Аграрний тиждень. Україна
» » Як протистояти бур’янам
» » Як протистояти бур’янам

    Як протистояти бур’янам


    Як протистояти бур’янамЯк відомо, в повторних, і особливо беззмінних посівах на одній і тій же площі тих самих або біологічно споріднених культур забур’яненість зростає, а врожай знижується. Беззмінні посіви спричиняють значне поширення певних груп бур’янів, які добре пристосовуються до умов вирощування культурних рослин. Тому надважливе значення мають правильне чергування культур у сівозміні та своєчасний догляд за посівами.

     

    Впровадження науково обґрунтованих сівозмін - надважливий фактор у боротьбі з бур’янами. Внаслідок різниці в біологічних особливостях культурних рослин і бур’янів (швидкість росту, висота і форма стебла, розташування і форма листкової поверхні тощо), а також під впливом агротехнічних заходів створюються різні умови для росту й розвитку рослин (як культурних, так і сегетальних) у посівах. Чергування різновидових культур змінює їх взаємовідношення з бур’янами і дає можливість формувати для них краще життєве середовище та створювати гірші умови для розвитку бур’янів.

    Відмінні за складом і співвідношенням групи культур по-різному протидіють конкуренції бур’янів. У процесі еволюції відбулось пристосування окремих видів та біологічних груп бур’янів до певних культур. Науково доведено, що чим більше подібності в циклах розвитку культурних рослин і бур’янів, тим частіше вони ростуть разом і пригнічують одне одного. Озимі та зимуючі види забур’янюють переважно посіви озимих культур і багаторічних трав, ранні ярі бур’яни - посіви ранніх ярих, а пізні - пізніх ярих культур.

    Дослідниками встановлено: насичення сівозміни різними ярими зерновими колосовими і зернобобовими культурами знижує їхню забур’яненість за рахунок обмеження кількості багаторічних бур’янів. Це пояснюється неспівпадінням циклів розвитку багаторічних сегеталів та ярих зернових і зернобобових культур. Високе насичення сівозмін однойменними культурами з неминучим при цьому використанням повторних посівів супроводжується посиленням забур’яненості культур.

     

    Конкуренція в цілому є універсальним процесом для всіх видів рослинних угруповань. Вона завжди охоплює повний комплекс життєвих ресурсів, багатогранна в своїх механізмах і проявах.

    Дослідженнями, проведеними в стаціонарних дослідах Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України (ІСГКР НААН), де вивчались умови росту й розвитку рослин у чистих посівах і за сумісного співіснування сільгоспкультур і бур’янів, встановлено: конкурентні відносини (співвідношення мас культури і бур’янів) у посівах пшениці озимої значною мірою залежали від інтенсивності впливу сівозмінного фактору та удобрення. Найменший «тиск» бур’янів на культуру в посівах був у плодозмінній сівозміні (попередник - конюшина лучна) на варіантах з унесенням N60Р90К90, про що свідчать вищі значення показника конкурентності пшениці озимої по відношенню до бур’янів - 6,4. Із застосуванням нижчих доз добрив (N30Р45К45) стійкість культури до пророслих бур’янів у посівах становила 6,1.

    Менша стійкість пшениці озимої до сегеталів відмічена в зерновій сівозміні (попередник - горох): 5,8 - на вищих рівнях удобрення і 4,9 - на нижчих.

     

     

    Таким чином, запровадження сівозмін з урахуванням біологічних особливостей бур’янів і культурних рослин сприяє зменшенню забур’яненості посівів й підвищенню врожайності всіх культур, що вирощуються.

    Обробіток ґрунту – основний, передпосівний чи під час догляду за посівами - дає можливість затримувати або провокувати проростання бур’янів і знищувати їхні сходи в найсприятливіший для цього час. Окрім того, обробіток ґрунту є основним засобом регулювання екологічних умов ґрунтового середовища – фізичних властивостей та біологічних процесів, від спрямованості яких у значній мірі залежить його родючість та здатність забезпечувати всі вегетуючі рослини поживою. Основний обробіток ґрунту має суттєвий вплив на конкурентність культурних рослин і бур’янів. У дослідженнях ІСГКР НААН встановлено, що найвища конкурентоздатність пшениці озимої щодо бур’янів формується на варіантах полицевого обробітку ґрунту – оранки на 20-22 см (співвідношення мас культури і бур’янів є найвищим і залежить від рівнів удобрення в межах 3,8-4,4). Заміна полицевих операцій на безполицеві спричиняє зниження опірності рослин культури «тиску» сегетальної рослинності. Підвищення рівня мінерального живлення забезпечує зростання співвідношення маси культури і бур’янів на всіх варіантах обробітку ґрунту.

    Важливим фактором формування забур’яненості культур є кількість життєздатного насіння сегеталів у ґрунті. В умовах сучасного агровиробництва ґрунтовий потенціал бур’янів, пов’язаний з наявністю запасів насіння і вегетативних органів розмноження, практично необмежений, він може досягати мільярдів і десятків мільярдів штук на гектар.

    Багатьма дослідниками засвідчена значна потенційна забур’яненість ріллі і в сучасному землеробстві України. Залежно від культури господарювання вона в середньому становить від 100 до 400 і більше мільйонів штук на гектар фізіологічно активного насіння в орному шарі.

    Як протистояти бур’янамІстотними джерелами надходження насіння бур’янів у ґрунт є його осипання з рослин, що закінчили свою вегетацію, невчасне проведення лущення і оранки. Збільшенню забур’яненості ґрунту сприяють і повторні посіви.

    Зниження потенційної засміченості орного шару насінням бур’янів – процес довготривалий. Його не можна досягти короткою кампанією в кілька років, як це можна зробити в боротьбі з вегетативними органами розмноження багаторічних рослин. Встановлено, що посіви на полях з потенційною забур’яненістю орного шару близько 10 млн шт./га можна захистити від бур’янів сучасними агротехнічними методами. При якісному проведенні всього комплексу агротехнічних заходів і застосуванні гербіцидів за дві ротації чотирипільних сівозмін у стаціонарах ІСГКР НААН потенційні запаси насіння бур’янів у ґрунті зменшувались на 22-38%.

    Встановлено, що за проведення оранки на 20-22 см та на фоні мінімальних доз добрив (N30P22K22) запаси насіння бур’янів у шарі 0-10 см перевищували 89тис.шт./м2, тоді як за дискування на 10-12 см - 75тис.шт./м2, чизелювання на 25-27 см - 80тис. шт./м2. Проростання, поява бур’янів і їхня кількість у посівах залежали від технологій основного обробітку. При дискуванні, за рахунок створення кращих умов для накопичення і утримання вологи ґрунтом, проявляється вища провокаційна здатність щодо стимулювання проростання насіння бур’янів з поверхневого шару ґрунту та збільшення кількості їхніх сходів. На фонах оранки зменшувалась кількість пророслих бур’янів у посівах, але збільшувалась потенційна забур’яненість. Дискування і чизелювання зменшували кількість насіння в ґрунті за рахунок більш інтенсивного проростання бур’янів з верхнього шару та подальшого їх знищення технічними або хімічними методами.

     

    О. ВАВРИНОВИЧ, О. КАЧМАР, А. ДУБИЦЬКА, кандидати с.-г. наук,

    О. ДУБИЦЬКИЙ, кандидат біол. наук,

    Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

     





    Схожі новини
  • Основний та передпосівний обробіток грунту
  • Застосування ґрунтових гербіцидів – ознака розумного господарювання
  • Застосування ґрунтових гербіцидів - ознака розумного господарювання
  • Захистимо посіви від шкідників і хвороб
  • Бур'яни - загроза урожаю

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.