Земля прагне втамувати спрагу

11 June, Розділ Рослинництво, переглядів 4 577

В Первомайську, що на Миколаївщині, відбулася нарада-семінар з питань технічного забезпечення зрошення сільськогосподарських культур у 2008 році.

Славне місто на Піденному Бузі для проведення такого заходу було обране не випадково, адже тут виготовляють системи, завдяки яким справжні господарі матимуть змогу вдвічі, ба навіть втричі більше зібрати продукції зі свого лану й з кожної вкладеної гривні отримати 8-12 гривень чистого прибутку.

Такого ефекту дійсно можна досягти, якщо не скаржитися на посуху, опустивши руки, а зробити дощ власноруч. І не треба блукати за кордоном в пошуках дощувального дива. Все це в нас є. На базі одного з підприємств, що виготовляє зрошувані системи (ВАТ «Завод «Фрегат») й відбулася «дощувальна» нарада.

Насамперед учасники заходу оглянули виробничі потужності й ознайомилися з продукцією ВАТ «Завод «Фрегат». Знайомство з одним із прапороносців машинобудування Миколаївщини провів головний інженер «Фрегату» Георгій Топка. А під час пленарної частини семінару обговорювалися проблеми розвитку меліоративних систем в Україні та перспективи їх роботи у поточному сезоні. Йшлося також про державну підтримку виробництва сільгосппродукції на зрошуваних землях.

Нараду провів заступник міністра аграрної політики Олександр Шевченко. Говорячи про цілі заходу, він зокрема зазначив, що

«мета наради - розгляд проблем, які виникли в галузі технічного забезпечення зрошення агрокультур, та визначення шляхів їх подолання».

Втрати від зволікання

У своєму вступному слові заступник міністра агрополітики навів і такі факти: «У 2005-2007 роках площі поливу сягали 615-690 тис. га, тоді як обов’язкового зрошення потребують 2,2 млн. гектарів! Технічні умови наших господарств надають змогу поливати 0,9 млн. га, або 40% від потреби. Це пов’язане з незадовільним технічним станом внутрішньогосподарської мережі, занедбаністю насосно-силового обладнання та наявної дощувальної техніки. Парк поливних засобів на сьогодні складає близько 8 тисяч одиниць. А для поливу всіх спраглих земель потрібно в три з половиною рази більше техніки. Нестача вологи на 1,3 млн. га призводить до суттєвого недобору зерна, кормів, а отже, стримує і покращення фінансового стану господарств».

Держава обіцяє «дощ»

- Міністерством аграрної політики разом з Урядом чимало робиться для підтримки технічного забезпечення агропромислового комплексу, зокрема для зрошення, - підкреслив Олександр Шевченко. - Державна підтримка технічного забезпечення здійснюється за трьома державними програмами. Так, на часткову компенсацію вартості техніки передбачено 100 млн. грн., на придбання техніки на умовах фінансового лізингу – 233 млн., на часткову компенсацію банківських кредитів, що залучаються для придбання техніки – 1 мільярд гривень. Окрім цього діє державна програма компенсації вартості електроенергії, яка використовувалася для поливу.

В цьому році, відповідно до Указу Президента України, компенсація виплачуватиметься не лише на електроенергію, а ще й на паливо, що споживається для зрошення. На це у 2008 році передбачено 75 млн. гривень. Вже підготовлено відповідний наказ міністерства про розподіл коштів між регіонами. Ці кошти вже надходять в області. Зокрема, за програмою часткової компенсації вже перераховано 2 млн. грн., фінансового лізингу – 42 мільйонів.

Але за словами заступника міністра, далеко не скрізь прагнуть ефективно й за призначенням залучити державну допомогу.

- На жаль, - визнав Олександр Олександрович, - аналіз використання коштів показав, що не всі області їх залучають. Не всі квапляться закуповувати зрошувальну техніку, при цьому не забуваючи поскаржитися на посуху.

Серед основних проблем штучного дощування – і потреба в докорінному переоснащенні всього комплексу зрошення. А можливості у нас є. Ми переконалися в цьому, ознайомившись з результатами роботи заводу «Фрегат» і пересвідчившись: це підприємство може наситити ринок зрошувальних систем.

Від кожного по краплині…

- Заступник голови Держводгоспу Олександр Романов детально поінформував присутніх про проблеми розвитку меліоративних систем в Україні та перспективи їх роботи в 2008 році. Як постачатиметься зрошувальна техніка на умовах фінансового лізингу, роз’яснив заступник генерального директора НАК «Украгролізинг» Олександр Палієнко. А директор Інституту гідротехніки і меліорації УААН Петро Коваленко зосередив увагу учасників наради-семінару на науковому обґрунтуванні реконструкції та модернізації закритих зрошувальних систем для використання з сучасною поливною технікою. У свою чергу, про стан та перспективи реалізації сучасної зрошуваної техніки вітчизняного виробництва розповів голова правління ВАТ «Завод «Фрегат» Сергій Цюпка.

До речі, у нараді-семінарі взяли участь і виробники техніки для зрошення з Херсону (ТОВ «Херсонський машинобудівний завод»), з Одеси (Компанія «БАМ-Україна»), з Донецька (Компанія «АГД»).

Рішення – забезпечити

Учасники заходу не обмежилися обміном думками й досвідом. Усі висловлені пропозиції були узагальнені й викладені в рішенні, що ухвалене на нараді-семінарі.

У цьому документі учасники взяли на себе забов’язання, зокрема, забезпечити збільшення обсягів виробництва сучасної ефективної зрошувальної техніки, освоєння її нової номенклатури, зокрема для невеликих фермерських господарств, організувати виготовлення запасних частин і комплектуючих до іноземної зрошувальної техніки, що використовується в Україні.

Крім того, заплановано забезпечити доопрацювання та виконання Державної цільової програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період з 2008 до 2015 року, в частині відновлення та реконструкції до 2 млн. га зрошуваних земель та технічного оновлення систем зрошення.

Разом із тим, головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрацій доручено: сприяти запровадженню останніх розробок меліоративної науки, новітніх ресурсо-енергозберігаючих технологій, водозберігаючих режимів зрошення, зокрема, краплинного. А також забезпечити своєчасну підготовку та ефективне використання наявної зрошувальної техніки, налагодити контроль за використанням коштів, що надходять до регіонів за державними бюджетними програмами.

Якщо можемо – треба діяти

Завершуючи нараду-семінар, заступник міністра аграрної політики Олександр Шевченко підкреслив: «Спеціалісти стверджують, що найближчим часом ми можемо збільшити поливну площу на 600 тис. гектарів. Але для цього потрібно: забезпечити сільгосппідприємства зрошувальною технікою, створити умови для її ефективної роботи, здійснювати своєчасний ремонт і підготовку до поливу, зменшити витрати електроенергії та палива на подачу води, вжити заходів для реконструкції меліоративних систем.

Здійснення цих заходів чималою мірою залежить від головних управлінь АПК. Зважаючи на те, що значна частина внутрішньо-господарських меліоративних систем перебуває в комунальній власності, варто активно працювати з радами всіх рівнів задля забезпечення належного фінансування регіональних програм реконструкції та переоснащення зрошувальних систем.

Звертаюсь також до вчених УААН, Інституту гідротехніки і меліорації із проханням особливу увагу зосередити на розробці та вдосконаленні сучасних енерго- та ресурсозберігаючих технологій зрошення, комплексу агрегатів, що забезпечуватимуть енерго- та водозберігаючі режими поливів, а також систем для зрошення невеликих площ.

Наголошую: зрошення в Україні має велику перспективу, й без нього успішно вести рослинництво в посушливих зонах неможливо».

До речі, Україна володіє багатющими ресурсами для створення штучних дощів. Скажімо, якщо для щедрого поливу 2,2 млн. спраглих гектарів нам потрібно 5,5 кубічних кілометрів води, то щороку маємо можливість без шкоди для екосистеми використовувати понад 10 кубічних кілометрів живильної вологи!

Володимир ШАПОВАЛОВ