Аграрний тиждень. Україна
» » Інформаційна база даних племінних ресурсів України
» » Інформаційна база даних племінних ресурсів України

    Інформаційна база даних племінних ресурсів України


    Фахівці Департаменту тваринництва Мінагропроду та Інституту розведення і генетики тварин НААН спочатку ініціювали, а тепер реалізують створення ефективної системи селекції (молочне скотарство) в тваринництві України. Згідно національного проекту «Відроджене скотарство» такі завдання спрямовані на приведення вітчизняної системи селекції у відповідність до міжнародних вимог і стандартів, на функціонування єдиної системи обліку та формування централізованої інформаційної бази по масиву племінних тварин для моніторингу, оцінки та відбору кращих (плідники, маточне поголів’я).

    Перш за все, ці напрями роботи супроводжуються змінами вимог до суб'єктів племінної справи, більшість з яких спрямована на ведення індивідуального племінного обліку, формування інформаційних баз даних, моніторингу та оцінки племінної цінності генетичних ресурсів (табл. 1).

                                                                                                                                                              

    Таблиця 1. Перелік основних нормативно-правових документів, спрямованих на регулювання взаємовідносин між суб'єктами племінної справи

    Нормативний документ

    Призначення

    «Положення про державні книги племінних тварин»

    Організація звітності та формування електронних централізованих баз даних по племінних ресурсах з метою моніторингу та оцінки племінної цінності окремих тварин.

    «Інструкція з оцінки будови тіла в молочному та молочно-м'ясному скотарстві»

    Лінійна оцінка тілобудови корів згідно міжнародних вимог. Оцінка бугаїв-плідників за функціональними показниками екстер’єру дочок.

    «Положення про ради по породах»

    Захист інтересів власників племінних ресурсів, відпрацювання напрямків селекційної роботи.  

    «Положення про експерт-бонітерську службу»

    Організація та ведення первинного зоотехнічного обліку в господарствах.

    «Положення про імпорт племінних (генетичних) ресурсів»

    Контроль якості імпортованого селекційного матеріалу.

    «Порядки використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм селекції…»

    Організація систем підтримки тих суб'єктів, які, перш за все, беруть участь у веденні племінного обліку.

     

    Вся племінна робота базується на свідомій зацікавленості суб’єктів племінної справи в тваринництві у веденні об’єктивного, централізованого племінного обліку. При цьому необхідно зауважити, що процес ведення даного обліку є неприбутковим, бо тільки реалізація похідних від цієї роботи - телиць певної племінної цінності, сперми оцінених бугаїв, ембріонів - дає відповідні прибутки, що і окупають усі витрати на ведення первинного обліку. Тож спрямовування селекційного процесу в необхідному напрямі дає можливість отримати репродукцію чергової генерації тварин, яка відповідає виробничо-економічним вимогам часу. Тому й необхідно мати підконтрольне поголів’я (поголів’я, яке охоплено індивідуальним контролем продуктивності). Аналіз стану вказує на певні особливості такої ситуації в Україні (табл. 2).

     

    Таблиця 2. Чисельність поголів’я корів у країнах світу, показники продуктивності (дані ICAR)

    Країни

    Всього корів,

    тис. гол.

    Середній надій, кг

    Частка корів у племінному обліку, %

    Австрія

    528,8

    6100

    75,5

    Канада

    987

    8740

    75

    Франція

    3686

    6652

    69

    Німеччина

    4182

    7113

    84,2

    Нідерланди

    1466

    7926

    87,6

    Ізраїль

    107,1

    11775

    91

    Україна*

    2582,2

    4109

    5,0

    Україна**

    583,7

    4090

    22,1

    * - станом на 01.01.2012 року;

    ** - по сільгосппідприємствах.

     

    Коментарі зайві, адже найменший відсоток підконтрольного племінного поголів’я саме в Україні. Це призводить до обмежень як оцінки, так і ефективності використання племінних ресурсів, адже там, де немає обліку, як правило, використовується другорядна генетика.

    Розрахунки показують: для забезпечення галузі молочного скотарства власними племінними ресурсами, а це, перш за все, сперма бугаїв-плідників, щорічно на оцінку треба ставити до 500 молодих неперевірених бугайців. Це потребує розширення зони підконтрольного поголів’я, на якій здійснюється оцінка за якістю потомства.

    Провідним фактором даного процесу є використання систем управління базами даних (СУБД) молочного скотарства (МС). Створення електронної інформбази даних племінних тварин підконтрольної частини поголів'я молочних порід дозволить визначити оптимальні варіанти системи добору і прогнозувати генетичний прогрес у популяціях, використовуючи показники оцінки тварин за генотипом з подальшим комплектуванням кращими з них як племінних, так і товарних стад.

                 Співробітники інституту і профільного міністерства розробили СУБД МС із застосуванням технології клієнт-серверних додатків, інтегрованих з базами даних. Для цього використана сучасна технологія побудови інформаційних систем. Вона заснована на застосуванні відповідних технологій та мережі Інтернет. Створення додатків, інтегрованих в Інтернет, дозволяє «підключати» локальні бази даних до робочих сторінок і формує додаток, який динамічно поновлюється та оперативно обробляється.

    Отже, це дасть змогу вирішити необхідний комплекс поставлених задач по селекції та відтворенню в молочному скотарстві України.

     

    М. БАЩЕНКО, директор Інституту розведення і генетики тварин НААН

    А. ГЕТЯ, директор Департаменту тваринництва Мінагропроду України

    С. РУБАН, заступник директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин НААН

    Д. БАСОВСЬКИЙ, завідувач сектору обліку та оцінки тварин Інституту розведення і генетики тварин НААН

    В. БОРИСЕНКО, провідний спеціаліст ДП «Агроінвест»





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Інформаційна база даних племінних ресурсів України


Фахівці Департаменту тваринництва Мінагропроду та Інституту розведення і генетики тварин НААН спочатку ініціювали, а тепер реалізують створення ефективної системи селекції (молочне скотарство) в тваринництві України. Згідно національного проекту «Відроджене скотарство» такі завдання спрямовані на приведення вітчизняної системи селекції у відповідність до міжнародних вимог і стандартів, на функціонування єдиної системи обліку та формування централізованої інформаційної бази по масиву племінних тварин для моніторингу, оцінки та відбору кращих (плідники, маточне поголів’я).

Перш за все, ці напрями роботи супроводжуються змінами вимог до суб'єктів племінної справи, більшість з яких спрямована на ведення індивідуального племінного обліку, формування інформаційних баз даних, моніторингу та оцінки племінної цінності генетичних ресурсів (табл. 1).

                                                                                                                                                          

Таблиця 1. Перелік основних нормативно-правових документів, спрямованих на регулювання взаємовідносин між суб'єктами племінної справи

Нормативний документ

Призначення

«Положення про державні книги племінних тварин»

Організація звітності та формування електронних централізованих баз даних по племінних ресурсах з метою моніторингу та оцінки племінної цінності окремих тварин.

«Інструкція з оцінки будови тіла в молочному та молочно-м'ясному скотарстві»

Лінійна оцінка тілобудови корів згідно міжнародних вимог. Оцінка бугаїв-плідників за функціональними показниками екстер’єру дочок.

«Положення про ради по породах»

Захист інтересів власників племінних ресурсів, відпрацювання напрямків селекційної роботи.  

«Положення про експерт-бонітерську службу»

Організація та ведення первинного зоотехнічного обліку в господарствах.

«Положення про імпорт племінних (генетичних) ресурсів»

Контроль якості імпортованого селекційного матеріалу.

«Порядки використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм селекції…»

Організація систем підтримки тих суб'єктів, які, перш за все, беруть участь у веденні племінного обліку.

 

Вся племінна робота базується на свідомій зацікавленості суб’єктів племінної справи в тваринництві у веденні об’єктивного, централізованого племінного обліку. При цьому необхідно зауважити, що процес ведення даного обліку є неприбутковим, бо тільки реалізація похідних від цієї роботи - телиць певної племінної цінності, сперми оцінених бугаїв, ембріонів - дає відповідні прибутки, що і окупають усі витрати на ведення первинного обліку. Тож спрямовування селекційного процесу в необхідному напрямі дає можливість отримати репродукцію чергової генерації тварин, яка відповідає виробничо-економічним вимогам часу. Тому й необхідно мати підконтрольне поголів’я (поголів’я, яке охоплено індивідуальним контролем продуктивності). Аналіз стану вказує на певні особливості такої ситуації в Україні (табл. 2).

 

Таблиця 2. Чисельність поголів’я корів у країнах світу, показники продуктивності (дані ICAR)

Країни

Всього корів,

тис. гол.

Середній надій, кг

Частка корів у племінному обліку, %

Австрія

528,8

6100

75,5

Канада

987

8740

75

Франція

3686

6652

69

Німеччина

4182

7113

84,2

Нідерланди

1466

7926

87,6

Ізраїль

107,1

11775

91

Україна*

2582,2

4109

5,0

Україна**

583,7

4090

22,1

* - станом на 01.01.2012 року;

** - по сільгосппідприємствах.

 

Коментарі зайві, адже найменший відсоток підконтрольного племінного поголів’я саме в Україні. Це призводить до обмежень як оцінки, так і ефективності використання племінних ресурсів, адже там, де немає обліку, як правило, використовується другорядна генетика.

Розрахунки показують: для забезпечення галузі молочного скотарства власними племінними ресурсами, а це, перш за все, сперма бугаїв-плідників, щорічно на оцінку треба ставити до 500 молодих неперевірених бугайців. Це потребує розширення зони підконтрольного поголів’я, на якій здійснюється оцінка за якістю потомства.

Провідним фактором даного процесу є використання систем управління базами даних (СУБД) молочного скотарства (МС). Створення електронної інформбази даних племінних тварин підконтрольної частини поголів'я молочних порід дозволить визначити оптимальні варіанти системи добору і прогнозувати генетичний прогрес у популяціях, використовуючи показники оцінки тварин за генотипом з подальшим комплектуванням кращими з них як племінних, так і товарних стад.

             Співробітники інституту і профільного міністерства розробили СУБД МС із застосуванням технології клієнт-серверних додатків, інтегрованих з базами даних. Для цього використана сучасна технологія побудови інформаційних систем. Вона заснована на застосуванні відповідних технологій та мережі Інтернет. Створення додатків, інтегрованих в Інтернет, дозволяє «підключати» локальні бази даних до робочих сторінок і формує додаток, який динамічно поновлюється та оперативно обробляється.

Отже, це дасть змогу вирішити необхідний комплекс поставлених задач по селекції та відтворенню в молочному скотарстві України.

 

М. БАЩЕНКО, директор Інституту розведення і генетики тварин НААН

А. ГЕТЯ, директор Департаменту тваринництва Мінагропроду України

С. РУБАН, заступник директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин НААН

Д. БАСОВСЬКИЙ, завідувач сектору обліку та оцінки тварин Інституту розведення і генетики тварин НААН

В. БОРИСЕНКО, провідний спеціаліст ДП «Агроінвест»





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.