Аграрний тиждень. Україна
» » Післяукісні та післяжнивні посіви сої
» » Післяукісні та післяжнивні посіви сої

    Післяукісні та післяжнивні посіви сої


    Сою післяукісно можна вирощувати після збирання на корм озимих зернових і хрестоцвітих культур, коли залишається період 130-150 днів з достатньою кількістю тепла і світла.

    Післяжнивні посіви проводять після збирання на зерно озимих ячменю і пшениці, а також горохо-вівсяної сумішки на корм (після них цей період на 30-50 днів менший). Сума ефективних температур у цей період достатня для вирощування скоростиглих і ранньостиглих сортів сої як на корм, так і на насіння.

    Оптимальним обробітком ґрунту для післяукісних і післяжнивних посівів можна вважати нульовий обробіток, коли сівбу проводять стерньовою сівалкою прямого висіву слідом за збиранням попередника. За даними Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН, в умовах Лісостепу на незрошуваних землях урожайність сої при оранці на глибину 20-22 см становила 24,7 ц/га, мінімальному обробітку на глибину 8-10 см – 26,0, нульовому обробітку – 26,2 ц/га.

    Соя в повторному посіві добре використовує післядію добрив, внесених під попередню культуру. Якщо планується провести сівбу сої по стерні після збирання однорічних кормових культур, озимого ячменю, озимої пшениці, необхідно вносити добрива (фосфорні й калійні) про запас для обох культур.

    Сівбу сої другою культурою проводять, за наявності вологи в ґрунті, відразу ж після збирання попередньої культури. Якщо ґрунт сухий, з сівбою не варто поспішати, бо це може затримати появу сходів. Краще зачекати, поки пройдуть дощі, і вологість ґрунту буде достатньою для одержання дружних і рівномірних сходів. Якщо панує суха і спекотна погода, в ґрунті мало вологи, посівний шар пересох, не варто висівати сою другою культурою.

    У післяукісних і післяжнивних посівах добрий урожай можна одержати при суцільному рядковому і широкорядному способах сівби. Порівняно з весняним строком сівби приблизно на 10% збільшується норма висіву насіння, бо при сівбі по стерні його схожість, як завжди, знижується. Для повторних посівів потрібно використовувати лише першокласне насіння зі схожістю 90% і більше.

    У Криму врожай сої, яку вирощували післяжнивно після озимих зернових, становив 26,2 ц/га, в Херсонській області – 24,8, Дніпропетровській – 23,4, Вінницькій – 23,0 ц/га. Вже є приклади, коли в господарстві одержують перший урожай озимого ячменю 70 ц/га, другий урожай сої – 28 ц/га, в сумі за два врожаї – 98 ц/га.

    Важливо не затримуватися з посівом сої при вирощуванні її другою культурою. В одному з дослідів урожай зерна ранньостиглої сої в Лісостепу при сівбі 20 червня становив 20,8 ц/га, 1 липня – 15,2, 10 липня – 11,4 ц/га. Отже, запізнення із сівбою на 20 днів призводить до втрат зерна ранньостиглого сорту за один день на 40-50 кілограмів. У повторних посівах сої через високу температуру і рівень сонячної інсоляції її вегетаційний період зменшується на 15-20 днів.

    При вирощуванні сої у післяукісних і післяжнивних посівах застосовують бактеріальні добрива – ризогумін, ризоаргін, ризобовіт та інші препарати – для допосівної обробки насіння. Інокуляція стимулює утворення 25-48 бульбочок і більше на коренях однієї рослини, сприяє активізації біологічної фіксації азоту атмосфери, поліпшенню живлення рослин і росту врожаю. За рахунок біологічної фіксації повторні посіви цієї культури на 60-80% забезпечують її потребу в азоті. При інокуляції активними штамами бульбочкових бактерій добре розвинені післяукісні посіви сої біологічно фіксують 150-160 кг/га азоту, післяжнивні – 130-140 кг/га, значну частину якого залишають під наступні культури. Тому на чорноземі звичайному азотні міндобрива під повторні посіви не вносять, застосовуючи лише фосфорні і калійні, проводять позакореневі підживлення посівів, застосовують стимулятори росту.

    При згадуваних посівах за сприятливих умов вологозабезпеченості глибина загортання насіння повинна складати 3-4 см, а коли верхній посівний шар ґрунту перегрівається до 45-50°С, швидко пересихає, насіння сої загортають на дещо більшу глибину (4-5 см) у зволожений шар ґрунту, що сприяє кращому його проростанню.

    Значний резерв збільшення виробництва сої - повторні посіви на зрошуваних землях Південного Степу. Тут після збирання озимих на зелений корм можна висівати середньоранньостиглі й середньостиглі сорти та одержувати 25-28 ц/га сої, після озимого ячменю і озимої пшениці на зерно – ранньостиглі й середньоранньостиглі та одержувати 23-25 ц/га. Добрива при цьому вносять під попередник, а сою сіють при мінімальному обробітку ґрунту сівалками прямого висіву. Глибина зароблення насіння – 3-4 сантиметри. Для боротьби із бур’янами застосовують гербіциди.

    Вологість посівного шару регулюють допосівним вологозарядковим поливом. У післяжнивних посівах, на відміну від весняних, такий полив відіграє важливу роль. На практиці їх застосовують 3-5. Сою краще зрошувати часто, невеликими поливними нормами. Система частих поливів підтримує оптимальну вологість ґрунту і відносну вологість повітря, усуває стреси від засухи, спеки, суховіїв і низької вологості повітря. За такого режиму зрошення з урахуванням літніх опадів створюються оптимальні умови вологозабезпечення посівів сої протягом вегетаційного періоду, формується високий урожай цієї прибуткової культури.

    Анатолій БАБИЧ, д. с.-г. н., проф., академік НААН, завідувач відділу селекції і насінництва сої і зернобобових культур Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН, м. Вінниця

     





    Схожі новини
  • Два врожаї на одному полі
  • Біологічна фіксація азоту соєю
  • Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення
  • В умовах поточного року
  • Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.