Цінний здобуток

16 July, Розділ Рослинництво, переглядів 7 123

Наприкінці минулого - початку нинішнього сторіччя дерево горіха грецького вважалося цінним здобутком, адже воно спроможне нагодувати цілу сім’ю. І не тільки...

Відомо, що Україна має сприятливі природні умови для вирощування цих горіхів. За показниками виробництва (в середньому 66 тис. т щороку) вона посідає перше місце в Європі та п’яте – серед усіх країн світу. Обсяги валових зборів з 1951 по 2004 р. зросли в 11 разів і досягли 91 тис. тонн.

Особливим динамізмом відзначається розвиток експорту. За останніх 9 років він збільшилися у 28 разів – до 27 тис. т плодів, а виручка – у 42 рази і склала 26,4 млн. дол. США. Реалізація горіхів на зовнішніх ринках забезпечує Україні 80,5% грошових надходжень від експорту плодів, ягід і винограду.

Однак, сучасний рівень виробництва все ще недостатній. У 1999-2004 рр. в Україні споживали горіхів 21-44 тис. т або 0,4- 0,9 кг плодів на особу в рік. Утім, це лише 12-25% внутрішніх потреб країни у свіжих горіхах. І оскільки малорозвиненими залишаються напрями промислової переробки горіхів, значно стримується розвиток експорту.

Довідково:

Горіх грецький (волоський) існує близько 100 мільйонів років. Теофраст називав його персидським, римські вчені Варрон і Пліній – грецьким. Його опис зустрічається у працях Ціцерона, Вергілія, Овідія, Діоскорида та інших. Жреці Древнього Вавілону забороняли простолюдинам вживати горіхи в їжу, бо застерігались фізичного та розумового розвитку пригноблених народів. Горіх грецький в дослівному перекладі з латини означає кісточковий плід Юпітера царський. За римською міфологією Юпітер – верховний бог – цар неба, богів та людей. А якщо він вживався головним богом, то він і є «їжа богів».

Хто вирощує горіхи

Причиною недостатнього рівня пропозиції є екстенсивний устрій виробничого потенціалу. Преважна більшість насаджень зосереджена в господарствах населення – 92,9% (14,5 тис. га). Вони забезпечують до 99,8% валових зборів країни. Через те внутрішня пропозиція є нестабільною, характеризується надмірною різносортністю та складністю формування товарних партій, що стримує розвиток оптової торгівлі, звужує асортимент продукції і здешевлює її на зовнішніх ринках.

Відтак, не зважаючи на високу ефективність присадибної культури, у 1998 р. в ряді господарств Чернівецької області з 1 ц плодів одержано 246 грн. прибутку за рівня рентабельності 457%. Визнати ці господарства перспективними у насиченні внутрішнього ринку немає підстав. Поряд з цим, агропідприємства, маючи величезні організаційно-економічні переваги, не зуміли сформувати належний виробничий потенціал. Усі насадження там насіннєві, як наслідок, малопродуктивні і збиткові. Їх площі зменшилися до 1,1 тис. га, а обсяги виробництва становлять лише 0,2% валових зборів країни.

На думку фахівців, з поширенням в Україні промислових насаджень культури координування розвитку галузі доцільно перекласти на Асоціацію товаровиробників та експортерів грецького горіха. Вартість програми в частці державного фінансування становить 8,7 млн. гривень. Її реалізація сприятиме формуванню в нашій країні ефективного потенціалу з виробництва грецьких горіхів.

Маємо перспективи

Досвід ряду країн світу (США, Франція, Іспанія) переконливо свідчить: досягти вагомого збільшення обсягів виробництва можна розвиваючи інтенсивні промислові насадження, основу яких складає сорт. Для цього обґрунтовано економічні аспекти державної програми «Грецькі горіхи України». Ключовими етапом їх є заснування в зоні Придністров’я Регіонального науково-виробничого центру. За відсутності професійних спілок саме на нього покладатимуться обов’язки сприяння розвитку в нашій державі промислової культури: створення товарних сортів, технологій їх розмноження, вирощування якісного садивного матеріалу, моделювання та впровадження інтенсивних типів насаджень тощо. З часом розлогі функції координування галузі перебере на себе Асоціація товаровиробників та експортерів горіха грецького.

Серед основних чинників формування і розвитку в Україні промислових насаджень горіха слід виокремити: встановлення оптимальної місткості внутрішнього ринку, передбачення розвитку експорту, підвищення інвестиційної привабливості культури, поглиблення господарської та зональної спеціалізації виробництва, удосконалення зонального розміщення садів, розвиток агропромислової інтеграції, розширення місткості ринку.

У справі поширення інтенсивних садів надто важливе значення має обґрунтування інвестиційної привабливості культури. Найбільший ефект очікується від змішаних типів насаджень. Так, для проекту тривалістю 25 років (горіх, персик, соя, квасоля) передбачено наступні показники: балансова вартість 1 га – 11,9 тис. грн., урожайність – 55 ц/га, чистий прибуток – 12,0 тис. грн./га, рентабельність – 117%, норма прибутку – 16,9%, строк окупності – 4,7 років, чистий приведений дохід (дисконтна ставка 20%) – 5,2 млн. грн., індекс доходності – 2,48, внутрішня норма рентабельності – 274%.

Найсприятливішими зонами для інтенсивних насаджень горіха є Придністров’я, Закарпаття, південно-західний Лісостеп. Там доцільно зосереджувати сади середніх і великих розмірів (від 35 до 140 га) з високим рівнем спеціалізації виробництва.

Довідково:

До складу ядер горіха грецького входять різноманітні органічні й мінеральні сполуки: жири, білки, вуглеводи, дубильні й ароматичні речовини, вітаміни. За калорійністью (100 г ядер горіху мають 612-850 ккал) вони в 1,5 рази переважають жирну свинину, в 2,5 рази – мед, в 3 рази хліб, в 4-5 разів птицю, в 7-8 разів рибу, коров’яче молоко та картоплю – в 10 разів та рівноцінні маслу (734 ккал/100 г). 400 г ядер горіхів задовольняють добову потребу людини в їжі. Білки горіхів належать до повноцінних, бо вміщують до 50% незамінних амінокислот, які не синтезуються в організмі людини. Недостиглі плоди містять більше 3000 мг% вітаміну С, стиглі — 35 мг%.

Горіхи – у спадщину

Плоди горіха грецького «працюють» у багатьох галузях промисловості: в кондитерській (начинки, цукерки, торти, печиво тощо), у консервному, плодово-овочевому, маслобійному виробництві. Особливо високі смакові властивості має горіхова олія, яку використовують у харчовій промисловості: з неї видобувають високоцінні ароматичні сполуки — трояндову, фіалкову, цитринову, ефірні олії. Горіховий жом використовують для годівлі тварин. З недостиглих плодів варять варення.

У народній медицині для лікування різних хвороб використовують усі частини рослини: листки — при хворобах шкіри, як глистогінний і кровоочисний засіб; недостиглі плоди — при хворобах шлунка й кишечника; кору коренів горіха — як делікатний проносний засіб. Вся рослина має інсектицидні й фітонцидні властивості. Відвар листків застосовують для боротьби з павутинною міллю плодових рослин. Тверді оболонки плодів містять значну кількість дубильних речовин (16-21%) і використовуються для дублення шкур. Бджоли збирають з горіха досить поживний пилок. Зелені оболонки плодів використовують для фарбування тканин у різні відтінки коричневого кольору. Як барвники застосовують також і гали на листках.

В Криму часто у спадок заповідали горіхові дерева чи частку врожаю з них. Великі дерева здатні зав’язати 50-100 тис. горіхів (приблизно 500- 1000 кг), в середньому врожайність одного дерева може коливатись від 30-40 до 300- 400 кг за рік. Тож грецький горіх спроможний нагодувати не тільки цілу сім’ю. А може і… державу?!

Галина ІВАНЧЕНКО