Аграрний тиждень. Україна
» » Хлібний жук «кайфує» у спеку, горохова попелиця – після дощу
» » Хлібний жук «кайфує» у спеку, горохова попелиця – після дощу

    Хлібний жук «кайфує» у спеку, горохова попелиця – після дощу


    Жити хочеться всім, у тому числі й невеличкій комашці. Якби, скажімо, той же колорадський жук вмів говорити, то всі, хто його «мочить-кропить» отрутохімікатами на полях чи городах, могли би почути від нього не одну «гнівну тираду» із далеко не чемними словами. Бо за що йому нам дякувати?

     

    Та голод – не тітка... Людство виживає, як вміє, аби мати достатньо їжі. Тож постійно «воюємо»: де хімією, а де і народними методами з колорадами та сотнями інших шкідників. А таких, для прикладу, тільки на кукурудзі до 300 різновидів. При тому кордони для їх та їм подібних неписані – «емігрують» куди хочуть і як хочуть. Тож в Україні є і свої, з «вітчизняним ґатунком» шкідники, й «нелегали-емігранти». А у додаток рослини ще й мають хвороби, що різко проявляють себе різних погодних умовах або за легковажності у проведенні агрозаходів.

    Цей рік теж має свої певні ознаки і по шкідниках рослин, і по їхніх хворобах. Про це - розмова з начальником Управління захисту рослин Департаменту фітосанітарної безпеки Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Олександром Токарем.

     

    - Цей рік був непростим для вирощування сільгоспкультур. І жнива ранніх зернових та зернобобових, де чимало посівів «з’їла» посуха, це підтвердили. Та розумію, що не лише спека й дощі, які припустили зливами по ряду областей, зменшили урожаї збіжжя?

    - Все у довкіллі взаємозалежне. Жнива підсумовують роботу, яка ведеться протягом усього вегетаційного періоду сільгоспкультур. Так, мають тут вплив і погодні умови, і шкідники. Але невипадково ще наші прадіди із хліборобського роду мали собі за правило: що посієш – те і пожнеш. Тож сіяли добірним зерном, яке могло протистояти шкідникам. Це актуально і нині, бо вже йде підготовка посівного матеріалу для сівби на наступний, 2014 рік. Ця робота, хочу підкреслити, має велике соціальне значення, адже як і в цьому році, так і у наступному, важливим залишається питання продовольчої безпеки нашої країни. Щоб було тут все належним чином, то головна вимога до жнивного матеріалу – це відбір якісного насіння і його протруювання. А ще врахування побажань науковців до посівів. В іншому випадку шкідник, як мовиться, не забариться. Він і цього року проявив себе на багатьох посівних площах, зменшивши урожаї.

     

    - На помилках вчаться. Для багатьох аграріїв, які є нашими постійними читачами, цікаво почути від Вас, Олександре Петровичу, оцінку стану цьогорічних полів, плантацій городини, садів, починаючи з весни.

    - Так, весна мала свої негативні ознаки. Погодні умови першої декади червня (висока відносна вологість повітря, дощі у вигляді злив, деяке зниження температури) на переважній більшості території країни стримували інтенсивний розвиток шкідників, проте сприяли поширенню хвороб агрокультур.

    В озимих та ярих зернових колосових культурах у фазах колосіння, цвітіння та наливання зерна шкодить, як те загальновідомо, комплекс комах. Найнебезпечнішим з весни і по цей час залишається клоп шкідлива черепашка, переважна більшість личинок якого перебувають у ІІ-ІV віках. Проявились вони, зокрема, на колосках у ряді посівів зернових Донецької, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей. Також на колосках живляться хлібні жуки та жужелиця (турун), підвищена чисельність яких має місце у південних та південно-східних областях. Всюди, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, пшениці шкодять злакові попелиці та пшеничний трипс, які поширились на 20-100% посівів, 12-70% рослин. В ярині повсюди шкідливими залишаються п’явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки.

    В усіх ґрунтово-кліматичних зонах домінуючою хворобою зернових колосових культур і надалі залишається борошниста роса, якою на 25-100% площ уражено 10-45, максимум 100% (Вінницька, Івано-Франківська, Київська, Львівська та інші області) рослин озимої пшениці. На септоріоз хворіє 8-24% рослин, розвиток кореневих гнилей відмічено на 2-14% рослин. В осередках Луганської області на 1% посівів озимої пшениці виявлено симптоми летучої сажки, в посівах культури західних областей на 12-24% рослин проявився піренофороз. На 21% площ озимого жита 3-8% рослин уразила бура листкова іржа. Надмірна зволоженість повітря та ґрунту сприяла розвитку ринхоспоріозу, сітчастого гельмінтоспоріозу ячменю (Закарпатська область, 48% рослин). На вівсі відмічено розвиток червоно-бурої плямистості (15% площ, 4-9% рослин, Закарпатська, Львівська області).

     

    - Чимало із нас, не менше, аніж український борщ, полюбляє гороховий суп...

    - Горох також непросто виживає, аби потрапити на кухні господинь. У його посівах помірно тепла і волога погода сприяє утворенню численних колоній горохової попелиці, шкодять йому гусениці листогризучих метеликів. За високої вологості повітря і температури (18-20ºС) рослини хворіють на аскохітоз, кореневі гнилі (Київська, Луганська та інші області).

     

    - А з буряком як?

    - В посівах цукрового буряку продовжують шкодити бурякові довгоносики (звичайний і сірий). Личинки бурякової мінуючої мухи за чисельності 1-5 екз. на рослину пошкодили 5-8% рослин у Тернопільській, Чернігівській областях. Подекуди у посівах шкодять бурякові щитоноски, блішки, піщаний мідляк, совки. Погодні умови не сприяли масовому заселенню посівів буряковою листковою попелицею. У деяких районах Полтавської та Харківської областей шкодить амарантовий стеблоїд. У господарствах АР Крим на столових буряках відмічалось ураження рослин церкоспорозом. Посіви буряків радив би захищати від бурякової листкової попелиці та мінуючих мух, інших сисних шкідників рекомендованими препаратами. Оздоровлюють плантації буряків за появи ознак пероноспорозу, церкоспорозу, борошнистої роси дозволеними до використання препаратами.

     

    - Чимало нині сіється соняху, ріпаку. Адже з цими рослинами – шлях на експорт. Що тут заважає достиганню?

    - Так, це економічно вигідні рослини, але і у догляді за ними є проблеми. У посівах соняшнику на цей час продовжують розвиватися та шкодити геліхризова попелиця, трипси. Осередково - піщаний мідляк, клопи сліпняки, гусениці лучного метелика, совки (озима, гамма, бавовникова). Продовжується живлення сірого бурякового довгоносика, який щільністю 0,1-0,4 екз. на кв. м слабко нашкодив 6-13% рослин (Полтавська, Чернігівська обл.). Відмічено ураження рослин культури пероноспорозом, фомозом, септоріозом (Луганська, Кіровоградська, Харківська обл.).

    Рослини ярого ріпаку пошкоджують ріпакові квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник. У посівах озимого ріпаку продовжують живитися личинки капустяної стручкової галиці, прихованохоботників (стеблового капустяного та насіннєвого), де ними заселено 6-20% рослин у слабкому та середньому ступенях. Відмічається заселення капустяною попелицею 1-6% рослин. Погодні умови посприяли поширенню альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу на 3-25% рослин.

     

    - А що наш «другий хліб» – картопля?

    - Повсюди рослинам картоплі завдає значних пошкоджень колорадський жук. При тому на ранніх сортах картоплі спостерігалось ураження рослин альтернаріозом, погодні умови посприяли появі фітофторозу, через що у сільгосппідприємствах та присадибному секторі так важливо проводити профілактичні обробітки фунгіцидами. Заразом скажу про овочі. Тут їм шкодить цілий комплекс шкідників: попелиці, білани, гусениці совок, молей, личинки капустяної та цибулевої мух. Відмічається розвиток пероноспорозу цибулі, фітофторозу томатів. У південних, східних та центральних регіонах країни відмічаєтьяс літ та відкладання яєць стеблового (кукурудзяного) метелика, повсюди триває розвиток та шкідливість підгризаючих та листогризучих совок.

     

    - Зараз аграріями чимало робиться, аби повернути на прилавки запашне українське яблуко та інші дари саду. Що тут загрожує плодам?    

    - У плодових насадженнях продовжують шкодити яблунева, сливова, грушева плодожерки (першого покоління), кліщі, попелиці, листоблішки, білани. Погодні умови сприяли інтенсивному розвитку борошнистої роси, парші, клястоспоріозу, моніліозу, кокомікозу. У виноградниках шкодять виноградний кліщ, відмічається залялькування гронової листокрутки (першого покоління) в АР Крим. Мільдью, оїдіумом уражено 7-25% кущів. В господарствах Закарпатської області відмічено прояв чорної гнилі.

     

    - Наскільки активно ведеться боротьба із шкідниками на полях, плантаціях, у садах?

    - В усіх господарствах спеціалісти знають як конкретно і повинні дуже відповідально здійснювати фітосанітарний нагляд за сільгоспкультурами. Тоді і цьогоріч будемо з урожаями.

                                                                      Ірина ГРИЦАК


     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Можлива загроза сходам озимих
  • Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році
  • Жнива стартували...

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Хлібний жук «кайфує» у спеку, горохова попелиця – після дощу


Жити хочеться всім, у тому числі й невеличкій комашці. Якби, скажімо, той же колорадський жук вмів говорити, то всі, хто його «мочить-кропить» отрутохімікатами на полях чи городах, могли би почути від нього не одну «гнівну тираду» із далеко не чемними словами. Бо за що йому нам дякувати?

 

Та голод – не тітка... Людство виживає, як вміє, аби мати достатньо їжі. Тож постійно «воюємо»: де хімією, а де і народними методами з колорадами та сотнями інших шкідників. А таких, для прикладу, тільки на кукурудзі до 300 різновидів. При тому кордони для їх та їм подібних неписані – «емігрують» куди хочуть і як хочуть. Тож в Україні є і свої, з «вітчизняним ґатунком» шкідники, й «нелегали-емігранти». А у додаток рослини ще й мають хвороби, що різко проявляють себе різних погодних умовах або за легковажності у проведенні агрозаходів.

Цей рік теж має свої певні ознаки і по шкідниках рослин, і по їхніх хворобах. Про це - розмова з начальником Управління захисту рослин Департаменту фітосанітарної безпеки Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Олександром Токарем.

 

- Цей рік був непростим для вирощування сільгоспкультур. І жнива ранніх зернових та зернобобових, де чимало посівів «з’їла» посуха, це підтвердили. Та розумію, що не лише спека й дощі, які припустили зливами по ряду областей, зменшили урожаї збіжжя?

- Все у довкіллі взаємозалежне. Жнива підсумовують роботу, яка ведеться протягом усього вегетаційного періоду сільгоспкультур. Так, мають тут вплив і погодні умови, і шкідники. Але невипадково ще наші прадіди із хліборобського роду мали собі за правило: що посієш – те і пожнеш. Тож сіяли добірним зерном, яке могло протистояти шкідникам. Це актуально і нині, бо вже йде підготовка посівного матеріалу для сівби на наступний, 2014 рік. Ця робота, хочу підкреслити, має велике соціальне значення, адже як і в цьому році, так і у наступному, важливим залишається питання продовольчої безпеки нашої країни. Щоб було тут все належним чином, то головна вимога до жнивного матеріалу – це відбір якісного насіння і його протруювання. А ще врахування побажань науковців до посівів. В іншому випадку шкідник, як мовиться, не забариться. Він і цього року проявив себе на багатьох посівних площах, зменшивши урожаї.

 

- На помилках вчаться. Для багатьох аграріїв, які є нашими постійними читачами, цікаво почути від Вас, Олександре Петровичу, оцінку стану цьогорічних полів, плантацій городини, садів, починаючи з весни.

- Так, весна мала свої негативні ознаки. Погодні умови першої декади червня (висока відносна вологість повітря, дощі у вигляді злив, деяке зниження температури) на переважній більшості території країни стримували інтенсивний розвиток шкідників, проте сприяли поширенню хвороб агрокультур.

В озимих та ярих зернових колосових культурах у фазах колосіння, цвітіння та наливання зерна шкодить, як те загальновідомо, комплекс комах. Найнебезпечнішим з весни і по цей час залишається клоп шкідлива черепашка, переважна більшість личинок якого перебувають у ІІ-ІV віках. Проявились вони, зокрема, на колосках у ряді посівів зернових Донецької, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей. Також на колосках живляться хлібні жуки та жужелиця (турун), підвищена чисельність яких має місце у південних та південно-східних областях. Всюди, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, пшениці шкодять злакові попелиці та пшеничний трипс, які поширились на 20-100% посівів, 12-70% рослин. В ярині повсюди шкідливими залишаються п’явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах домінуючою хворобою зернових колосових культур і надалі залишається борошниста роса, якою на 25-100% площ уражено 10-45, максимум 100% (Вінницька, Івано-Франківська, Київська, Львівська та інші області) рослин озимої пшениці. На септоріоз хворіє 8-24% рослин, розвиток кореневих гнилей відмічено на 2-14% рослин. В осередках Луганської області на 1% посівів озимої пшениці виявлено симптоми летучої сажки, в посівах культури західних областей на 12-24% рослин проявився піренофороз. На 21% площ озимого жита 3-8% рослин уразила бура листкова іржа. Надмірна зволоженість повітря та ґрунту сприяла розвитку ринхоспоріозу, сітчастого гельмінтоспоріозу ячменю (Закарпатська область, 48% рослин). На вівсі відмічено розвиток червоно-бурої плямистості (15% площ, 4-9% рослин, Закарпатська, Львівська області).

 

- Чимало із нас, не менше, аніж український борщ, полюбляє гороховий суп...

- Горох також непросто виживає, аби потрапити на кухні господинь. У його посівах помірно тепла і волога погода сприяє утворенню численних колоній горохової попелиці, шкодять йому гусениці листогризучих метеликів. За високої вологості повітря і температури (18-20ºС) рослини хворіють на аскохітоз, кореневі гнилі (Київська, Луганська та інші області).

 

- А з буряком як?

- В посівах цукрового буряку продовжують шкодити бурякові довгоносики (звичайний і сірий). Личинки бурякової мінуючої мухи за чисельності 1-5 екз. на рослину пошкодили 5-8% рослин у Тернопільській, Чернігівській областях. Подекуди у посівах шкодять бурякові щитоноски, блішки, піщаний мідляк, совки. Погодні умови не сприяли масовому заселенню посівів буряковою листковою попелицею. У деяких районах Полтавської та Харківської областей шкодить амарантовий стеблоїд. У господарствах АР Крим на столових буряках відмічалось ураження рослин церкоспорозом. Посіви буряків радив би захищати від бурякової листкової попелиці та мінуючих мух, інших сисних шкідників рекомендованими препаратами. Оздоровлюють плантації буряків за появи ознак пероноспорозу, церкоспорозу, борошнистої роси дозволеними до використання препаратами.

 

- Чимало нині сіється соняху, ріпаку. Адже з цими рослинами – шлях на експорт. Що тут заважає достиганню?

- Так, це економічно вигідні рослини, але і у догляді за ними є проблеми. У посівах соняшнику на цей час продовжують розвиватися та шкодити геліхризова попелиця, трипси. Осередково - піщаний мідляк, клопи сліпняки, гусениці лучного метелика, совки (озима, гамма, бавовникова). Продовжується живлення сірого бурякового довгоносика, який щільністю 0,1-0,4 екз. на кв. м слабко нашкодив 6-13% рослин (Полтавська, Чернігівська обл.). Відмічено ураження рослин культури пероноспорозом, фомозом, септоріозом (Луганська, Кіровоградська, Харківська обл.).

Рослини ярого ріпаку пошкоджують ріпакові квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник. У посівах озимого ріпаку продовжують живитися личинки капустяної стручкової галиці, прихованохоботників (стеблового капустяного та насіннєвого), де ними заселено 6-20% рослин у слабкому та середньому ступенях. Відмічається заселення капустяною попелицею 1-6% рослин. Погодні умови посприяли поширенню альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу на 3-25% рослин.

 

- А що наш «другий хліб» – картопля?

- Повсюди рослинам картоплі завдає значних пошкоджень колорадський жук. При тому на ранніх сортах картоплі спостерігалось ураження рослин альтернаріозом, погодні умови посприяли появі фітофторозу, через що у сільгосппідприємствах та присадибному секторі так важливо проводити профілактичні обробітки фунгіцидами. Заразом скажу про овочі. Тут їм шкодить цілий комплекс шкідників: попелиці, білани, гусениці совок, молей, личинки капустяної та цибулевої мух. Відмічається розвиток пероноспорозу цибулі, фітофторозу томатів. У південних, східних та центральних регіонах країни відмічаєтьяс літ та відкладання яєць стеблового (кукурудзяного) метелика, повсюди триває розвиток та шкідливість підгризаючих та листогризучих совок.

 

- Зараз аграріями чимало робиться, аби повернути на прилавки запашне українське яблуко та інші дари саду. Що тут загрожує плодам?    

- У плодових насадженнях продовжують шкодити яблунева, сливова, грушева плодожерки (першого покоління), кліщі, попелиці, листоблішки, білани. Погодні умови сприяли інтенсивному розвитку борошнистої роси, парші, клястоспоріозу, моніліозу, кокомікозу. У виноградниках шкодять виноградний кліщ, відмічається залялькування гронової листокрутки (першого покоління) в АР Крим. Мільдью, оїдіумом уражено 7-25% кущів. В господарствах Закарпатської області відмічено прояв чорної гнилі.

 

- Наскільки активно ведеться боротьба із шкідниками на полях, плантаціях, у садах?

- В усіх господарствах спеціалісти знають як конкретно і повинні дуже відповідально здійснювати фітосанітарний нагляд за сільгоспкультурами. Тоді і цьогоріч будемо з урожаями.

                                                                  Ірина ГРИЦАК


 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Можлива загроза сходам озимих
  • Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році
  • Жнива стартували...

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.