Аграрний тиждень. Україна
» » Час адаптовувати сільське господарство
» » Час адаптовувати сільське господарство

    Час адаптовувати сільське господарство


    
    

    Час адаптовувати сільське господарствоУ рамках українсько-американського проекту «Вплив сталого управління сільським господарством на якість ґрунту та продуктивність сільськогосподарських культур» 11-12 вересня 2018 року в Україні був організований Міжнародний День поля «XXI століття – час кліматично-адаптованого сільського господарства». Захід підтримали Фонд цивільних досліджень та розвитку США і Міністерства освіти та науки України. Організаторами події стали установи НААН - Інститут водних проблем і меліорації, Інститут зрошуваного землеробства, Асканійська дослідна станція та ДГ «Асканійське», від США - Університет штату Огайо.

    Час адаптовувати сільське господарствоНауковці представили комплексний підхід до управління землеробством в умовах змін клімату на основі впровадження обробітку ґрунту за технологією No-till, вирощування проміжних культур, обробки посівів задля адаптації рослин до посухи (використання саліцилової кислоти) та забезпечення збереження родючості ґрунтів, ефективного використання поживних речовин, зменшення викидів парникових газів і підвищення продуктивності сільгоспкультур.

    Так, на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН України (с. Наддніпрянське) про результати проекту розповіли провідні науковці з питань ведення сільського господарства в умовах змін клімату в Україні та фермери. За програмою другого дня на базі ДП «ДГ «Асканійське» ІЗЗ НААН України (с. Тавричанка) свої доповіді, спираючись на власний багаторічний досвід і практику, напрацьовані в США, представили провідні вчені Університету штату Огайо. Певним підтвердженням почутого став демонстраційний полігон господарства, де учасники Дня поля оглянули демоділянки з різними сумішами покривних культур, сучасні прилади, протестували портативний прилад для визначення шести показників якості ґрунту та змогли спостерігати за роботою дрону.

    Безпосередньо в Інституті водних проблем і меліорації НААН України (м. Київ) крім фахівців Університету штату Огайо до засідання круглого столу долучились доктор Деб Агарвал, завідувач відділу обчислювальних досліджень, Себастієн Біро, науковий співробітник відділу наук про Землю та Борис Фейбишенко (Skype включення) з Національної лабораторії Лоуренса Берклі (США). Вчені презентували основні напрямки роботи і поділилися своїми напрацюваннями. Про своє бачення проблем розповіли також Оксана Рябченко, національний координатор програм ФАО в Україні, науковці Інституту водних проблем і меліорації та аграрії.

     

    Засідання в Інституті зрошуваного землеробства

    Тут круглий стіл відбувся за участю вітчизняних і закордонних експертів.

    В наш час, в умовах кліматичних змін, для досягнення максимальної ефективності землеробства необхідні сучасні адаптовані екологічно безпечні технології обробітку ґрунту, комплексні підходи до їхнього розроблення і впровадження, наголосила директор Інституту зрошуваного землеробства, д. с.-г. н., професор Раїса Вожегова. Наприклад, технологія No-till в умовах півдня України має як переваги, так і певні недоліки, переконана вчена. Тож для отримання більш об’єктивних даних варто продовжувати розпочаті в рамках спільного українсько-американського проекту дослідження. Звісно, Раїса Анатоліївна детально представила основні напрями діяльності Інституту зрошуваного землеробства. Це, зокрема, розробка структур посівних площ і сівозмін для агроформувань різної спеціалізації зрошуваної зони України, впровадження енергозберігаючих, ґрунтозахисних способів основного обробітку ґрунту для отримання екологічно чистої продукції, розкриття потенціалу сортів і гібридів агрокультур. Розповідь директорки доповнив старший науковий співробітник інституту П.Лиховид, презентувавши історію та сучасні досягнення ІЗЗ.

    Щиро привітали присутніх заступник директора ІВПіМ НААН України, д. с.-г. н. Андрій Шатковський; директор Університету штату Огайо Південного Центру (США) Том Ворлей, директор Українського гідрометцентру МНС України Микола Кульбіда.

    Про результати спільного проекту «Вплив сталого управління сільським господарством на якість ґрунту та продуктивність сільськогосподарських культур» розповіли Рафік Іслам (д. с.-г. н., завідувач відділу водних, земельних і біоенергетичних ресурсів Університету штату Огайо), керівник проекту з боку США та Наталія Діденко (к. с.-г. н., с.н.с. Інституту водних проблем і меліорації НААН), координатор та лідер проекту від України. Вони акцентували увагу на впливі взаємодії саліцилової кислоти і сівозміни з покривними культурами на урожайність агрокультур та показники якості ґрунту з використанням No-till технології в умовах зрошення.

    Також під час круглого столу вчені обговорили питання структури посівних площ і системи основного обробітку в сівозмінах на півдні України; застосування комплексу інформаційних технологій та методів ДЗЗ для адаптації управління зрошенням до кліматичних умов; впливу інтенсивного зрошення та стану ґрунтів в умовах зміни клімату. Не обійшли науковці й такі теми, як методологічні підходи екосистемного моделювання адаптації сільських територій до суттєвих змін умов господарської діяльності; вплив багаторічного застосування технологій No-till на водно-фізичні властивості ґрунту в умовах півдня України; вирощування енергетичних культур з використанням осаду стічних вод на техноземах.

    Про інновації та їхній вплив на землеробство в умовах змін клімату розповів академік-секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації НААН, академік НААН В.Ф. Камінський.

    Отже, в ході спілкування науковці погодились, що No-till, як сучасну систему землеробства, за якої не проводять оранку, а поверхню землі вкривають шаром спеціально подрібнених залишків рослин - пожнивних решток (мульчею), варто й далі досліджувати в рамках розпочатого спільного українсько-американського проекту. Адже за такого обробітку земель верхній шар ґрунту не пошкоджується, ця система землеробства запобігає водній і вітровій ерозіям ґрунтів, значно краще зберігає вологу. Головний принцип No-till полягає у використанні природних процесів, які відбуваються в ґрунті. Тож отримання більш об’єктивних даних допоможе не лише ефективному господарюванню, а й збереженню однієї з основних цінностей планети – ґрунтів.

     

    Демонстрації в полі

    Час адаптовувати сільське господарствоЩиро зустріли учасників Дня поля в ДП «ДГ «Асканійське» Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН. Тут їх привітали Раїса Вожегова, Віктор Найдьонов (директор ДП «ДГ «Асканійське») і Наталя Гальченко (директор Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН). Вони як ніхто переконані в актуальності пошуків шляхів підвищення ефективності агровиробництва в умовах ризикованого землеробства півдня України.

    Основна частина семінару відбулась на демонстраційному полігоні Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН. Аграріям представили результати проведених досліджень із застосуванням саліцилової кислоти, яка дозволила адаптувати рослини до посухи. Агровиробники оглянули демоділянки з традиційними та нульовими технологіями обробітку ґрунту, різні суміші проміжних культур, а також протестували деякі зразки закордонного обладнання. Цікавість присутніх викликала метеостанція з датчиками вологості ґрунту та станція вологості ґрунту, які дозволяють протягом усього виробничого сезону контролювати вологість ґрунтів.

    Родзинкою заходу став дрон, який презентував директор господарства Віктор Найдьонов. Літальний апарат використовують у господарстві для агромоніторингу та ведення точного землеробства. І хоча зараз використанням дронів у сільському господарстві вже нікого не здивуєш, не всі ще уявляють багатофункціональність цих маленьких помічників. Погодьтесь, не так просто бачити, що відбувається на 9800 га землі, на якій веде господарську діяльність «Асканійське». Отже, безпристрасний дрон, який з’явився у господарстві, - гарна підмога керівникам відділень: вони добре бачать, де недопрацювали, де потрібне їхнє негайне втручання і хто за це має відповідати. Водночас електронне око безпілотника чітко підкаже й акуратність і точність роботи відповідального працівника. Все це елементи ефективності роботи, вважає Віктор Найдьонов.

    Наступним об’єктом огляду були агротехніка і обладнання для нульових технологій, що використовується в ДП «ДГ «Асканійське». Так, кожен присутній отримав комплект «міні-лабораторії» для визначення якості ґрунту і мав можливість провести аналіз самостійно. Тож учасники Дня поля активно спілкувались і обмінювались інформацією, досвідом власної практики ведення сільського господарства з використанням новітніх технологій та певними нюансами з використання No-till технології.

    Науковці, представники влади і бізнесу, керівники і фахівці агропідприємств отримали унікальну можливість послухати провідних американських вчених, які поділилися власним багаторічним досвідом і практикою. Зокрема, Алан Сандермейєр розповів про особливості побудови сівозмін з вирощуванням покривних культур за умови використання No-till технологій у США. Том Ворлей презентував економічні аспекти майбутнього сільського господарства в умовах кліматичних змін.

    За давньою традицією ДП «ДГ «Асканійське», підсумки роботи закінчили в кафе за дружнім українським обідом, що дуже порадувало наших закордонних друзів і колег: вони сповна змогли відчути тепло та щедрість української гостинності та були задоволені отриманою інформацією та безліччю позитивних вражень від заходу.

    Словом, Міжнародний День поля «ХХІ століття – час кліматично-адаптованого сільського господарства» забезпечив можливість вітчизняним і закордонним вченим представити комплексний підхід до управління землеробством в умовах змін клімату. Порушені питання є надскладними і потребують більш детального вивчення та систематизації для умов півдня України. Тому сподіваємось, що згаданий проект триватиме, і наші науковці спільно з американськими колегами продовжать розпочаті дослідження.


     

    В. КОНОВАЛОВА,

    заступник директора з наукової

    роботи Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН,

    Н. ДІДЕНКО,

    канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник

    Інституту водних проблем і меліорації НААН





    Схожі новини
  • Україна має низький рівень ефективності використання земельних ресурсів
  • ІННОВАЦІЙНІ РОЗРОБКИ МОЛОДІ – СУЧАСНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВУ
  • Технологія нульового обробітку ґрунту набирає популярності в Україні
  • «Сучасні напрями селекції овочево-баштанних культур та технологій їх вирощу ...
  • Південь України озброюється знаннями

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.