Аграрний тиждень. Україна
» » Вчені аграрії переконані: Україна зможе виступити ініціатором створення світового запасу зерна
» » Вчені аграрії переконані: Україна зможе виступити ініціатором створення світового запасу зерна

    Вчені аграрії переконані: Україна зможе виступити ініціатором створення світового запасу зерна


    Безуглий М.Д. НААННещодавно відбулося засідання Президії НААН, на якому розглянуто питання щодо наукового обґрунтування реалізації зернового потенціалу країни. Ця робота тривала послідовно у академії протягом останніх трьох років і ми вийшли на завершальний етап розробки програми. У нас, учених, є всі підстави вважати, що протягом наступних шести років Україна може вийти на виробництво 80 млн. тонн зерна. І це не тільки передбачення, це послідовна, чітко виважена можливість українських аграріїв виробити таку кількість зерна.

     

    Є кілька складових, завдяки яким ми це можемо зробити. Перш за все, ми починаємо з генетичного потенціалу зернових культур взагалі та української селекції зокрема. Як вважають провідні селекціонери і член-кореспондент нашої академії В.М. Соколов, ми маємо нині необхідну кількість сортів високопродуктивної озимої пшениці, ячменю озимого і ярого, кукурудзи, жита, тритікале, круп’яних культур української селекції. З відповідним генетичним потенціалом за культурами.

    Сорти озимої пшениці Селекційно-генетичного інституту (м. Одеса), Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла, Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (м. Харків), Донецького інституту АПВ здатні давати по 9-10 т/га. Озимі і ярі ячмені мають потенціал 8-10 т/га, вітчизняні гібриди кукурудзи - на рівні 10-12 тонн з гектару.

    Запитання: чому середня урожайність по країні дозволяє реалізувати генетичний потенціал на 30-35%? Про це доповів член-кореспондент НААН, директор Інституту сільського господарства степової зони (м. Дніпропетровськ) А.В. Черенков. На засіданні Президії чітко доведено, що сучасні технології, розроблені українськими вченими, дозволяють реалізувати генетичний потенціал культур на рівні 70-75%, у дослідах та в окремих господарствах це реалізується. На жаль, товаровиробник виконує технології на рівні 40-50% вимог до технологічних потреб, які розробила аграрна наука. Основна причина невиконання технологій - брак обігових коштів.

    Щоб реалізувати програму «Зерно України» до 2015 року, ми зробили щорічні розрахунки. За ними, у 2015-му аграрії зможуть отримати 71 млн. т зерна. Для цього потрібно 60 млрд. грн. обігових коштів. Реально, виконуючи програму, агровиробники вкладають менше половини цих грошей. Як результат, спрощуються технології. Якщо середня потреба добрив під культури є 150 кг діючих речовин, зокрема під кукурудзу - 240 кг, під озиму пшеницю - 180 кг, то цього року ми внесли всього 64 кілограми. Хоча ця цифра й найбільша за всі роки незалежної України, нам усе одно кількість внесення добрив потрібно збільшити втричі.

    Я, наприклад, проаналізував фінансовий стан використання систем захисту сільгоспкультур. Нині ми витрачаємо тільки 33% технологічної потреби, щоб захистити рослини від шкідників, бур’янів, хвороб. Ці порушення не дозволяють культурам реалізувати свій генетичний потенціал. Навіть у випадку, коли агровиробник виконує всі вимоги технологій, він має врожайність ранніх зернових на рівні 55-60 ц/га, кукурудзи – 8-9 тонн з гектара.

    Наступний етап, опрацьований нашими вченими, - це технічне забезпечення для виконання програми «Зерно України». Загальна цифра потреб у техніці ґрунтообробній і посівній, техніці для догляду за посівами, зернозбиральній та техніці для доробки зерна складає 224 млрд. гривень. Тобто на цю суму нам необхідно купити техніки, щоб виконувати якісно і своєчасно всі технологічні етапи. Ця потреба базується на конкретних розрахунках у розрізі кожного регіону.

    Наступний етап – організаційний. Як ми можемо організувати виробництво 80 млн. тонн зерна і що нам необхідно зробити в Україні, починаючи з поточного року? Те, що не коштує грошей, але потребує певних зусиль - зміна структури посівних площ. На превеликий жаль, нині ми маємо неоптимальну структуру. А у деяких регіонах вирощуються культури, які не є оптимальними для тієї чи іншої зони. Зокрема, північна лісостепова і поліська частини України (особливо це стосується Правобережного Лісостепу) вирощує, наприклад, озиму пшеницю. Але ж отримати продовольчу пшеницю у цьому регіоні надзвичайно важко, бо виростає тільки фуражна пшениця! Ми плануємо замінити 700 тис. озимих гектарів у північних і західних областях на озиме тритікале. Ця культура дешевша і більш стійка до вимерзання, бо в ній є стійкість жита. Водночас вона дає кращий урожай. Це серйозна зміна.

    Наступне питання. Де ми дуже недобираємо врожаю? Там, де є дефіцит вологи, ми надзвичайно багато сіємо ярого ячменю. Ще донедавна ми сіяли більш ніж 3,5 млн. га цієї культури, а цього року - 2,6 мільйони. Але ж при дефіциті вологи ярий ячмінь дає врожай десь 1,5-2 тонни з гектару. Тому ми плануємо на зрошувальній частині Південного Степу цей ячмінь замінити зерновим сорго, яке на вирощування 1 тонни зерна використовує у чотири рази менше вологи. Це досить відома у світі культура, та у нас, на превеликий жаль, вона вирощується лише на 50 тис. гектарах. Наші плани - цю площу довести до 500 тис. га протягом наступних 4-х років.

    Зараз надзвичайно вигідною є кукурудза на зерно. Протягом наступних 2-х років ми плануємо довести площу її вирощування до 4 млн. гектарів, а валовий збір через 4 роки довести до 25 млн. тонн. Додам, що у базовому балансі будуть збільшені площі рослин, які забезпечать Україну зерном усіх культур, у т.ч. круп’яних і фуражних.

    І остання - економічна складова. Перше питання: де взяти гроші, щоб згадувана програма працювала? До того ж є й інші програми, які зараз розробляються вченими НААН спільно з Мінагропродом і базуються на загальних принципах аграрної реформи і реформи сільського господарства, які виконуються згідно програми Президента. Отже, перше джерело надходжень - ми плануємо, що вже з 2012 року у нас працюватиме Земельний банк, який під заставу землі даватиме кредити під 8-9% річних, або під заставу оренди землі, якщо ти не є власником.

    зерно полеДруге джерело - це створення приватних лізингових компаній, які створюватимуть або крупні заводи-виробники, в першу чергу іноземні, бо українських, на жаль, недостатня кількість, або банківські структури. Використання можливостей тільки Агролізингу явно не допоможе, бо техніки у найближчі 4-5 років потрібно на 224 млрд. гривень. За нашими розрахунками, земельна реформа, яка триває, восени законодавчо буде закріплена і аграрна реформа дозволить саме протягом 3-х років створити всі умови, щоб аграрії могли мати необхідну кількість коштів для виконаня всіх технологічних вимог, які пропонують науковці.

    Як я говорив, виробництво 71 млн. тонн зерна у 2015 році буде коштувати 70 млрд. гривень. Тобто собівартість 1 т зерна коштуватиме менше ніж 1 тис. грн., що прийнятна при сучасному рівні цін. Передбачається і серйозна зміна логістики використання зерна. Ми виділяємо 2 зони: степова – наближена до портів (експортно орієнтовані регіони для виробництва зерна) і східна, північна та західна частини України, де буде вироблятися зерно для внутрішніх потреб, у першу чергу, для розвитку тваринництва. Такий поділ пов’язаний з люменізацією логістичних затрат переміщення зерна по території нашої держави.

    Вже генерована ще одна, з моєї точки зору, цікава ідея: будемо готувати разом із профільним міністерством службову записку на ім’я Президента про створення світового запасу зерна, у т.ч. в Україні такого запасу - 50 млн. тонн. Коли ми вийдемо на виробництво 80 млн. т зерна, його внутрішнє споживання буде в межах 35 млн. т (у 2015 р. воно збільшиться в порівнянні з поточним роком на 10 млн. т завдяки розвитку тваринництва і промисловій переробці зерна). Експортувати ми зможемо до 45 млн. т зернових у рік (уже у 17 р. - близько 30 млн. т). Тож у 2015-му, ми вважаємо, Україна зможе виступити ініціатором створення світового запасу зерна, яке би, наприклад, було власністю всесвітньої організації сільського господарства і продовольства ФАО під егідою ООН. Адже така потреба у цілому світі є. Втім, обговорювана тема дуже широка і цікава, а отже, має чимало й проблем, які охопити лише цією статтею надто складно.

     

                                                                                                                             Микола БЕЗУГЛИЙ,

    президент НААН України 


    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.