Продовольча безпека заежить від меліорації

09 May, Розділ Рослинництво, переглядів 8 600

Про розробки Інституту гідротехніки і меліорації (ІГіМ) Української академії аграрних наук знають аграрії США, Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів, Польщі, Угорщини, Болгарії, Єгипту, Ізраїлю, країн СНД.

Зокрема, вченими цієї авторитетної установи розроблені раціональні поливні режими сільськогосподарських культур на основі біокліматичнного методу розрахунку сумарного випаровування, що застосовується на 10 млн. га як в країнах ближнього, так і дальнього зарубіжжя.

Цей метод став основою кількох поколінь інформаційно-обчислювальних систем оперативного управління зрошенням. Під час подорожчання енергоносіїв неабиякої актуальності набули розроблені в інституті конструкції низьконапірних дощувальних машин та систем краплинного зрошення, завдяки яким можна значно скоротити витрати життєдайної рідини, відтак, зекономити на енергії.

У галузі ґрунтознавства розроблено методи меліорації солонців гіпсуванням і плантажною оранкою, обґрунтовано заходи запобігання осолонцюванню зрошувальних земель при використанні для поливу стічних, шахтних і деяких природних вод з підвищеною мінералізацією.

Знайшли широке застосування запропоновані Інститутом способи утилізації стічних вод й використання їх для зрошення після відповідної підготовки, що забезпечує ґрунтовне їхнє доочищення, даючи значний екологічний та економічний ефект. І це далеко не повний перелік досягнень знаної наукової установи.

Дослідження і розробки ІГіМ стали вагомим внеском, а в багатьох випадках і основою створення та функціонування потужного водогосподарського і меліоративного комплексу України, до якого належать зрошувальні та осушувально-зволожувальні системи, гідровузли й канали, що за своїми технічними характеристиками відповідають кращим зразкам світового рівня.

Про стан, перспективи й резерви меліорації в Україні наша бесіда з директором Інституту гідротехніки і меліорації УААН, академіком Петром Коваленком.

- Петре Івановичу, нині, мабуть, проблеми меліорації як ніколи актуальні для АПК України...

- Безумовно. Адже дві третини сільськогосподарських угідь нашої країни розташовані у незадовільних кліматичних умовах, пов’язаних, перш за все, з дефіцитом природної вологи на півдні та перезволоженням земель на півночі й північно-західній частині. Та оскільки для ефективного землеробства фактор вологи є одним з визначальних, тож водні меліорації за будь-яких умов будуть ознакою високої культури ведення агровиробництва.

Головною ж проблемою меліорації земель сьогодні є фізичне старіння основних фондів, невиконання відновлювальних робіт, брак вітчизняної техніки і обладнання, що призвело за 15 років до зменшення поливних площ з 2,5 млн. га до 600-700 тис. га, а осушених з ефективно регульованим водним режимом з 3,3 млн. га до 1,8 млн. гектарів.

Другою, але міцно пов’язаною з першою, проблемою є нестача у сільгоспвиробників коштів на землеробство високої культури, в тому числі меліоративне. Наприклад, зрошуване землеробство здатне забезпечувати в середньому 8-12 грн. чистого прибутку на 1 грн. витрат за умов, якщо вкладати у кожний гектар не менше 2,0-2,5 тис. гривень. Вкладають мало, тому і отримують 0,2 грн. чистого прибутку.

Недалекоглядною є відмова від меліорації, адже, застосовуючи зрошення на 2,2 млн. га, ми матимемо змогу гарантувати продовольчу безпеку держави, послабити залежність від кон’юнктури міжнародних ринків продовольства і сільськогосподарської сировини.

- А чи вистачить водних ресурсів для зрошення всіх спраглих земель в Україні?

- Для зрошування 2,2 млн. га за вегетаційний сезон потрібно близько 5,5 км³ води за наявних її ресурсів для цих цілей понад 10 км³. Тобто, води достатньо, хоча є багато супутніх проблем, пов’язаних з її якістю. Та це все можна вирішити.

Максимальної врожайності сільгоспкультур можна досягти, якщо протягом вегетаційного сезону у кореневмісному шарі ґрунту запаси вологи коливаються у певних межах, що має назву продуктивних вологозапасів. При цьому зберігається, а за умов внесення добрив і підвищується, потенційна родючість меліорованих земель.

Раціональне використання водних ресурсів є обов’язковим, як і використання інших видів ресурсів. На меліоративних системах визначають, як правило, обсяги водоспоживання і обсяги енергоспоживання. Відповідно, зменшення подачі води призводить до економії енергії. Хоча існують й інші, не менш важливі фактори.

Варто зазначити, що потреби води для зрошення сьогодні не перевищують 26% від загальної її потреби для всіх галузей господарства. Осушення земель в деякій мірі поповнює запаси поверхневих вод.

- У якому стані, на Ваш погляд, перебувають сьогодні меліоративні системи в Україні?

- Варто знати, що меліоративні системи поділяються на загальнодержавну частину, до якої належать магістральні й міжгосподарські канали, що перебувають у державній власності та в управлінні Держводгоспу України, а також внутрішньогосподарську частину, яка майже повністю передана у комунальну власність і перебуває на балансі територіальних громад. Експлуатація загальнодержавних меліоративних систем відбувається за бюджетні кошти, тоді як внутрішньогосподарські державної підтримки сьогодні не мають.

Як наслідок, відбувся розрив технологічної цілісності меліоративних систем, що негативно відбилося на низці експлуатаційних вимог. Кількаразове скорочення площі меліорованих земель, про яке я вже говорив, красномовно свідчить про те, що не все гаразд.

- Який економічний ефект можна отримати після широкого запровадження розробок Інституту гідротехніки і меліорації УААН?

- Критерієм істини при відповіді на це запитання є практика. Нині ми акцентуємо увагу осіб, які приймають управлінські рішення, що головним ефектом стане продовольча безпека держави, здешевлення продуктів харчування і сільгоспсировини, доходи від експорту. Ефективність кожного конкретного проекту або розробки є лише складовою поставленої мети, а не самоціллю.

Сьогодні стан меліорації такий, що потребує вкладання величезних коштів на відновлення сталого функціонування меліоративних систем і високоефективне використання меліорованих земель. В економіці будь-якої країни і галузі, аби щось отримати, треба вкласти. Причому віддача починається з певних витрат.

А стан меліоративної науки сьогодні такий: вчені здатні оперативно вирішити будь-яке практичне завдання, якщо на це буде замовлення.

І на останок. Нашим інститутом запропоновано Концепцію відновлення меліорації земель, в якій закладено відповіді на основні питання сьогодення. Зокрема, за участю вчених ІГіМ розроблено загальнодержавну програму меліорації земель і регіональні програми для Херсонської області.

Ця бесіда з авторитетним вченим ще раз підтверджує, що для ефективного ведення агровиробництва у нас цілком вистачає і резервів, і ресурсів, зокрема, водних. Тож зовсім необов’язково скаржитись на небесну канцелярію, що «невчасно» поливає наші угіддя.

Володимир ШАПОВАЛОВ