- Цього року в Україні половину зібраного зерна буде становити кукурудза
- Потенціал нових українських сортів і гібридів
- Найближчі 10–20 років будуть сприятливими для виробництва зерна в Україні
- Рекомендації з технологій вирощування кукурудзи на зерно та зернового сорго в умовах нинішнього року
- Укарїнський соняшник
Продуктивність гібридів зернової кукурудзи в умовах Західного Лісостепу
Кукурудза – одна з найпоширеніших культур у світовому
рослинництві, посідає третє місце після пшениці та рису. На планеті для
продовольчих потреб використовується приблизно 20% її зерна, для технічних – 15-20%,
на корм худобі – 60-65%.
В Україні кукурудза є найважливішою кормовою культурою. За її рахунок тваринництво забезпечується концентрованими кормами, силосом, зеленою масою. Нині кукурудза стала найвигіднішою у виробництві. Особливо за впровадження нових гібридів і агротехнологій. Так, у 2011 р. сільгосппідприємства України виробили 22,77 млн т зерна кукурудзи. Порівняно з 2010 р. виробництво його збільшилося у 1,9 рази, що зумовлено як розширенням площі збирання на 893 тис. га (на 33,7%), так і зростанням урожайності зерна на 1,92 т/га (на 42,6%.) У 2012-му качанисту вирощували на 4,407 млн га, валовий збір зерна становив 20,7 млн т; торік площі посіву розширилися до 4,93 млн га, а валовий збір зріс до 25,4 млн тонн.
В останні роки внаслідок глобальних змін клімату, коли в південній частині країни дедалі частіше спостерігаються посушливі погодні умови під час вегетації кукурудзи та фіксується нестача вологи в ґрунті, відмічено стрімку тенденцію до збільшення посівних площ під культурою в Лісостепу. Ареал вирощування зміщується в зону стійкого вологозабезпечення.
Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН працює в Рівненській області на межі переходу лісостепової зони в зону Полісся. Клімат зони м’який, достатньо зволожений, помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря становить 6,6-6,9°С. Найтепліший місяць – липень (середня температура +18,1°С). Найхолодніший – січень (-5,5°С). Річна сума опадів коливається в межах від 600 до 700 міліметрів. Достатнє зволоження, сприятливий температурний режим створюють сприятливі умови для вирощування кукурудзи.
Площа сівби кукурудзи на зерно в 2012 р. становила в Рівненській області близько 34,6 тис. га (у 2,6 рази більше в порівнянні з 1990 р.), урожайність - 7,17 т/га порівняно з 3,95 т/га у 1990 році. У 2013-му спостерігається чітке зростання площ посівів кукурудзи до 65,2 тис. га з урожайністю 6,92 т/га. Це пов’язано, насамперед, з удосконаленням та оптимізацією окремих елементів технології вирощування зернової кукурудзи в умовах Західного Лісостепу та ціною на її зерно, яка в останні роки стабільно висока порівняно з іншими зерновими культурами.
Та водночас технологія вирощування кукурудзи залишається енерго- і трудомісткою. Одним із напрямків економії ресурсів є правильний підбір гібридів, оскільки відомо, що за досягнення повної стиглості кукурудза втрачає вологість зі швидкістю 0,4-0,6% за добу. Сьогодні її асортимент на ринку України досить великий і представлений як вітчизняною, так і зарубіжною селекцією, які характеризуються високою урожайністю та вологовіддачею в період дозрівання, стійкістю до вилягання, комплексу хвороб, несприятливих факторів зовнішнього середовища.
Нині конкурентоспроможність вітчизняних гібридів кукурудзи значно зросла завдяки успіхам українських селекціонерів, яким вдалося підвищити потенціал її урожайності (12-15 т/га), забезпечити стійкість до стресових умов і хвороб, вирішити проблему зниження вологості зерна при збиранні.
Результати вітчизняних наукових досліджень свідчать, що рівень виробництва зерна до 20% і більше залежить від вдалого вибору гібридів відповідно до ґрунтово-кліматичних умов.
Зарубіжні науковці стверджують: вплив правильного вибору гібриду на урожайність культури сягає 50%, агротехнологічних заходів – 30% і кліматичних умов – 20%. Однак, урожайність кукурудзи в порівнянні з країнами Європи і Америки є нижчою. В Україні потенційна врожайність гібридів кукурудзи реалізується в середньому на 40-45%, а в окремі роки до – 34-36%. Тому тільки за правильного підбору гібридів, використання якісного насіння та відповідного технологічного супроводу в основних зонах вирощування кукурудзи в Україні можна одержати 8-10 т/га зерна і більше з вологістю 18-25%.
Результати досліджень
Дослідження проводились в Інституті сільського господарства Західного Полісся НААН. Попередник – озима пшениця. Фосфорні та калійні міндобрива вносили в дозах Р90К120в основне удобрення, азотні в дозі N120 – під весняну культивацію.
Погодні умови за роки досліджень були сприятливими для вирощування кукурудзи на зерно.
Агротехніка на дослідному полі включає: лущення стерні з послідуючим посівом сидеральної культури (гірчиці білої), дискування та оранку на глибину 27-30 сантиметрів. Проводилося ранньовесняне закриття вологи та передпосівний обробіток комбінованими агрегатами. Кукурудзу сіяли широкорядним способом із міжряддям 70 см, 80 тис. шт. схожих насінин на 1 гектар. Збирання і облік врожаю проводили прямим комбайнуванням.
Дослід закладений за інтенсивної технології вирощування, де застосовували таку систему захисту рослин: досходове внесення ґрунтового гербіциду (Дуал Голд, 1,6 л/га), внесення гербіциду проти одно- та багаторічних дводольних і злакових бур’янів у фазі розвитку рослин кукурудзи 3-7 листків (Таск, 375 г/га), внесення фунгіциду у фазі 3-9 листків (Ретенго, 1,5 л/га), оброблення посівів мікродобривом у фазі 3-7 листків (Нутрівант кукурудзяний, 2,5 л/га).
Закономірним є те, що чим більш пізньостиглий гібрид, тим вища врожайність, проте в наших умовах гібриди з великим ФАО не встигають достигати. Тому для отримання стабільних і рентабельних врожаїв рекомендується вирощувати гібриди ранньостиглих і середньоранніх груп.
Облік врожайних даних показав, що найвищий урожай в умовах Рівненщини забезпечили гібриди середньоранньої групи стиглості. Найбільшу продуктивність у цій групі забезпечив гібрид ДКС 3472 – 10,17 т/га (табл. 1). Дещо менш врожайним виявився ДКС 2870 – 9,96 т/га. Потрібно відмітити і той факт, що нові гібриди вітчизняної селекції є теж високоврожайними. Так, гібрид Батурин 278 МВ селекції Інституту сільського господарства степової зони, забезпечив урожай на рівні 9,40 т/га. Менш продуктивним був гібрид цієї ж селекції Оржиця 237 МВ - 9,20 т/га.
Таблиця 1. Урожайність зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості, середнє за 2012-2013 рр.
|
№ з/п |
Варіанти |
Група стиглості |
Число ФАО |
Урожайність при 14% вологості, т/га |
|
1. |
Маріїн 190 СВ (контроль) |
Ранньостигла |
190 |
7,96 |
|
2. |
Ушицький 167 СВ |
160 |
8,11 |
|
|
3. |
Почаївський 190 СВ |
190 |
8,53 |
|
|
4. |
Смотрич МВ |
190 |
7,79 |
|
|
5. |
Кіцманський 215 СВ |
Середньорання |
220 |
8,76 |
|
6. |
ДКС 2870 |
210 |
9,90 |
|
|
7. |
ДКС 3472 |
270 |
10,11 |
|
|
8. |
Оржиця 237 МВ |
240 |
9,15 |
|
|
9. |
Батурин 278 МВ |
280 |
9,46 |
Отримані показники структурного аналізу показали, що гібриди ДКС 34772 та ДКС 2870 були найвищими з усіх гібридів, які були посіяні на досліді, оскільки їх середня висота за роки досліджень була на рівні 278 та 280 см відповідно (табл. 2). Проте вони поступились вітчизняним гібридам на 1,2-1,3% у вологовіддачі, бо Батурин 278 МВ та Оржиця 237 МВ мали нижчу вологість зерна перед збиранням 24,8 та 24,4% відповідно. Результати наших досліджень свідчать і про високі можливості сучасних гібридів, що відзначаються інтенсивною вологовіддачею під час дозрівання зерна.
З-поміж вирощуваних гібридів ранньостиглої групи найвищим (234 см) виявився гібрид кукурудзи Маріїн 190 СВ. Гібрид також володіє і найкращою вологовіддачею, адже вологість його зерна перед збиранням була на рівні 22,1%.
Таблиця 2. Передзбиральна характеристика гібридів кукурудзи, середнє за 2012-2013 рр.
|
№ з/п |
Гібриди |
Висота рослин перед збиранням, см |
Густота рослин перед збиранням, тис. шт./га |
Тривалість вегетаційного періоду, днів |
Вологість зерна перед збиранням, % |
|
1. |
Маріїн 190 СВ (контроль) |
234 |
78 |
141 |
22,1 |
|
2. |
Ушицький 167 СВ |
229 |
78 |
141 |
22,3 |
|
3. |
Почаївський 190 СВ |
228 |
78 |
141 |
23,3 |
|
4. |
Смотрич МВ |
221 |
78 |
141 |
22,3 |
|
5. |
Кіцманський 215 СВ |
249 |
79 |
144 |
24,1 |
|
6. |
ДКС 2870 |
280 |
80 |
146 |
25,7 |
|
7. |
ДКС 3472 |
278 |
80 |
146 |
26,0 |
|
8. |
Оржиця 237 МВ |
264 |
80 |
146 |
24,4 |
|
9. |
Батурин 278 МВ |
273 |
80 |
145 |
24,8 |
Таким чином, можемо зробити висновок, що серед вітчизняних гібридів кращими в умовах Рівненської області виявилися середньоранні гібриди селекції Інституту сільського господарства степової зони НААН - Батурин 278 МВ та Оржиця 237 МВ, із ранньостиглих – Почаївський 190 СВ. А з іноземної селекції – гібриди ДКС 3472 та ДКС 2870.
Роман ШЕВЧУК,
канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
Анна КИРИЄНКО,
мол. наук. співробітник,
Інститут сільського господарства Західного Полісся
