Аграрний тиждень. Україна
» » Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України
» » Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України

    Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України


    сояВисокі темпи збільшення виробництва сої в Україні обумовлені її великим народно-господарським значенням, низькою трудомісткістю технології вирощування, позитивним впливом на родючість ґрунту та економічною вигідністю, що особливо зростає в міру багатоплановості її використання.

     

     

    Важливим резервом збільшення виробництва сої є проміжні посіви на зрошуваних землях АР Крим та областей південного регіону.

    На таких землях південної частини степової зони після збирання озимого жита з підсівом ріпаку та ярих однорічних злаково-хрестоцвітих травосумішей на зелений корм, а також після пшениці озимої і ячменю на зерно до настання перших осінніх заморозків залишається від 95 до 180 днів з сумою ефективних температур 1100-1600°С, що складає не менше 60-75% річних ресурсів тепла. Такої кількості тепла і світла в комплексі зі зрошенням, системою інтегрованого захисту рослин, удобрення та відповідними агротехнічними заходами достатньо для вирощування скоростиглих і середньоранніх сортів сої в проміжні – післяукісні й післяжнивні строки.

    Враховуючи ресурси тепла і тривалість вегетаційного періоду, в Південному регіоні на зрошуваних землях є реальна можливість вирощувати сою в проміжних посівах на площі 50-75 тис. га і додатково виробляти 100-150 тис. т високобілкового зерна на суму 400-600 млн. гривень.

    До недавнього часу загальновизнана в Південному регіоні технологія вирощування сої після збирання озимих і ранньовесняних багатокомпонентних травосумішей на зелений корм і ячменю озимого на зерно включала післязбиральне лущення важкими дисковими боронами на глибину від 8 до 12 см, оранку на 18-20 см, вологозарядковий полив нормою 500-800 м3/га, передпосівну культивацію на 4-5 см з використанням парових культиваторів і сівбу просапними й переобладнаними зерновими сівалками.

    Подальші технологічні операції з обробітку ґрунту на широкорядних посівах полягали в проведенні 2-3 міжрядних обробітків з глибиною розпушувань: перше – 5-6 см; друге – 10-12 см; і третє – нарізування поливних борозен з метою більш рівномірного розподілу поливної води та попередження її стікання в понижені місця, а на посівах з шириною міжрядь до 30 см міжрядні розпушування не проводилися.

    За експериментальними даними наукових установ України і близького зарубіжжя, заміна оранки під посіви сої в післяукісні та післяжнивні строки на мілкий і поверхневий безполицевий обробіток, а також на сівбу в попередньо необроблений ґрунт, з використанням спеціальних сівалок, забезпечила зниження витрат на технологію вирощування з 2,8-3,0 до 2,1-2,2 тис. грн. або на 25-30%. Крім того, за рахунок повної відмови від проведення вологозарядкового поливу в передпосівний період зрошувальна норма скоротилася з 2300 до 1500 м3/га, що дало змогу додатково зекономити на кожному гектарі 560-640 гривень.

    В Інституті зрошуваного землеробства НААН України проведено експериментальні дослідження з розробки способів і встановлення глибини розпушування в трьох польових сівозмінах, де соя вирощувалася в основні, післяукісні та післяжнивні строки.

    Так, у 4-8-пільних плодозмінних сівозмінах на зрошенні з коефіцієнтом використання зрошуваної ріллі 1,25 соя висівалася після озимої пшениці та ячменю. В досліді вивчалася можливість заміни загальновизнаної оранки під проміжні посіви сої, на менш витратні, вологозберігаючі та більш продуктивні способи безполицевого основного обробітку і сівба в попередньо необроблений ґрунт.

    соя в рукеЗа енергетичною і грошовою оцінкою, заміна оранки на безполицевий обробіток з тією ж глибиною розпушування та зменшення глибини розпушування до 8-10 см, а також сівба в попередньо необроблений ґрунт забезпечили економію витрат на 44,1-83,8%, або 220,5-420,0 грн, водночас витрати на технологію вирощування сої в цілому знизилася на 12,5-17,4%, що складає 375-522 грн. на кожному гектарі. Рівень урожайності скоростиглого сорту сої Діона за оранки на глибину 18-20 см (контроль) склав 1,6 т/га, в той час як за мінімізованих способів обробітку ґрунту і сівби в попередньо необроблений ґрунт він був вищим на 0,2-0,4 т/га за рахунок кращого забезпечення вологою і поживними речовинами на початкових фазах росту і розвитку рослин, що пов’язано з меншими втратами вологи при мінімізованих способах обробітку.

    Поверхневе (8-10 см) розпушування під сою за рахунок створення сприятливих умов для формування врожаю забезпечило найвищу окупність витрат на технологію вирощування урожаєм, коефіцієнт енергетичної і економічної ефективності у цьому варіанті склав 4,0. А за оранки на глибину 18-20 см (контроль) він становив 2,8 - тобто зростання становило 42,8%.

    У 4-пільній прифермській зерно-кормовій сівозміні на зрошенні з коефіцієнтом використання зрошуваної ріллі 2,0 соя висівалася після багатокомпонентних озимих – житньо-ріпакових і ярих – ячмінно та вівсяно хрестоцвітих травосумішей на зелений корм. Після цих попередників також вивчалась ефективність заміни полицевого обробітку мілким і поверхневим безполицевим розпушуванням, а також сівбою в попередньо необроблений ґрунт.

    У результаті досліджень встановлено, що при сівбі сої:

    - після озимих житньо-ріпакових травосумішей, збирання яких на зелений корм проводиться в І-ІІ декаді травня, урожайність середньостиглого сорту сої Даная при мілкому (14-16 см) полицевому і безполицевому обробітку на таку саму глибину склала відповідно 3,0 та 2,9 т/га, водночас при поверхневому (8-10 см) і сівбі в попередньо необроблений ґрунт урожайність була нижчою порівняно з контролем на 0,5-0,7 т/га, НІР 0,05, 0,24 т/га, що пов’язано з великою кількістю післяжнивних решток, які призвели до зрідження сходів і пригніченого початкового росту і розвитку рослин;

    - після однорічних багатокомпонентних ранньо-весняних травосумішей, строки збирання яких припадають на І декаду червня, найвищий рівень врожаю 2,0 т/га одержано при поверхневому (8-10 см) безполицевому обробітку, або на 0,34 т/га вищий ніж на контролі. Такий же рівень урожайності забезпечили посіви з сівбою в попередньо необроблений ґрунт.

    Виробничі випробування, проведені в ДПДГ «Асканійське» Асканійської ДСДС в Каховському районі та ПП «Агротехнологія» Нижньосірогозького району Херсонської області з використанням новітньої агротехніки вітчизняного і зарубіжного виробництва, підтвердили високу ефективність розроблених заходів, які знаходять поширення в господарствах АР Крим, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій і Одеській областях.

     

    Раїса ВОЖЕГОВА,

    директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор с.-г. наук

    Віра НАЙДЬОНОВА,

    директор Асканійської державної с.-г. дослідної станції, почесний академік НААН України

    Віктор ТИМЧЕНКО,

    кандидат економічних наук, почесний академік НААН України

    Микола МАЛЯРЧУК,

    завідувач відділу Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор с.-г наук

     

     

     






    Схожі новини
  • Два врожаї на одному полі
  • Південь України озброюється знаннями
  • Післяукісні та післяжнивні посіви сої
  • Перспективи зерновиробництва на зрошуваних землях півдня України
  • Допоможе... тваринництво

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.