- Нині в Україні майже 200 виробників органіки
- Вирощено в українських теплицях
- Улюблені кавуни: цілий рік у смаку
- ЛІСНИК – НЕ ПРОФЕСІЯ, А СТАН ДУШІ
- БРАТИ-АГРОНОМИ
ДОБРИЙ ГОСПОДАР
ПОЧИНАЛИ ПОМІДОРНИЙ БІЗНЕС ІЗ СОТКИ ЗЕМЛІ, А ПЕРШИМ АВТО БУЛА «КРАВЧУЧКА»
Жанна і Віктор Мірошниченки з села Малий Тростянець Полтавського району - люди ще зовсім молоді, але вже досить відомі. На сьогодні вони – в ряду найбільших виробників помідорів у області. За сезон вирощують у теплицях до 25 тонн цього смачного вітамінного овочу. Ще вони вирощують для реалізації ранні огірки й розсаду помідорів. Показово, що такого результату було досягнуто за кілька років подружнього життя.
- У мого чоловіка «золоті руки», - розповідає Жанна. – Він уміє і будувати, і взуття виготовляти. І куховарити. А до вирощування помідорів - раніше не мав до цього жодного відношення.
Я ж із семирічного віку працювала у батькових теплицях. Та про те, щоб серйозно зайнятися таким бізнесу, мені навіть на думку не спадало. Рішення прийшло само по собі після одруження. Постало питання: як заробляти на хліб?
Почали бізнес із сотки землі, яку нам виділила бабуся. Чоловік збудував на ній кілька теплиць… І справа пішла. Згодом купили авто. А першим нашим транспортним засобом була «кравчучка». З нею я їздила на ринок у Полтаву, возила туди розсаду помідорів. Треба ж було якось заробляти стартовий капітал. Вітя в цей час працював у теплицях або трудився на будівництві власного будинку. Сьогодні маємо під плівкою вже 25 соток землі.
Вирощувати найкращі в Малому Тростянці помідори нам допомагають фахівці однієї міжнародної фірми, з якою підтримуємо зв’язки. Ми закуповуємо насіння, отримуємо відповідні консультації. А вирощуємо, в основному високорослі сорти, кущі яких сягають 5 м заввишки, - продовжує розповідати Жанна.
- Коли ви починаєте реалізацію своїх перших помідорів?
- Зазвичай наприкінці червня - на початку липня.
- І скільки знімаєте плодів з помідорного куща?
- У середньому за сезон 3-4 кг. Але окремі кущі дають 5 і більше кілограмів.
- Помідори від Мірошниченків користуються попитом?
(Сміється) – На даний момент дуже багато людей хочуть купити нашу продукцію.
- Які сорти ваших помідорів вважаються найкращими?
- «Абелус», «Белавіза»… Хороший сорт «Берил», але трансгенний, довелось від нього відмовитись. Ми вирощуємо екологічно чисту продукцію.
- Жанна, розкажіть про особливості вирощування тепличних томатів.
Робочий рік для нас починається з кінця лютого, з вирощування розсади в теплиці, яка опалюється. Кожна насінина висівається в окрему лунку – використовуємо для цього спеціальні касети. Обов’язковими складовими догляду за помідорами є дотримання температурного режиму в теплицях, щоб не втратити зав’язь та полив. До речі, він у нас дозований, крапельний. Коли рослини слабенькі, а надворі ще холодно, обробляємо їх від грибкових захворювань та прикореневої гнилі. До 11-14 квітня, як правило, розсада вже готова. Висаджуємо її в заздалегідь підготовлений грунт, пасинкуємо, підв’язуємо… Найкраще це робити за допомогою кліпсів. Бо з вірьовками більше мороки. Поливаючи розсаду, додаємо у воду мінімальну кількість мікро- й макро- елементів - для того, аби поповнити запас кальцію й калію в рослині.
- Кожен із нас чітко знає, що він робитиме зранку в теплицях. Скажімо, Вітя займається поливом, я пасинкую, підв’язую…
- При догляді за овочами застосовуєте прискорювачі росту?
- Ні, це виключено.
- Можливо, ви придумали оригінальний метод протидії фітофторі, іншим поширеним хворобам пасльонових?
- З профілактичною метою бажано обробляти помідорні кущі квадрі сом – він не шкодить здоров’ю рослин, навпаки, лікує їх. Але більш дієві методи – щороку проводити сівозміну в теплицях. І якомога на більшій відстані висівати насіння, щоб воно мало чим дихати.
- Яка оптимальна відстань має бути між кущами помідорів?
- Особисто я висаджую кущі з розрахунку 90 х 40 см, навіть 90 х 50 см.
- А які пропорції витримуються, коли висіваєте насіння з метою одержання розсади?
- Міжряддя мають бути 7 см, відстань між насінинами – 3 см.
- Жанно, у ваших теплицях тисячі культурних рослин, і стільки ж проростає бур’янів. Дуже важко виполювати їх?
- Так, це один із найважчий і найнеприємніших моментів у нашій роботи. Бо робити доводиться навколішки, руками, за допомогою лише ножа або гвіздка. І не один раз за сезон. Треба регулярно розпушувати грунт, щоб дихало коріння, добре формувалась коренева система, не уражалась «чорною ніжкою». Якщо грунт щільний, вода збирається біля стебла й воно перегниває.
Спілкуючись з Жанною, мимоволі звертаю увагу на те, яка вона засмагла. Бач, подумалось, попри таку завантаженість людина вже встигла й на морі побувати.
- Та яке там море, пляжі, - сміється моя співрозмовниця. – Я ще жодного разу в цьому році на річці не була, часу не вистачає. – І тут же додає:
- Нам з чоловіком більше подобається в теплицях працювати, ніж засмагати.
Віктор, котрий знаходиться поряд, і, звісно, чує всю нашу розмову, підтримав дружину:
- Ми – трудоголіки… Крім того, для нас дуже важливо, що на нашому прикладі вчаться діти. Ми хочемо, щоб вони виросли самодостатніми людьми, цінували і любили труд, і могли приносити користь не тільки собі, а й усьому суспільству. Тож семирічна Яна вже має свою теплицю, і… 50 кущів помідорів.
- То Яна і Роман також працюють у теплицях?
- Сину цим займатися ще ранувато, а ось у Яни, дійсно, вже є маленька тепличка, і вона там порядкує. Ми їй підказуємо: «Доцю, там треба вирвати бур’ян, там полити…» і нічого, вправляється.
- Вона з готовністю виконує цю роботу?
- Звісно, дитина є дитина. Їй хочеться більше гратися. Але невдоволення вона не виказує.
На цих словах нашу з Віктором розмову перебивають кілька місцевих жителів, котрі прийшли до нього купити помідори. Даремно Віктор і Жанна пояснювали гостям, що стиглих помідорів у них зараз немає, що всю їхню продукцію ще вранці забрали оптовики. Люди не вірили, ображались, і таки довелося задовольнити їхнє прохання, бо ті раді були й напівзрілим плодам.
- Усі, хто нас знає, вже давно переконалися, що ми вирощуємо продукцію високого ґатунку, - пояснив після того, як люди пішли, Віктор. – А крім цього, у Полтавському районі не так давно випав град завбільшки з лісовий горіх. Він завдав значної шкоди городнім культурам. А у нас помідори під плівкою…
- Вирощування тепличних культур потребує енергоносіїв, а вони зараз дуже дорогі…
- У своїх теплицях ми електроенергію не використовуємо. Основою наших витрат є вода. За місяць споживаємо її близько 270 куб. м., з урахуванням, що на кожну рослину йде 0,5 л. Це ще й помірно. Якби зрошення було недозоване, споживали б у 3-4 рази більше.
- Берете воду з водопроводу, чи у вас є колодязь?
- Із трубопроводу. У нашому селі він збудований якісніше й краще, ніж у місті.
- А плівка? Вона ж псується, рветься?
- І плівку щороку купуємо. Цього не уникнути. До речі, у своїй роботі ми користуємося плівкою товщиною 120 мікрон. Така плівка міцна і добро пропускає сонячне світло.
- Що у вас росте на городі?
- Раніше ми вирощувати хризантеми, а нині там майже нічого не росте. Так, трохи моркви, буряків столових… Для власних потреб. Я дійшов висновку, що краще займатися чимось одним, і цьому одному віддаватися повністю. Не можна розпорошувати зусилля. Візьмімо для прикладу наше село. Тут у кожному дворі є поросятко, корівка, гуси, кури… І от людина день у день бігає коло цього всього, за все відразу хапається, а ради не дасть. А якби мала, наприклад, 10 корів, їй було легше з ними впоратись, та й якийсь прибуток гарантований.
- Вікторе, що плануєте робити далі?
- Продовжимо удосконалювати технологію вирощування помідорів. Хочемо, щоб продукція росла протягом усього року, а не лише влітку. А для цього необхідне стаціонарне, економне опалення.
- І теплиці повинні бути добротні, а не дерев’яні, - додає Жанна.
- Ми про це подбаємо. А що з того вийде, покаже час. Адже крім нашого бажання, ще існує Божа воля.
Олександр Данилець
