І знову небезпека

21 September, Розділ Тваринництво, переглядів 8 842

Керуючись офіційною статистикою, з 2012 року в Україні зареєстровано 36 випадків захворювання свиней на африканську чуму (АЧС), причому у 2012 році - 1 випадок, у 2014-му - 16, а у 2015-му - 19. На 20 серпня цього року карантин діє в 16 неблагополучних пунктах з АЧС в 4 областях (Київська, Чернігівська, Сумська та Полтавська).

Нагадаємо, що африканська чума свиней – небезпечне вірусне захворювання, яке вражає свиней, але безпечне для людей. Це надзвичайно заразна вірусна хвороба свиней усіх вікових груп, що характеризується здебільшого гострим перебігом, проявляється лихоманкою, крововиливами, синюшністю, змертвінням шкіри, ураженнями внутрішніх органів та високою смертністю, що призводить до значних економічних збитків.

Інкубаційний період може тривати від 3 до 15 діб. При гострому перебігу хвороби – 5-9 діб. Хвороба охоплює 40-65% поголів’я тварин, 85-100% з яких гине впродовж 6-13 діб. Для інфекції характерні ознаки:

·раптова загибель тварини за відсутності клінічного прояву;

·підвищення температури тіла до 40.5-42°C;

·зниження апетиту, в’ялість, швидка втомлюваність, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись у підстилку;

·ядуха, кашель, блювота, діарея (іноді з кров’ю), частіше запор, слизисті виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок, можливі аборти у самок;

·червонувато-фіолетові плями на череві, підгрудку, мошонці, вухах, п’ятачку та кінцівках (що необхідно відрізняти від бешихи та класичної чуми свиней).

Зараження відбувається шляхом безпосереднього контакту (від свині – до свині); опосередковано: через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів, мух та обслуговуючого персоналу; при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.

Слід пам’ятати, що збудник захворювання залишається життєздатним:

·у м'ясі від хворих тварин – до 155 днів;

·у гною та ґрунті – до 3 місяців;

·у трупах свиней – до 2,5 місяців;

·у копчених м’ясопродуктах – до 6 місяців;

·у солонині – до 1 року;

·у замороженому м’ясі – до 3 років.

На даний час ефективної вакцини не існує, як і методів успішного лікування АЧС.

Незважаючи на постійну (з 2007 р.) загрозу занесення збудника АЧС на територію України через неконтрольоване розповсюдження хвороби на території Росії (57 випадків з початку 2015 р., понад 770 випадків з 2007 р.) та Білорусії, завдяки вжитим заходам Держветфітослужбою України, її територіальними органами, іншими органами виконавчої влади протягом 2007-2012 років в Україні забезпечено контрольовану епізоотичну ситуацію щодо АЧС. Весь цей час країна була «захисним бар’єром» для проникнення АЧС на територію Євросоюзу.

У кожному випадку підтвердження АЧС проводяться: зонування; встановлення карантину; ветеринарно-міліцейські карантинні пости (контроль переміщення підконтрольних вантажів, дезінфекція автотранспорту); знищення сприйнятливого поголів’я в епізоотичному осередку; дезінфекція та дератизація; заборона переміщення тварин та сировини на певних територіях; депопуляція диких кабанів; моніторинг у дикій фауні; подвірні обходи з метою виявлення хворих тварин; щеплення свиней проти класичної чуми свиней; просвітницька робота, інше.

АЧС є загрозою не тільки для біологічної, а і продовольчої безпеки, бо на території країни, де зареєстровано хворобу, можуть бути застосовані обмежувальні заходи: заборона експорту зерна, свиней, сировини та продукції з них, знищення значного поголів’я свиней, інші обмежувальні заходи, які матимуть надзвичайно негативні економічні наслідки. Оскільки в Україні нараховується понад 7 млн голів свиней і ми посідаємо лідируючі позиції при експорті зернових - це надзвичайна небезпека.

Ігнорування будь-якими, навіть дрібними елементами біозахисту (санпропускник, дезбар’єри, дезкилимки, спецодяг, спецвзуття тощо) обов’язково призведе до великих неприємностей. Особливу увагу потрібно звернути на якість і походження кормів. У разі сумнівів щодо їхньої якості потрібно зробити термічну обробку методами чи у спосіб, що гарантує знищення збудника.

В особистих підсобних господарствах громадян теж вкрай необхідні мінімальні вимоги біобезпеки (пристосовані дезкилимки перед входом до тварин). Бо зв’язок між дикою фауною і свійськими свинями доведений при проведенні епізоотичних розслідувань практично у кожному випадку АЧС в особистих господарствах громадян.

Однією з головних причин ускладнення епізоотичної ситуації є також постійне зменшення фінансування протиепізоотичних заходів в Україні протягом останніх років. Отже, через недостатнє фінансування, в також ліквідацію підрозділів ветеринарної міліції, Держветфітослужба країни нині втрачає механізм і повноваження для виконання функцій відповідно до Закону «Про ветеринарну медицину». Це стосується і безпечності харчових продуктів, і забезпечення епізоотичного благополуччя країни.

Ветеринарна міліція була одним із далеко не останніх важелів, за допомогою якого Держветфітослужба могла забезпечувати безпечність та якість продукції тваринного походження, яка потрапляла нам до столу, і здійснювати заходи при ліквідації особливо небезпечних карантинних хвороб тварин. Зараз при ліквідації спалахів АЧС підрозділів ветеринарної міліції дуже не вистачає.

На сьогоднішній день повторних випадків у раніше неблагополучних пунктах по АЧС не зареєстровано, що говорить про ефективність проведення ветеринарною службою держави заходів в осередках хвороби. Для власників тварин розроблена пам’ятка, з якою можна ознайомитись на сайті Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (//vetlabresearch.gov.ua/achs/).

Дмитро МОРОЗ,заступник директора департаменту ветеринарної медицини ДВФССУ

Зінаїда КЛЕСТОВА, доктор ветеринарних наук, с. н. с., заступник директора з наукової роботи ДНКІБШМ

Коментарі

Олександр Вержиховський, заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

На 19 серпня (за цей рік) у нас було діагностовано, на превеликий жаль, 19-й спалах африканської чуми свиней, з них 4 - дикі свині, 14 - домашні. З 2012 року ми маємо 36 випадків.

Сьогодні ми вживаємо заходи щодо депопуляції дикого кабана задля запобігання поширення АЧС. Відповідне розпорядження підписане 12 серпня. Його дія поширюється на Київську, Полтавську, Чернігівську та Сумську області, де виявлено випадки хвороби. Також заходи стосуватимуться оздоровлених Рівненської, Житомирської та прилеглих до них областей.

Відповідно до інструкції щодо профілактики та боротьби з АЧС, тварини в епізоотичному осередку, а це - 3 км, підлягають ліквідації.

З 5 серпня 2015-го в Україні оздоровлено три неблагополучних пункти по африканській чумі свиней у Житомирській, Київській та Рівненській областях.

Зараз убудь-який спосіб необхідно інформувати та попереджати людей про АЧС, а також заходи щодо ліквідації збудника. Кожен власник свиней повинен самостійно організувати найпростіші заходибіобезпеки. Це, перш за все, мають бути пристосованідезкилимкиперед входом до приміщень, де утримуються тварини.

Ірина Паламар, президент Асоціації тваринників України, радник міністра АПК

На підставі діалогу бізнесу, науки та влади Асоціація тваринників України розробила низку рішень по боротьбі з африканською чумою свиней (АЧС).Ми підготували відкриті листи до Президента та Прем’єр-міністра країни, в яких викладена послідовність дій та прохання посприяти в їх реалізації.

Ми пропонуємо:

1) створити Науково-діагностичний референтний центр (НДРЦ) з боротьби з АЧС;

2) створити карантинну міліцію України: організувати спецпідрозділи при центральному апараті МВС у кількості не менше 25-30 осіб;

3) зобов’язати Державне агентство лісових ресурсів України звітувати щомісячно щодо депопуляції диких кабанів у інфікованих областях;

4) у межах широкої роз’яснювальної роботи розробити чіткий медіа-план з інформування населення про ситуацію з АЧС в усіх ЗМІ країни;

5) розробити на рівні профільних відомств (Мінфін, Мінагрополітики, Мінекономіки) оперативний механізм виділення коштів із резервного фонду для оплати знищених тварин від населення у вогнищах виникнення епідемії (не більше 12 годин з моменту виникнення спалаху). Забезпечити наявність коштів на вищевказані цілі;

6) збільшити фінансування у держбюджеті-2016 на профілактику АЧС як мінімум удвічі порівняно з 2015 роком;

7) відновити роботу ветсанзаводів та організувати скотомогильники для утилізації інфікованих тварин у небезпечних чи загрозливих областях. Забезпечити наявність резервних засобів для знищення (спалювання) тварин і спецтехніки на території кожної області;

8) перевірити всі свинарські господарства в інфікованих і загрозливих областях на предмет дотримання закритого режиму роботи;

9) запровадити щомісячне проведення ДНПК при Кабінеті Міністрів України, до якого Держветфітослужба України готує матеріали з виконання заходів із недопущення розповсюдження АЧС;

10) офіційно звернутися до МВС щодо забезпечення контролю переміщення свинини в межах і поза межами інфікованих областей, створення заслонів на кордонах із небезпечними і загрозливими областями, унеможливлення стихійної торгівлі свининою.

В разі неприйняття вказаних заходів наслідки можуть бути катастастрофічними.Якщо ми не зупинимо хворобу, то через тиждень-місяць карантинна зона пошириться по всій країні. І одним із найплачевніших наслідків стане заборона на експорт не тільки всієї нашої м'ясної продукції, а й зерна.

Нині близько 90% свинини Україна експортує до Росії. Якщо АЧС буде поширюватись, то за існуючим протоколом росіяни будуть змушені закрити кордон на ввезення свинини з нашої території.

А найгірше, щоукраїнським тваринникам доведеться знищити все поголів’я, що нанесе економічні збитки не тільки господарствам, але і всій країні.

Галина Дубовик, директор ТОВ «Золотоніськийбекон»

Потрібно зобов’язати приватні господарства, де утримують свиней, надавати документи на тварин. А контролюючі органи в нинішній ситуації мають перевіряти: де куплені та куди везуться свині. Бізнес без допомоги влади не може нічого з цим зробити.

Потрібно посилити контроль саме за приватними господарствами, і якщо потрібна для цього допомога бізнесу, то ми готові її надати. Ми зібралися в Золотоніському районі, обійшли всі господарства, рознесли листівки, викликали спеціалістів ветеринарної служби і попросили їх раз на 10 днів робити моніторинг. Хоча обласне управління надало нам відповідь: відповідно до державної програми моніторинг здійснюється раз на три місяці.

Наше підприємство за власний кошт придбало тести, аби сусідні села перевірили на наявність чи відсутність збудника АЧС. Для нас дуже важливо, щоби довкола не було випадків зараження свиней. Тим більше, що поруч із Золотоніським районом знаходиться Переяслав-Хмельницький, де теж працює один із найбільших племрепродукторів. Тобто територію навколо двох великих свинокомплексів, я вважаю, потрібно перевіряти з підвищеною увагою.

І ще раз наголошую: бізнес готовий допомагати державним контролюючим органам у вирішенні цього питання.