Аграрний тиждень. Україна
» » ПРИБУТКОВИЙ БРОЙЛЕР
» » ПРИБУТКОВИЙ БРОЙЛЕР

    ПРИБУТКОВИЙ БРОЙЛЕР


    За кілька років підприємству «Укрполь-2005» вдалося пройти інтенсивний шлях розвитку і сформувати ефективну структуру ведення аграрного бізнесу. В найближчому майбутньому директор ТзОВ «Укрполь-2005» Андрій Уніят бачить підприємство виключно лідеромз виробництва курятини не лише в області, а й в Україні. Прийшов час нарощувати потужності й починати експортувати продукцію. Для цього є всі передумови – розуміння ринку, стратегія розвитку, інвестиції.

    Як вдалося компанії в короткий термін «втиснутися» на вже заповнений ринок курятини, про ризики в цьому бізнесі та найважливіші фактори, що впливають на рентабельність виробництва, ми й говорили з директором Уніятом Андрієм Володимировичем, заступником директора – Дзюбою Олегом Володимировичем, керівником технологічного відділу – Гарбичом Миколою Романовичем та головним ветеринарним лікарем підприємства – Чорним Ярославом Ярославовичем.

    - Андрію Володимировичу, нині підприємство має два спеціалізованих птахокомплекси. Розкажіть, яка загальна кількість пташників, скільки птиці можна одночасно утримувати і який обсяг виробництва за рік?

    - В Метеневі ми маємо 5 пташників загальною площею 2,5 тис. м2. Кожен пташник розрахований на 40 тис. голів одночасної посадки. Зараз два з них - на реконструкції, ми їх повністю автоматизовуємо. Адже всі діючі пташники вже оснащені автоматизованою системою подачі корму, вентиляції, регуляції температурного режиму та системою відеонагляду.
    Новий майданчик у Футорах ми плануємо ввести в експлуатацію після реконструкції в кінці четвертого кварталу 2017 року. Це два пташника площею 1,5 тис. м2 кожен і ще один - 750 м2.

    За умови роботи всіх пташників зможемо одночасно утримувати 300 тис. голів птиці. Як правило, за рік ми проводимо п’ять посадок, тож сумарно це становитиме 1,5 млн голів.

    - Ви плануєте розширювати виробництво, а отже і канали збуту. Цікавить лише внутрішній ринок?

    - Загалом ми маємо стратегію на найближчі п’ять років, яка передбачає розширення вертикально інтегрованої складової виробничого циклу замкнутого типу – від вирощування зернових як сировини для виробництва комбікормів до постачання м'ясної продукції на ринок та її реалізації. Вже працюємо над розширенням і реконструкцією птахокомплексів, триває робота над будівництвом власного забійного цеху. Це дасть змогу вийти підприємству на постачання м’яса в торговельні мережі, а також на експорт. Тому при плануванні будівництва забійного цеху ми врахували всі норми і вимоги, які передбачені міжнародними стандартами, щоб потім без проблем розпочати і зовнішньоекономічну діяльність з продажу м’яса птиці.

    - Олеже Володимировичу, на які обсяги виробництва розраховуєте?

    - Потужність забійного цеху складатиме 3 тис. голів за годину, тобто за робочий день - 24 тисячі. Але при потребі цех може працювати в дві зміни. Камери зберігання, якими буде оснащений цех, дозволяють одночасно утримувати близько 100 т м’ясної продукції. Матимемо окрему камеру шокової заморозки і дві камери охолодження (температура від 0 до -5°С) загальною площею майже 150 м2. Тобто потужності, які ми плануємо ввести в експлуатацію, дозволяють виробляти і зберігати достатньо великі обсяги. Маємо всі передумови для експорту продукції в Європу.

    - Молодняк інкубуєтена підприємстві чи користуєтеся послугами інших компаній?

    - Поки що власних інкубаторів не маємо, але думаємо над цим. Насправді мали багато постачальників добових курчат із Польщі та України, та зупинились на компанії «Морозівська птахофабрика». Звідти останнім часом і завозимо добових курчат, якість нас повністю влаштовує.

    - Миколо Романовичу, яку систему годування використовуєте?

    - Основну кормову базу нам дає спеціалізований завод ізвиготовлення різнотипного корму – «від старту до фінішу».Потужність заводу складає 4-5 т/год. Процес проходить у суворій відповідності з рецептурою корму, при цьому використовується автоматизоване виробництво, що дозволяє готувати комбікорми, які містять велику кількість компонентів у різному співвідношенні. Наразі виробляємо корми лише для закриття власних потреб, але в планах маємо ще проект з розширення і виробництва гранульованого корму. У бюджеті компанії на 2017-2018 роки закладені кошти на впровадження механізму грануляції корму та встановлення власних екструдерів.
    Найбільш вагомі інгредієнти в кормах - кукурудзу і пшеницю - вирощуємо на власних полях. Сьогодні під наші потужності ми отримуємо достатньо зерна для забезпечення сировиною виробництва кормів. Але коли ми введемо в експлуатацію всі пташники, то власної сировини для кормовиробництва вже не вистачатиме.

    Всі інші компоненти – сою, соєву олію, соняшниковий шрот - купуємо.

    - Що входить в основний склад комбікормів?

    - Ми використовуємо «кукурудзяний» рецепт, тобто в складі переважає більше кукурудза - 30-35%. 10% - пшениця, решта – соняшниковий шрот, макуха сої, соєва олія і премікси. Необхідно враховувати, що за 42-45 діб утримання бройлери повинні набрати потрібну вагу. Тому не можемо обійтися без вітамінно-мінеральних речовин, які підбираються відповідно до віку птиці, її фізіологічного стану. Це дуже важливий момент у питанні ефективності вирощування промислового бройлера. Тому ми надаємо перевагу якісним преміксам виробництва компанії «Інбел», заводу NOVACORE  Використовуємо 2,5% премікс, який відповідно до рецепту додаємо при виготовленні кормів.

    - Скільки рецептур використовується в годівлі?

    - Для кожної фізіологічної групи існують спеціальні рецепти повноцінного раціону, що розраховуються для отримання максимального середньодобового приросту. Але ми не працюємо постійно за стандартними рецептами. Загалом для птиці складають раціон і розробляють рецепти консультанти заводу з виробництва преміксів NOVACORE Зважаючи на коливання змін у стані птиці, ми маємо змогу змінювати раціон, додаючи при потребі якихось компонентів більше, а інших - менше.

    - Які головні вимоги ви ставите до виробника і постачальника кормів на ваше підприємство?

    - Одними з найголовніших вимог, звичайно, є якість продукту, відповідальність перед клієнтом, ну і, звісно, ціна. Наш комбікормовий завод уже працює майже два роки, і за цей час ми співпрацювали з багатьма постачальниками преміксів і сировини для кормовиробництва, неодноразово здавали на дослідження отриманий від постачальників продукт у лабораторії як в Україні, так і в Польщі. В певний момент ми зупинилися на преміксах PROVITAN виробництва заводуNOVACORE  І дуже задоволені результатом. Я б сказав, що це ідеальні премікси.

    Якість корму перевіряється дуже просто: якщо птиця росте, значить продукт ефективний і містить все необхідне. Але крім преміксів у годівлі велике значення має соя, яка є одним із основних білкових продуктів у кормах для птиці. Кожну закуплену партію перевіряємо на вміст протеїну та інші показники, що характеризують її якість (активність уреази). Отримані з лабораторії дані повідомляємо нашому консультанту з NOVACORE  і вже зважаючи на ці показники нам розробляють новий рецепт.

    Маємо вже напрацьований досвід, як птиця має набирати вагу, які результати повинні бути. Тому якщо ми бачимо, що відстаємо від встановлених норм, відразу розуміємо, що соя неналежної якості.

    В основу розрахунку ми беремо кількісний аналіз приросту, спожитого корму на кожен день і відповідно будуємо криву графіка та фактично в режимі реального часу отримуємо дані про стан і життєвий цикл курки. Завдяки правильній організації роботи підприємства, постійному контролю якісних показників сировини, професійному розрахунку рецептів, вчасній профілактиці хвороб ми досягли високих показників вирощування бройлера: конверсії корму – 1,68-1,72, та європейського індексу ефективності вирощування – 368-376.

    - Ярославе Ярославовичу, чи використовуєте у виробництві антибіотик і яку маєте систему вакцинації?

    - Перші два тижні життя бройлерного стада є критичними і вимагають особливої уваги. Обробка курчат, технологія вирощування молодняка є найбільш важливими питаннями. Тому на другий день завезення нової партії добових курчат застосовуємо три дні антибіотик, а потім переходимо до підтримуючої терапії, наприклад, вітамінів. Але розглядаємо можливість виробництва курятини без використання антибіотиків і наразі в одному з пташників уже випробовуємо таку схему утримання. Чекаємо на результат і прийматимемо рішення.

    Ми перейшли з напільної вакцинації, яку проводили в себе, на інкубаторську. Це нам полегшило роботу і забезпечує непогані показники по збереженості поголів’я.

    Взагалі використовуємо систему з трьома вакцинаціями: проти хвороб Гамборо, Ньюкасла (12-13 день і повторно на 19-21 день) та інфекційного бронхіту. Потім з 35 дня і до забою покращуємо апетит птиці підкислювачем.

    - Якщо говорити про оптимізацію витрат, можете поділитися своїм досвідом: на чому безболісно для виробництва можна заощадити?

    - Бройлер - це така птиця, де кожен варіант економії може вилитись у витрати. Звісно, можна мінімально заощадити, але на вагому економію не варто розраховувати. Вам точно скажу, що на годівлі й профілактиці хвороб не можна і не варто економити.

    Ми періодично пробуємо щось нове в годівлі, до нас часто приїжджають консультанти з різних компаній і пропонують свої продукти чи технології. Як правило, новинки ми випробовуємо на одному пташнику, а вже по отриманню результатів вирішуємо, чи потрібно запроваджувати це на все виробництво.

    Оптимізацію, наприклад, ми робимо за рахунок повної модернізації виробництва, оснащення птахофабрики сучасним автоматизованим обладнанням та реконструкції старих корпусів. Нове обладнання дозволило нам покращити умови збереження курчат, зменшити конверсію корму, а також збільшити обсяг виробництва м'яса птиці.

    Крім того, ми встановили в усіх пташниках нову систему опалення - використовуємо твердопаливні котли. Це значно здешевлює утримання птиці в зимовий період. Завдяки такому переобладнанню взимку економимо на кожному пташнику майже 100 тис. грн на місяць.

    - Який процес у птахівництві ви вважаєте найбільш складним чи ризикованим?

    - Ризиків дуже багато - це і годівля, і ветеринарія. Є захворювання, які потрібно контролювати протягом усього періоду утримання птиці. До речі, велику роль грає навіть погода. Всі наші пташники комп’ютеризовані, а отже контролюються температура і вологість у приміщенні. Та погодні умови інколи даються взнаки. Наприклад, коли затяжна дощова погода, підвищується вологість, а це ризик виникнення кокцидіозу. В цей час ми підсушуємо підстилку, посипаємо сухе вапно, підвищуємо температуру.

    - Чи траплялись на виробництві критичні випадки?

    - Півтора року тому в одному пташнику «пробив» кокцидіоз. Препарат для лікування цього захворювання дуже дорогий. За 30 днів птиця випиває 10 т води і 10 л ліків. Ситуацію вирівняли, але, звісно, поки птиця хворіла, трошки втратили на приростах, збільшився падіж, ну і витратились на дороговартісні ліки. Це, мабуть, найкритичніша ситуація, яку мали на птахокомплексі. Після того ми вже рік працюємо з заводом NOVACORE і протягом цього часу жодних проблем не мали. Консультант від компанії постійно контролює ситуацію, щотижня приїздить на виробництво, дає рекомендації.

    - Олеже Володимировичу, які плани має ваша компанія на найближчий час?

    - Маємо стратегію розвитку на найближчі п’ять років. Насамперед у зв’язку з тим, що збільшуємо виробничі потужності, плануємо збільшувати земельний банк.

    Тривають роботи з будівництва забійного цеху, запустимо до кінця року кілька пташників. Плануємо створити власний логістичний центр, який знаходитиметься в м. Зборів. Зараз ведемо планове виробництво, бо хочемо, щоб у цьому центрі містився наш аграрний і технічний відділи. Це буде окрема структура, що обслуговуватиме посівну кампанію, весь ланцюг з вирощування промислового бройлера і забійний цех. Планів вдосталь.

    - Дякуємо за цікаву розмову і бажаємо якнайшвидшого втілення всього запланованого.

     


     

    Портрет компанії

    Назва: ТзОВ «Укрполь-2005»

    Спеціалізація: рослинництво і птахівництво

    Місце знаходження: Метенів,Футори (Тернопільська обл.)

    Земельний банк: 700 га

    Рослинництво: вирощування ярої і озимої пшениці, кукурудзи

    Птахівництво: промислове вирощування бройлерів

    Потужність: два спеціалізованих птахокомплекси

     


    Схожі новини
  • Вивести птахівництво на новий рівень
  • Тривалий захист: мінімум ризиків і витрат
  • Шлях до успіху
  • Приріст виробництва на 5-7%
  • «Миронівський хлібопродукт» показав фабрику, де росте курка для Європи

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.