Аграрний тиждень. Україна
» » » Вітчизняні трактори прагнуть дбайливих рук
» » » Вітчизняні трактори прагнуть дбайливих рук

    Вітчизняні трактори прагнуть дбайливих рук


    alt    До тракторів вітчизняного виробництва в українських аграріїв ставлення неоднозначне. Хтось віддає перевагу зарубіжним сільськогосподарським машинам, тим самим працюючи на зростання іноземної економіки та соціального рівня. А хтось обирає рідну техніку, стимулюючи вітчизняне виробництво та вдосконалення саме українських машин. 

       На жаль, статистика закупівель українськими аграріями сільгосптехніки свідчить про значущий відрив на користь імпортних машин. Їх завозять 80%. Хоча й коштує іноземна техніка вдвічі-втричі дорожче. І пільг на кшталт лізингу чи часткового відшкодування вартості держава не надає (на відміну від технічних засобів вітчизняного виробництва). Тож чи все так погано, що «made in Ukraine» ? 

    Неправі ті, хто звинувачує спеціалістів, зокрема, Харківського тракторного, в нібито неналежному дослідженні відгуків про свою техніку безпосередньо в її замовників. От днями в редакції «Аграрний тиждень. Україна» пролунав дзвінок. Телефонували інженери ХТЗ, які й запросили журналістів нашого видання відвідати разом із ними будь-яке господарство Київщини й на власні вуха почути, що думають аграрії про техніку Харківського тракторного та побачити як машини ХТЗ працюють безпосередньо в полі. Ми, певна річ, не відмовилися. Взяли фотоапарати, диктофони, блокноти й вирушили з машинобудівниками, щоби «промоніторити» думки вітчизняних сільгоспвиробників.  

    Спілкування не було парадним й «за протоколом». З керівниками та головними інженерами агропідприємств ми

    домовлялись просто в дорозі, по телефону. Просили висловитися «з приводу» і якщо є змога показати що, де, як

     

    altпрацює від ХТЗ. Інженери від заводу-виробника детально розпитували своїх партнерів про роботу всіх агрегатів і систем своїх машин. Записували й знімали на відео зауваження та пропозиції, розповідали про вдосконалення, надання додаткових якостей тракторній техніці за рахунок здвоювання коліс, баластування тракторів виробництва ХТЗ. Ознайомили механізаторів з новинками, що впроваджуються на заводі останнім часом: установка системи кондиціювання, впровадження навісної системи з крюковими захватами на кшталт імпортним з пятисекційними розподілювачами гідравлічної системи, започаткування випуску тракторів з двигунами ЯМЗ-238 та ММЗ-260 потужністю 210-220 к.с. Ми ж більше цікавилися показниками продуктивності, надійності, економічності, ефективності.

    Ось, що почули в фірмі «Агрістейт» (с. Нечипирівка, Яготинський район), де трактори ХТЗ використовують за традиційною технологією обробітку ґрунту, та в селянському господарстві «Альта» (с. Дем’янці, Переяслав-Хмельницький район), де запроваджено мінімальну технологію та «No-till». Одразу варто зауважити, що всі опитані нами фахівці зійшлися в думці: надійність та якість роботи будь-якої техніки залежить не лише від «місця прописки» виробника, але й не меншою мірою від рівня обізнаності того, хто за її кермом. Певне саме тому, що в зазначених господарствах працюють висококваліфіковані майстри-механізатори, які піклуються про свій технічний засіб як про дитину, ми й не почули суттєвих нарікань на трактори ХТЗ, нарікань, якими розкидаються деякі любителі похвалитися своєю змогою придбати машини модних заморських брендів. Цікаво й те, що господарства, які мають машини ХТЗ, аніяк «не пасуть задніх» у досягненнях.       

    Володимир Роздобудько, виконавчий директор селянського господарства «Альта»:

     

    alt- Маємо чотири трактори виробництва Харківського тракторного заводу ХТЗ-17221 та Т-156Б. Ці машини вже другий рік використовуємо в технології «No-till». Що б там як не казали, але ми задоволені. Витрати пального на одну мото-годину не перевищують 31 літр. І це навесні, при повному навантаженні, коли ще ґрунт вогкий і колеса інколи пробуксовують. А коли, скажімо, сіяли овес за «No-till», то взагалі 4,5 літрів дизельного пального вистачало на гектар. Правда, хотілося би, щоби конструктори Харківського тракторного передбачили більш комфортні умови в кабінах механізатора. Важко в спеку працювати без кондиціонера. І вікна так зроблені, що нормально провітрювати кабіну складно. Хай би навіть комфортніший трактор коштував дорожче. Але на зручностях для трударів полів не варто економити.

    Три роки, що в нас працюють нові трактори ХТЗ, несправностей ходової частини практично не було виявлено. До речі, під час придбання цієї техніки ми не зверталися по пільгові схеми. Обійшлися без часткової компенсації та лізингу. Справа в тім, що наше господарство працює успішно, ефективно запроваджуючи новітні технології обробітку ґрунту та догляду за рослинами. Такий підхід надає змогу не йти до держави з простягнутою рукою. І в заробітній платі працівників ми ніколи не обділяємо. От, скажімо, під час посівної наші механізатори заробляють понад 300 гривень за день! Вони висококваліфіковані майстри своєї справи й вміють належно піклуватися про доручену техніку.

    В обробітку маємо 3300 гектарів ріллі. Вирощуємо за нульовою та мінімальною технологією кукурудзу, пшеницю, овес, ячмінь, бобові . Ви питаєте, чи варто купувати техніку ХТЗ? Не знаю, як хто, а ми тракторами зазначеного підприємства задоволені. Тільки повторю свої побажання щодо комфорту. І сервісне обслуговування бажано поліпшити. Та багато залежить від підготовки механізаторів, яким доручають працювати на новій вітчизняній техніці. У невмілих руках і найдорожчі та імениті зарубіжні машини довго не протягнуть. Для нас високий рівень професіоналізму працівників - не останнє питання, ми таких майстрів своєї справи гідно цінуємо. Тому й працюємо успішно на вітчизняній техніці.

    Петро Гнідаш, головний інженер ТОВ «Фірма «Агрістейт»:

    - У нас 5 тракторів Харківського тракторного. Два – ХТЗ-17221 та три ХТЗ-17021. Працюють вони вже понад 11 років. Придбали ми їх за повну вартість. І саме тоді, коли імпортна техніка була для нас недоступною за ціною. До речі, обробляємо ми ґрунт за традиційною технологією. Тож трактори ХТЗ тягають «повний набір» навісного обладнання: й плуги, й культиватори, й подрібнювачі, й сівалки, й причепи.

    Щодо технічного обслуговування можу сказати, що кожні 250 мото-годин замінюємо масло (використовуємо імпортні види), фільтри, провадимо поточний ремонт та заміну деяких деталей двигунів. Хоча за одинадцять років до колінчастих валів взагалі не було потреби торкатися.

    Сьогодні обробляємо близько 2500 га землі. Плуги в нас мають ширину захвату 1,8 м (через важкі ґрунти), культиватори – 8 метрів. Оремо за годину 1,5 га, витрачаючи пального 18-22 літрів на гектар. Під час польових робіт трактори ХТЗ працюють на ланах нашого господарства з раннього ранку й допізна. І працюють справно. Звісна річ, тому що добре доглянуті й у надійних руках.

                                                                                     Володимир ВІЛЬОВИЧ





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше
  • «Нуль» з прибутком
  • МінАП визначив перелік і ціни на сільгосптехніку

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Вітчизняні трактори прагнуть дбайливих рук


alt    До тракторів вітчизняного виробництва в українських аграріїв ставлення неоднозначне. Хтось віддає перевагу зарубіжним сільськогосподарським машинам, тим самим працюючи на зростання іноземної економіки та соціального рівня. А хтось обирає рідну техніку, стимулюючи вітчизняне виробництво та вдосконалення саме українських машин. 

   На жаль, статистика закупівель українськими аграріями сільгосптехніки свідчить про значущий відрив на користь імпортних машин. Їх завозять 80%. Хоча й коштує іноземна техніка вдвічі-втричі дорожче. І пільг на кшталт лізингу чи часткового відшкодування вартості держава не надає (на відміну від технічних засобів вітчизняного виробництва). Тож чи все так погано, що «made in Ukraine» ? 

Неправі ті, хто звинувачує спеціалістів, зокрема, Харківського тракторного, в нібито неналежному дослідженні відгуків про свою техніку безпосередньо в її замовників. От днями в редакції «Аграрний тиждень. Україна» пролунав дзвінок. Телефонували інженери ХТЗ, які й запросили журналістів нашого видання відвідати разом із ними будь-яке господарство Київщини й на власні вуха почути, що думають аграрії про техніку Харківського тракторного та побачити як машини ХТЗ працюють безпосередньо в полі. Ми, певна річ, не відмовилися. Взяли фотоапарати, диктофони, блокноти й вирушили з машинобудівниками, щоби «промоніторити» думки вітчизняних сільгоспвиробників.  

Спілкування не було парадним й «за протоколом». З керівниками та головними інженерами агропідприємств ми

домовлялись просто в дорозі, по телефону. Просили висловитися «з приводу» і якщо є змога показати що, де, як

 

altпрацює від ХТЗ. Інженери від заводу-виробника детально розпитували своїх партнерів про роботу всіх агрегатів і систем своїх машин. Записували й знімали на відео зауваження та пропозиції, розповідали про вдосконалення, надання додаткових якостей тракторній техніці за рахунок здвоювання коліс, баластування тракторів виробництва ХТЗ. Ознайомили механізаторів з новинками, що впроваджуються на заводі останнім часом: установка системи кондиціювання, впровадження навісної системи з крюковими захватами на кшталт імпортним з пятисекційними розподілювачами гідравлічної системи, започаткування випуску тракторів з двигунами ЯМЗ-238 та ММЗ-260 потужністю 210-220 к.с. Ми ж більше цікавилися показниками продуктивності, надійності, економічності, ефективності.

Ось, що почули в фірмі «Агрістейт» (с. Нечипирівка, Яготинський район), де трактори ХТЗ використовують за традиційною технологією обробітку ґрунту, та в селянському господарстві «Альта» (с. Дем’янці, Переяслав-Хмельницький район), де запроваджено мінімальну технологію та «No-till». Одразу варто зауважити, що всі опитані нами фахівці зійшлися в думці: надійність та якість роботи будь-якої техніки залежить не лише від «місця прописки» виробника, але й не меншою мірою від рівня обізнаності того, хто за її кермом. Певне саме тому, що в зазначених господарствах працюють висококваліфіковані майстри-механізатори, які піклуються про свій технічний засіб як про дитину, ми й не почули суттєвих нарікань на трактори ХТЗ, нарікань, якими розкидаються деякі любителі похвалитися своєю змогою придбати машини модних заморських брендів. Цікаво й те, що господарства, які мають машини ХТЗ, аніяк «не пасуть задніх» у досягненнях.       

Володимир Роздобудько, виконавчий директор селянського господарства «Альта»:

 

alt- Маємо чотири трактори виробництва Харківського тракторного заводу ХТЗ-17221 та Т-156Б. Ці машини вже другий рік використовуємо в технології «No-till». Що б там як не казали, але ми задоволені. Витрати пального на одну мото-годину не перевищують 31 літр. І це навесні, при повному навантаженні, коли ще ґрунт вогкий і колеса інколи пробуксовують. А коли, скажімо, сіяли овес за «No-till», то взагалі 4,5 літрів дизельного пального вистачало на гектар. Правда, хотілося би, щоби конструктори Харківського тракторного передбачили більш комфортні умови в кабінах механізатора. Важко в спеку працювати без кондиціонера. І вікна так зроблені, що нормально провітрювати кабіну складно. Хай би навіть комфортніший трактор коштував дорожче. Але на зручностях для трударів полів не варто економити.

Три роки, що в нас працюють нові трактори ХТЗ, несправностей ходової частини практично не було виявлено. До речі, під час придбання цієї техніки ми не зверталися по пільгові схеми. Обійшлися без часткової компенсації та лізингу. Справа в тім, що наше господарство працює успішно, ефективно запроваджуючи новітні технології обробітку ґрунту та догляду за рослинами. Такий підхід надає змогу не йти до держави з простягнутою рукою. І в заробітній платі працівників ми ніколи не обділяємо. От, скажімо, під час посівної наші механізатори заробляють понад 300 гривень за день! Вони висококваліфіковані майстри своєї справи й вміють належно піклуватися про доручену техніку.

В обробітку маємо 3300 гектарів ріллі. Вирощуємо за нульовою та мінімальною технологією кукурудзу, пшеницю, овес, ячмінь, бобові . Ви питаєте, чи варто купувати техніку ХТЗ? Не знаю, як хто, а ми тракторами зазначеного підприємства задоволені. Тільки повторю свої побажання щодо комфорту. І сервісне обслуговування бажано поліпшити. Та багато залежить від підготовки механізаторів, яким доручають працювати на новій вітчизняній техніці. У невмілих руках і найдорожчі та імениті зарубіжні машини довго не протягнуть. Для нас високий рівень професіоналізму працівників - не останнє питання, ми таких майстрів своєї справи гідно цінуємо. Тому й працюємо успішно на вітчизняній техніці.

Петро Гнідаш, головний інженер ТОВ «Фірма «Агрістейт»:

- У нас 5 тракторів Харківського тракторного. Два – ХТЗ-17221 та три ХТЗ-17021. Працюють вони вже понад 11 років. Придбали ми їх за повну вартість. І саме тоді, коли імпортна техніка була для нас недоступною за ціною. До речі, обробляємо ми ґрунт за традиційною технологією. Тож трактори ХТЗ тягають «повний набір» навісного обладнання: й плуги, й культиватори, й подрібнювачі, й сівалки, й причепи.

Щодо технічного обслуговування можу сказати, що кожні 250 мото-годин замінюємо масло (використовуємо імпортні види), фільтри, провадимо поточний ремонт та заміну деяких деталей двигунів. Хоча за одинадцять років до колінчастих валів взагалі не було потреби торкатися.

Сьогодні обробляємо близько 2500 га землі. Плуги в нас мають ширину захвату 1,8 м (через важкі ґрунти), культиватори – 8 метрів. Оремо за годину 1,5 га, витрачаючи пального 18-22 літрів на гектар. Під час польових робіт трактори ХТЗ працюють на ланах нашого господарства з раннього ранку й допізна. І працюють справно. Звісна річ, тому що добре доглянуті й у надійних руках.

                                                                                 Володимир ВІЛЬОВИЧ





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше
  • «Нуль» з прибутком
  • МінАП визначив перелік і ціни на сільгосптехніку

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.