- Сучасний підхід до профілактики хвороби Гамборо
- У Європі зафіксовані випадки небезпечної інфекційної хвороби ВРХ
- На Харківщині у свині виявили сибірку
- В Україні з'явилася ветлабораторія, яка може попередити епідемії
- Засідання Президії НААН
Нові вітчизняні засоби захисту ВРХ
Світ анаеробних мікроорганізмів надзвичайно різноманітний. Ряд суворих та факультативних анаеробів мають виражені патогенні властивості і за сприятливих умов викликають тяжкі захворювання.Для інфекційних хвороб, збудниками яких є анаеробні мікроорганізми, типовим є: короткий інкубаційний період (від 3 годин до 3 діб переважно), надгострий або гострий перебіг (від 3-6 годин до 3 діб), низький рівень лікувальної роботи переважно через гострий перебіг хвороби), висока летальність (30-100%).
Типовим для анаеробних інфекцій людини і тварин є вагомі економічні збитки від захворювань і високий економічний ефект від профілактичних щеплень.
Діагностика цих хвороб громіздка і недостатньо ефективна. Складність діагностики, профілактики і лікування анаеробних інфекцій, що мають місце в Україні, зумовлена тривалою персистенцією збудника в організмі тварин, тяжкою інтоксикацією організму, коротким перебігом і високою летальністю.
Через складність діагностики та її високу вартість анаеробні інфекції у людей і тварин нерідко реєструються як «хвороби невиясненої етіології». Останні нерідко становлять понад 50% патології шлунково-кишкового тракту, хвороб із септичним перебігом.
В умовах розширення торговельних зв’язків, зниження рівня контролю імпортованої сировини та продукції, безсистемного застосування антибактеріальних препаратів широкого спектру дії поряд із зниженням імунобіологічної реактивності організму людини і тварин у результаті впливу негативних економічних, соціальних, екологічних та інших факторів, роль інфекцій постійно зростає.
Останнім часом формується цілий напрямок патології анаеробного походження – антибіотикозалежні діареї, коліти, госпітальні інфекції тощо.
Завдяки епізоотологічному моніторингу, здійсненому колективом лабораторії анаеробних інфекцій ІВМ НААН за останні 16 років, установлено, що анаеробні інфекції тварин мають широке розповсюдження, часто перебігають як змішані бактеріози і спричиняють значні економічні збитки.
Матеріали і методи досліджень. Експериментальні дослідження були проведені в умовах лабораторії анаеробних інфекцій, віварії ІВМ НААН на лабораторних тваринах та в умовах господарств Київської, Донецької, Полтавської, Черкаської, Вінницької, Запорізької областей України.
Проведений епізоотичний моніторинг щодо захворювань ВРХ на анаеробні інфекції та бактеріологічний – щодо виявлення патогенів із біологічного матеріалу. Патогени вивчені, відпрацьовані умови культивування та інактивації і виготовлені зразки інактивованих асоційованих вакцин.
Після вивчення вакцин у лабораторних умовах здійснені наступні доклінічні дослідження: визначення стерильності (за ДСТУ 4483:2005); нешкідливості (за ДСТУ 46.024 – 2002); залишкової кількості інактивантів – формальдегіду (згідно Державної фармакопеї України, вип.1, 2001); повноти інактивації (за ДСТУ 4483:2005 і корелюється з показником стерильності); антигенної активності, концентрації водневих іонів (рН).
Для дослідження використані: білі миші масою 18,0-20,0 г; морські свинки масою 350,0-400,0 г, кролі масою 1,8-2,5 кг.
Виробничі випробування проведені у експериментальних господарствах на тваринах, для яких призначена відповідна вакцина.
Результати досліджень. За вивчення еко-географічного поширення та особливостей епізоотичного процесу за анаеробних інфекцій тварин в Україні, установлено, що вони перебігають переважно як змішані анаеробно-аеробні інфекції, а їх спалахи нерідко пов'язані з імпортом тварин. Так, захворювання худоби на некробактеріоз (фузобактеріоз) частіше розпочинається у перші місяці після завезення у господарство або після її перехворювання на інфекційний ринотрахеїт. Виявлені випадки захворювання новонароджених телят на некробактеріоз і актинобацильоз та ін. Післяпологові ускладнення у корів нерідко зумовлені асоціаціями фузобактерій, клостридій, ешерихій та інших патогенів.
За вивчення чутливості понад 900 моно- та асоційованих культур мікроорганізмів до 18-34 антибактеріальних препаратів (АБП) установлено, що більшість з них чутливі лише до 4-8 АБП, тому виникає питання щодо доцільності їх широкого застосування, а також спонукає до необхідності впровадження імунобіологічних ветеринарних препаратів, особливо у молочному скотарстві.
Фактори, які сприяють виникненню анаеробних інфекцій, – незбалансованість раціону за поживними речовинами, вітамінами, макро- та мікроелементами, силосно-концентратний або концентратний тип годівлі, зниження загальної резистентності організму тварин, травмування шкіри і слизових оболонок і наявність збудника у тваринницьких приміщеннях, порушення технології утримання тварин (короткі стійла, решітчаста підлога, підвищена вологість приміщення, скупчення тварин, а також випасання на болотистих місцевостях тощо).
Джерелом інфекції є хворі тварини, які виділяють збудника у зовнішнє середовище і підтримують інфікованість навколишніх об'єктів.
Установлено, що в Україні анаеробні інфекції найчастіше реєструються у великої та дрібної рогатої худоби, а також у свиней. Нами виявлено захворювання овець на змішану інфекцію: фузобактеріозу і копитної гнилі. Переважно реєструються анаеробні мікроорганізми в асоціаціях з ентеробактеріями та коковою мікрофлорою.
Інтенсивність випадків анаеробних інфекцій у різних адміністративних регіонах неоднакова та залежить від концентрації сприйнятливого поголів'я. Проте, можна стверджувати, що у цілому у країні кількість неблагополучних пунктів щодо цих захворювань знизилась з 581 – у 2001-2005 рр. до 320 – у 2006-2010 рр. та у 2011-2014 рр. до 270 неблагополучних пунктів. На нашу думку, це пов'язано перш за усе з меншим об'ємом імпорту худоби у цих областях, а також із зменшенням розмірів тваринницьких господарств.
Картографічно-епізоотична ситуація щодо анаеробних інфекцій тварин в Україні представлена на рис. 1.
Спостереження показали, що найбільша їх кількість за останні роки зареєстрована у Київській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Сумській та Чернігівській областях. Найменшу кількість неблагополучних пунктів було виявлено у Закарпатській, Рівненській, Львівській, Запорізькій, Одеській, Харківській та Волинській областях.
Дослідженнями встановлено, що анаеробні інфекції виникали у господарствах, незалежно від пори року, де спостерігалися низькі санітарні умови утримання тварин, а саме: несвоєчасне видалення гноївки та сечі, їх знезараження, нерегулярна зміна підстилки. Усе це є причиною підтримання підвищеної вологості та загазованості у тваринницьких приміщеннях.
