Аграрний тиждень. Україна
» » Новий заводський тип свиней у великій білій породі
» » Новий заводський тип свиней у великій білій породі

    Новий заводський тип свиней у великій білій породі


    Велика біла порода свиней в Україні є провідною і по відношенню до інших генотипів складає 78,0%. Тому від рівня її продуктивності в значній мірі залежить виробництво свинини в державі. 

    Спеціалізація селекції у великій білій породі здійснюється у 4-х напрямках, а саме: за відтворювальними якостями (внутріпородний тип УВБ-1), відгодівельними (внутріпородний тип УВБ-2), м’ясними (внутріпородний тип УВБ-3) і за комплексом ознак.

    Перші два внутріпородні типи структуровані на заводські й апробовані в минулі роки.

    Спостерігаючи цих тварин в умовах відгодівлі, науковці констатували, що порода дещо відстає за кількісними показниками м’ясних якостей. Тож, враховуючий цей чинник, а також зважаючи на попит внутрішнього ринку, ми зрозуміли, що виникла необхідність поліпшувати м’ясні якості породи не лише завдяки селекції місцевих генотипів, а й з використанням тварин цієї породи зарубіжного походження.

    Робота впродовж 12-річного періоду була спрямована на максимальне використання методу переважаючої селекції за м’ясними якостями та створення структурних одиниць внутріпородного типу (УВБ-3) – заводських типів, ліній і родин.

    Селекційною програмою, починаючи з 1998 року, передбачалось створення двох заводських типів, які умовно названі «Бахмутський» і «Багачанський» (за місцем їх виведення – в Донецькій і Полтавській областях).

    Виведення цих двох типів, у методичному плані, відрізнялось тим, що при створенні заводського типу «Бахмутський» використовували тварин української і датської селекцій, а «Багачанського» - української, англійської і естонської. На завершальному етапі роботи по створенню цих типів «кровність» за тваринами зарубіжної селекції склала від 50 до 75%.

    Загальне поголів’я основних свиноматок двох заводських типів - 810 голів, у т.ч. заводського типу «Бахмутський» - 480 і «Багачанського» - 330 голів. Кожний із заводських типів має свою генеалогічну структуру, яка відрізняється достатньою кількістю ліній і родин для успішного ведення селекції в умовно закритих популяціях.

    Не дивлячись на те, що переважаюча селекція заводських типів була спрямована на поліпшення м’ясних якостей, відтворювальні теж знаходяться на достатньо високому рівні. Особливо маточне поголів’я виділяється за ведучою ознакою репродуктивних якостей – багатоплідністю: у свиноматок з 2-ма опоросами складає 11,7-12,4 поросят на опорос. Тобто, при підвищенні м’ясних якостей до відповідного стандарту створюваних заводських типів, продуктивність маточних стад не знижується.

    Основний напрямок селекції при створенні заводських типів був спрямований на поліпшення м’ясних якостей свиней з інтенсивним використанням генотипів датської, англійської та естонської селекції. З цією метою в умовах племінних господарств України постійно проводилась оцінка кнурів-плідників за генотипом, а ремонтного молодняку - за власною продуктивністю з прижиттєвим визначенням товщини шпику.

    За головною селекціонованою ознакою - м’ясними якостями - досягнуто цільових стандартів в обох заводських типах. Це, в першу чергу, за товщиною шпику, який за даними контрольної відгодівлі на завершальному етапі селекційного процесу склав 14-17 мм («Бахмутський»), 18-20 мм («Багачанський») – при виході м’яса в тушах 59,6-61,0%. У цілому ж тварини заводських типів мали вищу м’ясність туш, порівняно з вимогами класу еліта для великої білої породи, до 39% - за товщиною шпику і на 3,5-4% - по виходу м’яса в туші.

    Перспективи викорисатння спеціалізованих типів свиней великої білої породи

    Апробовані заводські типи «Бахмутський» і «Багачанський» ввійшли до складу внутріпородного типу – УВБ-3 і є проміжною батьківською формою при одержанні товарних гібридів. Це означає, що їх можна поєднувати з внутріпородними типами УВБ-1 і УВБ-2 та одержувати на цій основі міжтипових (міжлінійних) свиноматок і в подальшому, для отримання гібридного молодняку – осіменяти спермою кнурів батьківських форм (дюрок, ландрас, термінальними та ін.). Крім того, внутріпородні (заводські) типи широко використовують при одержанні двопородних свиноматок при поєднанні з кнурами інших порід, наприклад, породи ландрас, а останніх спаровують з кнурами різних батьківських форм для відтворення товарних гібридів. Такі варіанти гібридизації знаходять широке розповсюдження в багатьох господарствах, де виробництво свинини здійснюється на промисловій основі (агрокомбінати «Калита», «Слобожанський», ЗАТ «Бахмутський аграрний союз» та ін.).

    Використання спеціалізованих типів і порід свиней в системах гібридизації сприяє підвищенню продуктивності молодняку на відгодівлі до 15% без зниження якісних показників свинини.

     

                                                                                     Микола БЕРЕЗОВСЬКИЙ,

    Людмила ГРИШИНА,

    Андрій ГЕТЯ,

    Інститут свинарства

    ім. О.В. Квасницького

    НААН України

     





    Схожі новини
  • №33-34 (274)
  • Переформатування галузі свинарства
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Новий заводський тип свиней у великій білій породі


Велика біла порода свиней в Україні є провідною і по відношенню до інших генотипів складає 78,0%. Тому від рівня її продуктивності в значній мірі залежить виробництво свинини в державі. 

Спеціалізація селекції у великій білій породі здійснюється у 4-х напрямках, а саме: за відтворювальними якостями (внутріпородний тип УВБ-1), відгодівельними (внутріпородний тип УВБ-2), м’ясними (внутріпородний тип УВБ-3) і за комплексом ознак.

Перші два внутріпородні типи структуровані на заводські й апробовані в минулі роки.

Спостерігаючи цих тварин в умовах відгодівлі, науковці констатували, що порода дещо відстає за кількісними показниками м’ясних якостей. Тож, враховуючий цей чинник, а також зважаючи на попит внутрішнього ринку, ми зрозуміли, що виникла необхідність поліпшувати м’ясні якості породи не лише завдяки селекції місцевих генотипів, а й з використанням тварин цієї породи зарубіжного походження.

Робота впродовж 12-річного періоду була спрямована на максимальне використання методу переважаючої селекції за м’ясними якостями та створення структурних одиниць внутріпородного типу (УВБ-3) – заводських типів, ліній і родин.

Селекційною програмою, починаючи з 1998 року, передбачалось створення двох заводських типів, які умовно названі «Бахмутський» і «Багачанський» (за місцем їх виведення – в Донецькій і Полтавській областях).

Виведення цих двох типів, у методичному плані, відрізнялось тим, що при створенні заводського типу «Бахмутський» використовували тварин української і датської селекцій, а «Багачанського» - української, англійської і естонської. На завершальному етапі роботи по створенню цих типів «кровність» за тваринами зарубіжної селекції склала від 50 до 75%.

Загальне поголів’я основних свиноматок двох заводських типів - 810 голів, у т.ч. заводського типу «Бахмутський» - 480 і «Багачанського» - 330 голів. Кожний із заводських типів має свою генеалогічну структуру, яка відрізняється достатньою кількістю ліній і родин для успішного ведення селекції в умовно закритих популяціях.

Не дивлячись на те, що переважаюча селекція заводських типів була спрямована на поліпшення м’ясних якостей, відтворювальні теж знаходяться на достатньо високому рівні. Особливо маточне поголів’я виділяється за ведучою ознакою репродуктивних якостей – багатоплідністю: у свиноматок з 2-ма опоросами складає 11,7-12,4 поросят на опорос. Тобто, при підвищенні м’ясних якостей до відповідного стандарту створюваних заводських типів, продуктивність маточних стад не знижується.

Основний напрямок селекції при створенні заводських типів був спрямований на поліпшення м’ясних якостей свиней з інтенсивним використанням генотипів датської, англійської та естонської селекції. З цією метою в умовах племінних господарств України постійно проводилась оцінка кнурів-плідників за генотипом, а ремонтного молодняку - за власною продуктивністю з прижиттєвим визначенням товщини шпику.

За головною селекціонованою ознакою - м’ясними якостями - досягнуто цільових стандартів в обох заводських типах. Це, в першу чергу, за товщиною шпику, який за даними контрольної відгодівлі на завершальному етапі селекційного процесу склав 14-17 мм («Бахмутський»), 18-20 мм («Багачанський») – при виході м’яса в тушах 59,6-61,0%. У цілому ж тварини заводських типів мали вищу м’ясність туш, порівняно з вимогами класу еліта для великої білої породи, до 39% - за товщиною шпику і на 3,5-4% - по виходу м’яса в туші.

Перспективи викорисатння спеціалізованих типів свиней великої білої породи

Апробовані заводські типи «Бахмутський» і «Багачанський» ввійшли до складу внутріпородного типу – УВБ-3 і є проміжною батьківською формою при одержанні товарних гібридів. Це означає, що їх можна поєднувати з внутріпородними типами УВБ-1 і УВБ-2 та одержувати на цій основі міжтипових (міжлінійних) свиноматок і в подальшому, для отримання гібридного молодняку – осіменяти спермою кнурів батьківських форм (дюрок, ландрас, термінальними та ін.). Крім того, внутріпородні (заводські) типи широко використовують при одержанні двопородних свиноматок при поєднанні з кнурами інших порід, наприклад, породи ландрас, а останніх спаровують з кнурами різних батьківських форм для відтворення товарних гібридів. Такі варіанти гібридизації знаходять широке розповсюдження в багатьох господарствах, де виробництво свинини здійснюється на промисловій основі (агрокомбінати «Калита», «Слобожанський», ЗАТ «Бахмутський аграрний союз» та ін.).

Використання спеціалізованих типів і порід свиней в системах гібридизації сприяє підвищенню продуктивності молодняку на відгодівлі до 15% без зниження якісних показників свинини.

 

                                                                                 Микола БЕРЕЗОВСЬКИЙ,

Людмила ГРИШИНА,

Андрій ГЕТЯ,

Інститут свинарства

ім. О.В. Квасницького

НААН України

 





Схожі новини
  • №33-34 (274)
  • Переформатування галузі свинарства
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.