- Конференція молодих вчених
- Розкрито механізм фізіологічної дії біозахисного ефекту
- Берегиня науки про життя
- Перша в Україні
- У СОТ – З ІННОВАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ
Проблемна лабораторія Мінагрополітики
Напередодні університетських свят, а Уманський ДАУ відзначає 165-річчя з дня заснування та 150-у річницю своєї роботи саме в Умані, я зустрівся з викладачем вузу, жінкою-легендою - Зинаїдою Мартинівною Грицаєнко.
Так-так. Я не обмовився. Її насправді вважають людиною-легендою у царині фізіології рослин. Адже Зинаїда Мартинівна - дійсний член Академії наук Вищої освіти України, доктор сільськогосподарських наук, професор. Вона - заслужений діяч науки і техніки України. Нині ще й - віце-президент АН Вищої освіти. До того ж, обіймає посаду голови спеціалізованої вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю „фізіологія рослин і мікробіологія". І головне - вона авторка 354 наукових і методичних праць. Встигає Зінаїда Мартинівна справно виконувати і свою громадську місію, очолюючи Народний університет культури, який сприяє відродженню народних традицій.
Перелік цих звань і нагород можна було б продовжувати, бо вони належать видатному вченому зі світовим ім'ям і досягненнями в галузі біології та агротехніки. Тож не утримався і спитав спочатку:
- Зинаїдо Мартинівно, як вдалося досягти таких відзнак і шанування суспільства?
- Я люблю свою професію, мені подобається працювати, і це закладено, мабуть, генетично, бо я без роботи не можу жити, - каже науковець. - Вона надихає мене до життя, бажання бути поруч із людьми, серед яких уже маю тисячі учнів і колег. Я люблю свою рідну землю, до якої від діда-прадіда приросла корінням. Це і надихає до постійної творчої праці як у наукових дослідженнях, так і у вихованні молоді.
До речі, учні, колеги, рідні та близькі наголошують: Зинаїда Мартинівна завжди залишається молодою, сповненою життєдайної енергії, доступної у спілкуванні, незалежно чи то студент, чи міністр поруч, чи звичайний селянин, чи академік. Визнання суспільства не заважає їй бути завжди з людьми. А ще Грицаєнко називають берегинею або проповідником філософії духовності.
- Я знаю, що ви очолюєте проблемну науково-дослідну лабораторію Мінагрополітики України. Розкажіть читачам газети, що це таке.
- Проблемна науково-дослідна лабораторія була створена ще за часів СРСР згідно наказу №51 Ради Міністрів від 12 квітня 1991 року в Уманському аграрному університеті, а в жовтні 1991 року передана в розпорядження Мінсільгосппроду України.
Завдання лабораторії - вивчення біологічних процесів у рослинах і ґрунті, які лежать в основі формування врожайності сільгоспкультур, вирощуваних із застосуванням сучасних гербіцидів і різних біологічно-активних речовин, у т. ч. регуляторів росту рослин, мікробіологічних препаратів. При цьому ми враховуємо попередники, умови застосування, норми препаратів, фази розвитку рослин, механічний склад ґрунту, мікробіологічну складову в ризосфері рослин, фотосинтетичну продуктивність, дію ферментних систем у рослині і ґрунті, передачу спадкових генетичних ознак.
- Це ж величезний додатковий обсяг робіт!..
- Так. Для цього ми маємо 18 га орної землі, де щорічно закладаємо більше 1400 варіантів дослідів на 6-10 культурах. Це дуже трудоємна робота протягом усього року.
- Чи підтримуються Мінагрополітики ці роботи, маєте якесь фінансування?
- Краще поставте це запитання нашим кураторам з Мінагрополітики. А я скажу, що 30-50 тис. грн. на рік - це достатньо по мінімуму на одного наукового співробітника та двох лаборантів. Ці дослідження надто важливі для навчального процесу, світогляду молодих фахівців! Тож у вегетаційний період всі співробітники кафедри та студенти-ентузіасти працюють по 8 діб на тиждень!
- Напевне, потрібна фінансова підтримка цього підрозділу щонайменше у 250-300 тис. грн. на рік. Тоді, вочевидь, можна на базі університету навчати агрономів області, створити демонстраційні посіви, започаткувати семінари...
- Ми і зараз проводимо зустрічі на дослідних полях з аграріями області. Це відповідальний процес і його мають супроводжувати хоча б 5-7 професіоналів, яких ми можемо підготувати. Якби відчували суттєву батьківську підтримку міністерства, могли б згодом створити власний госпрозрахунковий підрозділ і давали більшу віддачу аграрній галузі, перейшли б на самозабезпечення.
- За останні роки ви створили і перевірили технології спільного застосування гербіцидів з сучасними регуляторами росту рослин - Біолан, Біосил, Радостим, Емістим С тощо. І вони вже працюють у виробництві...
-Дійсно, на основі теоретичних досліджень, їх перевірки у дільничних дослідах розроблено науково-обґрунтовані, екологічно безпечні, енергозберігаючі технології у вирощуванні основних агрокультур, які вже широко впроваджуються у виробництво в Україні.
Поряд із прикладними аспектами досліджень проведено фундаментальні роботи по вивченню механізму дії гербіцидів і регуляторів росту рослин на культури, ґрунт, навколишнє середовище. Важливою ланкою кожного розробленого агрозаходу є визначення економічного ефекту, який показує його практичну доцільність для впровадження.
- Зінаїдо Мартинівно, а як складаються стосунки з ректором університету?
- На мою думку, достатньо професійно і дружньо. Завжди можна порадитися і отримати розуміння. Втім, керівництву можна лише поспівчувати: сьогодні не просто керувати одним із найстаріших агровузів країни, водночас розбудовуючи наш чарівний старовинний університет.
На прощання, як водиться у добрих знайомих, ми сфотографувалися на згадку. А щоб підтримати цікаві й такі корисні напрацювання професорки та її учнів, я запевнив Зинаїду Мартинівну, що і наступного 2010 року МНТЦ «Агробіотех» підтримає фінансово частину досліджень проблемної лабораторії. Зрозуміло, для об'єднання спільних зусиль. Нехай це буде своєрідним подарунком Уманському ДАУ до ювілейних свят!
Святкування відбудеться 18 вересня.
Сергій ПОНОМАРЕНКО, академік,
директор ДП «Міжвідомчий науково-технологічний
центр „Агробіотех" Національної академії наук
та Міністерства освіти і науки України
