Аграрний тиждень. Україна
» » ВДОСКОНАЛЕНИЙ РИЗОГУМІН ДЛЯ СОЇ
» » ВДОСКОНАЛЕНИЙ РИЗОГУМІН ДЛЯ СОЇ

    ВДОСКОНАЛЕНИЙ РИЗОГУМІН ДЛЯ СОЇ


     

    Біологічна фіксація молекулярного азоту атмосфери є одним із основних джерел азоту в агроценозах. Важлива роль у цьому процесі належитьсимбіотичним мікроорганізмам – бульбочковим бактеріям (ризобіям), які ініціюють утворення азотфіксувальних бульбочок на коренях бобових рослин. Завдяки здатності до фіксації азоту бульбочкові бактерії розглядають як цінний генетичний ресурс для біотехнології сільського господарства.

     

    Високі врожаї сої значною мірою залежать від наявності в ґрунті бульбочкових бактерій виду Bradyrhizobium japonicum. Проте далеко не в усіх ґрунтах України відбувається природне інфікування кореневої системи рослин сої ризобіями. Вирішенням цієї проблеми є застосування мікробних препаратів для передпосівної бактеризації насіння.

    Суть використання біопрепаратів - разом із насінням у ґрунт внести велику кількість клітин бульбочкових бактерій, що збільшує ймовірність утворення бульбочок на рослині саме за участі інтродукованих мікроорганізмів.

    Сьогодні в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН створено нові підходи до забезпечення рослин сої бульбочковими бактеріями. Це – застосування бінарної композиції штамів повільнорослих та інтенсивнорослих бульбочкових бактерій сої, які у функціональному відношенні взаємодоповнюють та підсилюють дію один одного (синергічний ефект), що дозволяє їм повніше реалізувати свій симбіотичний потенціал.

    Традиційно як основа препаратів для сої використовуються повільнорослі ризобії. Інтенсивнорослі бульбочкові бактерії сої – це нова група селекціонованих штамів, які характеризуються підвищеною приживаністю у ґрунті. Вони пристосовані до різних ґрунтово-кліматичних умов України та жорсткої внутрішньовидової конкуренції між представниками місцевих популяцій специфічних бульбочкових бактерій. Притаманна інтенсивнорослим штамам властивість краще приживатися у ґрунті сприяє формуванню в агроценозах стабільної популяції специфічних ризобій, яку можна вважати страховою, адже вона забезпечує формування активного симбіозу в роки, несприятливі для інтродукції та функціонування повільнорослих штамів-інокулянтів. Окрім того, фізіологічно активні речовини інтенсивнорослого штаму позитивно впливають на формування і функціонування соєво-ризобіального симбіозу незалежно від сезонних кліматичних особливостей.

    Саме за використання бульбочкових бактерій сої з різною стратегією виживання в ґрунті в інституті вдосконалено мікробний препарат Ризогумін.

    Препарат виготовляється в двох формах – рідкій і торф’яній. Рідкий розфасовується у дві ємності (в одній бінарна бактеріальна культура, в іншій – розчин фізіологічно активних речовин, макро- і мікроелементів). Термін зберігання рідкого препарату – до 20 днів. Торф’яний може зберігатися за температури не вище 10°С до 6 місяців.

    У разі необхідності бактеризацію насіння Ризогуміном можна поєднати з протруюванням. Допускається використання так званих малотоксичних протруйників: Максим, Фундазол, Вітавакс тощо. При застосуванні жорсткіших фунгіцидів протруювати насіння слід завчасно (мінімум за два тижні до інокуляції і висіву), а дозу біопрепарату бажано збільшити.

     

     

    Ризогумін на вирощуванні сої

     

    Використання біопрепарату на основі високоефективних штамів бульбочкових бактерій сої має бути обов’язковим агроприйомом, що сприяє формуванню активних бульбочок на коренях рослин (рис. 1) та покращенню розвитку сої.

     

    Рис. 1. Бульбочки на коренях сої за інокуляції Ризогуміном

     

    За результатами польових досліджень встановлено: передпосівна інокуляція насіння сої рідкою та торф’яною формами Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів забезпечувала формування активного симбіозу. На зрізі кореневі бульбочки мали червоне забарвлення, що свідчить про активну фіксацію молекулярного азоту за участі штамів-інокулянтів. Найвищий рівень активності симбіотичної азотфіксації спостерігався у фазі цвітіння (17,48-21,64 мкг N на рослину за годину проти 6,69 мкг N на рослину за годину у контролі – без інокуляції).

    За наявності у ґрунті місцевих популяцій специфічних бульбочкових бактерій різні форми Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B japonicum забезпечували підвищення урожайності сої на 22-29% відносно контролю (табл. 1). Ефективнішим є застосування торф’яної форми Ризогуміну. У цьому варіанті врожайність сої збільшувалась на 0,74 т/га (середнє за два роки) порівняно з контролем без інокуляції.

    Табл. 1. Вплив Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B japonicum на продуктивність сої сорту Сузір’я (польові досліди)

    Варіанти

    досліду

    Урожайність

    зерна, т/га

    Приріст

    урожаю

    2016

    2017

    Середнє

    т/га

    %

    Без інокуляції (контроль)

    2,75

    2,38

    2,57

    -

    Інокуляція Ризогуміном (рідка форма)

    3,38

    2,89

    3,14

    +0,57

    22

    Інокуляція Ризогуміном (торф’яна форма)

    3,53

    3,08

    3,31

    +0,74

    29

    НІР05

    0,22

    0,20

     

     

     

     

    Ефективність Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B. japonicum перевірена також у виробничих умовах у різних областях України (табл. 2).

    Табл. 2. Вплив Ризогуміну на урожайність зерна сої (виробничі умови)

    Місце проведення випробувань

    Урожайність, т/га

    Приріст

    без інокуляції

    Ризогумін

    т/га

    %

    СФГ «Мрія», Гребінківський район Полтавської обл.

    1,50

    1,80

    0,30

    20,0

    ПСП «Пісківське», Бахмацький район Чернігівської обл.

    2,20

    2,80

    0,60

    27,3

    ФГ «Деметра-Агро МС», с. Замостя, Прилуцький район Чернігівської обл.

    2,47

    2,98

    0,51

    20,6

    ДПДГ «Бохоницьке», Вінницький район Вінницької обл.

    1,84

    2,49

    0,65

    35,3

    Встановлено, що за наявності у ґрунті різних за щільністю місцевих популяцій бульбочкових бактерій сої застосування Ризогуміну сприяло стабільному збільшенню урожайності сої різних сортів на 20-35% порівняно з контролем без інокуляції.

    Отже, отримані результати доводять: застосування біопрепарату на основі бінарної композиції активних штамів бульбочкових бактерій сої є обов’язковим агроприйомом при вирощуванні сої. Ці вимоги обумовлені здатністю сої до формування активних азотфіксувальних симбіозів за умови присутності в зоні насіння, що проростає, специфічних бульбочкових бактерій.

     

    Д. КРУТИЛО, В. ВОЛКОГОН,

    Інститут сільськогосподарської мікробіології та

    агропромислового виробництва НААН

     





    Схожі новини
  • ПОЛІПШЕНИЙ БІОПРЕПАРАТ ДЛЯ СОЇ
  • Біологічна фіксація азоту соєю
  • Комплексна дія для зернобобових
  • Ризобофіт – біопрепарат для підвищення урожайності бобових культур
  • Невикористані резерви підвищення урожайності гороху

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ВДОСКОНАЛЕНИЙ РИЗОГУМІН ДЛЯ СОЇ


 

Біологічна фіксація молекулярного азоту атмосфери є одним із основних джерел азоту в агроценозах. Важлива роль у цьому процесі належитьсимбіотичним мікроорганізмам – бульбочковим бактеріям (ризобіям), які ініціюють утворення азотфіксувальних бульбочок на коренях бобових рослин. Завдяки здатності до фіксації азоту бульбочкові бактерії розглядають як цінний генетичний ресурс для біотехнології сільського господарства.

 

Високі врожаї сої значною мірою залежать від наявності в ґрунті бульбочкових бактерій виду Bradyrhizobium japonicum. Проте далеко не в усіх ґрунтах України відбувається природне інфікування кореневої системи рослин сої ризобіями. Вирішенням цієї проблеми є застосування мікробних препаратів для передпосівної бактеризації насіння.

Суть використання біопрепаратів - разом із насінням у ґрунт внести велику кількість клітин бульбочкових бактерій, що збільшує ймовірність утворення бульбочок на рослині саме за участі інтродукованих мікроорганізмів.

Сьогодні в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН створено нові підходи до забезпечення рослин сої бульбочковими бактеріями. Це – застосування бінарної композиції штамів повільнорослих та інтенсивнорослих бульбочкових бактерій сої, які у функціональному відношенні взаємодоповнюють та підсилюють дію один одного (синергічний ефект), що дозволяє їм повніше реалізувати свій симбіотичний потенціал.

Традиційно як основа препаратів для сої використовуються повільнорослі ризобії. Інтенсивнорослі бульбочкові бактерії сої – це нова група селекціонованих штамів, які характеризуються підвищеною приживаністю у ґрунті. Вони пристосовані до різних ґрунтово-кліматичних умов України та жорсткої внутрішньовидової конкуренції між представниками місцевих популяцій специфічних бульбочкових бактерій. Притаманна інтенсивнорослим штамам властивість краще приживатися у ґрунті сприяє формуванню в агроценозах стабільної популяції специфічних ризобій, яку можна вважати страховою, адже вона забезпечує формування активного симбіозу в роки, несприятливі для інтродукції та функціонування повільнорослих штамів-інокулянтів. Окрім того, фізіологічно активні речовини інтенсивнорослого штаму позитивно впливають на формування і функціонування соєво-ризобіального симбіозу незалежно від сезонних кліматичних особливостей.

Саме за використання бульбочкових бактерій сої з різною стратегією виживання в ґрунті в інституті вдосконалено мікробний препарат Ризогумін.

Препарат виготовляється в двох формах – рідкій і торф’яній. Рідкий розфасовується у дві ємності (в одній бінарна бактеріальна культура, в іншій – розчин фізіологічно активних речовин, макро- і мікроелементів). Термін зберігання рідкого препарату – до 20 днів. Торф’яний може зберігатися за температури не вище 10°С до 6 місяців.

У разі необхідності бактеризацію насіння Ризогуміном можна поєднати з протруюванням. Допускається використання так званих малотоксичних протруйників: Максим, Фундазол, Вітавакс тощо. При застосуванні жорсткіших фунгіцидів протруювати насіння слід завчасно (мінімум за два тижні до інокуляції і висіву), а дозу біопрепарату бажано збільшити.

 

 

Ризогумін на вирощуванні сої

 

Використання біопрепарату на основі високоефективних штамів бульбочкових бактерій сої має бути обов’язковим агроприйомом, що сприяє формуванню активних бульбочок на коренях рослин (рис. 1) та покращенню розвитку сої.

 

Рис. 1. Бульбочки на коренях сої за інокуляції Ризогуміном

 

За результатами польових досліджень встановлено: передпосівна інокуляція насіння сої рідкою та торф’яною формами Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів забезпечувала формування активного симбіозу. На зрізі кореневі бульбочки мали червоне забарвлення, що свідчить про активну фіксацію молекулярного азоту за участі штамів-інокулянтів. Найвищий рівень активності симбіотичної азотфіксації спостерігався у фазі цвітіння (17,48-21,64 мкг N на рослину за годину проти 6,69 мкг N на рослину за годину у контролі – без інокуляції).

За наявності у ґрунті місцевих популяцій специфічних бульбочкових бактерій різні форми Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B japonicum забезпечували підвищення урожайності сої на 22-29% відносно контролю (табл. 1). Ефективнішим є застосування торф’яної форми Ризогуміну. У цьому варіанті врожайність сої збільшувалась на 0,74 т/га (середнє за два роки) порівняно з контролем без інокуляції.

Табл. 1. Вплив Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B japonicum на продуктивність сої сорту Сузір’я (польові досліди)

Варіанти

досліду

Урожайність

зерна, т/га

Приріст

урожаю

2016

2017

Середнє

т/га

%

Без інокуляції (контроль)

2,75

2,38

2,57

-

Інокуляція Ризогуміном (рідка форма)

3,38

2,89

3,14

+0,57

22

Інокуляція Ризогуміном (торф’яна форма)

3,53

3,08

3,31

+0,74

29

НІР05

0,22

0,20

 

 

 

 

Ефективність Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B. japonicum перевірена також у виробничих умовах у різних областях України (табл. 2).

Табл. 2. Вплив Ризогуміну на урожайність зерна сої (виробничі умови)

Місце проведення випробувань

Урожайність, т/га

Приріст

без інокуляції

Ризогумін

т/га

%

СФГ «Мрія», Гребінківський район Полтавської обл.

1,50

1,80

0,30

20,0

ПСП «Пісківське», Бахмацький район Чернігівської обл.

2,20

2,80

0,60

27,3

ФГ «Деметра-Агро МС», с. Замостя, Прилуцький район Чернігівської обл.

2,47

2,98

0,51

20,6

ДПДГ «Бохоницьке», Вінницький район Вінницької обл.

1,84

2,49

0,65

35,3

Встановлено, що за наявності у ґрунті різних за щільністю місцевих популяцій бульбочкових бактерій сої застосування Ризогуміну сприяло стабільному збільшенню урожайності сої різних сортів на 20-35% порівняно з контролем без інокуляції.

Отже, отримані результати доводять: застосування біопрепарату на основі бінарної композиції активних штамів бульбочкових бактерій сої є обов’язковим агроприйомом при вирощуванні сої. Ці вимоги обумовлені здатністю сої до формування активних азотфіксувальних симбіозів за умови присутності в зоні насіння, що проростає, специфічних бульбочкових бактерій.

 

Д. КРУТИЛО, В. ВОЛКОГОН,

Інститут сільськогосподарської мікробіології та

агропромислового виробництва НААН

 





Схожі новини
  • ПОЛІПШЕНИЙ БІОПРЕПАРАТ ДЛЯ СОЇ
  • Біологічна фіксація азоту соєю
  • Комплексна дія для зернобобових
  • Ризобофіт – біопрепарат для підвищення урожайності бобових культур
  • Невикористані резерви підвищення урожайності гороху

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.