Аграрний тиждень. Україна
» » "МРІЯ": ключовим критерієм успіху є команда
» » "МРІЯ": ключовим критерієм успіху є команда

    "МРІЯ": ключовим критерієм успіху є команда


    В аграрній тусовці ось уже декілька років пильно стежать за діяльністю однієї з найбільших агропромислових компаній «МРІЯ Агрохолдинг». Цікавлять технології, які впроваджуються, розміри інвестицій, відносини з кредиторами, стратегія розвитку і врожайність. І «МРІЯ» продовжує дивувати своїми результатами, досягненнями і експериментами.

    Про початок сезону і найближчі плани компанії «МРІЯ Агрохолдинг» ми говорили з операційним директором Андрієм Григоровим і директором з виробництва Владиславом Тютюнником.

     

    - У вас завершується посівна кампанія. Чи все заплановане вдалося зробити вчасно?

    В.Т.: Посівна підходить до завершення, всі культури посіяні вчасно, в агрономічні строки, крім невеликої кількості сої – це близько 3 тис. га у Чернівецькій області, яку неможливо було своєчасно досіяти через погодні умови (дощі, зливи – більше 60 мм опадів за короткий період часу). Зараз ми її досіваємо. Але якщо говорити про всю посівну площу загалом по компанії, то ми абсолютну більшість робіт провели вчасно.

     

    - У агрохолдингу дещо змінилася стратегія, які головні концепти ви могли б назвати?

    А.Г.: У «МРІЇ» ми робимо акцент на децентралізацію управління бізнесом, наші кластери тепер наділяються більшими повноваженнями для прийняття рішень, але водночас вони несуть і більшу відповідальність. Ключовим критерієм успішності діяльності є економічний прибуток, де враховується як собівартість, так і врожайність. Для цього кластери отримують інструмент урахування собівартості по кожному полю, що допомагає їм ухвалювати зважені рішення.

    Окремо підкреслю: наш акцент - на зміні мотивації співробітників з особливим наголосом на агрономах, інженерах і керівниках кластерів – ці люди формують наш виробничий результат, тому їх мотивація прив’язана до конкретних вимірювальних результатів.

    Стосовно агрономічних технологій, то ми відходимо від технології mini-till і переходимо до більш інтенсивного обробітку ґрунту та в якісну й вчасну підготовку ґрунту до посіву. Тобто у пріоритеті – підготовка ґрунту під посів ярих культур (сівалками). Це те, що ми змінили цього року.

     

    - Яка культура цього року зайняла найбільше площ на полях «МРІЇ»? Чому?

    В.Т.: Найбільша частка за соняшником, якого цього року посіяли на 32 тис. га. Основна причина – висока рентабельність цієї культури. Також серед переваг соняшнику – його посухостійкість, що особливо актуально на фоні аномальних природних умов останніх двох років, адже соняшник використовує чи не найменшу (після сорго) кількість води на одиницю сухої речовини.

     

    - Площі під якими культурами були скорочені? З яких причин?

    А.Г.: Були скорочені відносно минулого року площі під ярими пшеницею та ячменем через зменшення маржинальності цих культур. Також через невідповідність насіннєвого матеріалу скоротили площі під картоплею.

     

    - Ви цього року після певної перерви відновили посів цукрового буряку. Яка площа відведена цього року і які перспективи в подальшому?

    А.Г.: Цією культурою у 2017 році «МРІЯ» засіяла 3,5 тис. га в Тернопільському, Підволочиському та Гусятинському районах Тернопільщини. Ми сіяли цукровий буряк вперше з моменту переходу компанії під управління кредиторів. Повернутися до вирощування солодких коренів нас спонукав значний попит на сировину для виробництва цукру в західних областях України. Зокрема, на цей рік ми вже уклали угоду з ТОВ «Радехівський цукор» на закупівлю нашого цукрового буряку. Нещодавня зміна власників цукрових заводів «Т-Цукор» зробила можливою співпрацю із виробниками сировини. Ми вітаємо і зацікавлені у відновленні роботи заводів у регіоні, які створюють нові робочі місця і платять податки до місцевих бюджетів. Тому ввели цукровий буряк у структуру своїх посівних площ на цей рік і плануємо збільшувати площі під ним у наступні роки, бо наш агрохолдинг повністю забезпечений технікою для його вирощування та збирання.

     

    - Ви відходите повністю від технології no-till чи частково все-таки залишите?

    В.Т.: Наступного року ми плануємо повністю відійти від технології no-till, адже будемо забезпечені достатньою кількістю техніки. Цього року ми лише частково використовували технологію – було засіяно близько 1 тис. га соняшнику по no-till. Але переходимо до цілковито традиційного обробітку та посіву і маємо на меті зробити це до наступного сезону.

     

    - Окремий ваш напрямок - вирощування картоплі. Цього року ви засадили площі для розмноження насіннєвого матеріалу. В подальшому які плани по вирощуванню, обсяги і схеми реалізації передбачені?

    А.Г.: Так, цього року ми посадили на площі 100 га елітне насіння для відновлення насіннєвого фонду. Для цього відібрали найкращі сорти картоплі. Протягом двох років плануємо вийти на обсяг виробництва близько 100 тис. тонн. Якщо наступного року планується засіяти картоплю в межах 650-700 га, то через рік збираємося виділити під неї близько 3000 га. Плануємо вирощувати як товарні сорти картоплі, так і на переробку, а також традиційно – картоплю на насіння.

     

    - Чи є на полях «МРІЇ» місце для нішевих культур (горох, квасоля, нут)?

    В.Т.: Минулоріч по компанії засіяли невелику площу горохом – всього 47 га, але цього року вирішили збільшити обсяги до 523 га. Наступного року потенційно плануємо посіви цієї культури збільшити в межах до 3 тис. га. Адже це доволі маржинальна культура і в нас належний клімат для її вирощування.

    Квасолю і нут не розглядаємо взагалі, оскільки це на всі 100% нішеві культури, і ціна на них дуже коливається. Немає стабільних цін і стабільного попиту. Квасолю, наприклад, дуже проблематично збирати, врожайність у неї низька. 2016 року ми спробували вирощувати квасолю на площі близько 300 га і, опираючись на цей досвід, найближчими роками не плануємо. Вирощувати квасолю може бути вигідно лише компаніям, які займаються трейдингом і продають великі партії, диктуючи ціни на них. Нішеві культури зазвичай використовуються на тих полях, де важко виростити високорентабельні культури (наприклад, перелоги чи землі, що мають гірші показники ґрунтів тощо). Тобто, на хороших землях всі намагаються вирощувати маржинальні культури, а нішеві – на тих землях, які мають якісні характеристики нижчі, ніж загалом по масиву.

    Повертаючись до гороху, можна сказати, що за підсумками минулого року ми отримали дуже хороший результат. Тому вирішили цього року збільшити площу посіву із 47 до 523 га, щоб підтвердити цей результат. Поки що не можемо стверджувати, що робимо ставку саме на цю культуру. У «МРІЇ» 2017-й стане для гороху другим випробувальним роком. І якщо отримані цьогоріч результати підтвердяться (в першу чергу – економічна ефективність), тоді це стане підставою для подальшого можливого збільшення площі посіву гороху в наступні роки. Значення гороху у сівозміні теж очевидне. Він взагалі чи не найкращий попередник для озимих зернових культур. Адже з-під гороху рано звільняється поле, і можна раніше приступити до підготовки ґрунту. Оскільки основний обробіток виконується за два місяці до посіву озимої пшениці, відповідно, залишається вдосталь часу, щоб ґрунт відновив структуру, накопичив вологу. Чим більший період часу від обробітку до посіву, тим краще.

     

    - Підбираючи насіннєвий матеріал по культурам, ви експериментуєте чи маєте вже перевірені компанії? Якій селекції найбільш довіряєте?

    В.Т.: В цьому питанні ми застосовуємо комплексний підхід – маємо в роботі завжди кілька селекцій. Для нас найбільш цікавими і привабливими є стабільні гібриди, які з року в рік показують стабільний врожай. Наприклад, при посіві соняшнику цього року «МРІЯ Агрохолдинг» використовував гібриди насіння таких виробників, як Maїsadour, Syngenta, Pioneer, DSV, Euralis. Кукурудзи – в основному Maїsadour (МАS 25 F і МАS 20 F), а також Syngenta і Euralis.

     

    - «МРІЯ», мабуть, має чи не один із найбільших парків сільгосптехніки. Скільки одиниць купили цього року і скільки ще плануєте?

    А.Г.: З початку 2017 року «МРІЯ Агрохолдинг» поповнив свій технічний парк на 38 одиниць техніки загальною вартістю $7,2 мільйонів. Зокрема, це 4 трактори CASE IH Quadtrac 500 і 1 трактор John Deere 9510R, 12 самохідних обприскувачів CASE 4430, 3 сівалки суцільного висіву Amity, 2 розкидачі добрив Amazone, 5 дискових борін Agrisem, 7 навантажувачів Manitou, 4 тягача DAF. Незважаючи на щорічні закупівлі, потреба в техніці залишається досить високою. Попередні власники і менеджмент компанії незадовго до дефолту вивели з «МРІЇ» понад 1000 одиниць техніки, залишивши компанію з практично порожнім технічним парком. З 2015 року ми вже інвестували в його відновлення $21 мільйон. На цей рік під закупівлю техніки запланували $10 млн, а повністю покрити дефіцит в техніці плануємо до 2019 року.

     

    - Андрію, особисто вам який виробник техніки найбільше імпонує?

    А.Г.: John Deere.

     

    - Як гадаєте, в Україні майбутнє - за великими агрохолдингами чи середніми виробниками?

    А.Г.: Майбутнє за тими компаніями, які будуть ефективними як у операційній діяльності, так і у результатах, не забуваючи про соціальний аспект. Розмір бізнесу не означає, за замовчуванням, його ефективність. Виходячи з того, що у будь-якому напрямку діяльності ключовим критерієм успіху є команда, то вважаю, що успішними будуть ті компанії, де люди відчуватимуть свою причетність до результату та відповідальність за нього.


    Схожі новини
  • «МРІЯ» завершила посів соняшнику
  • «МРІЯ» закупила техніки на 7,2 млн дол
  • "Мрія" почала посівну кампанію
  • Жнива паралельно з рейдерським захопленням
  • ТЕХНІЧНЕ ПЕРЕОСНАЩЕННЯ «МРІЇ»

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.