Аграрний тиждень. Україна
» » Підживлення рослин водними розчинами КАС
» » Підживлення рослин водними розчинами КАС

    Підживлення рослин водними розчинами КАС


     

    У зв’язку зі стрімким підвищенням продуктивності культур, погіршенням погодно-кліматичних умов і зростанням вартості внесення основних добрив, забезпечення рослин поживними речовинами через листок, як альтернативний спосіб удобрення, набирає чималої популярності.

     

    Однак ефективне застосування цього способу внесення передбачає врахування багатьох факторів: умови навколишнього середовища, стан посівів, час, частота обробок, склад робочого розчину та інше.

    Проводиться позакореневе підживлення рослин методом розпилення. Добриво заздалегідь розчиняють у воді й доводять до потрібної концентрації, і цим складом обприскується рослина, яка швидко засвоює нанесені на неї поживні речовини. Це основна перевага позакореневого підживлення – швидкість засвоєння.

    Зазвичай необхідність у проведенні позакореневого підживлення виникає за стресових ситуацій (дефіцит вологи, низькі температури, приморозки тощо), коли завдяки їм засвоєння елементів живлення кореневою системою є недостатнім і спостерігається уповільнення росту та розвитку рослин. Дуже часто такий критичний стан настає під час інтенсивного наростання вегетативної маси рослин, коли в ґрунті різко зменшуються запаси доступних сполук елементів живлення, а їх поповнення відстає від темпів розвитку рослин. Особливо часто це спостерігається під час посух. У цьому разі поліпшити живлення рослин можна за допомогою позакореневих підживлень. Слід зауважити: цей спосіб внесення добрив є допоміжним і не може замінити основного.

    Щоб цей агрозахід дав позитивний результат, потрібно виконати ряд необхідних умов. Однією з умов, що забезпечать високу ефективність цього агрозаходу, є правильний вибір виду азотного мінерального добрива. Так, при використанні сульфату амонію, селітри аміачної та аміачної води якість зерна поліпшується, проте ці добрива негативно впливають на листя і колоски пшениці, обпікаючи їх. Використання аміачної селітри для проведення цього заходу недопустиме, бо це добриво швидко розчиняє восковий наліт і відкриває вільний доступ до листка ультрафіолетових променів, які викликають виникнення опіків на його поверхні. Наслідком є зменшення урожаю.  

    Для проведення позакореневого підживлення найліпшими є два види азотних добрив: карбамід з низьким вмістом біурету і КАС, виготовлений індустріальним способом. Виробнича практика переконливо показала: карбамід і КАС індустріального виробництва вважається найоптимальнішим вибором серед усіх існуючих азотних міндобрив для позакореневого підживлення. Чому? По-перше, розчин карбаміду і КАС виявляє нейтральну реакцію у воді, навіть при підвищеній концентрації. По-друге, він не залишає опіків на листі та стеблах культур. По-третє, має здатність до швидкого засвоєння рослинами.

    Концентрат цих добрив (5% розчин), потрапляючи в клітину, спричиняє плазмоліз, унаслідок якого не відбувається некроз тканин. Слід звернути увагу аграріїв на те, що для виконання цього агрозаходу КАС є значно технологічнішим, ніж карбамід, бо його не потрібно перед використанням розчиняти у воді, адже він сам весь час знаходиться в рідкому агрегатному стані й при виливанні його у воду швидко з нею змішується, утворюючи розчин необхідної концентрації.

           Вище вже відмічалося, що для виконання цього агрозаходу потрібно використовувати КАС лише заводського виробництва, в складі якого витримано стандартизоване співвідношення між нітратним, амонійним та амідним азотами. У випадку використання КАСів, виготовлених без дотримання стандартизованої технології, яку можна витримати лише в заводських умовах, тобто виготовлених кустарним способом без дотримання відповідної технології виготовлення, на оброблених рослинах завжди будуть виникати некрози. Справа ось у чому. Процес виготовлення КАСів неіндустріальним методом зводиться до виконання таких технологічних операцій:

    ·        у воді проводиться розчинення суміші карбаміду і аміачної селітри шляхом простого перемішування висипаних компонентів;

    ·        процес розчинення виконують при температурі всього лише 70-75°С, при якій досягти необхідної концентрації нітратного азоту неможливо;

    ·        в отриманих таким способом КАСах присутні залишки нерозчинного компонента антизлежувача;

    ·        в таких КАСах не проводиться регулювання рН отриманого розчину, що сприяє виникненню опіків на поверхні листків;

    ·        для доведення вмісту в КАСах азоту до необхідної концентрації часто використовується сульфат амонію, який нерідко містить у своєму складі шкідливі домішки;

    ·        заміна аміачної селітри на сульфат амонію в КАСах, виготовлених неіндустріальним шляхом, пов’язана з високою його розчинністю у воді (при 25°С в 100 мл води розчиняється 75,4 г (NH4)2SO4); така заміна призводить до підкислення водних розчинів КАСів, адже сульфат амонію - більш фізіологічно кисла сіль, ніж аміачна селітра;

    ·        в КАСах, виготовлених неіндустріальним способом, міститься дуже мала частка нітратного азоту і завищена дольова частка амонійного азоту, що призводить до отруєння клітин і виникнення на поверхні листків некротичних пошкоджень.

    В тому ж випадку, коли такі КАСи використовують для проведення прикореневих та позакореневих підживлень, на поверхні рослин з’являються опіки, що виникають з таких причин:

    ·        в КАСах, виготовлених неіндустріальним способом, підвищений вміст амонійного азоту, який у високих концентраціях здійснює токсичний вплив на клітини рослин, руйнуючи їх;

    ·        в цих КАСах спостерігається відхилення показника рН в бік підкислення;

    ·        проникаючи через продихи листків, аміак, що міститься в цих КАСах, призводить до руйнування рослинних тканин;

    ·        КАСи, виготовлені неіндустріальним способом, непридатні для проведення позакореневого підживлення рослин, бо під впливом аміаку, який в них міститься в підвищених концентраціях, викликають пошкодження клітин і тканин листків – некрози;

    ·        амонійний азот в цих КАСах легко переходить в аміак за такою схемою:

         Підживлення рослин водними розчинами КАС

     

    Агрозахід позакореневе підживлення, як і інші елементи системи удобрення, має свої переваги і недоліки. У багатьох випадках позакореневе підживлення має цілий ряд переваг над кореневим живленням:

    ·        перш за все, воно дає змогу в потрібний час забезпечити рослини необхідними поживними речовинами, своєчасно доставивши їх у вегетативні органи, які мають в них потребу. Цей шлях засвоєння елементів живлення значно коротший, ніж через кореневу систему;

    ·        елементи живлення, внесені в ґрунт, рослинами засвоюються далеко не повністю (азот близько 50%). Частина їх перетворюється на недоступні для рослин сполуки. Цього не відбувається при позакореневому підживленні;

    ·         позакореневе підживлення можна проводити в різні періоди росту і розвитку рослин;

    ·        у періоди з низькою кількістю опадів ефективність кореневих підживлень низька, оскільки добрива вносяться в сухий ґрунт, а за позакореневого підживлення їх ефективність не зменшується;

    ·         при цьому ступінь (%) і швидкість засвоювання елементів живлення із добрива КАС через листкову поверхню значно вищі, ніж з добрив, внесених у ґрунт. Для цього найкраще підходить розведений водою розчин КАСу. Амідна форма азоту швидко проникає через листкову поверхню зернових колосових та інших культур. Листкове живлення доцільно поєднувати із внесенням регуляторів росту рослин, мікродобрив, засобів захисту рослин;

    ·        важливою властивістю КАС є її агрегатний стан, який дозволяє застосовувати для внесення цих добрив будь-які обприскувачі (за їх часткової переукомплектації).

     

    До недоліків позакореневого підживлення рослин через листок можна віднести те, що недостатня кількість поживних речовин не зможе подолати їх дефіциту, а передозування небезпечне тим, що може попалити листки рослини. Тому для оптимізації позакореневого підживлення важливо дотримуватися принципу «золотої середини», знати процеси позакореневого живлення рослин і параметри їх управління. 

    Варто пам’ятати: будь-яка рідина, що знаходиться на поверхні листка, проникає всередину. І якщо швидкість проникнення є високою і несумісною з обміном речовин рослини, то лист зазнає опіків.

    Саме тому потрібно застосовувати оптимальну дозу корисних речовин, щоб виправити чи попередити дефіцит поживних сполук і водночас не провокувати опіки на листку.

    Кращий час для позакореневого підживлення добривами КАС – ранкові (за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну і похмуру погоду цю роботу можна проводити протягом дня. Не слід підгодовувати рослини мінеральними добривами КАС при температурі вище 20°С, низькій відносній вологості повітря, в сонячний день, бо у цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин.

    Найбільш схильні до опіків молоді листки рослин. У всі фази розвитку рослин міндобриво КАС навіть при дозі 10 кг азоту на 1 га викликає деякі опіки рослини, та вони не призводять до зниження врожаю. У разі використання КАС для проведення позакореневого живлення рН розчину має бути в межах 8-9.

    Слід звернути увагу, що вода та її розчини, завдяки доволі високому поверхневому натягу, збирається на поверхні листка у вигляді краплі. Великі краплі під впливом гравітаційних сил тяжіння скочуються з поверхні листка, а маленькі швидко висихають, утворюючи плями за рахунок компонентів, розчинених у воді. Як у першому, так і в другому випадку не вдається досягнути позитивного результату – проникнення поживних речовин у листок. Щоб проникнення поживних речовин відбулося, потрібно зменшити поверхневий натяг рідини і дати їй змогу рівномірно розтектися по поверхні листка, змочивши її. Для цього потрібно використовувати м’яку воду. При використанні твердої води ефективність цього агрозаходу знижується.

    Для зниження жорсткості води в робочий розчин можна додавати сульфат амонію, сульфат двовалентного і тривалентного заліза. Норма застосування сульфату амонію у фізичній вазі становить 1-2% від об'єму робочого розчину. Загальна рекомендація по температурі води для приготування розчинів агрохімікатів проста: не низька (не менше 10°С), але і не надто висока. Зазвичай оптимальною вважають температуру води від +12⁰С до +16⁰С (+15⁰С…. +20⁰С).

    Для зменшення поверхневого натягу до складу бакової суміші вводять поверхнево-активні речовини. Завдяки цьому проникнення поживних речовин у листок буде проходити значно інтенсивніше.

    Поряд із поверхнево-активними речовинами до складу бакової суміші вводять мікроелементи в хелатній формі, регулятори росту рослин і прилипачі. Комплексне використання таких препаратів дає змогу рівномірно розтектися по поверхні листка розчину, зосередженому в краплині, й міцно приклеїтися до нього, завдяки чому нанесені компоненти будуть поступово проникати всередину цитоплазми клітин листка.

    За високої концентрації водний розчин КАС може спричинити опіки.

     Підживлення рослин водними розчинами КАС

    Рис. 1. Зменшення сил поверхневого натягу під впливом поверхнево-активних речовин і зростання ступеня розтікання рідини по твердій поверхні листка

    Підживлення рослин водними розчинами КАС

    Рис. 2. Роль зменшення поверхневого натягу краплин розчинів КАС при проведенні позакореневого підживлення

     

    Внесення одночасно з розчинами КАС сірчанокислого марганцю у 5% концентрації зменшує небезпеку виникнення опіків від КАС та забезпечує ефективне використання азоту. Експериментальним шляхом визначені оптимальні концентрації водних розчинів КАС, за яких на листках опіки не виникають. Для кожної фази розвитку рослин озимих зернових колосових культур визначені свої притаманні лише їм оптимальні концентрації водних розчинів КАС.

    Для зменшення поверхневого натягу до складу бакової суміші вводять поверхнево-активні речовини. Введення до складу розчинів КАС поверхнево-активних препаратів дає змогу зменшити поверхневий натяг і забезпечити рівномірне розтікання рідини по поверхні, збільшивши при цьому площу змочування листка. Завдяки цьому проникнення поживних речовин в листок буде проходити значно інтенсивніше (рис.1-2).

    Поряд із поверхнево-активними речовинами до складу водних розчинів КАС можна вводити гербіциди, інсектициди, фунгіциди, мікродобрива в хелатній формі та прилипачі (клеючі речовини). Це відкриває широкі можливості для їх застосування в інтенсивних технологіях вирощування сільгоспкультур і знижує затрати на внесення, зменшує стресовий вплив засобів захисту рослин на культурні рослини, підвищує ефективність їхньої дії. В даному випадку бакові суміші готують за такими правилами:

    ·        бак наповнюють наполовину КАС, додають заздалегідь змішаний з водою гербіцид, доводять до необхідного об’єму водою. Змішувач має бути постійно увімкненим;

    ·        КАС можна змішувати з РКД;

    ·        до отриманої бакової суміші вводять мікродобрива в хелатній формі і регулятори росту рослин. 

    Під час проведення позакореневого підживлення пшениці озимої у різні фази розвитку вміст КАС в робочому розчині повинен бути не більше:  

    ·        на початку кущіння – 15%,

    ·        кінець кущіння – 12%,

    ·        початок виходу в трубку – 10%,

    ·        кінець виходу в трубку – 6%.

    Останнє позакореневе підживлення, яке проводиться в фазі молочної стиглості, поліпшує біохімічні показники якості зерна. При проведенні позакореневого підживлення спостерігається така закономірність: чим пізніше воно проведено, тим менше азот впливає на врожайність зерна і більше на його якість. Зазвичай позакореневе підживлення проводять штанговими обприскувачами (рис. 3).

    Кожна сільгоспкультура проявляє різну чутливість до впливу водних розчинів КАС при проведенні позакореневого підживлення. Для кожної з рослин допустимі такі концентрації водних розчинів КАС, які не пригнічують розвитку рослин і не викликають виникнення некрозів (опіків) на поверхні листків:

    ·        кукурудза – 0,5%;

    ·        соняшник – 0,3%;

    ·        буряк – 1,5%;

    ·        картопля – 0,7%;

    ·        яблуня, слива, вишня – 0,5%.

    Щоб уникнути виникнення опіків на поверхні листків агрокультур, потрібно за 2-3 доби до проведення позакореневого підживлення провести тестування на невеликій ділянці. Об’єм робочого розчину, яким проводять позакореневе підживлення, має бути не меншим за 250-300 л/га.

    У системі удобрення сільгоспкультур повинні бути тісно пов’язаними всі її елементи - основне, припосівне удобрення, прикореневе і позакореневе підживлення. Не дивлячись на те, що за рахунок позакореневого підживлення не можна надати рослині великої кількості поживних речовин, цей вид підживлення є своєрідною «швидкою допомогою» рослинам, яким необхідні в критичні фази їхнього розвитку ті чи інші елементи живлення.

     

    С. КРАМАРЬОВ, завідувач кафедри агрохімії, доктор с.-г. наук, професор, Дніпровський державний аграрно-економічний університет

             Рис. 3. Проведення позакореневого підживлення розчинами КАС       

     
    Підживлення рослин водними розчинами КАС

     

     

    Штангові обприскувачі для підживлення КАС

     







    Схожі новини
  • Виставки «Зернові технології 2015», «Agro Animal Show 2015» та «Фрукти. Ово ...
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.