Закінчення. Початок статті читайте, будь ласка, в №№37, 39 нашої газети.

За роки діяльності Інститутом рису отримано понад 20 патентів і авторських свідоцтв на винаходи. Опубліковано близько 700 наукових праць (за останні 5 років вийшло друком 250 наукових праць, з них книг - 8, монографій - 8, методичних рекомендацій - 6, брошур - 2, статей - 226). Інститут здійснює експлуатацію та постійний моніторинг закритої рисової зрошувальної системи В.Й. Маковського із замкненим циклом водообігу і повторним використанням дренажно-скидних вод на площі 450 гектарів.

          Вченими інституту розроблено технологію вирощування рису із урахуванням вимог охорони навколишнього середовища для господарств України (пройшла експертизу в Мінохорони здоров'я та Міністерстві охорони навколишнього природного середовища), яка забезпечує одержання врожаю рису на рівні 65-70 ц/га і вище. (слайд 15) Реорганізовано і вдосконалено систему насінництва рису, яка дозволяє повністю задовольнити потреби вітчизняної галузі рисівництва високоякісним насінням. Для наукового забезпечення галузі рисівництва наші вчені розробили й ряд наукових, методичних і навчальних посібників. (сл. 16)

Інститут рису НААНУ тісно співпрацює з міжнародними партнерами:

з 4-ма російськими науково-дослідними інститутами, 4-ма закордонними дослідними інститутами (Греція, Італія), 2-ма міжнародними громадськими організаціями (FAO i CAР), 6-ма закордонними фірмами з виробництва хімічних препаратів.

Продовження. Початок статті читайте, будь ласка, в №37 нашої газети.

До складу Інституту рису входить Дослідне господарство на правах окремої юридичної особи, діяльність якого - виробництво та реалізація насіннєвого матеріалу рисосійним господарствам країни. Інститут рису НААНУ має кадровий фаховий потенціал - 28 наукових співробітників (11 кандидатів наук, 3 докторанти, 9 аспірантів). (Слайд 11.Див. №37)

У 2001-2005 роках, тобто в момент реорганізації, інститут виконував роботу за шістьма НТП, з яких три фундаментальні та три прикладні по 12-ти завданням. Починаючи з 2006-го, ми працюємо над виконанням уже дев'яти НТП, з них 4 фундаментальних і 5 прикладних по 14 завданням.

Головними напрямками наукової діяльності інституту є створення нових високопродуктивних сортів рису з високою якістю крупи, розробка і впровадження нових технологій та технологічних прийомів вирощування культури, розробка і застосування систем його захисту, удобрення, дослідження можливості розширення спектру використання основної та побічної продукції рисівництва. Враховуючи, що Україна є однією із найбільш північних зон світового рисосіяння, де властиві короткочасні заморозки в ІІІ декаді квітня, дослідження по створенню адаптивних сортів з показниками холодостійкості є актуальними для нас. Цього року в Інституті рису НААНУ розпочато роботу зі створення гетерозисних гібридів рису на основі використання явища цитоплазматичної чоловічої стерильності. До процесу залучені лінії рису, які є носіями генів ЦЧС, отримані з Навчального та дослідного центру рису (м. Саха, Арабська республіка Єгипет).

Компанія «Бізон- Тех» з'явилася на аграрному ринку України в 2006 році як дистриб'ютор високоякісного насіннєвого матеріалу сільгоспкультур і сучасних високотехнологічних засобів їх захисту. І представляє таких провідних світових виробників як Syngenta, Limagrain, Pioneer, Monsanto. 

Сьогодні «Бізон- Тех» - знана і впізнавана аграріями компанія, яка невпинно розвивається, демонструючи динаміку росту обсягу продаж, збільшення клієнтської бази та мережі філіалів. Секретами ведення вдалого бізнесу і інформацією про новинки насіннєвого ринку з вами  ділиться виконавчий директор підприємства Вадим Коверник.    

- Вадиме Анатолійовичу, тепер до «Бізон- Тех» клієнти ставлять високі вимоги. Ви створили імідж надійного, стабільного підприємства. Чи важко його утримувати?

- Мабуть, не важко, бо напрацьований досвід, контакти, відповідальність в роботі, чесність і прозорість у веденні бізнесу. Все це слугувало підґрунтям для створення іміджу компанії «Бізон- Тех». Головним нашим правилом у роботі є такий загальновідомий вислів: «чини з людьми так, як ти хочеш, щоб чинили з тобою». Важливо вірити і довіряти людям - партнерам, клієнтам, колегам.

Напередодні Дня працівників сільського господарства, коли вітатимуть сотні тисяч трударів наших ланів з їхніми здобутками, мимоволі замислюєшся, якою великою мірою якість і кількість вирощеного залежить від кондиційності насіння, що вони вклали в нашу благодатну землю.

Вітаючи зі святом замовників насіння Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС), ми поцікавилися, яких результатів вони досягли, використовуючи високоякісний посівний матеріал зазначеної установи.

Зокрема, директор СВК «Перемога» - одного з кращих господарств Полтавщини - А.Г. Пасюта розповів, що з року в рік отримує понад 32 ц/га на посівах гібриду соняшнику Український F1. І подібних прикладів багато. Наш співрозмовник зазначив, що задоволені й всі його знайомі колеги по аграрному цеху. Бо урожаї, отримані у південних областях України в умовах сильної посухи, свідчать про високий адаптивний потенціал цього гібриду. В Одеській, Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській областях урожаї сягали й перевищували 20-22 ц/га. В 2008 і 2009 роках гібрид показав урожайність у південних регіонах: Одещина - 34 ц/га, Запорізька область - 28 ц/га (2008 р.) і 32 ц/га (2009 р.).

Торік на Харківщині гібрид Українське сонечко показав таку урожайність: смт Сахновщина (ТОВ Терра-Дніпро) - 30 ц/га, Сахновщанський район (с. Огіївка) - 25 ц/га; на Донеччині (Марьївский р-н, с. Анновка) - 30 ц/га; у Запорізькій області (Михайлівський р-н, с. Високе, СФГ «Зоряна») - 25 ц/г. За цими цифрами стоять справжні господарі, всі вони знають, що гібриди ВНІС - це високий адаптивний потенціал, висока якість насіння, запорука сталих вагомих врожаїв.

          Експерти стверджують, що рис - головний продукт харчування для 2,5 млрд. людей на планеті. Попит на нього щорічно зростає, і за прогнозом FАO до 2020 року становитиме 781 млн. тонн, переважаючи попит на пшеницю.

         Для нашої країни крупа рисова, безумовно, не є основним продуктом харчування, проте за медичними нормами кожен українець повинен споживати 4 кг рису на рік. Фактична ж норма споживання нині становить лише 2,5 кг і навіть при такому стані речей у загальній структурі споживання українців рисова крупа займає всього 30 відсотків.

         Що собою на даний час представляє галузь рисівництва в Україні? Це відносно молода галузь, адже рис на науковій основі почали вирощувати з будівництвом Північнокримського каналу, Краснознам'янської зрошувальної системи та рисових зрошувальних систем дельти Дунаю. Всього в Україні побудовано 62,2 тис. га зрошувальних рисових систем, з яких 31,4 тис. га знаходяться в АР Крим, 17,1 - в Херсонській та 13 тис. га - в Одеській областях. (слайд 1,2,3).

    Про потребу створення оптових ринків на державному рівні почали говорити ще кілька років тому. А от від розмов до реальних інвестпроектів приступили лише цьогоріч - з прийняттям Державної цільової програми створення оптових ринків, що передбачає державно-приватне партнерство у цій сфері. 

    Цьогоріч один із лідерів з виробництва машин для переробки сільгосппродукції в Україні - ВАТ «Карлівський машинобудівельний завод» (КМЗ, Полтавська область) - відзначає 150-річчя. За цей значний проміжок часу підприємство досягло значних результатів, та після приходу надійного партнера – інвестиційної компанії «Драгон Капітал» - КМЗ демонструє найбільш динамічні темпи розвитку, які супроводжуються розширенням модельного ряду техніки та значним збільшенням продажів.

    Черешні, яблуні, груші, сливи, персики і нектарини… Восени красу цих плодових дерев можуть оцінити не лише спеціалісти. А й ми – споживачі.

 Хочете - вірте, хочете – ні. Та серед кримських долин, на досить бідних і кам’янистих ґрунтах, немов справжні оази, розкинулись диво-сади. І хани, і царі, і королі захлинулись би від заздрості: воістину неповторної величини та якості плоди дарують ці сади. А належать вони знаній в нашій державі агрофірмі «Сади України».

    Минулого тижня компанія «Сингента» зібрала аграріїв з понад сотні сільгосппідприємств на черговий День поля в навчальному агроцентрі на базі ТОВ «АгроРось». В Україні «Сингента» має розгалужену мережу демонстраційних полів, де разом зі своїми партнерами-сільгоспвиробниками випробовує нові високопродуктивні гібриди соняшнику, кукурудзи, озимого ріпаку, цукрових буряків, силосного сорго та технології захисту рослин.