Аграрний тиждень. Україна
» » До чого слід готуватися
» » До чого слід готуватися

    До чого слід готуватися



    Зміна клімату – складний процес, пов’язаний із загальним підвищенням температур повітря і відповідно змінами у частоті проявлення певних погодних та кліматичних феноменів: екстремальних опадів, тривалості фенологічних сезонів, проходженні фронтів тощо. Весь комплекс аномалій може мати як прямий, так і опосередкований вплив на здоров’я свійських і диких тварин, впливаючи і на загальну динаміку багатьох процесів у агроекологічних і природних системах.

     

    Прямі наслідки зміни клімату можуть бути пов’язані зі зміною таких характеристик середовища як температура та вологість, що буде безпосередньо впливати на фізіологічні процеси і підвищувати рівень захворюваності та смерті тварин від ендемічних захворювань. Опосередковані наслідки пов’язані з дією зміни клімату на динаміку популяцій та цикли розвитку патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів та багатоклітинних паразитів, поширення і сезонну динаміку векторних хвороб, резистентність хазяїв (тварин) до впливу інфекційних агентів, зміною складу рослин на пасовищі, прямою нестачею корму, води, мікроелементів тощо.

    Зміна клімату може впливати на інфекційні хвороби тварин прямо та опосередковано через різноманітні механізми. І сільськогосподарські тварини, і дикі є частиною складної взаємодії в системі «хазяїн – патоген – (переносники) – навколишнє середовище». Зміни клімату можуть впливати на кожну ланку цієї системи.

    Слід очікувати суттєвих змін ареалів поширення багатьох видів комах-векторів трансмісивних захворювань, що буде наслідком зміни як інцидентності, так і географічного поширення векторних інфекцій. Підвищення середньорічної температури сприятиме збільшенню місцевих популяцій переносників інфекційних хвороб - москітів, кліщів, мух та ін. комах - та/або прискоренню їхнього життєвого циклу. Ці фактори сприятимуть поширенню заразного вузликового дерматиту, лихоманки Західного Нілу, блютангу, бореліозу. Очікується просування спалахів крим-конгської геморагічної лихоманки на північ України. Через збільшення інфестації(захворювання шкіри) кліщами сільськогосподарські тварини можуть втрачати до 18% ваги. Теплі зими сприятимуть ендемізації екзотичних для України векторів і патогенів, створюючи підґрунтя для поширення екзотичних інфекцій тварин (східнийенцефаліт коней, лихоманка долини Ріфт) і людей (кліщовий енцефаліт, малярія, чікунгун’я, денге, зіка) і виникнення нових паразитарних систем.

    Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми будуть адаптуватися до зміни умов навколишнього середовища, тож у зв’язку з цим можна очікувати зміни звичних показників превалентності, інцидентності, вірулентності, рівня трансмісії, показників ураженості видів-резервуарів і сезонності. Дуже вірогідна поява нових емерджентних захворювань внаслідок появи нових екологічних ніш для екзотичних для України збудників. Ступінь ураження паразитарними захворюваннями також суттєво збільшиться.

    Чисельність, щільність та межі поширення популяцій хазяїв уже зазнають явних змін, що підвищує ймовірність спалахів ре-емерджентних транскордонних інфекцій тварин. Наслідком потепління може бути збільшення частоти та тривалості епізоотій як низькопатогенного, так і високопатогенного грипу птиці. Продовжиться зростання чисельності дикого кабана і розширення його ареалу (і в Україні, і в Європі загалом), що створить додаткові ускладнення для контролю африканської і класичної чуми свиней.

    Потепління також сприятиме збільшенню популяції гризунів, що вплине на збільшення інцидентності й тривалості епізоотій сказу в Україні, суттєво підвищуються ризики спалахів лептоспірозу та туляремії.

    У більш тривалій перспективі суттєве підвищення температури та засухи можуть призвести до розширення північноприкаспійських природних вогнищ чуми на територію нашої країни.

    Роль впливу клімату на виникнення і динаміку хвороб вимагає обережного, зваженого та далекоглядного підходу до вивчення всього комплексу різноманітних факторів ризику і відповідно швидкої розробки ймовірних сценаріїв на майбутнє для різних регіонів України з урахуванням ситуації загалом на континенті та особливо у прикордонних країнах. Недооцінення ризиків, пов’язаних із впливом зміни клімату на епідеміологічне благополуччя, може в перспективі спричинити серйозну соціально-економічну дестабілізацію і завдати збитків у сфері продовольчої безпеки, виробництва тваринницької продукції та торгівлі, а також становити ризики для людей (у випадку зоонозів).

    Цю аналітичну роботу проведено в рамках проекту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) TCP/UKR/3603/C2 «Підтримка щодо покращення технічного та інституційного потенціалу щодо адаптації та запобігання зміні клімату» / UN FAO Project «Support to Improve Technical and Institutional Capacities for Climate Change Adaptation and Mitigation in Agricultural Sectors».

     

    А.СКРИПНИК, незалежний експерт,

    С.ХОМЕНКО, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО)

     

     





    Схожі новини
  • Адаптація сільського господарства до змін клімату гарантуватиме глобальну п ...
  • Фермерів попереджають про заразний вузликовий дерматит ВРХ
  • Вчені: глобальне потепління знищить пшеницю, ячмінь та кукурудзу
  • Буде розроблено Національний план адаптації до зміни клімату
  • Засідання Президії НААН

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.