- ІМК завершила збирання соняшника та сої
- Рекорд «Нібулону»
- Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
- А ЗЕМЛЯ ДЕГРАДУЄ, ДЕГРАДУЄ, ДЕГРАДУЄ...
- Вплив енергонасичених культур на родючість ґрунтів
НАСЛІДКИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СОНЯШНИКУ
Для науково обґрунтованого розміщення посівів соняшнику і визначення впливу на його продуктивність, у польових сівозмінах на чорноземі типовому малогумусному Лівобережного Лісостепу України на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім. М. І. Вавилова ІС і АПВ був закладений стаціонарний дослід (1999 р.). У ньому вивчається п’ять варіантів польових сівозмін: двопільна (соняшнику 50%), трипільна (соняшнику 33,3%), чотирипільна (соняшнику 25%), п’ятипільна (соняшнику 20%), семипільна (соняшнику 14,3%).
Аналізуючи отримані дані за 15 років, ми відмітили, що найвищу врожайність соняшнику (2,84 т/га) було одержано у семипільній сівозміні, де його частка становила 14,3%. При насиченні сівозміни соняшником до 20%, 25%, 33,3%, 50% врожайність культури поступово знижувалась. Особливо різке зниження мало місце на 15-му році досліджень, у двопільній сівозміні – на 0,54 т/га та трипільній сівозміні – на 0,28 т/га.
Вплив частки соняшнику у сівозміні на його урожайність,
(середнє за 1999-2014 рр.), т/га
|
Чергування культур у сівозміні |
Частка соняшнику в сівозміні |
Середнє за 1999-2014 рр. |
|
кукурудза – соняшник |
50% |
2,26 |
|
горох – пшениця озима – соняшник |
33,3% |
2,55 |
|
горох – пшениця озима – соняшник – кукурудза |
25% |
2,67 |
|
горох – пшениця озима – соняшник – кукурудза – ячмінь |
20% |
2,78 |
|
віко-овес – пшениця озима – буряки цукрові – горох – пшениця озима –соняшник – кукурудза |
14,3% |
2,84 |
У семипільній, п’ятипільній і чотирипільній сівозмінах, з часткою соняшнику відповідно 14,3%, 20% і 25%, його врожайність за ці роки коливалась у незначних розмірах – 2,84-2,67 т/га.
На основі одержаних результатів за розрахунками було визначено тенденцію зниження коефіцієнту сумарних витрат вологи на утворення одиниці сухої речовини соняшнику. Відмічено, що зі зниженням вологоспоживання підвищувався біологічний врожай, а зі збільшенням коефіцієнту витрат вологи, навпаки – врожай знижувався.
Запаси продуктивної вологи ґрунту під соняшником
та його водоспоживання, 2014 р.
|
Частка соняшнику в сівозміні |
Урожай-ність, т/га |
Шар ґрунту, см |
Вміст продуктивної вологи, мм |
Коефіцієнт водоспоживання |
|
|
відновлення вегетації |
перед збиранням |
||||
|
50% |
2,30 |
0-30 |
49,1 |
44,4 |
273 |
|
0-100 |
150,7 |
91,8 |
|||
|
0-150 |
201,7 |
115,8 |
|||
|
33,3% |
2,50 |
0-30 |
42,0 |
40,9 |
236 |
|
0-100 |
123,1 |
72,6 |
|||
|
0-150 |
157,8 |
90,3 |
|||
|
25% |
2,56 |
0-30 |
43,8 |
42,4 |
231 |
|
0-100 |
111,4 |
77,1 |
|||
|
0-150 |
176,6 |
108,6 |
|||
|
20% |
2,71 |
0-30 |
44,3 |
38,7 |
214 |
|
0-100 |
121,8 |
86,6 |
|||
|
0-150 |
180,1 |
114,3 |
|||
|
14,3% |
2,82 |
0-30 |
50,7 |
44,5 |
216 |
|
0-100 |
164,1 |
96,3 |
|||
|
0-150 |
205,1 |
128,7 |
|||
Водоспоживання соняшнику мало прямо пропорційний характер до його врожайності. Таким чином зі збільшенням частки соняшнику у сівозміні від 20 до 50% зростає його потреба у волозі від 214 до 273 мм.
Однак, використання окремими сільгоспкультурами більшої кількості вологи з ґрунту на формування цінного врожаю, на нашу думку, не слід розглядати як агроекологічний негатив. Навпаки, чим менше вологи залишається в ґрунті після збирання таких культур (попередників ярих), тим повніше буде засвоюватись волога атмосферних опадів – основного джерела забезпечення нею посівів агрокультур.
Досліджуючи фітосанітарний стан посівів, нами встановлено, що рослини соняшнику уражує комплекс збудників хвороб. Найбільшої шкоди завдають переноспороз (Plasmospara helianthi) та біла гниль (Whetzelinia sclergtiorum). Зустрічалися випадки ураження рослин сірою гниллю, іржею, фомозом, фомопсисом. Рослин, уражених квітковим паразитом – вовчком, не виявлено.
За період досліджень (2005-2008 рр.) спостерігалась досить чітка закономірність щодо зростання ураженості посівів соняшнику хворобами в міру збільшення його частки в сівозміні.
Відомо, що на формування одиниці врожаю культури використовують з ґрунту певну кількість поживних речовин. Проведений аналіз сумарного виносу поживних елементів з ґрунту у розрахунку на середню врожайність по Україні (2006-2010 рр.) показав, що найбільший сумарний винос азоту з основною і побічною продукцією (біологічний винос) серед найбільш поширених культур в Україні має кукурудза – 106,06 кг/га, найменший – ячмінь ярий – 52,40 кг/га, соняшник – 73,12 кг/га.
Основна маса поживних елементів, яку споживає соняшник упродовж вегетації, є обмінний калій (178,83 кг/га). При цьому з урожаєм виноситься лише 14,28 кг/га, а 80% калію з пожнивними рештками при їх розкладі залишається в ґрунті.
Враховуючи, що в більшості випадків солому колосових культур збирають або спалюють на площі, то пшениця озима є лідером за виносом поживних елементів з ґрунту. Отже, думка, що соняшник призводить до деградації ґрунтів за рахунок активного виснаження поживних елементів, є не зовсім вірною. Для збереження родючості ґрунтів необхідно компенсовувати винесені основні елементи живлення з урожаєм і побічною продукцією.
Також нами визначено елементний склад зразків ґрунту, відібраних на кожному варіанті сівозміни. Зразки аналізували на ICP-MS «Agilent 7700x» після озолення наважок в ICP-grade азотній кислоті на мікрохвильовій пробопідготовці Milestone Start D. У якості калібрувальних стандартів використовували розчини Multielement standard solution 5 for ICP (Fluka). Так, у шарі ґрунту 0-10 см вміст елементів живлення при насиченні сівозміни 14% соняшнику був більшим, аніж при 50% у сівозміні цієї культури і становив від 1,4 (Ва, Тl, Pb) до 2,4 (Na). По ґрунтовому профілю до 1 метра відмічається зменшення всіх елементів живлення, ця закономірність також прослідковується в абсолютних величинах, за різного насичення сівозміни соняшником. Отже, ступінь насичення сівозміни соняшником суттєво впливає на рівень вмісту елементів живлення по всьому метровому ґрунтовому профілю.
Проведені дослідження підтвердили винос соняшником поживних елементів з ґрунту, але у порівнянні з іншими культурами, такими як пшениця озима та кукурудза, він дещо нижчий. При умові високої агротехніки та відсутності епіфітотних років соняшник можна повертати без погіршення родючості ґрунту на попереднє місце частіше, ніж раз у 5 років. Але при цьому агровиробник отримуватиме нижчу врожайність.
Андрій КОХАН, к. с.-г. н., с. н. с.,
Леонід ГЛУЩЕНКО, к. с.-г. н., с. н. с.,
Олена САМОЙЛЕНКО, к. с.-г. н.,
Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція ім. М. І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН
