Аграрний тиждень. Україна
» » Вирощування капустяних культур
» » Вирощування капустяних культур

    Вирощування капустяних культур


    Основною перешкодою вирощування та отримання високих сталих врожаїв капустяних культур є шкідники, видовий склад яких за останні 15 років значно розширився, набувши загрозливого характеру. Шкідлива ентомофауна ріпаку та гірчиці нараховує від 40 до 70 видів спеціалізованих і неспеціалізованих шкідників. А втрати врожаю від пошкодження без належного догляду можуть сягати 30% і більше, а іноді призвести до повної загибелі.

     

    Шкідники хрестоцвітих культур витіснили шкідників культур, площі яких за останні десятиріччя катастрофічно зменшились, - горох, багаторічні трави, цукрові та кормові буряки. Набувають поширення шкідники, які раніше не мали господарського значення, скажімо, оленка волохата, ріпаковий пильщик та інші.

    Насторожують також і високі ціни на засоби захисту рослин та посівний матеріал, що є вагомим чинником зростання чисельності шкодочинних організмів.

    Суттєвим недоліком вирощування насіння гірчиці є надзвичайно мала кількість зареєстрованих ЗЗР у «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», порівняно з ріпаком, де наявний широкий асортимент. Наприклад, з інсектицидів згідно названого Переліку, в період вегетації гірчиці дозволені лише два: Нурел Д, 55%, к.е., 0,5-0,6 л/га (реєстрація до 2019 року включно) і 

    Вантекс, м.к.с, 0,04-0,06 л/га (включно 2018 р.), що ускладнює проведення заходів захисту. Тож погіршення фітосанітарного стану (одна з основних причин втрат урожаю ріпаків і гірчиці) є наслідком заселення посівів шкідниками вегетативних органів.

    Дослідження з розробки адаптивних енергозберігаючих технологій вирощування хрестоцвітих культур проводились в умовах дослідного господарства Черкаського інституту АПВ (2000-2010 рр.), а в 2011-2015 рр. – в умовах польової сівозміни Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН». Одним із основних завдань було вивчення та визначення домінантних видів шкідників і зміни їхньої чисельності в 

    В агроценозі капустяних культур визначено комплекс основних поширених шкідників, на яких за енергозберігаючою технологією вирощування передбачається, як правило, обов’язковий хімічний захист посівів дозволеними інсектицидами.агроценозі ріпаку ярого та гірчиці білої. Визначено ефективність захисту сходів гірчиці білої від хрестоцвітої блішки.

    Щорічно перед посівом проводились контрольні розкопки на залягання ґрунтових шкідників та інших біологічних об’єктів. У середньому (2000-2005 рр.) на 1 м2 нараховувалось від 5 до 11 особин дощових черв’яків, 1-4 личинок жужелиць, по 1-2 личинок коваликів, хлібних і травневих жуків. Розкопки 2011-2015 рр. свідчать про зменшення у 2,0-2,5 рази чисельності дощових черв’яків (2-5 особин/м2) та деяке збільшення (в 1,3-1,5 разів) личинок жужелиць, личинок коваликів, хлібних і травневих жуків.

    У найуразливішу фазу (сходи) гірчицю заселяли хрестоцвіті блішки (листоїди): чорна, смугаста. Дорослі жуки, що перезимували, особливо небезпечні у суху спекотну погоду і за несвоєчасного догляду можуть за кілька діб призвести до повної загибелі рослин. В усі роки досліджень щільність фітофага перевищувала поріг шкодочинності (3-5 особин/м2) від одиниць до десятків разів (табл. 1). 

    Табл. 1. Зміна видів та щільності шкідників у посівах капустяних культур упродовж вегетаційних періодів років досліджень (2000-2015 рр.)

    Фітофаги

    Щільність популяцій шкідників

    Одиниці

    виміру

    1) 2000-2005

    2) 2006-2010

    3) 2011-2015

    макс.-мін.

    макс.-мін.

    макс.-мін.

    І етап органогенезу (фаза сходів– утворення листків)

    хрестоцвіті блішки

    особин/м2

    20-35

    84-162

    42-98

    ріпаковий пильщик

    особ./100 п.е.с

    1-2

    3-5

    1-2

    VIII етап органогенезу (фаза бутонізації)

    хрестоцвіті блішки

    особин/м2

    9-18

    36-98

    25-40

    ріпаковий квіткоїд

    особин/росл.

    3-7

    11-27

    5-9

    ріпаковий пильщик

    особ./м2

    1-2

    3-7

    1-2

    стебловий прихованохоботник

    особин/росл.

    1-2

    2-7

    1-3

    хрестоцвіті клопи, клопи сліпняки

    особ./100 п.е.с

    3-5

    3-5

    3-11

    IX етап органогенезу (фаза цвітіння)

    хрестоцвіті блішки

    100 п.е.с.

    6-12

    19-37

    13-24

    ріпаковий квіткоїд

    особин/росл.

    2-5

    5-9

    3-8

    ріпаковий пильщик

    несправжньо-

    гусениця/ м2

    1-2

    3-5

    2-3

    стебловий прихованохоботник

    100 п.е.с.

    0,2-0,4

    0,3-0,55

    0,34-1,0

    насіннєвий прихованохоботник

    особин/росл.

    0,1-0,3

    1-2

    0,3-0,5

    хрестоцвіті клопи

    особин/росл.

    0,3-0,4

    0,3-0,5

    0,3-0,4

    капустяна міль

    особин/м2

    1-2-

    1-3

    4-10

    оленка волохата

    особ./коритце

    3-7

    8-11

    9-15

    бронзівка блискуча

    особ./коритце

    3-6

    7-11

    5-9

    XІІ етап органогенезу (формування стручків)

    капустяна попелиця

    колоній/росл.

    2-5

    3-7

    3-5

    капустяний і ріпаковий білан (гусениця)

    особин/росл.

    1-2

    1-5

    1-3

    совка-гама, оклична, городня (гусениця)

    особин/росл.

    1-2

    1-2

    1-2

    Примітка. 1), 2) – ріпак ярий; 3) – гірчиця біла. 

    У періоди наших досліджень (2000-2005, 2006-2010, 2011-2015 рр.) щільність популяцій хрестоцвітих блішок на культурах до хімічної обробки була вищою в 6,6-11,7, 28-54, 14-33 рази відповідно. Найчисленнішими блішки були у 2006-2010 роках з чисельністю 84-162 особини/м2. У 2011-2015 рр., порівняно з попереднім періодом, щільність комах зменшилась у 1,7-2,0 рази, на що ймовірно, в першу чергу, вплинуло зменшення посівних площ під ріпаком озимим та сприятливі агрометеоумови.

    Однаковий рівень небезпечності з хрестоцвітими блішками та високою часткою заселеності ріпаку (11-27 особин на рослину) на VІІІ етапі органогенезу (фаза бутонізації) має ріпаковий квіткоїд (родина Блищанки). Фітофаг пошкоджує генеративні органи, особливо шкодочинні личинки, які здатні повністю знищити врожай насіння.

    Вчені підрахували: протягом дня один ріпаковий квіткоїд знищує в середньому сім бутонів. Заселеність капустяних культур п’ятьма, десятьма, двадцятьма жуками на рослину знижує врожай відповідно на 14-16, 25 і до 50%. Проте таку ситуацію дещо поліпшити можуть самі рослини, адже мають високі компенсувальні властивості – закладання нових квіткових бруньок.

    Дані табл. 1 свідчать про те, що заселеність квіткоїдом посівів упродовж років досліджень (фази бутонізації і цвітіння) завжди перевищувала поріг шкодочинності (ЕПШ 2-3 особ./рослину), відповідно у 1,5-9,0 і 1,2-3,0 рази. Максимальна заселеність шкідником у середньому (2006-2010 рр.) спостерігалась у фазу бутонізації і становила 27 особин, мінімальна – 11 особин на рослину за перевищення ЕПШ у 3,7-9,0 разів. Після проведених обробітків (фаза бутонізації) інсектицидом Нурел Д, 55%, к.е., 0,5-0,6 л/га, щільність квіткоїда зменшилась і становила 2-3 і максимально 5-9 особин/рослину, але не зменшувалась нижче ЕПШ. Динаміка спостережень 2011-2015 років зафіксувала незначне (3-8 особин імаго на рослину) зниження щільності даного виду. 

     
     

    Отже, на завершальному етапі (2011-2015 рр.) досліджень порівняно з попереднім (2006-2010 рр.), виявлена тенденція до зниження щільності популяції: блішок - у 1,4-2,5, квіткоїдів – у 2,2-3,0 рази.

    Поширеним шкідником останнім часом на гірчиці є ріпаковий пильщик (перетинчастокрилі), чисельність його несправжньогусениць у роки досліджень становила 1-2, максимально 3-7 особин/м2 за шкодочинності до 3% пошкоджених рослин в слабкому ступені (ЕПШ 2 особ./м2).

    Стеблового і насіннєвого прихованохоботників, капустяного стручкового комарика у роки досліджень (фаза цвітіння) виявляли осередково, чисельність яких була нижче рівня ЕПШ. Проте у 2006-2010 рр. у фазу бутонізації ріпаку було зафіксовано максимальну чисельність стеблового прихованохоботника (7 особин на рослину).

    На коритце з шумуючою мелясою (за три дні) у фазу цвітіння у середньому виловлювалось 1-3 особини імаго капустяної молі (ІІ покоління), 3-7 пильщиків, 2-3 хрестоцвіті клопи, 7-12 хрестоцвітих блішок, 3-11 бронзівок, 3-15 особин оленки волохатої. Також щороку шкодили личинки капустяної молі (1-3 особ./м2) із заселеністю 4-5% рослин та інтенсивністю ураження в слабкому ступені. В останні роки (2013-2015) щільність популяції капустяної молі зросла у 3,3-5,0 разів при заселеності 30% рослин. На 100 помахів ентомологічного сачка (фаза бутонізації) в середньому виловлювалось від 3 до 11 особин клопів сліпняків і хрестоцвітих клопів (напівтвердокрилі). У фазу цвітіння щільність перелічених шкідників, окрім блішки і квіткоїда, зменшувалась після проведених заходів захисту (фаза бутонізації) до і нижче рівня ЕПШ.

    Заселення рослин капустяною попелицею відмічали від фази бутонізації до повної стиглості, однак найактивнішим воно було у фазу формування стручків. Чисельність попелиць у середньому знаходилась на рівні ЕПШ (2 колонії/ м2, або 150 особин/10 рослин – після цвітіння) і перевищувала поріг шкодочинності у 1,5-3,5 рази при заселенні від 3% до 10% рослин. До того ж, при пошкодженні попелицею формується недорозвинуте щупле насіння із заниженими посівними якостями.

    В усі роки проведених досліджень посіви ріпаку та гірчиці відвідували комахи-опилювачі, зокрема бджоли, що сприяло доброму заплідненню та репродуктивному розвитку рослин. Найбільша їх кількість (від 19 до 37 особин на рослину) налічувалась (фаза цвітіння) у 2000-2005 рр. на ріпаку та 2011-2015 рр. на гірчиці. У 2006-2010-х кількість бджіл на посівах ріпаку була у рази меншою (від 5 до 11 особин на рослину). Понад 50% посівів гірчиці білої було охоплено хрестоцвітими блішками, ріпаковим квіткоїдом, прихованохоботниками, оленкою волохатою, бронзівкою блискучою. Крім того, посіви заселяли: ківсяки, ковалики, мертвоїди, жуки-гнойовики, ентомофаги (кокцинеліди, золотоочки, мухи сирфіди, їздці).

    Отже, домінантними та найшкодочиннішими видами шкідників на посівах ріпаку ярого та гірчиці білої є хрестоцвіті блішки (фаза сходів) та ріпаковий квіткоїд (фаза бутонізації - цвітіння), які щороку заселяли посіви з істотним перевищенням порогу шкодочинності (в 6,6-54,0 рази).

    Через надзвичайно швидке заселення, розмноження та шкодочинність блішок (фаза сходів) і квіткоїда та істотну можливість втрати сходів від 30 до 100%, особливо гірчиці, можна рекомендувати проведення захисних заходів не за фактом ЕПШ, а на випередження.

    За результатами захисних заходів, що проводились у 2014-2015 рр., у фазу сходів гірчиці білої проти хрестоцвітої блішки визначали їхню ефективність. Від хрестоцвітих блішок на посівах гірчиці ярої білої визначали: варіант 1 – контроль (без обробки ЗЗР); варіант 2 – способом наземного обприскування сходів гірчиці піретроїдним інсектицидом Нурел Д, 55% к.е., 0,6 л/га (циперметрин 5% + хлорпірифос 50%); варіант 3 – способом комплексного використання передпосівної обробки насіння системним інсектицидним протруйником Круїзер, КС (тіаметоксам, 350 г/л) із нормою витрати 4,0 л активного інгредієнта на 1 т насіння та наземного обприскування сходів гірчиці інсектицидом Нурел Д, 55% к.е., 0,6 л/га (циперметрин 5% + хлорпірифос 50%).

    Результати досліджень свідчать, що на контрольному варіанті шкідник інтенсивно розвивався, щільність популяції якого зросла і через 3 доби перевищувала поріг шкодочинності у 56,4 рази, а на сьомий день – у 77,5 рази. За такої чисельності шкідника посіви можуть загинути за кілька годин (табл. 2).

    Табл. 2 Ефективність захисту сходів гірчиці білої від хрестоцвітої блішки,

    залежно від варіантів захисту, 2014-2015 рр.

    Варіант

     

    Діюча речовина

    Щільність популяції, екз./м2

    1) Технічна ефективність, %

    до

    обприскування

    через 3 доби

     після

    обприску-

    вання

    через 7 діб

    після

    обприску-

    вання

    1.

    Контроль (Н2О)

    98,5

    169,3

    232,5

    -

    2.

    циперметрин 5% +

    хлорпірифос (у фазі сходів)

    98,5

    3,9

    8,6

    96,0 / 91,3

    3.

    тіометоксам, 350 г/л +

    циперметрин 5 %+

    хлорпірифос 50%

    (у фазі сходів)

    39,7

     

    0,5

    3,1

    98,7 / 92,2

     

    Примітка. 1) технічну ефективність подано через 3/7 діб. 

    Аналіз результатів обстежень посівів до обприскування у фазі сходів на варіантах 1 і 2 показав, що щільність хрестоцвітих блішок перевищувала ЕПШ у 32,8 рази (98,5 особ./м2). Проте щільність шкідника була значно меншою у 13,2 рази (39,7 особ./м2) у варіанті 3 за допосівної обробки насіння інсектицидним протруйником.

    У варіанті 2 щільність популяції блішок через 3 доби після обприскування становила 3,9 особ./м² і перевищувала ЕПШ в 1,3 рази, а на сьому добу відповідно 8,6 особ./м² і перевищувала в 2,9 рази, що свідчить про те, що обприскування посівів гірчиці у фазі сходів не забезпечує зниження щільності популяції хрестоцвітих блішок до рівня ЕПШ при їх масовому розмноженні.

    Найкращі показники виявлені у варіанті 3 з допосівною обробкою насіння інсектицидним протруйником (тіаметоксам, 350 г/л) з наступним обприскуванням у фазі сходів інсектицидом (циперметрин 5% + хлорпірифос 50%), щільність популяції блішок на третій день становила 0,5 екз./м², що було меншим ЕПШ у 6 разів, а на сьомий день знаходилась на рівні ЕПШ (3,1 екз./м²). Найвищою в даному варіанті була і технічна ефективність захисту, яка становила 98,7% через три доби і 92,2% через сім діб.

    Отже, передпосівна обробка насіння з обприскуванням у фазу сходів забезпечують істотне зниження популяції шкідника при масовому його розмноженні та утримання на рівні ЕПШ, що дозволяє зменшити кратність хімічних обробок посівів.

    В умовах правобережної частини центрального Лісостепу України найшкодочиннішими видами шкідників з їх домінуванням у агроценозах ріпаку ярого та гірчиці білої є хрестоцвіті блішки (фаза сходів) та ріпаковий квіткоїд (фаза бутонізації - цвітіння).

    При вирощуванні капустяних культур для істотного зниження популяції шкідників варто застосовувати комплексне використання передпосівної обробки наросіння системним інсектицидним протруйником Круїзер, КС (тіаметоксам, 350 г/л) із нормою витрати 4,0 л активного інгредієнта на 1 т насіння та наземного обприскування сходів ріпаку інсектицидом Нурел Д, 55% к.е., 0,6 л/га (циперметрин 5% + хлорпірифос 50%).

    За умов сучасної системи землеробства заходам захисту посівів ріпаку ярого та гірчиці білої від шкідників необхідно приділяти особливу увагу, як і іншим прийомам агротехнології.

     

    М. БЛАЩУК, канд. с.-г. наук,

    Н. ТЕРЕЩЕНКО, наук. співробітник Черкаської ДСГДС ННЦ «Інститут землеробства НААН»;

    І. ІЩЕНКО, нач. відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області





    Схожі новини
  • Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин станом на 12 травня
  • Можлива загроза сходам озимих
  • Хімічний контроль збудників хвороб та чисельності шкідників у посівах зерно ...
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ СІЛЬГОСПКУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ у 2009 РОЦІ

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.