- При внесенні змін до держбюджету необхідно виділити 1,2 млрд грн на розвиток середніх і малих сільгоспвиробників, - АФЗУ
- Є фермери – буде Україна
- Асоціації фермерів вимагає проведення референдуму щодо закону про ринок землі
- Фермери пообіцяли Литвину пікетувати Раду з 3 жовтня
- Середній та дрібний товаровиробник під загрозою знищення – експерт
Фермерство – спосіб життя з глибоким духовним корінням
Поспілкуватися, обмінятися думками, посперечатися і обрати свого ватажка фермери вирішили в Українському домі у Києві, на ХVІІI звітно-виборному з’їзді Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
Із обраних 230 делегатів на з’їзд прибули 218 повноважних представників місцевих фермерських осередків, як оголосив президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Ярослав Кардаш. Участь у роботі з’їзду взяли численні гості – народні депутати України, вчені, представники понад 30 громадських, галузевих і професійних організацій, засобів масової інформації. На з’їзді також був присутній міністр аграрної політики України Юрій Мельник.
Духовна основа не дозволить зламатися
Відкрив з’їзд делегат із Київщини Григорій Наконечний. Привітавши присутніх, він відзначив, що труд біля землі – не просто фізична праця, це справжня присвята. Потім завірив: «Із Богом в душі, з любов’ю в серці до нашої землі, до свого народу ми, фермери, пройдемо всі незгоди і далі будемо нести свою нелегку ношу». Заспівавши уривок духовного гімну України «Боже, Україну збережи», виступаючий попросив вшанувати хвилиною мовчання тих, хто за свою волелюбність постраждав в різні часи української історії.
Потім присутні заслухали звіт президента Асоціації Ярослава Кардаша про діяльність АФЗУ за період з лютого 2007 по лютий 2008 року. Ярослав Васильович підкреслив, що фермерство – це спосіб життя, який має глибоке духовне коріння і «сьогодні особливо важливо не втратити розуміння цього, щоб не зламатися під натиском проблем». 
Пан Кардаш констатував, що за роки незалежності країни відбулися глибокі зміни в сфері агросектору. І сьогодні внесок фермерів в економіку країни набув особливого значення. Та на шляху реалізації потенціалу фермерських господарств є чимало перешкод. Однією з основних Ярослав Васильович назвав незадовільний фінансовий стан фермерських господарств. Відзначив, що агровиробники за власні кошти побудували численні соціальні об’єкти, зокрема дороги, навчально-виховні заклади тощо. А використані кошти державою й досі не відшкодовано.
Серйозною перешкодою діяльності фермерських господарств назвав відсутність організованої системи збуту, нагальною є потреба приватних господарств у кваліфікованих кадрах: «Село погано забезпечено культурно-соціальними закладами, робочими місцями тощо. Тому у молоді немає мотивації до праці на селі. Село поступово деградує. Цей процес потрібно зупинити».
Щоправда, голова асоціації висловив подяку державним керманичам від імені всіх фермерів за надану фінансову підтримку. Хоча, як він відзначив, і тут «мед зіпсовано дьогтем» – за дотаціями слідує «нашестя» різних контролюючих інстанцій.
Пана Кардаша підтримали делегати з різних регіонів. Представник Кримської АР зауважив, що фермерам потрібен державний захист. Особливо, коли набудуть чинності правила, що діють у СОТ. Торкнувся питання кредитів. Запропонував, щоб з’їзд фермерів та землевласників виступав у якості гаранта кредитування.
Делегат із Житомирщини також з обуренням відгукнувся про систему кредитування і оподаткування. Присутні його підтримали.
Палка з двома кінцями
Одним із першочергових питань, яке обговорювали делегати, було зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Фермери висловили дві точки зору. Одні переконані, що земля нарешті повинна стати товаром, щоб слугувати заставою при отриманні кредитів тощо. Інші ж стурбовані, що на сьогоднішній день законодавча база абсолютно не готова до зняття мораторію. Тому можливе тотальне скуповування землі певними фінансовими колами на тлі недосконалого законодавства. Фермери доводять: вкрай важливо насамперед прийняти закони, які б регламентували цю діяльність.
Звісно, констатували делегати, корупція є й зараз, та це не набуло масового характеру. Хоча в окремих регіонах тіньовий ринок дійсно має місце, не дивлячись на дію мораторію. Офіційно, з документації, землі не скуповуються, а оформлюється довготермінова оренда до 50 років тощо. Продовжується системне порушення земельного й не тільки земельного законодавства. З огляду на це, запевняють фермери, потрібно дозволяти легальну купівлю й продаж сільськогосподарської землі якнайшвидше. Однак це обов'язково має йти паралельно з прийняттям законів (про ринок землі, про земельний кадастр та інших), які б регламентували функціонування цього ринку, щоб земля не потрапляла в руки фірм і структур, які не мають жодного відношення до вирощування агропродукції.
Присутні зауважили, що у жодній країні не існує закону, який дозволяв би скуповувати землю фірмам, які не мають ліцензії на сільськогосподарську діяльність. «В Україні ж таких механізмів немає, - констатував делегат із Житомирщини, - тому й існує небезпека того, що сільськогосподарські землі будуть просто скуплені, правдами чи неправдами змінюватиметься їх цільове призначення, й просто невідомо, до чого це призведе в кінцевому результаті». Учасники зібрання, підтримуючи його, визначили: коли в село приходить серйозний інвестор й дає значні кошти пайовикам, від яких він отримує сертифікати й оформляє договір оренди, то більшість селян погоджується, не знаючи, що за цим стоїть. В такий спосіб створюється небезпека, що фермери взагалі залишаться без землі. Щоб унеможливити це, у 2002 році й був прийнятий мораторій на продаж земель сільгосппризначення.
Фермери вважають, що у Верховної Ради був час, щоб прийняти відповідні закони, однак у парламенті й досі залишається потужне лоббі, яке блокує прийняття необхідних законів.
Окрім того, з обуренням заявили фермери, існують всі підстави говорити про те, що є люди, які спеціально створюють умови для функціонування тіньового ринку землі. Їх влаштовує те, що закони, які б дозволяли легальну купівлю-продаж землі, не приймаються парламентом. Водночас ці люди, за якими стоять серйозні фінансово-економічні кола, мають доступ до тих напівзаконних речей, які зараз дають їм змогу здобути землю у власність. Водночас виробник, що займається сільськогосподарською діяльністю, не має такої можливості.
Депутати звернулися до Кабміну
Багато уваги у своїх виступах учасники з’їзду приділили проблемам збуту агропродукції, відсутності справедливої цінової політики, підтримки створення і функціонування обслуговуючих кооперативів, навчання фермерів та поширення ринкової інформації, сільськогосподарської дорадчої діяльності та дорадчих служб, існування загрози створення латифундій, необхідності об’єднання громадських організацій, які представляють інтереси фермерів, агровиробників і сільського населення.
Бурхливими оплесками учасники з’їзду вітали виступ міністра аграрної політики України Юрія Мельника, який ґрунтовно охарактеризував ситуацію у сільському господарстві, конкретні дії міністерства щодо цінової стабілізації, особливо, на ринку зерна і цукру. Він навів конкретні приклади запровадження державних програм підтримки окремих галузей аграрного сектору і запевнив фермерів, що галузеве відомство ніколи не буде приймати «антифермерських» рішень.
Делегати прийняли рішення розробити та затвердити на раді АФЗУ ряд програм фермерського господарювання, зокрема Програму національної ідеї фермерства в Україні, Ідеології сімейного фермерського господарювання тощо. Вирішено посилити організаційну роботу зі здійснення асоціацією практичних заходів. Зокрема, активно запроваджувати проведення регіональних семінарів для фермерів та приватних землевласників на всій території країни. А ще делегати з’їзду написали звернення до Кабінету Міністрів України, в якому попросили забезпечити механізми захисту внутрішнього ринку від імпортних продуктів харчування, в бюджеті на 2009 та наступні роки виділити на підтримку виробництва агропродукції не менше 10% від прибутку, забезпечити рівні умови розвитку усіх сільськогосподарських виробників.
