Аграрний тиждень. Україна
» » Наздогнати птахівництво
» » Наздогнати птахівництво

    Наздогнати птахівництво


    В Україні в тваринницькій галузі сьогодні найбільш розвинений ринок курятини, яка експортується у десятки країн світу, і її виробництво та експорт постійно зростають. Подальше нарощування виробництва свинини потребує збільшення експорту, бо нинішні об’єми вже повністю покривають обсяги споживання на внутрішньому ринку. Виробництво яловичини взагалі знаходиться на початковому етапі, і експерти радять найближчим часом виробникам розвивати саме цей вид бізнесу.

    М’ясні підйоми і падіння

    Відповідно даних Державної фіскальної служби України, експорт свинини з України в І-му півріччі 2016-го скоротився в 11 разів - до 1,3 тис. т. (14,68 тис. т у І-му півріччі 2015 р.). У грошовому еквіваленті експорт свинини склав $1,96 млн ($29,7 млн). За словами економіста Департаменту технічного співробітництва ФАО Андрія Ярмака, зогляду наоб’єктивні чинники, суттєвого різкого збільшення обсягів експорту свинини таяловичини очікувати неварто. Надумку експерта, наростити експорт буде непросто, адже відкриття ринків збуту зацими видами м’яса - напочатковому етапі. «Сьогодні виробники свинини іяловичини мають пройти шлях, подоланий птахівниками. Чимало років вони працювали навідкриття ринків збуту, і нині Україна може експортувати курятину добагатьох країн світу»,- зазначає А. Ярмак.

    Водночас імпорт свинини за вказаний період склав 2,16 тис. т на $3 млн порівняно з 1,5 тис. т роком раніше. За словами аналітика м’ясного ринку ФАО Андрія Панкратова, недивлячись на«захист» українського ринку м’яса увигляді девальвації гривні, імпортна сировина всеж потрапляє всередину країни. Зокрема йдеться про птахопродукцію (дешева птиця механічної обвалки зПольщі таНімеччини). Імпорт свинини таяловичини незначний.

    Крім того, аналітик відмітив, що в Україні відчутні складові росту пропозиції, збільшення виробництва й імпорту, зменшення експорту. Згідностатистики, за6місяців поточного року розрахунковий фонд споживання яловичини збільшився на20%, посвинині- на4%, птиці- на7% порівняно з2015-м. «Заданими виробників, покращення споживання взагалі небуло. Втім, зарозрахунками ФАО, воно всеж мало місце, хоч інезначне- умежах 1-2%»,- повідомляє А. Панкратов.

    Експорт м'яса птиці і субпродуктів зріс на 40,4% - до 106,44 тис. т на $127,85 млн ($103,2 млн). Імпорт склав 32,436 тис. т на $13,4 млн, що на 40,6% вище показника за І півріччя 2015 року (23,07 тис. т).

    Надумку Андрія Ярмака, українська м’ясна галузь має всі шанси поставляти продукцію вазійські таафриканські країни - Субсахарська Африка, Південно-Східна Азія.

    М'ясо із потенційними ринками

    Основними сегментами м’ясного бізнесу в Україні є курятина з виробничим циклом 42-45 днів, свинина - 180 днів і яловичина - 630 днів. Експерти переконані: перший етап розвитку м’ясного ринку Україна успішно пройшла. Це було виробництво курятини. На початковому етапі розвитку нині –свинарство, а третій крок буде за виробництвом яловичини.

    «Саме у виробництві яловичини ми можемо бути досить конкурентними. Бо це продукція із величезними потенційними ринками, майже не обмежена релігійними поглядами, - вважає А. Ярмак. - Багато країн Арабського світу, з якими вже налагоджено тривалу співпрацю на ринку кормів, можуть стати надійними партнерами у цій сфері. До того ж це єдиний вид м’яса, з яким ми зможемо конкурувати навіть на європейському ринку. Звичайно за умови, що забезпечимо необхідні показники безпечності даного виду продукції».

    Аналітики порахували: щорічно Україна втрачає до 1 млн бичків, які могли б бути відгодованими до м’ясних кондицій, що складає приблизно 700 тис. т живої ваги ВРХ. Такі обсяги еквівалентні 20 млрд грн недоотриманої виручки на рівні виробника і втрата ринку для приблизно 400 тис. т шротів олійних і 1млн т зерна, або приблизно 7,5 млрд гривень.

    За словами Андрія Ярмака, ФАО вбачає кілька можливих варіантів розвитку цього напрямку:інтеграціячерез агрохолдинги (за зразком розвитку птахівництва, коли великі ферми самі виробляють і переробляють продукцію); кооперація(в Україні зразків немає, але їх є дуже багато в світі);спеціалізація- кожен займається своїм сегментом.

    Але для того, щоб розвивати напрям виробництва яловичини, насамперед потрібно налаштувати глибоку переробку м’яса. Ще потрібно запроваджувати сучасні технології відгодівлі й мати фахівців. Не менш важливо виробникам розуміти світовий ринок і мати експортну стратегію.

     

    Свинарський бенчмаркінг

    Сьогодні слово «бенчмаркінг» можна почути доволі часто вуправлінських колах. Бенчмаркінгом називають метод управління ефективністю виробництва, щобазується напорівняльному аналізі роботи підприємства зіншими представниками галузі. Полягає воцінці власної ігалузевої ефективності, ідентифікації тавивченні роботи галузевих лідерів івпровадженні найкращих досягнень усвою діяльність. Тобто шукають найбільш успішні підприємства, аналізують їх роботу і з’ясовують, за рахунок чого досягається ефективність. В Україні бенчмаркінгще не дуже популярний, а от урозвинених свинарських країнах підприємства платять чималі кошти, аби скористатися цим інструментом.

    Як розповів експерт із бенчмаркінгу в тваринництві та м’ясопереробці Грег Білбрі, уДанії бенчмаркінгом займаються місцеві консультаційні центри. Вартість послуги- 800 євро заразову участь упорівнянні. Інформація оновлюється двічі нарік, а отже підприємству це коштує 1600євро. Замовникам надається дві порівняльні таблиці- для маточників (+ дорощування поросят до30кг) тавідгодівельників. Аналізують технологічні таекономічні показники. Бачачи своє місце впорівняльній таблиці, фермер розуміє, депотрібно допрацювати.

    За словами Грега Білбрі, уСША організація бенчмаркінгу відрізняється від данського підходу. «Порівняння господарств здійснюють накількох рівнях: зіншими фермами, з25% найкращих підприємств, ізсереднім показником. Тому місячний звіт- це600-700 сторінок таблиць (донього додається скорочена версія зосновною інформацією), - розповідає експерт. - До таблиць ізданими, накожний технологічний показник складають окремий графік. Цяпослуга коштує $500 намісяць. Мінімум двічі нарік спеціалісти, які здійснюють бенчмаркінг, відвідують підприємства зпрезентаціями про результати порівняння тапотенційні можливості розвиткубізнесу, вчаться працювати зданими. Раз нарік окремо готують порівняння в«історичному» ракурсі. Таку інформацію підприємства отримують задодаткову плату- $1500. Узвітах уся інформація поділена накілька розділів: маточник, дорощування, відгодівля, від відлучення дозабою,реалізація назабій. Окремий розділ- вартість кормів тадобавок».

    Україна на шляху до бенчмаркінгу робить лише перші кроки. Асоціація свинарів України, заручившись підтримкою ЄБРР, взялася за розробку системи - узгоджується методика бенчмаркінгу, механізми забезпечення конфіденційності, способи обробки таподачі інформації.

     

    Нові продукти для виробників свинини

    Компанія «БІОМІН Україна» традиційно виступила партнером VIII Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство». В цьому році компанія представила виробникам свинини відразу чотири нових рішення: новий деактиватор мікотоксинів Мікофікс®5.0; органічний підкислювач посиленої дії Біотронік®Топ3; натуральний стимулятор росту для фінального етапу відгодівлі - Діджестаром®Фініш і для забезпечення здоров'я шлунково-кишкового тракту свиноматок і поросят - Діджестаром®Сау.

    В рамках конгресу «БІОМІН Україна» провела семінар «Як побороти зниження продуктивності поросят після відлучення». Представник компанії, міжнародний експерт зі свинарства Константінос Сарантіс зазначив, що чим раніше починається підгодівля поросят якісним кормом, тим краще. При цьому найкритичніший період - перші 30-60 годин після відлучення.

    За його словами, в період дорощування підгодівля дозволяє отримати на 40 г більше в середньодобовому прирості, при цьому знижується конверсія корму. Окрему увагу слід приділити антипоживним елементам: інгібіторам трипсину і фітіновій кислоті.

    Не варто забувати, що вода - найважливіший поживний елемент і швидкість її подачі безпосередньо впливає на продуктивність поросят (див. табл. 1).

    Також спікер запропонував європейську практику контролю функціональності кишечника після відлучення - це застосування комплексного вирішення:

    ·деактиватора Мікофікс®5.0 для захисту молодих тварин від згубного впливу мікотоксинів і ендотоксинів;

    ·підкислювача Біотронік®Топ3 для зниження буферної ємності корму і pH в шлунку, поряд зі створенням бар'єру для патогенних організмів;

    ·фітогенного стимулятора росту Діджестаром®Фініш для фінального періоду відгодівлі з метою поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту, тобто підвищення ефективності відгодівлі.

    Всі ці рішення вже доступні в Україні. Більш того, ряд вітчизняних виробників вже почали експерименти з оцінки ефективності рішень.

     

    Оксана ХАРЧЕНКО


    Схожі новини
  • Дорощування бичків для виробництва яловичини на експорт
  • Імпорт м’яса зріс на 64%
  • Експорт м’яса птиці в минулому році зріс на 80%
  • Україна зменшила імпорт свинини на 5,5%
  • Україна залишається без яловичини - експерт

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
500% рентабельности
1
02 листопада

500% рентабельности

Тваринництво
Відео