Аграрний тиждень. Україна
» » По-французьки – проти зернового довгоносика
» » По-французьки – проти зернового довгоносика

    По-французьки – проти зернового довгоносика


     


    Цього літа у багатьох агропідприємствах України додалось комор, ангарів, а також сучасних металевих силосів, інших зерносховищ, у тому числі з високотехнічним устаткуванням. Прагнення аграріїв закономірне: забезпечити надійне збереження вирощеного та зібраного урожаю. І не на місяць-два, а на далеко більші терміни, аби з часом зерно вигідно продати. Бо у жнивну пору, що загальновідомо, воно продається за одними цінами, а ближче до березня наступного року - за іншими, далеко вищими.

     

    Бізнес на зерні, дійсно, справа вигідна. Проте і досить копітка. Бо турботи про зерно не завершуються із транспортуванням його у зерносховища. Сказати більше – вони подвоюються, потроюються. Адже збіжжя і у схові - наче зманіжена пані: продовжує вимагати до себе великої уваги. Десь щось не так трапиться з умовами його зберігання – і проблем не оберешся, а то й можеш втратити все, що закладено у зерносховище. Зрештою, на експорт 

    неякісно збережене зерно ніхто не візьме. І з цього приводу хтось із учасників недавнього міжнародного семінару- практикуму «Теорія і практика зберігання зерна» (відбувся у Києві в рамках виставки «Зернові технології 2012») кинув неоднозначну та гірку репліку: «Тоді ти банкрут: плети личаки, пакуй валізи й утікай...»

    Проте, зрозуміло, це крайність. Тим часом українські аграрії роблять усе можливе, аби належно утримувати збіжжя у зерносховищах. І не втрачають нагоди тут вчитися, переймати досвід, слідкувати за новими пропозиціями. Тому не випадково виступ на семінарі менеджера компанії «Байєр» (Ліон, Франція) Даніеля Люсьєна викликав як посилену увагу, так і чимало запитань із зали. Про що безпосередньо йшлося?


    Даніель Люсьєн найперше розповів про те, які зерносховища у Франції поширені: «Як і в Україні, у нас віддається перевага двом типам зберігання зерна: вертикальному й горизонтальному. Вони є безпосередньо і в агрогосподарствах, і у портах для подальшого експорту зерна. Але горизонтальні зерносховища гірші, бо тут зерно зберігається «хвилями» - не на одному рівні».

    Далі фахівець наголосив на тому, що завантаженням зерна у будь-які типи зерносховищ ще не закінчується збереження врожаю. Після його збирання необхідно забезпечити захист зерна від шкідників у складських приміщеннях. І це не лише польові миші, а й, скажімо, зернова міль, зерновий довгоносик, капровий жук, малий боршняний хрущак, вогнівка південна, суринамський борошноїд тощо. Втрата запасів зерна від їх та їм подібних шкідників може досягти 30% упродовж одного місяця. А якщо брати 2-3 місяці, то збитки у багатьох випадках можуть скласти тисячі євро.

    Які засоби захисту зерна у тій чи іншій мірі використовують французькі аграрії?

    «Скажімо, зерно наче б то непогано зберігається в ангарах при температурі 8ºС і вентилюванні, - зауважив Даніель Люсьєн. - Та шкідники у ньому активізуються, якщо це зерно транспортувати на експорт, бо під час такого перевезення трапляється перепад температур. Інше: фумігація знищує шкідливих комах у зерносховищі, але не вбиває відкладені ними яйця у самому зерні. Тож зараження зерна комахами може відбутись повторно. Крім того, фумігація передбачає сувору подальшу герметизацію приміщення, де зберігається зерно. В іншому випадку шкідники «прийдуть у гості» знову. Є тут ще одне «але»: на міжнародному рівні вже діють певні заборони проти фумігації. Тобто, вона своє відживає».

    Тоді яким чином надійно вберегти запаси зерна? Адже відповідно до міжнародних норм зерно, що йде на імпорт чи експорт, повинне бути без усіляких шкідників. Наявність комах в зерні, як вже вище мовлено, призводить до великих фінансових втрат, а то й до відмови від усієї поставки. Відповідь проста: для обробки зернових запасів треба мати надзвичайно ефективний засіб боротьби з низьким рівнем залишків у зерні. Саме тому працівники складів та елеваторів вимагають препарати з відмінною дією та мінімальною небезпекою для споживача. Нещодавно на ринку почали афішувати контактно-кишковий інсектицидний засіб довготривалої дії від повзаючих та літаючих шкідників зерна. Унікальності цього засобу, 

    підкреслив Даніель Люсьєн, такі: він не потребує додаткового приготування робочого розчину – продукт уже готовий до використання; оригінальна препаративна форма виготовлена на основі розчинника, виробленого з ефіру ріпакової олії; повний довготривалий захист зерна проти всіх шкідників зернових запасів діє впродовж 12 місяців; низький залишок даного засобу у продуктах переробки (борошно, солод, пиво, хліб та ін.,), що відповідає вимогам ВООЗ та ФАО; немає негативного впливу на схожість насіннєвого матеріалу; дозволений для використання при експорті зерна при дотриманні нормативів МДР (максимально допустимого рівня) країни-імпортера.

    Отже, пропозиції є. Чи приживуться вони в Україні – покаже час.

                                                                                         Валентина ПИСЬМЕННА

     

    Довідково. Франція – провідна сільськогосподарська країна в Європейському союзі. На її частку припадає понад 21% агропродукції країн ЄС (у вартісному вираженні). Франція – найбільший в Європі й другий у світі (після США) експортер сільгосппродукції. Головна галузь країни – тваринництво. Також розвинені виноградарство, овочівництво, садівництво, квітникарство.  

    Вирощують зернові – пшеницю, ячмінь, кукурудзу, а також цукровий буряк. Особливо велика роль Франції у постачанні зернових на світовий ринок.

     

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

По-французьки – проти зернового довгоносика


 


Цього літа у багатьох агропідприємствах України додалось комор, ангарів, а також сучасних металевих силосів, інших зерносховищ, у тому числі з високотехнічним устаткуванням. Прагнення аграріїв закономірне: забезпечити надійне збереження вирощеного та зібраного урожаю. І не на місяць-два, а на далеко більші терміни, аби з часом зерно вигідно продати. Бо у жнивну пору, що загальновідомо, воно продається за одними цінами, а ближче до березня наступного року - за іншими, далеко вищими.

 

Бізнес на зерні, дійсно, справа вигідна. Проте і досить копітка. Бо турботи про зерно не завершуються із транспортуванням його у зерносховища. Сказати більше – вони подвоюються, потроюються. Адже збіжжя і у схові - наче зманіжена пані: продовжує вимагати до себе великої уваги. Десь щось не так трапиться з умовами його зберігання – і проблем не оберешся, а то й можеш втратити все, що закладено у зерносховище. Зрештою, на експорт 

неякісно збережене зерно ніхто не візьме. І з цього приводу хтось із учасників недавнього міжнародного семінару- практикуму «Теорія і практика зберігання зерна» (відбувся у Києві в рамках виставки «Зернові технології 2012») кинув неоднозначну та гірку репліку: «Тоді ти банкрут: плети личаки, пакуй валізи й утікай...»

Проте, зрозуміло, це крайність. Тим часом українські аграрії роблять усе можливе, аби належно утримувати збіжжя у зерносховищах. І не втрачають нагоди тут вчитися, переймати досвід, слідкувати за новими пропозиціями. Тому не випадково виступ на семінарі менеджера компанії «Байєр» (Ліон, Франція) Даніеля Люсьєна викликав як посилену увагу, так і чимало запитань із зали. Про що безпосередньо йшлося?


Даніель Люсьєн найперше розповів про те, які зерносховища у Франції поширені: «Як і в Україні, у нас віддається перевага двом типам зберігання зерна: вертикальному й горизонтальному. Вони є безпосередньо і в агрогосподарствах, і у портах для подальшого експорту зерна. Але горизонтальні зерносховища гірші, бо тут зерно зберігається «хвилями» - не на одному рівні».

Далі фахівець наголосив на тому, що завантаженням зерна у будь-які типи зерносховищ ще не закінчується збереження врожаю. Після його збирання необхідно забезпечити захист зерна від шкідників у складських приміщеннях. І це не лише польові миші, а й, скажімо, зернова міль, зерновий довгоносик, капровий жук, малий боршняний хрущак, вогнівка південна, суринамський борошноїд тощо. Втрата запасів зерна від їх та їм подібних шкідників може досягти 30% упродовж одного місяця. А якщо брати 2-3 місяці, то збитки у багатьох випадках можуть скласти тисячі євро.

Які засоби захисту зерна у тій чи іншій мірі використовують французькі аграрії?

«Скажімо, зерно наче б то непогано зберігається в ангарах при температурі 8ºС і вентилюванні, - зауважив Даніель Люсьєн. - Та шкідники у ньому активізуються, якщо це зерно транспортувати на експорт, бо під час такого перевезення трапляється перепад температур. Інше: фумігація знищує шкідливих комах у зерносховищі, але не вбиває відкладені ними яйця у самому зерні. Тож зараження зерна комахами може відбутись повторно. Крім того, фумігація передбачає сувору подальшу герметизацію приміщення, де зберігається зерно. В іншому випадку шкідники «прийдуть у гості» знову. Є тут ще одне «але»: на міжнародному рівні вже діють певні заборони проти фумігації. Тобто, вона своє відживає».

Тоді яким чином надійно вберегти запаси зерна? Адже відповідно до міжнародних норм зерно, що йде на імпорт чи експорт, повинне бути без усіляких шкідників. Наявність комах в зерні, як вже вище мовлено, призводить до великих фінансових втрат, а то й до відмови від усієї поставки. Відповідь проста: для обробки зернових запасів треба мати надзвичайно ефективний засіб боротьби з низьким рівнем залишків у зерні. Саме тому працівники складів та елеваторів вимагають препарати з відмінною дією та мінімальною небезпекою для споживача. Нещодавно на ринку почали афішувати контактно-кишковий інсектицидний засіб довготривалої дії від повзаючих та літаючих шкідників зерна. Унікальності цього засобу, 

підкреслив Даніель Люсьєн, такі: він не потребує додаткового приготування робочого розчину – продукт уже готовий до використання; оригінальна препаративна форма виготовлена на основі розчинника, виробленого з ефіру ріпакової олії; повний довготривалий захист зерна проти всіх шкідників зернових запасів діє впродовж 12 місяців; низький залишок даного засобу у продуктах переробки (борошно, солод, пиво, хліб та ін.,), що відповідає вимогам ВООЗ та ФАО; немає негативного впливу на схожість насіннєвого матеріалу; дозволений для використання при експорті зерна при дотриманні нормативів МДР (максимально допустимого рівня) країни-імпортера.

Отже, пропозиції є. Чи приживуться вони в Україні – покаже час.

                                                                                     Валентина ПИСЬМЕННА

 

Довідково. Франція – провідна сільськогосподарська країна в Європейському союзі. На її частку припадає понад 21% агропродукції країн ЄС (у вартісному вираженні). Франція – найбільший в Європі й другий у світі (після США) експортер сільгосппродукції. Головна галузь країни – тваринництво. Також розвинені виноградарство, овочівництво, садівництво, квітникарство.  

Вирощують зернові – пшеницю, ячмінь, кукурудзу, а також цукровий буряк. Особливо велика роль Франції у постачанні зернових на світовий ринок.

 

 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.