Перед тим, як годувати світ

08 October, Розділ Рослинництво, переглядів 3 635

Україна на кожному кроці декларує свої амбітні плани нагодувати світ, обіцяючи вдвічі збільшити виробництво зернових. Усюди хвалимося своїми чорноземами, площі яких у 40 разів більше, ніж, скажімо, в Німеччині. А от коли заходить мова про урожайність, ми, наче той страус, ховаємо голову в пісок. Бо хвалитися нічим.

Від трьох десятків центнерів з гектара (в середньому по Україні) – гопки скачемо. У вже згаданій Німеччині нормою вважається 70 ц/га. На бідних землях сусідньої Білорусі – понад 40. Нашій же боротьбі за урожай, як правило, «погода заважає». Ще б їй не заважати, якщо органічних добрив за роки незалежності ми стали вносити в 14 разів менше, а мінеральних – у 5,1 разів. До того ж масштаби розораності, за якими Україна випереджає найбільш розвинені країни світу, майже не змінилися.

Ще гірше те, що ми порушуємо баланс поживних речовин у ґрунті. Простіше кажучи, витягуємо з землі набагато більше поживних речовин, ніж повертаємо. Зокрема, щороку наші агрокультури забирають у середньому з гектара (в діючій речовині) близько 120 кг азоту, фосфору, калію (разом узятих). А вносимо лише – 82 кілограми. Натомість сусідня Білорусь знаходить можливість щороку вкладати в ґрунти близько 300 кг міндобрив у діючій речовині. До речі, хронічна нестача фосфору в українських ґрунтах значно знижує посухостійкість більшості культур, а брак калію особливо негативно впливає на цукристість солодких коренів. А потім ми чухаємо потилицю, що пального набагато більше, ніж у Європі, витрачаємо на виробництво 1 кг зерна чи цукру.

Авторитетні вчені Національної академії аграрних наук України підрахували й довели: 1 кг внесених мінеральних добрив допоможе прибавити в урожаї від 4 до 15 кілограмів. А ефективне вирощування сидеральних культур надасть змогу покрити дефіцит органіки в ґрунті, підвищуючи показники гумусу. Не другорядне значення для збереження родючості має й суворе дотримання законів науки сівозмін…

Про все це й більше можна було почути на тематичній секції з охорони й відтворення родючості ґрунтів, що днями проводилася в рамках Міжнародного науково-технічного форуму «Наука, інновації, технології – 2012». Зокрема, Святослав Балюк, виконувач обов’язків директора ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Соколовського» (ННЦ «ІГА»), відкриваючи зібрання, зосередив увагу присутніх на сьогоднішньому стані ґрунтового покриву України, розповівши про інноваційні технології раціонального використання земельних ресурсів і збереження родючості. Особливу увагу Святослав Антонович приділив динаміці балансу гумусу, реаліям застосування мінеральних та органічних добрив, практиці хімічної меліорації, якісному стану родючості та поширенню деградації ґрунтів. Продемонстрував доповідач і чимало порівняльних ілюстрацій, з яких і ви можете наочно уявити гостроту проблем й дізнатися про шляхи їх вирішення.

З доповідей заступника директора ННЦ «ІГА» Миколи Мірошниченка, завідувача лабораторією ґрунтового покриву Вадима Солов’я, головного наукового співробітника ННЦ «ІГА» Віталія Медведєва учасники секції більше дізналися про інноваційні технології оптимізації гумусового стану ґрунтів та методи досліджень, наукові основи розвитку точного землеробства.

Народний депутат України Віктор Сінченко та член-кореспондент НААН Сергій Булигін під час обговорення особливу увагу приділили удосконаленню нормативно-правового забезпечення збереження родючості та охорони земель.

У підсумку учасники секції ухвалили рішення, в якому, зокрема, йдеться про необхідність прийняття Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їхньої родючості», розробку відповідної Державної програми, створення Служби охорони земель, що об’єднає в єдине ціле розрізнені відомства й структури на державному та регіональному рівнях.

Отже, науковці вкотре висловили своє обґрунтоване й вагоме слово. Відповідь - за політиками, законодавцями, державними діячами.

Володимир ВІЛЬОВИЧ