На шляху цивілізованого ринку картоплі

17 April, Розділ Рослинництво, переглядів 3 961

За статистикою, торік в Україні вироблено 24 млн. тонн картоплі. Левову її частку отримано в господарствах населення. Зокрема і через це, в галузі картоплярства існує чимало проблем, які роками не вирішуються.

Розібратися у деяких із них вам допоможе сьогодні Олександр Демидов – директор Департаменту землеробства Мінагрополітики.

- На жаль, державної програми розвитку картоплярства немає, бо нині валове виробництво картоплі - 98% - зосереджено в господарствах населення і тільки 2% - в агропідприємствах. І ми повністю задовольняємо себе у цьому продукті: при виробництві бульб у межах 19-23 млн. т фонд споживання становить 6,8-7,3 мільйонів.

Цікаво, що в останні роки зростає кількість господарств, які займаються вирощуванням коренеплоду, тож, як наслідок, 10 серпня 2010 р. за ініціативи найбільших в Україні виробників картоплі, а також за підтримки Міжнародної фінансової корпорації IFC створена Українська асоціація виробників картоплі. Поява ж цього елітного клубу професійних виробників картоплі стала першим кроком на шляху створення цивілізованого ринку даного овочу в Україні.

Головна мета асоціації - забезпечення населення нашої країни якісною та безпечною картоплею вітчизняного виробництва. Задля цього й об'єдналися професійні виробники з іншими організаціями, що працюють на ринку картоплі. До речі, асоціація займається й підвищенням економічної ефективності та конкурентоспроможності її учасників у галузі промислового виробництва картоплі. Це робиться завдяки регулярному обміну досвідом, знаннями, інформацією та координації господарської діяльності.

Варто також зазначити, що в спеціалізованих господарствах - «Агро-Овен» Дніпропетровської, «Агромарк Юкей» Львівської, «Мрія» та «Коваль» Тернопільської, «Агро Вент» Житомирської, «Чернігівеліткартопля», «Інтерагросистема», «Бутенко» Чернігівської областей та в інших компаніях уже отримують 500 ц/га картоплі, а то й більше. Ці господарства роблять значний внесок в економіку країни, адже ефективно використовують фермерські землі. Щоправда, в більшості випадків використовується, на жаль, насіння картоплі іноземної селекції, зокрема такі сорти як Адретта, Агаве, Астерікс, Беллароза, Гала, Лаура, Міранда, Моллі, Космос, Каратоп, Кондор, Пікассо, Ероу, Санте, Сатурна, Сатіна, Солара, Фабула та інші.

- А як до використання потенціалу галузі залучена наука? На які сорти виробникам рекомендується зробити ставку у промисловому виробництві коренеплоду? Чи занесені вони до Державного реєстру сортів рослин на 2013 рік?

- Зокрема, в системі Національної академії аграрних наук України діє Інститут картоплярства (смт Немішаєве, Київська область). Основними напрямками його діяльності і є створення нових високопродуктивних конкурентоспроможних сортів картоплі комерційної та спеціальної спрямованості з комплексом господарських цінних ознак. Науковці також займаються виробництвом та постачанням високоякісного елітного матеріалу картоплі сортів селекції інституту, розробляють і вдосконалюють технології, надають виробникам консультативні та маркетингові послуги. Втім, українські сорти картоплі все ще набирають популярність, залишаючись неконкурентними. І більшість агровиробників вирощують бульби іноземної селекції, зокрема голландської та німецької.

Україна має достатню кількість сортів. До Реєстру сортів росин на 2012 рік занесені 155 сортів картоплі, в т.ч. ранніх – 49, середньоранніх – 50, середньостиглих – 43, середньопізніх – 16. Українська селекція картоплі представлена 72 сортами (46%), іноземна - 83 сортами (54%). З них 9 нових сортів картоплі вітчизняної селекції, в т.ч. Інституту картоплярства НААН – 3 сорти, Сумського НАУ – 4, Львівського НАУ – 2 та 7 сортів іноземної селекції.

Тож вважаю, що наш картопляний лан має всі можливості бути високопродуктивним і якісним, а ринок - достатнім і стабільним.

- Що, на Ваш погляд, заважає поступальному розвитку галузі, адже щороку на прилавках наших магазинів можна побачити картоплю іноземного виробництва?

- Сьогодні вітчизняна галузь картоплярства інтенсивно розвивається, і ті господарства, що займаються виробництвом коренеплоду, не поступаються зарубіжним, бо використовують передові технології вирощування, застосування відповідної агротехніки, а також способів зберігання. Водночас, не дивлячись на те, що за останні два роки в Україні зібрано рекордні врожаї картоплі, що повністю задовольнило внутрішні потреби у «другому хлібі» як за ціною, так і за якістю, сільгоспвиробники зазнали відчутних збитків.

Щодо іноземної картоплі на прилавках наших магазинів, то зазначу, що майже за два роки її кількість зменшилася. Найчастіше взимку торговельні мережі пропонують українцям молоду єгипетську картоплю або її напівфабрикати - заморожену картоплю фрі. Адже українські картоплярі ще не навчились вирощувати ранні бульби у зимово-весняний період. І цьому є пояснення. Одне з них - погодні умови наших широт.

Але треба відзначити і деякі позитивні тенденції у картоплярстві. Зокрема те, що наша бульба поступово займає свої позиції на ринках не тільки країн СНД, а країн Балкан та Азії. Так, якщо у 2001 р. було експортовано лише 569 т картоплі, то вже у 2008 – 2,02 тис. т, 2009 – 3,53 тис. т, 2010 – 7,25 тис. т, 2011 – 11,5 тис. т, 2012 - 7,2 тис. тонн.

- А що робиться на рівні держави, аби допомогти селянам виростити, зберегти і продати картоплю за цінами, які стимулювали б її виробництво?

- Наприклад, активно розбудовується мережа сільськогосподарських оптових ринків, і основними каналами збуту продукції овочівництва, зокрема і картоплі, є саме вони. А ще - сільськогосподарські ярмарки, які постійно проводяться в усіх регіонах країни, де виробник без участі відповідних посередників може вигідно продати свою продукцію споживачу.

- Україна має традиційні зони вирощування картоплі - Чернігівщина, Сумщина, Житомирщина… А чи планується розширення площ культури в інших областях і що для цього потрібно?

- Основними зонами вирощування картоплі залишаються землі Полісся та Лісостепу, але в останні роки активно розширюються площі під її виробництвом у зоні Степу, зокрема на півдні та сході - це сегмент так званої молодої бульби.

- Що можете сказати про нові технології у вирощуванні картоплі?

- Ті господарства, які займаються вирощуванням картоплі, нині мають потужну матеріально-технічну базу. Хоча в більшості випадків це техніка і технології іноземного виробництва. Та наголошу, що співпраця з іноземними консультантами й вітчизняними науковцями та професіоналізм картоплярів і науковців у поєднанні з власним досвідом забезпечують створення нових сортів бульб, розробку систем захисту рослин від хвороб, шкідників і бур’янів та раціональне використання добрив при вирощуванні картоплі. Все це і дозволяє нашим аграріям отримувати високі врожаї картоплі хорошої якості.

- Чи зможуть цього року підприємства, які займаються вирощуванням картоплі, розраховувати на фінансову допомогу держави? В яких розмірах?

- Так, допомога держави передбачена у поточному році. Згідно діючого у 2013 р. механізму держпідтримки, зокрема згідно з Порядком використання коштів, передбачених у держбюджеті для здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженим постановою уряду від 11 серпня 2010 р. №794 (зі змінами), передбачена можливість надання компенсації відсоткової ставки сільгосппідприємствам за середньо- та довгостроковими кредитами, залученими для покриття виробничих витрат, пов’язаних із будівництвом і реконструкцією виробничих об’єктів, у тому числі - сховищ для зберігання овочів і картоплі, придбання засобів захисту, техніки тощо.

Ольга МОРОЗОВА