ДП ДГ «Асканійське»: правильний вибір напряму селекції стада

22 January, Розділ Тваринництво, переглядів 8 829

В сучасних умовах ведення галузі молочного скотарства основним напрямком в організації селекційного процесу є створення таких тварин, які би були здатні на високу продуктивність у перспективних технологічних системах виробництва. При цьому повинні створюватися сприятливі біологічно обумовлені умови відтворення, вирощування та експлуатації тварин.

Саме тому в багатьох країнах велику увагу приділяють питанню вибору порід і формуванню типів худоби, оптимально об’єднуючих продуктивні якості з доброю пристосованістю до нових технологічних умов.

В нашому господарстві тривала робота над удосконаленням червоної степової породи для умов півдня України. Щоб досягти підвищення молочної продуктивності та пристосованості до промислової технології утримання, ми створювали високопродуктивні стада шляхом схрещування червоної степової худоби з плідниками голштинської породи.

Сьогодні ДП ДГ «Асканійське» є племзаводом з розведення та вдосконалення великої рогатої худоби південного типу української чорно-рябої молочної породи. Формування молочного стада в господарстві відбувалося за рахунок використання на маточному поголів’ї червоної степової худоби бугаїв-плідників голштинської породи чорно-рябої масті німецької селекції. Тваринам цієї породи притаманні високі показники молочної продуктивності, вмісту жиру і білка в молоці та міцність конституції. Наша селекційно-племінна робота була спрямована на консолідацію стада у напрямку підвищення рівня молочної продуктивності, якісного складу молока та екстер’єрного типу тварин.

Комплексна оцінка корів за продуктивними ознаками свідчить: тварини новоствореного південного типу характеризуються високими показникамипродуктивності. Порівняно з 2004 роком, коли проводилася апробація цього типу, рівень надою зріс на 27% за першу, на 41% - за другу, на 45% - за повновікову лактації. Надій молока від однієї корови сучасного стада зріс порівняно з 2010 роком на 882 кг, а з 2004-м - на 2464 кілограмів.

Упродовж двох поколінь (2000-2013 рр.) рівень надою первісток підвищився на 1800 кг молока, а середньорічний приріст склав 180 кг, при цьому збільшився вміст жиру в молоці. Це наслідок цілеспрямованого підбору до маточного поголів’я бугаїв-плідників - поліпшувачів даної ознаки, що підтверджує правильний вибір напряму селекції стада.

Слід зазначити, що за минулі роки нами проведено кваліфіковану роботу з підбору бугаїв-плідників до маточного поголів’я корів господарства. Як результат, тварини сучасного стада поряд із високими показниками надою характеризуються збільшенням вмісту жиру в молоці.

При удосконаленні стада південного типу широко застосовується лінійне розведення, яке дозволяє вирішувати наступні питання: по-перше - консолідувати цінні якості ліній, по-друге – створювати якісну своєрідність цієї популяції тварин та забезпечити селекцію в межах лінії або родинної групи за визначеними ознаками.

За генеалогічним складом маточне поголів’я племзаводу належить до трьох ліній: Елевейшна 149101769 (48%), Чіфа 142738162 (34%), Белла 166736674 (18%).

Аналіз продуктивних ознак корів різних ліній показав: найвищою молочною продуктивністю за першу лактацію відзначаються корови лінії Елевейшна, у яких надій досягав 8474 кг молока. Другими за продуктивністю вирізняються корови лінії Чіфа з надоєм 7066 кг, найнижчу продуктивність показали корови лінії Белла (6413 кг). Аналізуючи зміну надоїв за лактаціями, варто зазначити, що кращими за другу, третю та вищу лактації були корови лінії Елевейшна з надоями 8511 кг, 7096 кг та 7759 кг молока відповідно. У середньому за три лактації найбільший надій мали корови лінії Елевейшна - 7694 кг молока, які були кращі за потомків лінії Белла на 1084 кг і лінії Чіфа - на 343 кілограми.

Показники вмісту жиру та білка в молоці корів вказаних ліній коливаються на рівні 4,14-4,29% та 3,10-3,13% відповідно. Найбільш жирномолочні корови належать до лінії Белла: вміст жиру в їх молоці склав 4,29%, а вміст білка найвищий у потомків лінії Елевейшна (3,13% за третю лактацію).

Моніторингові дослідження показника адаптаційної здатності в стаді показують, що індекс адаптації корів знаходиться в межах (-5,07)-(-3,57). Отже, намітилася тенденція покращення даного показника. Крім того, спостерігається покращення цього показника у корів після другого отелення, що вказує на ріст рівня взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища. Вищий рівень адаптації мають корови лінії Белла 1667366 на рівні -3,53, Р. Соверінга 198998 – -3,03 та Чіфа 1427381 – -1,88.

Таким чином, порівняно з 2006 роком у тварин нашого стада індекс адаптації підвищився за надоєм на 21%, вмістом жиру – 10,6%, кількістю молочного жиру – 27,03%. Це вказує на поліпшення умов експлуатації тварин, які забезпечують гармонійну взаємодію генотипів із середовищем.

Селекційно доцільним вважається не лише високий рівень продуктивності тварин стада, а й відносне звуження внутрігрупової мінливості (фенотипова консолідованість). Дослідження ступеня консолідації основних селекційних ознак у тварин окремих структурних одиниць стада південного типу української чорно-рябої молочної породи показали: за надоєм молока за першу лактацію 72,5% поголів’я мали додатні значення коефіцієнтів фенотипової консолідації, решта – від’ємні.

На основі отриманих даних встановлено, що в стаді є потомки різної лінійної належності для подальшої селекційної роботи в напрямку консолідації корів за молочною продуктивністю.

Оцінка генетичних можливостей тварин в умовах промислової технології виробництва молока, а також визначення умов, необхідних для їх реалізації, набувають важливого значення в практиці молочного скотарства.

Аналіз популяції тварин південного типу української чорно-рябої молочної породи ДП ДГ «Асканійське» показав, що рівень реалізації генетичного потенціалу в середньому складає 84,0% за надоєм та 82,7% - за кількістю молочного жиру. Це свідчить про ще невикористані резерви підвищення рівня продуктивності даного стада. Визначення генетичного потенціалу та ступеня його реалізації на початкових стадіях лактації дозволяє прогнозувати подальшу молочну продуктивність тварин та визначати найбільш оптимальні генотипи для формування стад інтенсивного типу в умовах півдня України.

Генетичний потенціал молочної продуктивності сучасного стада на даному етапі в середньому становить 9,0-10,0 тис. кг молока. Крім фактору годівлі, на реалізацію генетичних задатків мають вплив особливості утримання тварин, рівень племінної роботи зі стадом.

Проведення племінної роботи зі стадом неможливе без чіткого систематичного ведення зоотехнічної документації. Для оперативного управління виробничим і селекційним процесами в молочному стаді в господарстві впроваджена система обліку СУМС «Інтесел Орсек», що забезпечує ведення індивідуального племінного обліку від народження до кінця господарського використання тварини - накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні племінні та продуктивні якості тварини, її предків, лінійну належність та інтенсивність використання.

Ступінь реалізації генетичного потенціалу продуктивності худоби зумовлюється багатьма чинниками. Найголовніший з них - забезпечення оптимального онтогенетичного розвитку тварин, утримання та експлуатація худоби, годівля. Важливою умовою розвитку тваринництва є створення міцної кормової бази, яка б задовольняла високий рівень та повноцінність годівлі тварин упродовж усього року.

В сучасних межах землекористування загальна земельна площа ДП ДГ «Асканійське» - 8677 га, з них сільськогосподарських угідь - 8367 гектарів. У структурі землекористування кормові займають 33,7%, а за рахунок високої врожайності культур тваринництво забезпечується достатньою кількістю соковитих та інших кормів. Наші основні кормові культури - кукурудза, суданка, люцерна в чистих посівах та в суміші зі злаковими багаторічними травами, післяжнивні посіви кукурудзи. Значним резервом одержання зеленої маси для тварин є пасовища (одне з основних джерел зелених кормів ранньою весною, в першій половині літа та в осінній період).

Не секрет, що стабілізація і подальше нарощування обсягу виробництва тваринницької продукції в господарстві повинні супроводжуватися підвищенням економічної ефективності розвитку галузі молочного тваринництва, отриманням необхідної кількості прибутку як основного регулятора виробництва в ринковому середовищі. А для цього, на наше переконання, потрібна державна стратегія розвитку молочної галузі та система державних дотацій виробникам молока.

Алла НОСКОВА,

зоотехнік-селекціонер ДП ДГ «Асканійське» Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН