Аграрний тиждень. Україна
» » ВІТЧИЗНЯНИЙ РЕЗЕРВ ВИРОБНИЦТВУ
» » ВІТЧИЗНЯНИЙ РЕЗЕРВ ВИРОБНИЦТВУ

    ВІТЧИЗНЯНИЙ РЕЗЕРВ ВИРОБНИЦТВУ


    Перша Всеукраїнська конференція «Вітчизняний резерв виробництву – біо-стимулятори росту рослин» відбулася нещодавно у Києві, під час проведення IV міжнародної виставки «ІнтерАГРО-2008». Науковці та виробники щиро ділилися своїми здобутками та баченням резервів аграрного сектору економіки.

    Значний наголос було зроблено на завдання комплексної програми «Розви-ток зерновиробництва в Україні до 2015 року». Цей важливий документ являє со-бою виконання положень Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 №1158.
    Згідно програми передбачається поступове збільшення виробництва зерна до 50 млн. тонн у 2015 році. Яким чином Міністерство аграрної політики України і УААН передбачають вирішувати завдання? Збільшення обсягів виробництва зерна здійснюватиметься шляхом: інтенсивного ведення галузі зерновиробництва; під-вищення врожайності зернових культур; удосконалення землекористування, струк-тури посівів, попередників, обробітку ґрунту; впровадження сучасних сортів і гіб-ридів, покращення насінництва; внесення мінеральних добрив; проведення хімічної меліорації земель, захисту рослин; підвищення якості зерна; науково-методичного забезпечення розвитку ринку зерна; забезпечення господарств ресурсозаощадними технологіями і відповідною технікою; більш раціонального використання біокліма-тичного потенціалу і зональних природно-кліматичних умов, нарощування вироб-ництва зерна на зрошувальних землях.
    В розділі землекористування наголошено на необхідності зменшити обсяги ріллі (низькопродуктивних, кислих, засолених, піщаних земель) на 0,8-8,5 млн га, створити на них луки та пасовища, а найбідніші – залісити.

    ВІТЧИЗНЯНИЙ РЕЗЕРВ ВИРОБНИЦТВУ

    Структура посівів
    Посівні площі зернових культур 2008-2015 рр. визначено в межах 14,5-15,0 млн. га, в т.ч. озимої пшениці – 5,5-6,0 млн. га, озимого жита – 0,6-0,7 млн. га, ку-курудзи – 2,0-2,2 млн. га, ячменю – 3,2-3,5 млн. га, проса і гречки – близько 0,6-0,7 млн. га, гороху – до 0,6-0,7 млн. гектарів.
    В польових сівозмінах зернові культури повинні займати в господарствах Степової зони 55-60% ріллі, Лісостепової – 50-55% і Поліської зони – 40-45%. За таких умов при середній врожайності 36-37 ц/га виробництво зерна становитиме у 2015 50 млн. тонн.
    Науково-методичне забезпечення
    Використання досягнень науково-технічного прогресу – освоєння господар-ствами інтенсивних технологій вирощування зернових культур – основний наголос. Створення і прискорення впроваджених у виробництво нових сортів і гібридів зер-нових культур може забезпечити 30-35% прогресу валового збору зерна.
    Науковими установами будуть розроблені і запроваджені у виробництво су-часні зональні конкурентоспроможні інтенсивні технології вирощування зернових культур з урожайністю зерна озимої пшениці 50-60 ц/га, ярого ячменю – 40-45 ц/га, гороху – 35-40 ц/га, кукурудзи – 70-100 ц/га.
    Виробництву будуть запропоновані вдосконалені системи живлення і захис-ту рослин з оптимальним використанням нових видів добрив, пестицидів і регуля-торів росту рослин. Фінансування заходів, визначених програмою, здійснювати-меться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інвестиційних коштів, кредитів товаровиробників та інших джерел.
    Двічі в галузевій програмі наголошено на застосуванні регуляторів росту ро-слин як одного з елементів виконання завдань держави – забезпечення продоволь-чої безпеки.

    ВІТЧИЗНЯНИЙ РЕЗЕРВ ВИРОБНИЦТВУ

    Чому доцільно використовувати розробки вчених?
    За останні 5 років ми стали свідками значних коливань урожаїв завдяки від-чутним коливанням природних факторів. Підвищення стійкості сільгоспкультур до екологічних стресів включено з 1977 р. в перелік 12 найважливіших проблем Наці-ональної академії США.
    В цьому плані 20-річний досвід Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України та державного підприємства МНТЦ «Агробіотех» НАН та МОН України зі створення регуляторів росту рослин, вивчення механізмів фізіологічної дії як на клітинному рівні, так і в умовах польових випробувань та масштабованого впровадження після організації ліцензованого виробництва українських регулято-рів росту рослин дозволяє наголосити на певних досягненнях у створенні сучасних елементів агротехнологій.
    Уявіть, п’ятирічні науково-виробничі дослідження в 17 провінціях Ки-таю показали прибавку врожаю рису і пшениці в середньому +675 кг/га (10-12%).
    За останні два роки дослідження агрофірми «Нібулон» та АТЗТ «Агро-Союз» в складних кліматичних умовах регуляторів росту рослин показали анти-стресову дію, кращу перезимівлю рослин і відповідно додаткову прибавку врожаю від 5,6 до 11,3 ц/га в залежності від сорту, репродукції, технології вирощування з покращенням якості.
    Дослідження нових регуляторів росту Біолан, Біосил, Радостим, Біомакс за наукового супроводу відділення Агроресурси Інституту гідротехніки і меліорації УААН в центрах наукового забезпечення АПВ різних кліматичних зон України до-зволили розробити технології їх застосування та зареєструвати їх в Україні, а один з них – в Російській Федерації. Показано підвищення посівних якостей зерна, ви-рощеного за впливу регуляторів росту рослин. Тобто зерно першої репродукції з регуляторами росту за вегетацією не досягає другої репродукції приблизно на 50%. Це підтверджено роботами Інституту фізіології рослин і генетики, коли за впливу регуляторів зменшувався як спонтанний мутагенез, так і на 50% мутагенез, викли-каний дією гербіциду трефлану.
    Робота дослідної проблемної лабораторії Уманського державного аграрного університету протягом 15 років під керівництвом професора, академіка ВШ Грица-єнко З.М. при виконанні програми Мінагрополітики дозволили відпрацювати еле-менти технологій спільного використання українських регуляторів росту рослин з сучасними гербіцидами при вирощуванні основних сільгоспкультур в різних сіво-змінах. 12 захищених кандидатських дисертацій, 6 патентів, більше 50 публікацій в фахових журналах вказують на доцільність зменшення норм застосування гербіци-дів на 25% при спільному застосуванні регуляторів росту рослин з гербіцидами, що показано за різних норм внесення останніх. Показано підвищення ефективності функціонування окислювально-відновлювальних ферментних систем, що сприяє підвищенню спроможності рослин по детоксикації залишків пестицидів та отри-мання більш екологічно чистої продукції.
    Роботи Інституту мікробіології та вірусології НАН України щодо впливу ре-гуляторів росту рослин на мікрофлору ґрунту як при допосівній обробці насіння спільно з протравниками, так і при внесенні в ґрунт дозволили отримати результа-ти щодо відтворення родючості ґрунту. Особливо позитивний вплив виявлено на розвиток фосфат-мобілізуючих та азотфіксуючих бактерій.
    Нині в межах програми міжнародного співробітництва за підтримки Україн-ського науково-технологічного центру виконуються два проекти за фінансової під-тримки США: «Створення природних композиційних біостимуляторів з антипара-зитарним ефектом для екологічного землеробства» та «Підвищення ефективності використання елементів живлення за рахунок регуляторів росту рослин і мікробіо-логічних препаратів». В цих дослідженнях поряд із створенням нових композицій-них препаратів для екологічного землеробства досліджується вплив на ґрунтові мі-кроорганізми регуляторів росту, взаємодію мікроорганізмів і рослин, на формуван-ня і функціонування мікробних ценозів ґрунту.
    Важливим моментом використання біостимуляторів є підсилення розвитку листової поверхні, накопичення біомаси зі збільшенням вмісту хлорофілів і активі-зацією фотосинтетичної активності рослин. Це сприяє підвищенню утилізації СО2 сільськогосподарськими рослинами і дозволяє з гектару посівів за вегетацію утилі-зувати додатково більше 1 тонни СО2 при вартості квоти за 1 т 5-10 євро, що спри-яє вирішенню проблем Кіотського протоколу.
    Хочеться побажати виробникам всіх форм власності успіху в отриманні при-бутків з меншими витратами. «До добробуту через науку та духовність!» – такий девіз фахівців МНТЦ «Агробіотех».





    Схожі новини
  • Розкрито механізм фізіологічної дії біозахисного ефекту
  • БІОСТИМУЛЯЦІЯ В РОСЛИННИЦТВІ - УКРАЇНСЬКИЙ ПРОРИВ
  • Науковий внесок аграріям на 2010 рік
  • НАУКОВЦІ УКРАЇНИ - АГРАРІЯМ
  • У СОТ – З ІННОВАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ВІТЧИЗНЯНИЙ РЕЗЕРВ ВИРОБНИЦТВУ


Перша Всеукраїнська конференція «Вітчизняний резерв виробництву – біо-стимулятори росту рослин» відбулася нещодавно у Києві, під час проведення IV міжнародної виставки «ІнтерАГРО-2008». Науковці та виробники щиро ділилися своїми здобутками та баченням резервів аграрного сектору економіки.

Значний наголос було зроблено на завдання комплексної програми «Розви-ток зерновиробництва в Україні до 2015 року». Цей важливий документ являє со-бою виконання положень Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 №1158.
Згідно програми передбачається поступове збільшення виробництва зерна до 50 млн. тонн у 2015 році. Яким чином Міністерство аграрної політики України і УААН передбачають вирішувати завдання? Збільшення обсягів виробництва зерна здійснюватиметься шляхом: інтенсивного ведення галузі зерновиробництва; під-вищення врожайності зернових культур; удосконалення землекористування, струк-тури посівів, попередників, обробітку ґрунту; впровадження сучасних сортів і гіб-ридів, покращення насінництва; внесення мінеральних добрив; проведення хімічної меліорації земель, захисту рослин; підвищення якості зерна; науково-методичного забезпечення розвитку ринку зерна; забезпечення господарств ресурсозаощадними технологіями і відповідною технікою; більш раціонального використання біокліма-тичного потенціалу і зональних природно-кліматичних умов, нарощування вироб-ництва зерна на зрошувальних землях.
В розділі землекористування наголошено на необхідності зменшити обсяги ріллі (низькопродуктивних, кислих, засолених, піщаних земель) на 0,8-8,5 млн га, створити на них луки та пасовища, а найбідніші – залісити.

ВІТЧИЗНЯНИЙ РЕЗЕРВ ВИРОБНИЦТВУ

Структура посівів
Посівні площі зернових культур 2008-2015 рр. визначено в межах 14,5-15,0 млн. га, в т.ч. озимої пшениці – 5,5-6,0 млн. га, озимого жита – 0,6-0,7 млн. га, ку-курудзи – 2,0-2,2 млн. га, ячменю – 3,2-3,5 млн. га, проса і гречки – близько 0,6-0,7 млн. га, гороху – до 0,6-0,7 млн. гектарів.
В польових сівозмінах зернові культури повинні займати в господарствах Степової зони 55-60% ріллі, Лісостепової – 50-55% і Поліської зони – 40-45%. За таких умов при середній врожайності 36-37 ц/га виробництво зерна становитиме у 2015 50 млн. тонн.
Науково-методичне забезпечення
Використання досягнень науково-технічного прогресу – освоєння господар-ствами інтенсивних технологій вирощування зернових культур – основний наголос. Створення і прискорення впроваджених у виробництво нових сортів і гібридів зер-нових культур може забезпечити 30-35% прогресу валового збору зерна.
Науковими установами будуть розроблені і запроваджені у виробництво су-часні зональні конкурентоспроможні інтенсивні технології вирощування зернових культур з урожайністю зерна озимої пшениці 50-60 ц/га, ярого ячменю – 40-45 ц/га, гороху – 35-40 ц/га, кукурудзи – 70-100 ц/га.
Виробництву будуть запропоновані вдосконалені системи живлення і захис-ту рослин з оптимальним використанням нових видів добрив, пестицидів і регуля-торів росту рослин. Фінансування заходів, визначених програмою, здійснювати-меться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інвестиційних коштів, кредитів товаровиробників та інших джерел.
Двічі в галузевій програмі наголошено на застосуванні регуляторів росту ро-слин як одного з елементів виконання завдань держави – забезпечення продоволь-чої безпеки.

ВІТЧИЗНЯНИЙ РЕЗЕРВ ВИРОБНИЦТВУ

Чому доцільно використовувати розробки вчених?
За останні 5 років ми стали свідками значних коливань урожаїв завдяки від-чутним коливанням природних факторів. Підвищення стійкості сільгоспкультур до екологічних стресів включено з 1977 р. в перелік 12 найважливіших проблем Наці-ональної академії США.
В цьому плані 20-річний досвід Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України та державного підприємства МНТЦ «Агробіотех» НАН та МОН України зі створення регуляторів росту рослин, вивчення механізмів фізіологічної дії як на клітинному рівні, так і в умовах польових випробувань та масштабованого впровадження після організації ліцензованого виробництва українських регулято-рів росту рослин дозволяє наголосити на певних досягненнях у створенні сучасних елементів агротехнологій.
Уявіть, п’ятирічні науково-виробничі дослідження в 17 провінціях Ки-таю показали прибавку врожаю рису і пшениці в середньому +675 кг/га (10-12%).
За останні два роки дослідження агрофірми «Нібулон» та АТЗТ «Агро-Союз» в складних кліматичних умовах регуляторів росту рослин показали анти-стресову дію, кращу перезимівлю рослин і відповідно додаткову прибавку врожаю від 5,6 до 11,3 ц/га в залежності від сорту, репродукції, технології вирощування з покращенням якості.
Дослідження нових регуляторів росту Біолан, Біосил, Радостим, Біомакс за наукового супроводу відділення Агроресурси Інституту гідротехніки і меліорації УААН в центрах наукового забезпечення АПВ різних кліматичних зон України до-зволили розробити технології їх застосування та зареєструвати їх в Україні, а один з них – в Російській Федерації. Показано підвищення посівних якостей зерна, ви-рощеного за впливу регуляторів росту рослин. Тобто зерно першої репродукції з регуляторами росту за вегетацією не досягає другої репродукції приблизно на 50%. Це підтверджено роботами Інституту фізіології рослин і генетики, коли за впливу регуляторів зменшувався як спонтанний мутагенез, так і на 50% мутагенез, викли-каний дією гербіциду трефлану.
Робота дослідної проблемної лабораторії Уманського державного аграрного університету протягом 15 років під керівництвом професора, академіка ВШ Грица-єнко З.М. при виконанні програми Мінагрополітики дозволили відпрацювати еле-менти технологій спільного використання українських регуляторів росту рослин з сучасними гербіцидами при вирощуванні основних сільгоспкультур в різних сіво-змінах. 12 захищених кандидатських дисертацій, 6 патентів, більше 50 публікацій в фахових журналах вказують на доцільність зменшення норм застосування гербіци-дів на 25% при спільному застосуванні регуляторів росту рослин з гербіцидами, що показано за різних норм внесення останніх. Показано підвищення ефективності функціонування окислювально-відновлювальних ферментних систем, що сприяє підвищенню спроможності рослин по детоксикації залишків пестицидів та отри-мання більш екологічно чистої продукції.
Роботи Інституту мікробіології та вірусології НАН України щодо впливу ре-гуляторів росту рослин на мікрофлору ґрунту як при допосівній обробці насіння спільно з протравниками, так і при внесенні в ґрунт дозволили отримати результа-ти щодо відтворення родючості ґрунту. Особливо позитивний вплив виявлено на розвиток фосфат-мобілізуючих та азотфіксуючих бактерій.
Нині в межах програми міжнародного співробітництва за підтримки Україн-ського науково-технологічного центру виконуються два проекти за фінансової під-тримки США: «Створення природних композиційних біостимуляторів з антипара-зитарним ефектом для екологічного землеробства» та «Підвищення ефективності використання елементів живлення за рахунок регуляторів росту рослин і мікробіо-логічних препаратів». В цих дослідженнях поряд із створенням нових композицій-них препаратів для екологічного землеробства досліджується вплив на ґрунтові мі-кроорганізми регуляторів росту, взаємодію мікроорганізмів і рослин, на формуван-ня і функціонування мікробних ценозів ґрунту.
Важливим моментом використання біостимуляторів є підсилення розвитку листової поверхні, накопичення біомаси зі збільшенням вмісту хлорофілів і активі-зацією фотосинтетичної активності рослин. Це сприяє підвищенню утилізації СО2 сільськогосподарськими рослинами і дозволяє з гектару посівів за вегетацію утилі-зувати додатково більше 1 тонни СО2 при вартості квоти за 1 т 5-10 євро, що спри-яє вирішенню проблем Кіотського протоколу.
Хочеться побажати виробникам всіх форм власності успіху в отриманні при-бутків з меншими витратами. «До добробуту через науку та духовність!» – такий девіз фахівців МНТЦ «Агробіотех».





Схожі новини
  • Розкрито механізм фізіологічної дії біозахисного ефекту
  • БІОСТИМУЛЯЦІЯ В РОСЛИННИЦТВІ - УКРАЇНСЬКИЙ ПРОРИВ
  • Науковий внесок аграріям на 2010 рік
  • НАУКОВЦІ УКРАЇНИ - АГРАРІЯМ
  • У СОТ – З ІННОВАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.