Шляхи успішного розвитку садівництва

16 July, Розділ Рослинництво, переглядів 7 585

Проблема відродження і стабілізації розвитку промислового садівництва є однією з найгостріших в АПК нашої країни. У 70-х роках минулого століття під впливом науково-технічного прогресу відбулася помітна інтенсифікація галузі. Але з середини 80-х у господарствах катастрофічними темпами зменшилися площі промислових насаджень.

Зменшились і валові збори плодів і ягід (відповідно з 551,5 тис. га і 138,4 тис. т у 1981-1985 рр. до 109,4 тис. га і 213,5 тис. т у 2006-2010 рр.). У результаті споживання останніх різко впало до 30-38 кг на одну особу в рік (30-40% раціональної норми).

Основні причини – перш за все відсутність належної державної підтримки, а крім того, порушення технологій виробництва, використання сортів і підщеп, недостатньо пристосованих до регіональних екологічних умов вирощування, а також дефіцит коштів на закупівлю добрив, отрутохімікатів, садової техніки, організацію системи зрошення. Залишає бажати кращого і догляд за плодовими насадженнями в господарствах.

Великі площі (понад 25 тис. га) садів через значну зрідженість і зниження кількісних і якісних показників урожайності, а також моральне та фізичне зношення потребують розкорчування. Запропонований Мінагрополітики України механізм компенсації витрат на цю операцію дозволить забезпечити раціональне використання звільнених сільгоспугідь і збільшити обсяги закладання нових насаджень.

Плодові сади і ягідники, як основні засоби виробництва біологічного походження, поєднуються із земельною площею на довгі роки. Цю особливість важливо враховувати при розміщенні та виборі площ і ґрунтів під закладання насаджень, доборі порід, підщеп і сортів плодових і ягідних культур відповідно до місцевих умов. Слід пам’ятати: садам на насіннєвих підщепах властиві всі недоліки монокультури, які призводять до виснаження ґрунту, накопичення в ньому токсичних речовин. Тому необхідні нові технологічні підходи до експлуатації садових екосистем, які ґрунтуються на принципах зниження техногенних навантажень на сорт. Цим вимогам значною мірою відповідають щільні насадження на слаборослих клонових підщепах.

Вчені Інституту садівництва НААН і його наукової мережі провели оцінювання перспективних клонових підщеп зерняткових і кісточкових порід у маточника, полях розсадників та в садах. І найбільш продуктивні рекомендували для створення інтенсивних насаджень.

На основі даних оцінки розроблено інтенсивні технології створення та продуктивного використання плодових садів різних конструкцій, котрі забезпечують урожайність яблуні на підщепах ММ. 106, 54-118, М. 9, 62-396, Д 1071 у межах 35-45 т/га, груші - на В-29, ІС 2-10, ІС 4-12-40-45, черешні – на ВСЛ -2, вишні – Студениківській, ЛЦ-52, антипці та дикій черешні - 15-20, вишні – на ВСЛ- 2, ЛЦ-52, антипці – 10-12, сливи та аличі великоплідної - на ВССВ-1, ВВА-1, Еврика-99, Весняне полум’я, Дружба – 30-40 т/га.

Використання конкурентоспроможних сортів ягідних культур, пристосованих до умов вирощування при зрошуванні, сприяло одержанню врожаю, т/га: суниці – 15-25, чорної смородини - 15-18, порічок – 10-12, арґусу – 15-18 і малини – 8-10.

Важливим фактором значного підвищення врожайності стало також впровадження новітніх технологій у господарствах різних зон плодівництва.

Прийняття Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» (1999 р.) за рахунок спеціального фонду держбюджету сприяло у 2000-2011 рр. закладанню суб’єктами господарювання 45,8 тис. га насаджень за інтенсивними технологіями, побудові зрошувальних систем тощо. Як результат, середнє виробництво плодів і ягід у агропідприємствах у ці роки (порівняно з 2000-2003 рр.) збільшилося на 33%, дарма, що площі всіх плодоносних насаджень у 2011-му зменшилися на 30%.

Великі надії покладаються на новостворені сади кісточкових і зерняткових порід у останні роки. І хоча вони ще не вступили у плодоношення, але складають 30% усіх насаджень.

Новостворені сади і ягідники, закладені за сучасними технологіями, і холодильники з РГС (17 шт. загальною ємністю 43212 т) дещо стабілізували валове виробництво та обмежило імпорт плодів в Україні у 2010 р. до 250, а у 2011-му - до 156 тис. тонн.

Для реалізації завдань галузевої програми по створенню нових насаджень необхідно забезпечити господарства високоякісним садивним матеріалом. Цьому сприятиме чітка система функціонування розсадництва, що включає сучасні технології формування маточних насаджень клонових підщеп і вирощування саджанців конкурентоспроможних сортів різних плодоягідних культур і відповідатиме сучасним міжнародним вимогам по його сертифікації, оздоровленню та мікроклональному розмноженню в умовах in vitro. Щодо останнього, то збільшення обсягів вирощування безвірусних саджанців можна забезпечити, тільки широко впровадивши біотехнологічні методи діагностики, оздоровлення та прискореного розмноження базових клонів і створивши виробничий біотехнологічний тепличний комплекс з виробництва високоякісного матеріалу.

Основним завданням розсадництва буде створення банку безвірусних клонів плодових, ягідних та малопоширених в культурі рослин на основі цілісної технології їх вирощування.

В Інституті садівництва НААН в умовах in vitro створено безвірусний базовий фонд сортів і підщеп плодових культур, зокрема: 32 сорти суниці, 4 – малини, 3 – чорної смородини, по 4 – аґрусу, ожини, жимолості синьої, а також вегетативних підщеп для яблуні - М. 9, ММ. 106, 54-118, М. 9, 62-396, Д 1071, для кісточкових культур – ВСЛ-2, ВВА-1, Єврика та інші. Для вихідних зразків створено генетичні паспорти та індефікововано основні господарсько цінні ознаки на генетичному рівні.

Розроблено наукові основи виробництва та розмноження безвірусного садивного матеріалу на базі удосконалених методик діагностики вірусних хвороб з використанням біотехнічних методів оздоровлення господарсько цінних сортів за допомогою термо- і хемотерапії та культури in vitro.

При розмноженні сортів і підщеп зерняткових, кісточкових та ягідних культур у різних регіонах необхідно враховувати адаптивність їх до несприятливих умов вирощування. Зокрема, в більшості зон країни у другій половині літа і в доволі теплому вересні 2011-го відмічено посушливу погоду, що спричинило втрату вологи в ґрунті до небезпечного для плодових рослин рівня. Посуха в серпні та вересні зашкодила нормальній підготовці рослин до перезимівлі, призвела до зменшення накопичення запасних речовин у тканинах пагонів та гілок.

Осінь та початок зимового періоду 2011-2012 рр. характеризувалися нетиповою аномально теплою погодою практично в усіх плодівничих зонах. Однак помірно прохолода погода з нічними температурами до -5-6^ºС, що спостерігалася з кінця листопада і в грудні, сприяла загартуванню всіх плодових рослин (супроводжувалося зменшенням вмісту вільної води у тканинах пагонів і гілок і зростанням потенціалу морозостійкості.)

З середини третьої декади січня на більшості територій почалося різке зниження температури до -15⁰С, а наприкінці січня – початку лютого вона опустилася вже до критичних позначок -25-35⁰С (Наддністрянщина – -28-30, Полісся та Лісостеп – -28,4-30,1, Крим – від -20 до -31⁰С, Донбас - до -29⁰С). З 8 лютого відмічено нову хвилю холоду, особливо в Лісостепу (-25-30⁰С).

Спостереження виявили різного ступеня пошкодження генеративних бруньок і деревин плодових дерев від низьких температур у зиму 2011-2012 рр. залежно від їх віку, сорту, підщепи, розташування насаджень, рівня агротехніки, зокрема, генеративних бруньок в яблуні - від 5 до 10, а в окремих районах Криму - навіть до 57%, у т.ч. в сортів селекції Інституту садівництва НААН - незначне (до 2-3%), а у групах Джонаголда, Айдареда, Голден Делішеса – 10-15% і більше.

Груша – менш зимостійка порода, а тому пошкодження генеративних бруньок відмічено в абсолютній більшості її сортів (9-55%), а в окремих місцеположеннях у різних регіонах – до 80-100%.

Від низьких температур найбільше потерпіли такі кісточкові культури як персик і абрикос, у меншій мірі – черешня, алича, слива та вишня. Відмічено значне пошкодження тканин під генеративними бруньками, тканин ксилеми одно-дворічних гілок. Дерева окремих сортів абрикоса і персика були сильно пошкоджені, а окремі, особливо молоді, повністю вимерзли.

В різних регіонах також сильно постраждали плантації малини.

Зимові пошкодження посилили чутливість рослин до інфекційних хвороб. Тому необхідно скоригувати прийняту в господарствах систему захисту насаджень від шкідників та хвороб.

В насадженнях зерняткових культур особливої небезпеки з цього приводу не виявлено. Тому в них можна застосовувати загальноприйняті заходи з використанням дозволених для застосування препаратів.

Уважніше необхідно підходити до захисту кісточкових культур, особливо персика та абрикоса. Щоб забезпечити нормальний приріст та формування генеративних бруньок у дерев у цих садах, потрібно обмежити застосування мідьвмісних препаратів, а більше уваги приділити використанню фунгіцидів системної дії.

Надзвичайно важливо також провести заходи по збереженню вологи в ґрунті, позакореневе підживлення, а також застосувати фосфорно-калійні добрива в насадженнях. Усе це забезпечить відновлення ростових процесів та формування генеративних бруньок, що є запорукою високого урожаю у 2013 році.

Ігор ГРИНИК,

директор ІС НААН, доктор с.-г. наук, академік НААН