Аграрний тиждень. Україна
» » «АГРОКОСМОС» – ЗЕМЛЯ ПІД НАГЛЯДОМ
» » «АГРОКОСМОС» – ЗЕМЛЯ ПІД НАГЛЯДОМ

    «АГРОКОСМОС» – ЗЕМЛЯ ПІД НАГЛЯДОМ


    Розробки. Українська академія аграрних наук розробила Концепцію науково-технічної програми «Моніторинг агроресурсів та прогнозування їх стану з використанням даних дистанційного зондування» (скорочена назва «Агрокосмос»), яка має стати першим кроком для створення державної агроінформаційної системи моніторингу агроресурсів.

    Об'єктами досліджень є аграрні ресурси та їх стан, який можливо визначати засобами дистанційного зондування. Це, зокрема, такі характеристики ґрунтового покриву як ґрунтові ареали, вміст гумусу, ерозія, підтоплення, засолення, переущільнення та рослинні ресурси – площі основних сільськогосподарських культур, стан посівів, прогнозування урожаю. З проханням розповісти про цю програму ми звернулися до віце-президента УААН Миколи БЕЗУГЛОГО.

    Миколо Дмитровичу, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея «Агрокосмосу»? І чи потрібно взагалі Україні, в якій ще не всі аграрні питання вирішені на землі, летіти в космос?
    – Багато розвинених країн вже використовують космічну інформацію для господарської діяльності. У США, Франції, Англії, ФРН, а в останні роки – в Польщі, Угорщині, Чехії та Росії уже діють досить ефективні системи оперативного інформаційного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Так, наприклад, ще 1978 р. США розгорнули програму космічного знімання FAS (Foreign Agricultural Servise), яка досі виконується відділом оцінки продукції та врожаю Міністерства сільського господарства. Опрацьована ефективна структура функціонування системи прогнозу врожаю, яка забезпечує моніторинг продовольчого ринку не тільки США, а й усього світового.
    Створена і функціонує європейська система агромоніторингу за допомогою космічних засобів дослідження Землі – MARS (Monitoring Agriculture by Remote Sensing). Одним з елементів цієї системи є перевірка достовірності декларацій, поданих фермерами щодо площ посівів і урожаю с/г культур. Роботи розпочалися ще 1992 р., а вже в 1996-му на основі 86 полігонів за даними космічного знімання були виконані роботи із загального моніторингу та проведено перевірку 122 тисяч декларацій. Середня тривалість періоду між отриманням знімку зі штучного супутника SPOT, як основного джерела космічної інформації, до передачі результатів замовнику (приміром, даних про урожаї фермерів) не перевищує 5 діб.
    Що ж до потреби в подібній розробці, то, виходячи з досвіду розвинутих країн, стало зрозумілим, що розробка і впровадження сучасних методів контролю екологічного стану агроландшафтів, систем землекористування, водних ресурсів, посівів, прогнозування урожаю та різноманітних кризових явищ піднімає сільськогосподарське виробництво на якісно новий рівень. Він концентровано відображається у системі «точного землеробства». Про перспективність цього нового напрямку свідчить і той факт, що у світі планується найближчим часом виведення на орбіту 139 цивільних і комерційних ресурсних супутників Землі.
    Входження України в глобальний економічний простір потребує більш інтенсивного використання інформаційного ресурсу про стан агросфери, різноманітних прогнозних оцінок та оперативних управлінських рішень.
    Можна було б навести багато прикладів щодо ефективності використання даних моніторингу агроресурсів в Україні, але зупинюсь тільки на одному. Експертна оцінка урожаю основних с/г культур у квітні-травні відігравала б велику роль у розрахунку балансів виробництва і споживання, регулюванні продовольчого ринку і ціноутворенні на с/г продукцію. Якщо б торік МінАП було озброєно такою інформацією, то прогноз обсягу імпорту зерна можна було б провести у травні, заздалегідь попередивши про квотування імпорту зернотрейдерів, щоб ті спланували обсяги своїх поставок, і таким чином уникнути спекуляцій навколо цього необхідного рішення уряду.

    А як саме має відбуватися моніторинг?
    – У цілому завдання НТП «Агрокосмос» буде полягати в науковому обґрунтуванні і створенні наземної спостережної мережі, а також розробці індикаторів, нормативів і рекомендацій щодо отримання і використання оперативної інформації про стан агроресурсів. Це дасть змогу інтегрувати існуючі традиційні і дистанційні методи досліджень для отримання оперативної та достовірної інформації.
    Космічна зйомка дає загальний вигляд ґрунтів і рослинного покриву земної поверхні. Дослідження конкретних показників агроресурсів проводиться на тестових ділянках спостережної мережі. На основі багаторічних досліджень будуються математичні корелятивні моделі, що пов'язують характеристики космічних зйомок і показники агроресурсів. Для оперативності отримання інформації необхідно створити електронну мережу, що з'єднувала б усі тестові ділянки з центром збору і обробки інформації.
    Створення вибіркової спостережної мережі за матеріалами космічного знімання і сучасних інформаційних технологій обробки дистанційної і тематичної інформації передбачає організацію тестових ділянок на всій території України. З урахуванням особливостей природно-кліматичних зон нашої держави, їхній розмір коливається від 20 до 25 кв. км. Передбачається здійснити експериментальні обстеження і відповідні розрахунки в межах тестових районів.
    З урахуванням 4-річних обстежень вирощування 4-х груп культур: зернових, цукрового буряку, соняшнику і картоплі, на території України виділено 5 зон однорідних територій, які характеризуються відповідною щільністю тестових ділянок.

    Космічні проекти, як відомо, річ недешева. Скільки коштуватиме «Агрокосмос»?
    – Ми попередньо розрахували, скільки коштів необхідно для створення спостережної мережі. Вони потрібні одноразово і можуть бути освоєні протягом 3-х років. Таким чином, створення загальнодержавної спостережної мережі, залежно від бажаної точності прогнозів, обійдеться в 30-45 млн. грн. Основними виконавцями програми за умов відповідного фінансування можуть бути регіональні центри наукового забезпечення УААН. Витрати на функціонування територіальної мережі залежать від точності прогнозів і коливаються від 0,4 до 0,8 грн/га. Це означає, що досить точна експертна оцінка майбутнього врожаю, наприклад, озимої пшениці, коштуватиме 3-3,5 млн. грн. Наведені цифри яскраво демонструють фахівцям, що вартість цієї науково-технічної програми і вартість подальшого моніторингу становлять дуже невелику частку від економічного ефекту використання результатів програми «Агрокосмос».

    А на кого працюватиме програма? Хто буде замовником досліджень?
    – Замовником прикладних досліджень, а в подальшому і основним споживачем інформації, що надходитиме за допомогою програми «Агрокосмос», має бути Міністерство аграрної політики України. Хоча, безумовно, результати, що будуть отримані у ході її виконання, становитимуть великий інтерес для Міністерства економіки, Державних комітетів земельних ресурсів, водного і лісового господарства, Державного комітету статистики, регіональних органів представницької і виконавчої влади.

    Зрозуміло, що Мінагрополітики і УААН мають працювати на землі. А хто забезпечуватиме космічну половину проекту?
    – Головний співвиконавець майбутньої програми – Національне космічне агентство. У науковців головної наукової установи даної програми – Інституту агроекології – академіків О.Г. Тараріко, О.І. Фурдичко склалася тісна співпраця з ДП «Дніпрокосмос» Національного космічного агентства. Якщо досі наші науковці використовували зйомки, отримані супутниками іноземних держав, то в 2007-2008 рр. буде запущено 3 вітчизняні супутники, що здатні забезпечити аграріїв необхідними матеріалами за цінами, нижчими за світові. Тобто, ми маємо всі передумови для розгортання програми.

    Чого, на Вашу думку, не вистачає зараз для запуску програми?
    – Хочеться звернутися до аграрного міністерства від імені розробників даної концепції і керівництва УААН з проханням підтримати розробку програми «Агрокосмос» як загальнодержавної і забезпечити її фінансування у необхідному обсязі. Переконаний, що виконання такої програми виведе Україну на необхідний рівень інформаційного забезпечення аграрного виробництва, дасть змогу своєчасно отримувати об'єктивну інформацію про стан і обсяги виробництва основних с/г культур і обґрунтовано вирішувати актуальні проблеми, що стоять перед галуззю.
    Підготував Павло МОРОЗ





    Схожі новини
  • Нам зверху видно все
  • Зондування Землі для вирішення завдань сільського та лісового господарства
  • Про засідання Президії Національної академії аграрних наук України з питання " Про створення державної програми "Моніторинг агроресурсів, прогнозуванн
  • Космічні технології для сільського господарства
  • Космічні технології для сільського господарства

  • Комментарі


    smile smile

    Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

«АГРОКОСМОС» – ЗЕМЛЯ ПІД НАГЛЯДОМ


Розробки. Українська академія аграрних наук розробила Концепцію науково-технічної програми «Моніторинг агроресурсів та прогнозування їх стану з використанням даних дистанційного зондування» (скорочена назва «Агрокосмос»), яка має стати першим кроком для створення державної агроінформаційної системи моніторингу агроресурсів.

Об'єктами досліджень є аграрні ресурси та їх стан, який можливо визначати засобами дистанційного зондування. Це, зокрема, такі характеристики ґрунтового покриву як ґрунтові ареали, вміст гумусу, ерозія, підтоплення, засолення, переущільнення та рослинні ресурси – площі основних сільськогосподарських культур, стан посівів, прогнозування урожаю. З проханням розповісти про цю програму ми звернулися до віце-президента УААН Миколи БЕЗУГЛОГО.

Миколо Дмитровичу, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея «Агрокосмосу»? І чи потрібно взагалі Україні, в якій ще не всі аграрні питання вирішені на землі, летіти в космос?
– Багато розвинених країн вже використовують космічну інформацію для господарської діяльності. У США, Франції, Англії, ФРН, а в останні роки – в Польщі, Угорщині, Чехії та Росії уже діють досить ефективні системи оперативного інформаційного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Так, наприклад, ще 1978 р. США розгорнули програму космічного знімання FAS (Foreign Agricultural Servise), яка досі виконується відділом оцінки продукції та врожаю Міністерства сільського господарства. Опрацьована ефективна структура функціонування системи прогнозу врожаю, яка забезпечує моніторинг продовольчого ринку не тільки США, а й усього світового.
Створена і функціонує європейська система агромоніторингу за допомогою космічних засобів дослідження Землі – MARS (Monitoring Agriculture by Remote Sensing). Одним з елементів цієї системи є перевірка достовірності декларацій, поданих фермерами щодо площ посівів і урожаю с/г культур. Роботи розпочалися ще 1992 р., а вже в 1996-му на основі 86 полігонів за даними космічного знімання були виконані роботи із загального моніторингу та проведено перевірку 122 тисяч декларацій. Середня тривалість періоду між отриманням знімку зі штучного супутника SPOT, як основного джерела космічної інформації, до передачі результатів замовнику (приміром, даних про урожаї фермерів) не перевищує 5 діб.
Що ж до потреби в подібній розробці, то, виходячи з досвіду розвинутих країн, стало зрозумілим, що розробка і впровадження сучасних методів контролю екологічного стану агроландшафтів, систем землекористування, водних ресурсів, посівів, прогнозування урожаю та різноманітних кризових явищ піднімає сільськогосподарське виробництво на якісно новий рівень. Він концентровано відображається у системі «точного землеробства». Про перспективність цього нового напрямку свідчить і той факт, що у світі планується найближчим часом виведення на орбіту 139 цивільних і комерційних ресурсних супутників Землі.
Входження України в глобальний економічний простір потребує більш інтенсивного використання інформаційного ресурсу про стан агросфери, різноманітних прогнозних оцінок та оперативних управлінських рішень.
Можна було б навести багато прикладів щодо ефективності використання даних моніторингу агроресурсів в Україні, але зупинюсь тільки на одному. Експертна оцінка урожаю основних с/г культур у квітні-травні відігравала б велику роль у розрахунку балансів виробництва і споживання, регулюванні продовольчого ринку і ціноутворенні на с/г продукцію. Якщо б торік МінАП було озброєно такою інформацією, то прогноз обсягу імпорту зерна можна було б провести у травні, заздалегідь попередивши про квотування імпорту зернотрейдерів, щоб ті спланували обсяги своїх поставок, і таким чином уникнути спекуляцій навколо цього необхідного рішення уряду.

А як саме має відбуватися моніторинг?
– У цілому завдання НТП «Агрокосмос» буде полягати в науковому обґрунтуванні і створенні наземної спостережної мережі, а також розробці індикаторів, нормативів і рекомендацій щодо отримання і використання оперативної інформації про стан агроресурсів. Це дасть змогу інтегрувати існуючі традиційні і дистанційні методи досліджень для отримання оперативної та достовірної інформації.
Космічна зйомка дає загальний вигляд ґрунтів і рослинного покриву земної поверхні. Дослідження конкретних показників агроресурсів проводиться на тестових ділянках спостережної мережі. На основі багаторічних досліджень будуються математичні корелятивні моделі, що пов'язують характеристики космічних зйомок і показники агроресурсів. Для оперативності отримання інформації необхідно створити електронну мережу, що з'єднувала б усі тестові ділянки з центром збору і обробки інформації.
Створення вибіркової спостережної мережі за матеріалами космічного знімання і сучасних інформаційних технологій обробки дистанційної і тематичної інформації передбачає організацію тестових ділянок на всій території України. З урахуванням особливостей природно-кліматичних зон нашої держави, їхній розмір коливається від 20 до 25 кв. км. Передбачається здійснити експериментальні обстеження і відповідні розрахунки в межах тестових районів.
З урахуванням 4-річних обстежень вирощування 4-х груп культур: зернових, цукрового буряку, соняшнику і картоплі, на території України виділено 5 зон однорідних територій, які характеризуються відповідною щільністю тестових ділянок.

Космічні проекти, як відомо, річ недешева. Скільки коштуватиме «Агрокосмос»?
– Ми попередньо розрахували, скільки коштів необхідно для створення спостережної мережі. Вони потрібні одноразово і можуть бути освоєні протягом 3-х років. Таким чином, створення загальнодержавної спостережної мережі, залежно від бажаної точності прогнозів, обійдеться в 30-45 млн. грн. Основними виконавцями програми за умов відповідного фінансування можуть бути регіональні центри наукового забезпечення УААН. Витрати на функціонування територіальної мережі залежать від точності прогнозів і коливаються від 0,4 до 0,8 грн/га. Це означає, що досить точна експертна оцінка майбутнього врожаю, наприклад, озимої пшениці, коштуватиме 3-3,5 млн. грн. Наведені цифри яскраво демонструють фахівцям, що вартість цієї науково-технічної програми і вартість подальшого моніторингу становлять дуже невелику частку від економічного ефекту використання результатів програми «Агрокосмос».

А на кого працюватиме програма? Хто буде замовником досліджень?
– Замовником прикладних досліджень, а в подальшому і основним споживачем інформації, що надходитиме за допомогою програми «Агрокосмос», має бути Міністерство аграрної політики України. Хоча, безумовно, результати, що будуть отримані у ході її виконання, становитимуть великий інтерес для Міністерства економіки, Державних комітетів земельних ресурсів, водного і лісового господарства, Державного комітету статистики, регіональних органів представницької і виконавчої влади.

Зрозуміло, що Мінагрополітики і УААН мають працювати на землі. А хто забезпечуватиме космічну половину проекту?
– Головний співвиконавець майбутньої програми – Національне космічне агентство. У науковців головної наукової установи даної програми – Інституту агроекології – академіків О.Г. Тараріко, О.І. Фурдичко склалася тісна співпраця з ДП «Дніпрокосмос» Національного космічного агентства. Якщо досі наші науковці використовували зйомки, отримані супутниками іноземних держав, то в 2007-2008 рр. буде запущено 3 вітчизняні супутники, що здатні забезпечити аграріїв необхідними матеріалами за цінами, нижчими за світові. Тобто, ми маємо всі передумови для розгортання програми.

Чого, на Вашу думку, не вистачає зараз для запуску програми?
– Хочеться звернутися до аграрного міністерства від імені розробників даної концепції і керівництва УААН з проханням підтримати розробку програми «Агрокосмос» як загальнодержавної і забезпечити її фінансування у необхідному обсязі. Переконаний, що виконання такої програми виведе Україну на необхідний рівень інформаційного забезпечення аграрного виробництва, дасть змогу своєчасно отримувати об'єктивну інформацію про стан і обсяги виробництва основних с/г культур і обґрунтовано вирішувати актуальні проблеми, що стоять перед галуззю.
Підготував Павло МОРОЗ





Схожі новини
  • Нам зверху видно все
  • Зондування Землі для вирішення завдань сільського та лісового господарства
  • Про засідання Президії Національної академії аграрних наук України з питання " Про створення державної програми "Моніторинг агроресурсів, прогнозуванн
  • Космічні технології для сільського господарства
  • Космічні технології для сільського господарства

  • Комментарі


    smile smile

    Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.