- У Луганську схвалили ініціативу створення Донбаського навчально-науково-виробничого комплексу
- Зима у ВНЗ випробувала тепло- і водомержі на міцність,
- СТУДЕНТСЬКА РАДА УНІВЕРСИТЕТУ
- Лідери АПК ХХІ століття
- ФАХІВЕЦЬ ДЛЯ АГРОСЕКТОРУ
Зима у ВУЗах випробовує тепло-, водомержі на міцність, а команди адміністративно-господарських частин – на професійність
У Харківському НАУ зиму не чекали, як виявилось – прийшла зненацька. Ні, в університеті, звичайно, десь крєм вуха, чули про зиму, бо всі звіти до Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва щодо підготовки до опалювального сезону подали вчасно, де вказано, що всі роботи по ремонту, технічному огляду тепло-, водомереж виконано. В чому запевнили керівництво міністерства і самі заспокоїлись. Та, на жаль, сталось не так, як хотілось. 
На місці аварії в Харківському НАУ протягом тижня працювала комісія Міністерства аграрної політики у складі 8 осіб, завдання якої полягало відновити теплопостачання до чотирьох гуртожитків, де проживають понад 2 тис. студентів. Аварія сталася від пориву теплової мережі, що по своїй суті є частою, екстремальною ситуацією у багатьох навчальних закладах. І при умові термінового, професійного вирішення проблеми не несе за собою таких тяжких наслідків. Наслідки ж аварії у Харківському НАУ – це результат повної бездієвості, безвідповідальності керівництва, халатного відношення до своїх обов’язків відповідальних осіб на робочих місцях. Недотримання елементарних правил безпеки експлуатації системи теплопостачання, таких як утеплення тепломережі на технічних поверхах, незасклені оглядові вінка, відсутність дренажних кранів для злиття води – все це коштувало для університету 450 тис. грн. Така вартість відновлюваних робіт аварії. Щоденно відновленням теплопостачання займались понад 80 осіб із 32 трудових колективів. Це були представники навчальних закладів регіону, відповідних міських структур.
Аварія системи опалення у студентських гуртожитках університету показала всі прорахунки в підготовці системи енергозабезпечення життєдіяльності гуртожитків, а також низку інших проблем, пов’язаних зі студентськими гуртожитками.
За дорученням Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва в період з 28 січня по 1 лютого у ВНЗ 7 областей працювали робочі групи з вивчення соціально-побутових умов студентів у гуртожитках. Загалом оглянуто 93 гуртожитки у 41 ВНЗ.
У гуртожитках університетів, академій проживають понад 70 тис.осіб студентів, що становить 45%. Потребують проживання близько 5 тис. осіб (7%). У середньому на одного студента припадає близько 5 кв. м, тоді як за нормою повинно бути не менше 8 кв.м.
Внаслідок такої інтенсивної і тривалої експлуатації, де не проводяться своєчасні капітальні і поточні ремонти, в умовах систематичного недофінансування, матеріально-технічна база більшості гуртожитків потребує проведення невідкладних ремонтних робіт. З 339 гуртожитків ВНЗ потребують проведення капітального ремонту 127 або 37,5%, в тому числі необхідно відремонтувати 100 тис. кв.м. покрівель, 260 км інженерних тепло-, водомереж, 8 котелень та інших об’єктів соціально-побутового комплексу навчальних закладів.
За підрахунками у 2007 році на капітальний ремонт гуртожитків використано 4,7 млн. грн.., у т.ч. за рахунок спеціального фонду 4,2 млн. гривень. При цьому на поточний ремонт було направлено 1,1 млн. грн.. кощтів лише спеціального фонду навчальних закладів. Разом з тим мінімальна потреба на сьогодні становить 180,65 млн. грн.. Доведені обсяги капітальних видатків у 2008 році задовольнять потребу ВНЗ щодо зміцнення матеріально-технічної бази та гуртожитків лише на 35%.
Стан соціально-побутових умов у студентських гуртожитках ВНЗ системи аграрної освіти було одним із важливих обговорюваних питань на нараді ректорів ВНЗ І-ІV рівнів акредитації, що відбулася 8 лютого в міністерстві за участю Юрія Мельника, міністра аграрної політики України.
Юрій Федорович піддав гострій критиці ситуацію, що склалася навколо обговорюваної проблеми. Наголосив про особисту відповідальність та ініціативність керівників у вирішенні проблем. Залучення інвестиційних коштів може бути важливим резервом виходу із ситуації, що склалася для багатьох ВНЗ. Саме таким шляхом пішли у Сумському НАУ. Не слід нехтувати і співпрацею з обласними державними адміністраціями. Зараз вони теж можуть впливати на ситуацію у ВНЗ своєї області. На жаль, жоден керівник навчального закладу не звернувся до міністерства за допомогою з таких питань. Державний бюджет не забезпечить потреб повною мірою, тому необхідно розшукувати всі можливі шляхи додаткового фінансування. Студент живе сьогодні, а через 3-4 роки прийде новий студент. А сьогоднішній студент понесе у своїй вихованості, світосприйнятті, свідомості ту соціально-побутову культуру, в якій він провів свої найкращі роки життя. І нам потрібно прикласти багато зусиль, щоб ці почуття були приємні, світлі, та це повинно лягти в основу перспективної програми покращання санітарно-побутових умов у студентському гуртожитку “Гуртожиток – наш дім” на 2008-2012 рр.
В колуарах нам довелося поспілкуватись з ректорами ВНЗ.
Що є першочерговим завданням для поліпшення соціально-побутових умов у гуртожитках та роль студентського самоврядуваня в цьому?
Кюрчев Володимир Миколайович, ректор Таврійського державного агротехнологічного університету:
- Першочерговими і терміновими є заходи щодо капітальних та поточних ремонтів гуртожитків, кімнат та систем водо-, теплопостачання. Студентське самоврядування відіграє дуже важливу роль. На такому рівні серед студентів дуже спрацьовує почуття відповідальності та поваги до себе, друзів, сусідів по гуртожитку, по кімнаті. Студенти розуміють, що їх благоустрій – це справа їх рук.. Питання поселення, виселення без погодження зі студентським головою Яною Орловою не розглядаються. Члени ради гуртожитку є постійними членами ректорату, вчених рад, адміністративних рад. Студентські ради мають свої окремі кімнати, облаштовані усіма технічними засобами. Студенти повною мірою відчувають, що вони є повноправними учасниками навчально-виховного процесу в університеті.
Шебанін В’ячеслав Сергійович, ректор Миколаївського ДАУ:
- Допоки студент не почуватиметься в гуртожитку, як удома, порядку не буде. Найменше зневажливе ставлення до проблем студентів з боку адміністрації повертається не меншою неповагою до всього оточуючого в університеті з боку студента. У гуртожитках нашого університету дуже активно працює студентське самоврядування. Створення і функціонування ремонтних, будівельних студентських бригад вирішує нам багато проблем по благоустрою. У нас у гуртожитках є всі меблі, здешевлені на 70%. Ми придбали лінію по виготовленню пластикових вікон вартістю 156 тис. грн. За 6 місяців ми мали повну окупність лінії, а ціна вікон, встановлених в університеті, становить на 72% дешевше пропозиції конкурентів.
Кобець Анатолій Степанович, ректор Дніпропетровського ДАУ:
Враховуючи темпи сучасного зовнішньополітичного розвитку нашої країни, неприпустимим є проживання студентів у гуртожитку, де немає тепла, води, об’єктів соціального призначення, де в кімнатах живуть по 6-8 осіб. Забезпечуючи такі умови проживання, всі намагання виховувати особистість нівелюються.
В університеті є гуртожитки забудови 1976 року. Я в свій час був там новоселом, вступивши до ВНЗ на навчання. З того часу в гуртожитках не залишилось жодного предмету з меблів тих часів. Ми їх поновили повністю. Сьогодні студент живе комфортніше. Студенти мають свої комп’ютери, відеотехніку, музичні центри тощо. Облаштовують свої помешкання на домашній лад. Це добре. Але потребує додаткових рішень питання забезпечення та економії енергоресурсів. В плані роз’яснювальної роботи нам дуже допомагають куратори та студентське самоврядування. Студентські ради вирішують питання поселення, збереження майна, забезпечують самообслуговування в гуртожитках.
Корлюк Сергій Сергійович, ректор Одеського ДАУ:
За два останніх роки на облаштування соціально-побутових умов студентів університету витрачено 4,5 млн. грн. спеціального фонду. У нас є в експлуатації гуртожиток 1903 року. Провели повну модернізацію сантехніки, вікон, дверей. Перспективна програма “Гуртожиток – наш дім” спонукатиме до більш рішучих дій в плані поліпшення умов проживання в гуртожитках. Студентське самоврядування набирає обертів своєї діяльності. Зберігати, удосконалювати, примножувати матеріально-технічну базу в гуртожитку – ось головні позиції, які допомагає вирішувати студентське самоврядування.
Із розмов нам стало зрозуміло, що сподіватись на щасливий випадок не приходиться. Кожному керівнику ВНЗ слід вміло, прагматично зосередити свої зусилля і у тісній співпраці зі студентським самоврядуванням впевнено йти до мети. Тоді позитивний результат не примусить себе довго чекати.
Ніна Лихогод,
Науково-методичний центр аграрної освіти
Фото Максима Цендревича
