Аграрний тиждень. Україна
» » Розвиток зрошення – шлях до процвітання
» » Розвиток зрошення – шлях до процвітання

    Розвиток зрошення – шлях до процвітання


    Розвиток зрошення – шлях до процвітанняНапередодні 54-го пуску води в Північно-Кримський канал, а разом із цим і початку поливного сезону на Херсонщині, Державним агентством водних ресурсів, Інститутом зрошуваного землеробства НААН України та Херсонською облдержадміністрацією проведена республіканська нарада з питань наукового забезпечення ефективного використання зрошуваних земель в Україні у 2012 році.

     

    Загальна тенденція розвитку землеробства у світі на сучасному етапі передбачає створення умов для стабільного управління режимами ґрунтів – гідрологічним, термічним та біологічним. Визначальна роль у вирішенні цього питання належить зрошенню земель, завдяки якому істотно знижується залежність агровиробництва від умов природного вологозабезпечення.

    Зрошення набуло широкого розповсюдження в світі протягом минулого сторіччя. Нині на планеті зрошується майже 300 млн. га (18% загальної площі ріллі), на яких виробляється 40% обсягу сільгосппродукції. Тобто продуктивність одного зрошуваного гектара більше ніж удвічі перевищує продуктивність незрошуваного.

    Враховуючи високу посушливість клімату, особливо АР Крим та областей південної частини степової зони, в Україні побудовано потужні зрошувальні системи, найбільшими з яких є Каховська, Північнокримська, Інгулецька, Краснознам'янська, Дунай-Дністровська, Приазовська.

    На 1 січня 2012 року площі зрошуваних земель в Україні становили 2,158 млн. га (скоротились на 18% від рівня 1992 р.). Проте фактичні площі поливу протягом останніх років не перевищують 600-680 тис. га, що становить 25-30% наявної їх площі, або в 4 рази менше, ніж на початку 90-х років 20-го сторіччя.

    Учасники наради визначили можливі наслідки цієї негативної тенденції. Скорочення площ фактичного поливу в Україні проходить на фоні:

    – значного погіршення технічного стану функціонуючих зрошувальних систем, особливо їхньої внутрішньогосподарської частини;

    – практично повного призупинення робіт з реконструкції наявних та будівництва нових зрошувальних систем, що є наслідком значного скорочення обсягів бюджетного фінансування та відсутності власних коштів у землекористувачів;

    – недостатньої кількості й незадовільного оновлення парку дощувальної техніки: за загальної потреби понад 30 тис. одиниць у наявності є близько 8 тис. дощувальних машин, з них у робочому стані менше 4 тисяч, а за останні 5 років аграріями придбано лише 547 дощувальних агрегатів;

    – порушення технологічної цілісності зрошувальних систем, яке спричинено, з одного боку, паюванням земель і, як наслідок, подрібненням земельних наділів і збільшенням кількості землекористувачів, з іншого - передачею внутрішньогосподарських систем у комунальну власність, а також на баланс фермерських і колективних підприємств при державній власності на міжгосподарську мережу;

    – ускладнення управління зрошувальними системами, земельними й водними ресурсами, у т.ч. і через значне збільшення кількості користувачів зрошуваними землями. Нині 2,158 млн. га зрошуваних земель належать 192 тис. користувачів, тобто в середньому на одного користувача припадає лише близько 11,2 га зрошуваних угідь;

    – погіршення еколого-меліоративного стану зрошуваних земель. Загалом по Україні, за даними меліоративного кадастру, добрий еколого-меліоративний стан мають 62% зрошуваних земель, 34 – задовільний, 4% – незадовільний.

    Викладені вище основні складові стану зрошення земель в Україні дають підстави охарактеризувати його як кризовий. А основним негативним результатом стала втрата зрошуваними землями ролі страхового фонду у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави. Водночас, як уже зазначено, існує ряд природно-кліматичних і соціально-економічних передумов, які роблять неможливим подальше стале ведення землеробства в південному регіоні України без розвитку зрошення. Тому відновлення потенціалу зрошення належить до пріоритетних завдань розвитку агросектору економіки України. Саме на забезпечення цієї ролі зрошення спрямовані заходи, передбачені Постановою Верховної Ради України «Актуальні питання проблеми зрошення, підтоплення та повеней в Україні» від 23.02.2006 р. та Указом Президента України «Про заходи щодо розвитку зрошуваного землеробства в Україні» від 3.03.2006 р., комплексною програмою розвитку зрошення та поліпшення стану сільсгоспугідь і сільських населених пунктів Херсонської області на період до 2015 року. Цими нормативно-правовими актами окреслено основні завдання з відновлення ролі зрошення у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави, підкреслено визначальну роль наукового забезпечення реалізації цього процесу.

     

    Розвиток зрошення – шлях до процвітанняНа найближчу перспективу необхідно на державному рівні вирішити питання:

    – удосконалення законодавчого та нормативно-методичного забезпечення землеробства на зрошуваних землях;

    – переоснащення зрошуваних систем новою поливною технікою на основі запровадження програми державного лізингу та відновлення її виробництва на вітчизняних підприємствах;

    – застосування нових типів та модифікацій широкозахватних дощувальних машин, нормоване водокористування, компенсаційні та адаптивні принципи планування поливів на основі застосування оптимальних, водозберігаючих і екологобезпечних режимів зрошення та інформаційно-дорадчих систем планування й управління поливами;

    – забезпечення компенсації витрат сільгоспвиробникам, які за власні кошти проводять реконструкцію, ремонт і відновлення внутрішньогосподарських зрошувальних мереж і поливної техніки.

     

    Державне стимулювання раціонального, високоефективного та екологобезпечного використання зрошуваних земель і відтворення їх родючості повинно здійснюватись шляхом розробки та введення в дію відповідного механізму державної підтримки зрошуваного землеробства, основними складниками якого мають стати:

    – довгострокове, пільгове, з частковим або повним погашенням відсоткових ставок за рахунок коштів держбюджету, кредитування заходів з реконструкції та модернізації наявних зрошувальних систем, придбання технічних засобів поливу;

    – прямі дотації сільгоспвиробникам з держбюджету при досягненні проектних рівнів урожайності сільгоспкультур на зрошуваних землях;

    – обов'язкове залучення до фінансування заходів із відновлення та розвитку зрошення, крім коштів держбюджету, коштів місцевих бюджетів, землевласників і землекористувачів.

    Під час пленарного засідання на нараді виступили голова Держагентства водних проблем і меліорації В. Сташук; академік-секретар відділення землеробства, меліорації та механізації НААН України С. Булигін; директор Інституту зрошуваного землеробства Р. Вожегова; директор Інституту водних проблем і меліорації академік М. Ромащенко; голова Херсонської обласної ради В. Пелих; заступник голови Херсонської ОДА М. Мельник; ректор Херсонського ДАУ В. Базалій; Герой України Д. Моторний. У обговоренні проблем зрошення взяли участь керівники обласних і районних управлінь водного господарства України, провідні вчені інститутів Національної академії аграрних наук.

    Нарада завершилася церемонією пуску дніпровської води в Північно-Кримський канал.                                               

                                                                                 Ірина ДЕМИДЕНКО   






    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.