіону України. Не секрет, що від погодних умов з усіх галузей економіки найбільше залежить аграрна.

Внаслідок глобальних змін клімату погода в Україні стане спекотливішою і посушливішою – повідомляє «Эра-ФМ». Однак Україна від таких змін може навіть виграти, - вважає німецький фахівець аграрного ринку Крістіан Бікер. За його словами, весняні і ранні літні культури, такі як кукурудза, соя, соняшник, даватимуть кращий врожай. Водночас, озимі культури від кліматичних змін потерпатимуть, тож аграріям доведеться вирощувати більш стійкі до спеки сорти. І звернутись за допомогою до генетиків, - стверджує Крістіан Бікер.

«Які наслідки це матиме для сільського господарства у Європі у найближчі 20-30 років? По-перше, відбудеться перехід до літніх гібридів, по-друге, зростатиме необхідність використання селекційних методів на основні генної модифікації. Хоча ми в Євросоюзі поки і відмовляємось використовувати ГМО, у нас не буде іншого способу розробити сорти, що протистоятимуть посухам», - зазначає Крістіан Бікер.

Поки зарано припускати, що за 2-3 десятиліття усі поля будуть засіяні генно-модифікованим збіжжям, - переконаний президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Адже науковці досі не можуть сказати, як саме генна інженерія впливає на людське здоров’я. Крапку у цьому питанні зможуть поставити щонайменше через покоління. Та поки що генетично модифіковані культури рясніють на вітчизняних просторах. А ми цього іноді навіть і не підозрюємо.

«Зараз посилений контроль за цим, але це не значить, що цей контроль достатній. Ну, я не чув такого, щоб когось покарали за те, що це є незареєстрована продукція, яка заборонена, вирощування. Найбільше проблем у нас з вирощуванням сої. За деякими даними, близько 70% сої на Україні є генно-модифікованими. Дуже багато кукурудзи, сьогодні – до 30%. Ріпак є», - зазначив Леонід Козаченко.

Багато аграріїв до використання ГМО ставляться досить скептично, або і різко негативно. Мовляв, не надто це і вигідно, а до того ж шкідливо, - каже вітчизняний сільгосппідприємець Олександр Мирний.

Загалом фермери не схильні перейматись такими глобальними питаннями. Кажуть: їм би нинішній врожай не за копійки продати, аби наступного року було чим поля засіяти.
Эра ФМ





Схожі новини
  • Рекордний урожай зернових стабілізував ціни на насіннєвий матеріал
  • Невдовзі Україна може посісти 2 місце в світі за експортом зерна
  • Замість степів — пустеля?
  • Л.Козаченко: в Україні може зупинитися виробництво дитячого харчування
  • Сільське господарство може стати рушійною силою української економіки - Козаченко

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.