Виростити триметрову кукурудзу допоможе… білий амур

23 June, Розділ Рослинництво, переглядів 6 492

Держводгосп України спільно з Мінагрополітики провели в Чернігівській області виїзну нараду з питань використання меліорованих земель та захисту від шкідливої дії води.

Якщо ви подорожували Поліссям — Волинською, Рівненською, Житомирською або Чернігівською областями, то не могли не помітити, як сільгоспугіддя перерізують підозріло прямі й неширокі канали-річки, увінчані стелами з написом “Держводгосп України”. А між тим ці штучно створені канали є завершальним рівнем складної дренажної системи, де з десятків, а в межах регіону і з сотень тисяч гектарів збирається надлишок ґрунтових вод. Це запобігає підтопленням та сприяє високим урожаям на сільськогосподарських землях.

Статистика дамб і каналів

В Чернігівській області налічується 303,5 тис. га меліорованих земель, що складає майже 15% усіх сільгоспугідь регіону. Взагалі, якщо південь України потребує зволоження, то Полісся — в силу географічних та метеорологічних чинників, — навпаки, осушення.

В області збудовано 348 меліоративних систем, довжина відкритих каналів складає понад 8 тис. км — це приблизно чотири відстані між Києвом та Римом. А якби всі дамби області скласти в одну, то вона б з’єднала Чернігів зі столицею.

Більшість меліоративних систем області збудовано за радянських часів – у 60-х роках минулого століття – і коштувало це величезних грошей. Навіть сьогодні балансова вартість меліоративних фондів Чернігівщини складає майже мільярд гривень. Але вкладене поверталось сторицею. “Раніше на осушувальних землях росла кукурудза висотою в три метри”, - згадує начальник Ніжинського міжрайонного управління водного господарства Володимир Сакун, який працює в галузі понад чверть століття.

Проте нині меліоративні системи практично не затребувані. Підтримання їх у належному стані потребує значних коштів, яких у держави немає. А приватним інвесторам, що приходять в аграрну галузь області, отримати в “навантаження” до землі ще й осушувальний комплекс також начебто не вигідно. Тому металеве обладнання систем повільно, але впевнено, розтягується, канали заростають, дренажі забиваються. Навіть стелу водгоспу на осушувальній системі “Смолянка” (охоплює 17 тис. га) в Ніжинському районі понівечено – місцеві мисливці розстріляли її з рушниць.

Голландців цікавлять меліоровані землі

Та є і виключення. В Борзнянському районі неподалік від річки Десна розташована осушувальна система “Млинок”, яка охоплює майже 7 тис. гектарів. Тут же господарює СТОВ “Десна” (с. Степанівка). У 2006 році господарство уклало з водниками угоду, і ті на землях осушувальної системи відновили ефективний повітряно-водний баланс.

- Завдяки осушенню ми почали сіяти вчасно, бо вже нема проблем з підтопленням, - розповідає директор СТОВ Володимир Норинський. — Урожайність кукурудзи на дослідній меліорованій ділянці, не зважаючи на посушливий минулий рік, була вдвічі вищою, ніж на інших землях. Торік ми обро***ли лише половину орних меліорованих земель, а в цьому обро***тимемо всі. На нас звернув увагу і інвестор. Минулого року тут три рази були голландці: брали ґрунти на аналіз. Їх дуже зацікавило розташування господарства на меліорованих землях. Голландці готові вкласти інвестиції у наше господарство і відновити дренажні системи.

І дійсно, роль осушувальних систем в отриманні стабільно високих врожаїв дуже висока. Якщо ґрунти, скажімо, мають надлишок вологи, то, щоб урожай не згнив, а землі не закиснули, дренажна система відводить зайву воду. У випадку посухи осушувальна система починає працювати у зворотному напрямку: гідронасосами качає воду з річки, в яку впадає меліоративний канал, чим підтримує належний рівень вологи на сільськогосподарських землях. Осушувальні системи практично зводять нанівець залежність сільгоспвиробника від погодних умов.

І голландці це добре розуміють. Хоча не виключено, що в даному випадку їх також цікавить і близькість до Десни. Це могло б відкрити зовсім іншу сторінку в історії подальшого використання цих земель.

Рослинництво на осушених землях

Як зазначив голова Державного комітету по водному господарству Василь Сташук на пленарній частині наради, яка пройшла в Деснянському басейновому управлінні водного господарства в Чернігові, осушувальні системи в Україні займають 10% площ сільгоспугідь — вони захищають населені пункти від підтоплення, дозволяють вчасно розпочинати сільськогосподарські роботи весною, сприяють підвищенню урожайності агрокультур. На цих землях ще донедавна виро***лось в середньому до 30% загального валу продукції рослинництва.

Зокрема, у Львівській області, де меліоровані землі займають 490 тис. га або майже 40% усіх сільгоспугідь (це найбільший відсоток серед регіонів країни), даний показник виробництва рослинництва складав майже 50%.

В середньому по Україні 60% осушувальних земель займає рілля, а 40% — пасовища. На Чернігівщині розорюється третина меліорованих земель.

Природні меліоратори

- Після великого розливу Десни 1970 року село Кладьківка Борзнянського району і всі навколишні землі були затоплені. Вода піднялась на 8 метрів вище умовного нуля, — начальник Борзнянського міжрайонного управління водних ресурсів Михайло Чирка стоїть на довжелезній дамбі й показує рівень підняття води. - Село і сільгоспвиробники зазнали серйозних збитків. Тому за рішенням обкому партії було збудовано цю 14-кілометрову дамбу та 22 гідротехнічні споруди. Для відкачки води побудували насосну станцію, яка зараз може перекачувати до 4-х кубометрів води на секунду.

Поруч зі станцією — мережа водойм. В одній з них розводитимуть товстолоба та білого амура. Ці риби, кажуть водники, природні біомеліоратори — вони поїдають ряску, водорості та іншу зелену рослинність. Завдяки цьому меліоративні канали не заростають і не засмічуються. Білий амур, білий та строкатий товстолоби використовуються у водному господарстві Чернігівщини з 1953 року. Існує декілька ставків, цього року до них додасться водойма у Борзнянському районі.

Окрім використання для потреб меліорації, надлишок риби можна виловлювати. Товстолоб і білий амур ростуть швидко — за рік набирають по 2- 3 кг, і на одному гектарі водоймища можна вирощувати до 3-х тонн риби. Найбільший товстолоб, якого виловили в цих місцях, важив 7 кілограмів. Взагалі ж товстолоб і білий амур завезені в Україну з сибірської річки Амур. На батьківщині максимальна вага цих риб сягає 30- 35 кілограмів.

Відновити осушувальні системи

- В Україні осушувальні землі займають понад 3,3 млн. га, що дорівнює сільськогосподарським землям приблизно трьох таких областей як Чернігівська, - говорить заступник міністра аграрної політики України Сергій Мельник. — Сьогодні ми ведемо мову про те, щоб відновити роботу існуючих систем: підчистити канали, реконструювати системи. У деяких місцях їх потрібно не лише відновити, а й спрямувати воду в зворотному напрямку, щоб підтримувати необхідний рівень ґрунтових вод, — тоді сільгоспкультури постійно матимуть необхідну вологу.

На тлі нинішніх продовольчих проблем у світі для України є актуальним ефективне використання земель, за рахунок яких можна наростити виробництво конкурентоспроможної та екологічно чистої агропродукції. На нашій країні інші заро***ють завдяки газу, нафті... Тож ми повинні заро***ти на продовольстві.

На меліорованих землях згідно з програмою розвитку рослинництва до 2015 року маємо щорічно додатково отримувати не менше 5 млн. т пшениці високої якості. Ми повинні повернути собі авторитет зернової держави, який мали ще не так давно. Побачене сьогодні на полях Чернігівщини дає нам певний оптимізм, що Україна поверне собі той авторитет.

На думку заступника міністра, нове життя в осушувальні системи може вдихнути правильне їх використання. В умовах нестачі бюджетних коштів до обслуговування осушувальних систем треба долучати інвесторів, які приходять працювати в АПК регіонів. Варто знаходити механізми спільного і довготермінового використання цього державного майна. Бо вигода від значного покращення врожайності й не тільки — очевидна.

Ігор КУЗЬМЕНКО,

Чернігівщина

Фото автора