Аграрний тиждень. Україна
» » Гасла п’ятирічок СРСР – у теплиці 2013-го
» » Гасла п’ятирічок СРСР – у теплиці 2013-го

    Гасла п’ятирічок СРСР – у теплиці 2013-го


    Теплична галузь – одна із тих, якій дбати про продовольчу безпеку країни. Але як успішно працювати у цьому агробізнесі за багатьох проблем, у т.ч. й економічних, виживати і мати реальні прибутки? Зрештою, що ставити на перший план, а що ігнорувати чи змінювати?

     

    Все це турбує не одного власника теплиць. Тому важливо почути думку фахівця у цій галузі. До таких належить Герой України, почесний президент асоціації «Теплиці України» Володимир Чернишенко.

    Це він, очоливши понад три десятиліття тому Калинівський тепличний комбінат на Київщині, вивів його у всіх відношеннях у передове, високорентабельне господарство, провівши тут чи не першим в Україні та на теренах СНД якісну технологічну революцію. Тож знає із власного досвіду, як давати раду теплицям, коли газ та електрика дорожчають, на чому економити, де треба бути щедрішим, та про інші моменти ведення тепличного бізнесу. Цим досвідом він щиро ділився з колегами на ІІ Голландсько-українському форумі тепличної індустрії.

    Пригадав, зокрема, часи СРСР і гасло однієї із поширених тоді п’ятирічок: «Завдання п’ятирічки: виробляти продукції більше з меншими затратами та високої якості».

    «Думаю, - зауважив Володимир Ілліч, - і нині цей принцип господарювання не менш актуальний, у тому числі в тепличній галузі. Та вважаю, досягати успіхів у цьому бізнесі нині важливо не за рахунок збільшення тепличних площ, бо це надто дороге задоволення. Скажімо, ми збудували теплицю загальною площею 2,64 га, яка обійшлася нам із ПДВ у 40 млн. гривень. І це без кредиту, бо з ним було б ще дорожче... Тож зараз треба збільшувати виробництво продукції за рахунок підвищення врожайності. Що свого часу я і поставив на перший план у роботі».

    Далі Володимир Ілліч розповів, як одразу вирощували у закритому ґрунті до 20 кг овочів із квадратного метра. Після реконструкції теплиці, де допомагали голландці, врожаї помідорів збільшились до 41 кг/м3, потім - до 50 кг і навіть вище. Тобто, першооснова і тепличного агробізнесу – досягати високих урожаїв.

    Але тут напрошується інше запитання: а як на рекордні врожаї зменшити фінансові витрати за умов, що газ, електрика недешеві? Відповідь тут однозначна: за рахунок упровадження новітніх технологій. В його комбінаті, навів приклад Володимир Ілліч, завдяки таким технологіям використання природного газу зменшилось у півтора-два рази.

    Увагу варто приділяти і раціональному використанню міндобрив. На рентабельність виробництва, як наголосив В. Чернишенко, впливає і те, яка кількість людей працює у теплицях. Адже на «зайві» руки витрачаються «зайві» гроші. Тому треба прагнути, аби створювати такі умови у господарстві, де кількість робітників зводилась би до мінімуму за максимальної їх віддачі у праці. Підраховано, що за кордоном тепличне господарство із прогресивними технологіями використовує для праці на одному гектарі 3-5 чоловік, а в Україні в середньому показник такий: 1 га – 16 чоловік, а то і більше. І це ще не рахуючи «роздутого» штату керівництва. Тож варто сміливіше запроваджувати комп’ютеризацію виробництва, вводити нові сортувальні лінії, зрештою, робити все можливе, аби досягати ефективної рентабельності. Й бути з прибутками.

    Торкнувся В.Чернишенко і цін на тепличну продукцію. Його думка така: на справжній, наче із бабусиної грядки, хрумкий, пахучий огірок, вирощений у теплиці, обов’язково знайдеться свій покупець. Бо якісна і у широкому асортименті продукція була і залишається у попиті.

    Не менш важливе при цьому – у якій «обгортці» овочі будуть на полицях ринків, магазинів. Адже покупець одразу «їсть товар очима». Іншими словами, звертає на нього увагу завдяки привабливій упаковці, а опісля вже визначає його якість.

    А й дійсно, ми вже звикли до гарних, а ще краще - екологічно безпечних упаковок. Тож цілком можна погодитись і тут із В.Чернишенком. Зрештою, вище зазначені вимоги нині диктує ринок, конкуренція на ньому. І від цього нікуди не подітись, як і від того, що на торгові прилавки все більше і більше, за прогнозами експертів, надходитиме городини саме із закритого ґрунту.

    Тож о цій порі, минувши зиму, десь підростають по теплицях для нас, покупців, весняні огірки та помідори, цибуля, кріп, шпинат і не лише. Хотілося б, щоб їх ознакою була не тільки рентабельність, але й справжня, як каже В. Чернишенко, якість. От тоді й господарюватимемо в теплицях із вигодою.

                                                                          Олена ЛІСОВА

     

     





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Гасла п’ятирічок СРСР – у теплиці 2013-го


Теплична галузь – одна із тих, якій дбати про продовольчу безпеку країни. Але як успішно працювати у цьому агробізнесі за багатьох проблем, у т.ч. й економічних, виживати і мати реальні прибутки? Зрештою, що ставити на перший план, а що ігнорувати чи змінювати?

 

Все це турбує не одного власника теплиць. Тому важливо почути думку фахівця у цій галузі. До таких належить Герой України, почесний президент асоціації «Теплиці України» Володимир Чернишенко.

Це він, очоливши понад три десятиліття тому Калинівський тепличний комбінат на Київщині, вивів його у всіх відношеннях у передове, високорентабельне господарство, провівши тут чи не першим в Україні та на теренах СНД якісну технологічну революцію. Тож знає із власного досвіду, як давати раду теплицям, коли газ та електрика дорожчають, на чому економити, де треба бути щедрішим, та про інші моменти ведення тепличного бізнесу. Цим досвідом він щиро ділився з колегами на ІІ Голландсько-українському форумі тепличної індустрії.

Пригадав, зокрема, часи СРСР і гасло однієї із поширених тоді п’ятирічок: «Завдання п’ятирічки: виробляти продукції більше з меншими затратами та високої якості».

«Думаю, - зауважив Володимир Ілліч, - і нині цей принцип господарювання не менш актуальний, у тому числі в тепличній галузі. Та вважаю, досягати успіхів у цьому бізнесі нині важливо не за рахунок збільшення тепличних площ, бо це надто дороге задоволення. Скажімо, ми збудували теплицю загальною площею 2,64 га, яка обійшлася нам із ПДВ у 40 млн. гривень. І це без кредиту, бо з ним було б ще дорожче... Тож зараз треба збільшувати виробництво продукції за рахунок підвищення врожайності. Що свого часу я і поставив на перший план у роботі».

Далі Володимир Ілліч розповів, як одразу вирощували у закритому ґрунті до 20 кг овочів із квадратного метра. Після реконструкції теплиці, де допомагали голландці, врожаї помідорів збільшились до 41 кг/м3, потім - до 50 кг і навіть вище. Тобто, першооснова і тепличного агробізнесу – досягати високих урожаїв.

Але тут напрошується інше запитання: а як на рекордні врожаї зменшити фінансові витрати за умов, що газ, електрика недешеві? Відповідь тут однозначна: за рахунок упровадження новітніх технологій. В його комбінаті, навів приклад Володимир Ілліч, завдяки таким технологіям використання природного газу зменшилось у півтора-два рази.

Увагу варто приділяти і раціональному використанню міндобрив. На рентабельність виробництва, як наголосив В. Чернишенко, впливає і те, яка кількість людей працює у теплицях. Адже на «зайві» руки витрачаються «зайві» гроші. Тому треба прагнути, аби створювати такі умови у господарстві, де кількість робітників зводилась би до мінімуму за максимальної їх віддачі у праці. Підраховано, що за кордоном тепличне господарство із прогресивними технологіями використовує для праці на одному гектарі 3-5 чоловік, а в Україні в середньому показник такий: 1 га – 16 чоловік, а то і більше. І це ще не рахуючи «роздутого» штату керівництва. Тож варто сміливіше запроваджувати комп’ютеризацію виробництва, вводити нові сортувальні лінії, зрештою, робити все можливе, аби досягати ефективної рентабельності. Й бути з прибутками.

Торкнувся В.Чернишенко і цін на тепличну продукцію. Його думка така: на справжній, наче із бабусиної грядки, хрумкий, пахучий огірок, вирощений у теплиці, обов’язково знайдеться свій покупець. Бо якісна і у широкому асортименті продукція була і залишається у попиті.

Не менш важливе при цьому – у якій «обгортці» овочі будуть на полицях ринків, магазинів. Адже покупець одразу «їсть товар очима». Іншими словами, звертає на нього увагу завдяки привабливій упаковці, а опісля вже визначає його якість.

А й дійсно, ми вже звикли до гарних, а ще краще - екологічно безпечних упаковок. Тож цілком можна погодитись і тут із В.Чернишенком. Зрештою, вище зазначені вимоги нині диктує ринок, конкуренція на ньому. І від цього нікуди не подітись, як і від того, що на торгові прилавки все більше і більше, за прогнозами експертів, надходитиме городини саме із закритого ґрунту.

Тож о цій порі, минувши зиму, десь підростають по теплицях для нас, покупців, весняні огірки та помідори, цибуля, кріп, шпинат і не лише. Хотілося б, щоб їх ознакою була не тільки рентабельність, але й справжня, як каже В. Чернишенко, якість. От тоді й господарюватимемо в теплицях із вигодою.

                                                                      Олена ЛІСОВА

 

 





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.